Рішення

від 11.06.2024 по справі 300/8714/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. справа № 300/8714/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206030/2023/000180 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, декларант, ОСОБА_1 ), в інтересах якого на підставі ордера про надання правової допомоги діє адвокат Савчук Василь Романович (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Савчук В.Р.), звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту також відповідач, Митниця, митний орган) про визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2023/000180 (надалі по тексту також картка, Картка відмови, Картка відмови №UA206030/2023/000180) і Рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023 (надалі по тексту також рішення, Рішення про коригування, рішення від 06.10.2023).

Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є необґрунтована, на переконання позивача, відмова відповідача у митному оформленні транспортного засобу марки "DACIA", модель "DUSTER", 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів двигуна 1461 см3, шляхом винесення Картки відмови і Рішення про коригування (надалі по тексту також оскаржувані рішення). Позивач вважає, що рішення від 06.10.2023 не відповідає вимогам пунктів 2, і 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі рахунку-фактури (invoice) №057 від 30.09.2023 отримав у власність (придбав) транспортний засіб з ознаками пошкодження двигуна марки "DACIA", модель "DUSTER", 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів двигуна 1461 см3, тип палива дизель, потужність двигуна 80 KW, колісна формула 4х2 (надалі по тексту також товар, автомобіль, транспортний засіб, ТЗ). За вказаний автомобіль ОСОБА_1 на підставі рахунку рахунку-фактури (invoice) №057 від 30.09.2023 та згідно фіскального чеку №000000117 від 30.09.2023 і квитанції №000000118 від 30.09.2023 оплатив продавцю-нерезиденту "VIP AUTO EXPORT SP Z O.O." (надалі по тексту також VIP AUTOEXPORT, продавець) повну вартість автомобіля в сумі 34 071,66 PLN (надалі по тексту також польський злотий), еквівалентну 7 350,00 EUR (надалі по тексту також євро), про що отримав відповідні документи.

Позивачем через митного брокера, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "БТ-ІНВЕСТ" (надалі по тексту також митний брокер, ТОВ "БТ-ІНВЕСТ") 04.10.2023 подано до митного оформлення електронну вантажну митну декларацію (надалі по тексту також ЕМД) №23UA206030007080U7, до якої долучив: рахунок-фактуру (invoice) №057 від 30.09.2023, фіскальний чек №000000117, квитанцію №000000118, декларацію про походження товару, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.07.2018, внутрішній договір (контракт) доручення віл 05.08.2023, договір про надання послуг митного брокера від 04.07.2023, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання, інші некласифіковані документи, а саме: витяг, довідка ТВ, інформація аукціон, фото, платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 03.10.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 04.10.2023.

Незважаючи на вказане, в порушення норм статей 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, відповідачем 06.10.2023 протиправно прийнято рішення №UA206000/2023/00138/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість ТЗ за резервним методом у розмірі 11 000,00 EUR, замість 7 550,00 EUR, що була заявлена декларантом. Підставою для прийняття такого рішення, на переконання Митниці, стало невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, а саме неподання позивачем документів, які б підтверджували заявлені у графі 12 ЕМД витрати на транспортування в розмірі 200,00 EUR. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація №UA205170/2023/30271 (№23UA205170030271U5) від 04.10.2023 по іншому факту митного оформлення подібного товару.

На переконання ОСОБА_1 , відповідач, запропонувавши декларанту надати додаткові документи, що стосуються оцінювання транспортного засобу, які необхідні для визначення митної вартості товару, не зазначив які саме документи має надати позивач та не обґрунтував, з яких підстав неможливо встановити митну вартість товару на підставі наданих документів останнім. В оскаржуваному рішенні митний орган не навів аргументів, що подані ОСОБА_1 до митного оформлення документи є недостатніми чи такими, які у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Єдиною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості слугувало, на переконання Митниці, ненадання декларантом додаткових документів, без зазначення які документи не було подано.

Обставина оплати товару за ціною 7 350,00 EUR, за доводами позивача, підтверджується рахунком-фактурою (invoice) №057 від 30.09.2023, фіскальним чеком №000000117 і квитанцію №000000118 на суму 34 071,66 PLN. Відповідачем не встановлено розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, при цьому рахунок-фактура (invoice) №057 містить усі необхідні реквізити сторін, їх особисті підписи, відомості стосовно ідентифікації транспортного засобу, а також запис про ціну вказаного автомобіля. Крім того, ціна товару сформована враховуючи технічний стан автомобіля проблеми з двигуном, про що зазначено у рахунку-фактурі №057 та заздалегідь було відомо митному органу.

Додатково позивач стверджує, що використання відповідачем для визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу інформації про ціну з митної декларації №UA205170/2023/30271 (№23UA205170030271U5) від 04.10.2023 здійснено без порівняння технічних характеристик автомобілів, тобто транспортний засіб згідно МД №UA205170/2023/30271 (№23UA205170030271U5) від 04.10.2023 у технічно справному стані, в той час автомобіль ОСОБА_1 має технічні несправності (проблеми з двигуном), а також механічну коробку передач, що суттєво впливає на різницю у вартості ТЗ. Також митним органом залишено поза увагою загальний пробіг автомобіля, який згідно рахунку-фактури становить 248 849 кілометрів. За аргументами ОСОБА_1 подані декларантом до митного оформлення документи повністю засвідчували заявлену митну вартість, відповідали вимогам частини 2 статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи не визначення кількісних, вартісних показників ціни товару, в тому в числі достовірності та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином позивач вказує не те, що відповідач без належного і правомірного обґрунтування не взяв до уваги подані документи, а при вчиненні митних формальностей діяв протиправно. Виходячи із фактичних обставин в інспектора митного органу не було правових підстав застосовувати частину 3 статті 53 Митного кодексу України так як останній не довів перед декларантом наявність розбіжностей, неповноти, неточностей, ознак підробки поданих документів, визначених частиною 2 статті 53 Кодексу, в тому числі в частині відомостей, які підтверджують у таких документах числові значення складової митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена.

Звертає увагу на те, що оскаржуване рішення, на переконання позивача, не відповідає вимогам частини 2 статті 55 Митного кодексу України. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. При цьому, митний орган не навів належного розрахунку скорегованої митної вартості товару, а також не обґрунтував як неможливість застосування основного методу визначення митної вартості ТЗ, так і послідовного використання у спірному випадку другорядних методів, регламентованих статтями 59-64 згаданого Кодексу.

На підставі таких мотивів, а також враховуючи те, що збільшення митної вартості з 7 550,00EUR до 11000,00 EUR суттєво порушує права позивача, просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови №UA206030/2023/000180 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 01.01.2024 (а.с.23-24), Івано-Франківським окружним адміністративним судом 26.01.2024 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.52-53).

На виконання вищевказаної ухвали суду від 01.01.2024, позивач направив поштовим зв`язком витребувані докази, реєстрацію яких здійснено судом 22.01.2024 за вх.№2250/24 (а.с.28-50).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, 09.02.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на позовну заяву, реєстрацію якого з відповідними письмовими доказами проведено судом 12.02.2024 за вх.№4363/24 (а.с.57-104). Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного. Як вказує відповідач, під час митного оформлення ТЗ, надані позивачем документи не містили всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо підтвердження ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, які підтверджують митну вартість товар. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу документи та відомості. Декларантом заявлено митну вартість 289 363,57 гривень, що дорівнює 7 550 євро за офіційним курсом валюти, встановленим Національним банком України, який діяв на день подання митної декларації: 1 євро дорівнює 38,3263 гривень (графа 12 "Відомості про вартість" митної декларації №23UA206030007080U7). Так, у графі 42 "ціна товару" митної декларації №23UA206030007080U7 вказано 7 350 євро, за курсом 38,3263 гривень за 1 євро. Крім цього, заявлено витрати на транспортування у розмірі 200 Євро. Митна вартість транспортного засобу визначалась за першим методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Івано-Франківською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 23UA206030007080U7 від 04.10.2023 було встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Так, у графі 12 митної декларації заявлені витрати на транспортування в розмірі 200 євро. Проте, належних документів, які б підтверджували ці витрати до митного оформлення декларантом не було надано.

На підставі частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких буде визнана митна вартість. ОСОБА_1 , у свою чергу, надав відповідь та зазначив, що: "відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи, які стосуються оцінювання вартості транспортного засобу DACIA DUSTER 2018 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , окрім наданих та зазначених в графі 44 ЕМД не представляється можливим. Прошу прийняти рішення по визначенні митної вартості раніше 10-го терміну".

Крім цього, за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номера відповідної митної декларації, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (надалі по тексту також - ЄАІС), АСМО "Інспектор" встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж заявлена митна вартість декларантом. В результаті, інспектором митного органу прийнято рішення про коригування митної вартості №UA206030/2023/000138/2 від 06.10.2023.

Відповідач вказує на неможливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (стаття 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала Митна декларація від 04.10.2023 №UA205170/2023/30271, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: автомобіль легковий, що був у використанні марки DACIA модель DUSTER, номер кузова НОМЕР_2 , тип кузова легковий універсал, загальна кількість місць включаючи водія 5, призначення автомобіля - для використання по дорогах загального користування, тип палива дизель, об`єм двигуна 1461 см3, потужність - 80 кВт, календарний рік виготовлення 2018, модельний рік виготовлення 2018, торговельна марка DACIA, виробник - RENAULT SAS, країна виробник - Франція (FR). Визначена митна вартість - 11000 EUR. Враховуючи вищенаведене, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2023/000180 від 06.10.2023.

Митний орган зазначає про те, що після прийняття рішення про коригування митної вартості, декларантом подано нову Митну декларацію №23UA206030007243U0, за якою даний товар оформлений за резервним методом. Також відповідач заперечив проти розміру витрат на професійну правничу допомогу. Просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач направив на адресу суду клопотання від 20.05.2024 за №7.21-10/6/10/179, згідно якого просив долучити до матеріалів справи додаткові докази, реєстрацію вказаного клопотання здійснено судом 21.05.2024 за вх..№15591/24 (а.с.105-108).

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтею 262 КАС України дану адміністративну справу, вивчивши адміністративний позов, зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 30.09.2023 придбав у нерезидента "VIP AUTO EXPORT SP Z O.O." на території Республіки Польща (Fryderyka Chopina 41/2, 20-023 Lublin, Poland) транспортний засіб марки "DACIA", модель "DUSTER", 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів двигуна 1461 см3, тип палива дизель, потужність двигуна 80 KW, колісна формула 4х2, який був у використанні з явними ознаками пошкоджень двигуна. Вартість придбання становила 34 071,66 PLN (що еквівалентно 7 350,00 євро).

На підтвердження вказаної обставини позивачем до митного оформлення представлено рахунок-фактуру (invoice) №057 від 30.09.2023 та фіскальний чек №000000117, квитанцію №000000118 на суму 34 071,66 PLN, які також містяться в матеріалах справи (а.с.11-13).

Даний автомобіль імпортований з Республіки Польща, про що свідчить оформлена митна декларація країни відправлення (potwierdzenie wywozu (IE599), супровідний експортний документ) MRN №23PL401010E001929 від 03.10.2023 (а.с.46, 47).

ТОВ "БТ-Інвест" в інтересах ОСОБА_1 подано 04.10.2023 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію 23UA206030007080U7, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль марки "DACIA", модель "DUSTER", номер кузова НОМЕР_1 , з ознакою механічного пошкодження двигуна автомобіля, тип двигуна дизель, номер двигуна немає даних, об`єм двигуна 1461 см3, потужність двигуна 80 KW, був у використанні, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, загальна кількість місць 5, колісна формула 4х2, календарний рік виготовлення 2018, модельний рік 2018, виробник "Renault SAS", країна виробник FR, придбано на аукціоні, ввезено на лафеті (а.с.74).

В графі "42" (ціна товару) декларації визначено 7 350,00 євро. А в графах "45" (коригування) і "46" (статистична вартість) зазначено 289 363,57 гривень, яка із урахуванням графи "23" (курс валюти) 38,32630000, а також з урахуванням витрат на транспортування транспортного засобу (200,00 EUR) становить 7 550,00 EUR.

Митну вартість товару визначено за першим (1) методом, тобто ціною договору (контракту), на підтвердження чого заповнено графу "43" митної декларації.

Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено рахунок-фактуру (invoice) №057 від 30.09.2023 (а.с.75), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за №23UA206030007080U7 від 04.10.2023 (а.с.76-77), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.07.2018 (а.с.44-45,78-79), фіскальний чек №000000117 та квитанція №000000118 на суму 34 071,66 PLN (а.с.80), акт про проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів від 04.10.2023 за №285/23 (а.с.83-84), інформація щодо транспортних витрат від 04.10.2023 (а.с.88), інформацію про аукціон (а.с.90) та фото (а.с.91-93).

Відповідач підтвердив обставину подання всі вказаних документів у відзиві на позов, долучивши їх засвідчені копії, перелік яких визначений у графі 44 електронної митної декларації 23UA206030007080U7 від 04.10.2023 (а.с.74).

Митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, без зазначення конкретного переліку документів, який повинен надаватись (а.с.86).

Декларант у відповідь на вимогу митниці 06.10.2023 надіслав повідомлення №42 про неможливість надати інші документи для підтвердження митної вартості товару. Просив винести рішення раніше десятиденного терміну (а.с.16, 98).

Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації 23UA206030007080U7 від 04.10.2023 та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до картки відмови №UA206030/2023/000180 (а.с.10).

Згідно даних картки "Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю визначеною декларантом, у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких здійснено, Відповідно до частини 3 стаття 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. Документи не надано. Відповідно до вимог частини 6 статті 54 Митного кодексу України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (стаття 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 04.10.2023 №UA205170/2023/30271, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: Автомобіль легковий, що був у використанні:- марка - DACIA- модель - DUSTER - номер кузова НОМЕР_2 - тип кузова - легковий універсал - загальна кількість місць, включаючи водія - 5- призначення автомобіля - для використання по дорогах загального користування - тип палива дизель - об`єм двигуна - 1461 см.куб. потужність - 80 кВт - календарний рік виготовлення - 2018- модельний рік виготовлення - 2018- торговельна марка - DACIA- виробник - RENAULT SAS- країна виробник - Франція (FR). Визначена митна вартість - 11000 EUR." (а.с.10).

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини що й в картці відмови (зворотній бік а.с.9).

При цьому, митним органом, за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару з 7 550,00 EUR на 11 000,00 EUR (включивши витрати на транспортування) (а.с.9).

Позивач на підставі оскаржуваного рішення 06.10.2023 подав другу декларацію №23UA206030007243U0, в графі 43 якої метод визначення митної вартості позначив "1/6", при цьому в графі 47В нарахування платежів визначив із скоригованих відповідачем показників (а.с.100).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування рішення №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023 та Карки відмови №UA206030/2023/000180.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі по тексту також МК України, Кодекс).

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як визначено частинами 4, 5 і 10 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, зокрема, такі як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як вимагає частина 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, витрати на транспортування додаються як одна із складових митної вартості до ціни товару, що була фактично сплачена.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони наділені повноваження витребувати додаткові документи для перевірки достовірності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

На думку відповідача, викладену у відзиві, у нього виник обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, оскільки до митного оформлення не було подано повний перелік документів.

Аргументи відповідача зводяться до того, що у графі 12 митної декларації заявлені витрати на транспортування в розмірі 200 EUR, втім належних документів, які б підтверджували ці витрати до митного оформлення декларантом не було надано.

Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA206030007080U7 від 04.10.2023 митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), разом з декларацією декларант надав митному органу, серед інших, документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

-рахунок-фактура (invoice) №057 від 30.09.2023 (а.с.11-12, 75);

-фіскальний чек №000000117 на суму 34 071,66 PLN (а.с.13,80);

-квитанція №000000118 (а.с.13,80);

-інформацію щодо транспортних витрат від 04.10.2023.

Рахунок-фактура (invoice) №057 від 30.09.2023 містить всі необхідні реквізити сторін: продавця "VIP AUTO EXPORT SP Z O.O." (Fryderyka Chopina 41/2, 20-023 Lublin, Poland) та покупця, особисті підписи сторін, а також відтиск печатки підприємства (нерезидента) продавця. Крім того, вказаний рахунок-фактура містить відомості про ціну транспортного засобу, а саме 7 350,00 EUR, що становить 34 071,66 PLN, при курсі 1 євро до польського злотого 4,6356 PLN станом на 30.09.2023 та вказано спосіб оплати готівкою, згідно вказаного рахунку. Також рахунок-фактура (invoice) №057 містить застереження наступного змісту "the car does not start, probably problems with the engine", згідно наявного в матеріалах справи перекладу "машина не заводиться, проблеми з двигуном" (а.с.11-12).

Фіскальний чек №000000117 від 30.09.2023, виданий продавцем "VIP AUTO EXPORT SP Z O.O." на суму 34 071,66 PLN, що становить 7350,00 EUR оплачений готівкою, та стосується "samochod", тобто автомобіля в кількості 1 штука, однак такий не містить реквізитів покупця (а.с.13, 80).

Квитанція №000000118 від 30.09.2023 містить інформацію про номер кузова автомобіля, який продається, а саме VF1HJD20860407656, тобто транспортного засобу згідно рахунку-фактури (invoice) №057 від 30.09.2023 та не має відомостей про покупця транспортного засобу (а.с.13,80).

Згодом, продавець-нерезидент "VIP AUTO EXPORT SP Z O.O." надав письмову інформацію про те, що в рахунку-фактурі №057 від 30.09.2023 було допущено помилки, а саме у прізвищі покупця та реквізитах фіскального чеку має бути вказано ОСОБА_2 , чек №00000017 від 30.09.2023 і квитанції №000000118 від 30.09.2023. Вказаний лист містить відтиск печатку підприємства, підпис уповноваженої особи (а.с.14-15).

Суд вказує на те, що інформаційний лист наданий продавцем-нерезидентом "VIP AUTO EXPORT SP Z O.O." є належним доказом на підтвердження особи покупця ОСОБА_1 , згідно оплаченого фіскального чеку №00000017 від 30.09.2023 і квитанції №000000118 від 30.09.2023 та не викликає сумнівів у його достовірності.

Також позивачем до митного оформлення, серед іншого, надано інформацію щодо транспортних витрат від 04.10.2023, згідно якої вартість транспортного перевезення з міста Люблін, Республіка Польща до кордону України легкового автомобілю марки "DACIA", модель "DUSTER", номер кузова НОМЕР_1 складає 200 євро. Дана інформація складена за підписом ОСОБА_3 , та була наявна у відповідача, оскільки долучена останнім до відзиву на позовну заяву (а.с.88).

Окремо слід відзначити про те, що митним органом не вказано, які саме документи мав надати ОСОБА_1 на підтвердження митної вартості товару/витрат на транспортування в розмірі 200 EUR.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З урахуванням наведеного, слід дійти до висновку, що декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, які піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об`єктивних підстав витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що в спірному рішенні, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості.

З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) та відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, суд виходить із наступних аргументів та мотивів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Так, як свідчать зміст графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), із зазначенням відомостей митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, а саме інша митна декларація від 04.10.2023 за №UA205170/2023/30271, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля (а.с.9 зворотній бік).

Відповідачем до відзиву долучено копію митної декларації від 04.10.2023 за №23UA205170030271U5, а в рішенні про коригування митної вартості товарів вказано митну декларацію від 04.10.2023 за №UA205170/2023/30271. Таку обставину відповідач пояснив тим, що в центральній базі даних АСМО "Інспектор" відображаються два номери однієї і тієї ж декларації. При роздрукуванні декларації за №UA205170/2023/30271 відображається №23UA205170030271U5 (а.с.105-108).

Слід зазначити, що митна декларація від 04.10.2023 за №23UA205170030271U5 стосується товару з іншими технічними характеристиками, які безпосередньо впливають на його ціну, зокрема.

Згідно електронної митної декларації 04.10.2023 за №23UA205170030271U5 вартість товару, а саме автомобіль легковий, що був у використанні марки "DACIA", модель "DUSTER" номер кузова НОМЕР_2 вказана 11 000,00 EUR.

Автомобіль легковий, що був у використанні марки "DACIA", модель "DUSTER", номер кузова НОМЕР_1 , згідно електронної митної декларації позивача та відповідних документів має колісну формулу 4х2, в той час, як колісна формула іншого автомобіля марки "DACIA", модель "DUSTER", номер кузова НОМЕР_2 згідно графи 31 електронної митної декларації 04.10.2023 за №23UA205170030271U5, становить 4х4, що безпосередньо впливає на ціну такого товару.

Також електронна митна декларація №23UA20603007080U7 у графі 31 містить відомості про те, що транспортний засіб придбано на аукціоні та ввезено на лафеті, позаяк в електронній митній декларації, що слугувала джерелом коригування митної вартості не вказано способу доставки такого автомобіля, з чого суд може зробити висновок про технічну справність вказаного авто.

Обставина технічної несправності транспортного засобу марки "DACIA", модель "DUSTER", номер кузова НОМЕР_1 підтверджується також відомостями з рахунку-фактури №057 від 30.09.2023 та актом про проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів №258/23 від 04.10.2023, згідно якого вказаний автомобіль містить ознаки механічного пошкодження двигуна.

Відтак, технічна несправність автомобіля марки "DACIA", модель "DUSTER", номер кузова НОМЕР_1 , у вигляді механічних пошкоджень двигуна, а також комплектація авто суттєво впливає на факт ціноутворення.

Також відмінними є умови поставки товару згідно іншої митної декларації від 04.10.2023 за №23UA205170030271U5 у порівнянні до умов поставки товару у випадку, що розглядається судом.

Зокрема згідно митної декларації від 04.10.2023 за №23UA205170030271U5 визначено умови поставки "DAP", при цьому задекларований товар, поставлений позивачу ним самостійно.

"Delivered at Place", скорочено DAP (Постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Є очевидним, що обрання тої чи іншої умови поставки суттєво впливають на вартість товару. В розгляді справи відповідач не пояснив, яким чином ним співставлено такі різні умови постав і як це враховано при коригування митної вартості товару.

Також різняться й країни експорту, в розглядуваному випадку країною-експортером виступає Республіка Польща, в той час, як у митній декларації від 04.10.2023 за №23UA205170030271U5 такою є Словаччина.

Згідно митної декларації від 04.10.2023 за №23UA205170030271U5 у графі 36 "преференції" преференція по сплаті ввізного мита за кодом 410, в той час, як в митній декларації позивача відсутня відмітка в графі 36.

Таким чином при коригуванні митної вартості задекларованого позивачем товару митницею безпідставно використано як джерело інформації митну декларацію від 04.10.2023 за №23UA205170030271U5, оскільки товар, згідно такої декларації поставлений на інших умовах поставки, ніж у позивача, мають місце різні технічні властивості порівнюваний товарів (транспортних засобів), а отже не можна вважати їх ідентичними або подібними (аналогічними) товарами.

Окремо суд вважає за потрібне звернути увагу на положення пункту 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України за №598 від 24.05.2012, за змістом яких у рішенні про коригування орган доходів і зборів:

- поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо;

- у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд констатує, що відповідач визначений обрахунок скоригованої вартості грубо порушує правила, встановлені для складання рішень про коригування митної вартості, адже, митний орган знівелював різницю в якісних, кількісних показника та виду товару, що завозився позивачем, від тих випадків, які використані у оскаржуваних рішеннях

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Протиправність рішень Митниці, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

По перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого статтею 64 МК України, не довів перед судом про наявність обґрунтованих застережень щодо застосування у спірних відносинах шостого методу, в тому числі в частині:

- не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості;

- наявності достатніх умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості товару.

По друге, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

По третє, відповідач ні під час здійснення митного контролю спірного товару, ні у відзиві на позов не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки, зміни і підтирання окремих/усіх числових значень нанесених машинописним чи рукописним способом, або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за такий товар.

Суд зазначає, що згідно пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023 не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17 зазначив:

"…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".

Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Однак, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (загальна вимога надати банківські чи інші бухгалтерські документи, що підтверджують вартість самого товару, або за їх відсутності - висновок експертної організації), з огляду на зауваження щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах щодо умов поставки (тобто фактично щодо можливого понесення позивачем додаткових витрат, які мали б бути включені до митної вартості товару тощо).

Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Проте, митниця не спростувала належними і допустимим доказами відомості, зафіксовані в документах, наданих митному органу разом з митною декларацією №23UA206030007080U7 від 04.10.2023.

Враховуючи вищевказане, суд констатує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2023/000180 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023 в порушення пунктів 1, 2 і 4 частини другої статті 55 МК України не містить:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак Митниця, приймаючи Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і рішення про коригування митної вартості товарів, діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин. Таким чином, суд дійшов висновку, що картки відмови №UA206030/2023/000180 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023, є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 1 073,60 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція за №118672202 на суму 1 073,60 гривень (а.с.1а).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 073,60 гривень.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 132 КАС України).

ОСОБА_1 у позовній заяві просив стягнути на свою користь 6 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Станом на день ухвалення судового рішення по суті спору, 11.06.2024, представник позивача адвокат Савчук Василь Романович не подав розрахунку та доказів, які засвідчують зміст і обсяг наданої ОСОБА_1 правової допомоги.

Сторонами не подано будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206030/2023/000180.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206000/2023/000138/2 від 06.10.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 073,60 гривень (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 ;

представник позивача Савчук Василь Романович (ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1057996 від 09.01.2024), АДРЕСА_2 ;

відповідач Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364), вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005.

Суддя Чуприна О.В.