Ухвала

від 03.06.2024 по справі 522/8479/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

3 червня 2024 року

м. Київ

Справа № 522/8479/21

Провадження № 61-6799ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою, яку від імені Споживчого товариства «Право на відпочинок» (далі - скаржник) підписав Хоруженко Олександр Юрійович (далі - підписант) як виконавчий директор,

на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 8 квітня 2024 року

у справі за позовом скаржника до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Першої Донецької державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Наталії Миколаївни, приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Федоряк Ольги Сергіївни - про визнання довіреності та договору дарування недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і

в с т а н о в и в :

1. 8 травня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку підписав від його іменіпідписант як виконавчий директор. Просив скасувати зазначені судові рішення у частині відмови у задоволенні вимоги про витребування житлового будинку з чужого незаконного володіння й ухвалити нове - про задоволення позову в цій частині.

2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів скаржника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

3. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

4. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

5. Підписант до касаційної скарги додав, зокрема, такі документи:

(1) копію наказу від 11 вересня 2017 року № 1-К, згідно з яким підписант приступив до виконання обов`язків виконавчого директора скаржника з 11 вересня 2017 року;

(2) копію протоколу засідання правління скаржника від 24 серпня 2017 року № 3/17, згідно з яким виконавчого директора найняли для оперативного управління діяльністю скаржника на підставі контракту (трудової угоди) та делегували йому функції правління скаржника згідно зі статутом останнього;

(3) копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо скаржника, у якому зазначено, що його керівником є ОСОБА_4 ; особи, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, - ОСОБА_4 і підписант (згідно зі статутом і контрактом).

6. Підписуючи касаційну скаргу від імені скаржника, підписант діяв не як його представник, яким для юридичної особи може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що підписант діяв у порядку самопредставництва скаржника у суду теж немає.

7. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

8. За змістом касаційної скарги та доданих до неї матеріалів підписант не є керівником скаржника. У такому разі його повноваження діяти від імені скаржника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що підписант має право діяти у порядку самопредставництва скаржника на підставі саме вказаних актів.

9. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

10. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

11. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

12. Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, підписант не надав. Він не є керівником скаржника (таким згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо скаржника є ОСОБА_5 ). Входження до кола власне трудових обов`язківпідписанта здійснення самопредставництва скаржника у суді не підтвердив. Як у протоколі засідання правління скаржника від 24 серпня 2017 року № 3/17, так і у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо скаржника прямо вказано, що підписант діє на підставі статуту скаржника та контракту (трудової угоди). Копій цих документів підписант суду не надав. Без них неможливо встановити наявність у нього повноважень здійснювати самопредставництво скаржника.

13. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).

14. Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не підтвердила наявність права її підписувати за правилами самопредставництва скаржника, цю скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою скаргою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

15. З огляду на те, що суд повертає касаційну скаргу, слід також залишити без розгляду клопотання представника скаржника - адвоката Ровкова Сергія Олександровича - про повідомлення про дату та час судового засідання (вх. № 757/0/215-24 від 13 травня 2024 року), його заперечення (вх. № 17043/0/220-24 від 17 травня 2024 року) на заяву, подану від імені ОСОБА_2 , щодо відмови скаржникові у відкритті касаційного провадження, а також клопотання цього представника скаржника про долучення звіту про оцінку майна (вх. № 17289/0/220-24 від 20 травня 2024 року).

Керуючись статтями 183, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Повернути касаційну скаргу, яку від імені Споживчого товариства «Право на відпочинок» підписав Хоруженко Олександр Юрійович як виконавчий директор, на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 8 квітня 2024 року у справі за позовом Споживчого товариства «Право на відпочинок» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Першої Донецької державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Наталії Миколаївни, приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Федоряк Ольги Сергіївни - про визнання довіреності та договору дарування недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

2. Залишити без розгляду клопотання представника Споживчого товариства «Право на відпочинок» - адвоката Ровкова Сергія Олександровича - про повідомлення про дату та час судового засідання (вх. № 757/0/215-24 від 13 травня 2024 року), заперечення (вх. № 17043/0/220-24 від 17 травня 2024 року) на заяву, подану від імені ОСОБА_2 , щодо відмови Споживчому товариству «Право на відпочинок» у відкритті касаційного провадження, а також клопотання про долучення звіту про оцінку майна (вх. № 17289/0/220-24 від 20 травня 2024 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима