Рішення

від 07.06.2024 по справі 640/36576/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2024 року м. Київ№ 640/36576/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комодіті.Будівництво" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Комодіті.Будівництво" з позовом до Київської митниці, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів № UА100230/2021/610422/2 від 13.11.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2021/001135 від 13.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішення митного органу про корегування митної вартості товарів, та звертає увагу на те, що витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів передбачає доведення митним органом підстав, за яких виник сумнів у договірній ціні. Позивачем надано всі необхідні документи для підтвердження та визначення митої вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

11.01.2022 до суду від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача наголосив на недоліках поданого декларантом пакету документів з точки зору встановлення митної вартості (у наданому висновку експерта зазначено інвойс з неправильною датою, ціна за одиницю товару згідно прас-листа розрахована на певних умовах, що суперечить поняттю прас-лист), а також надано пояснення неможливості застосування інших методів коригування митної вартості. За висновком відповідача, корегування митної вартості здійснено відповідно до чинних нормативно-правових актів, а оскаржуваними рішення є обґрунтованими та правомірним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

08.12.2023 до суду від сторони позивача надійшло клопотання про заміну відповідача, а саме, первісного відповідача Київську митнцю на належного (правонаступника) Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Суд, розглянувши вказане клопотання, покладене в його основу обґрунтування, з урахуванням приписів ст. 52 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, з урахуванням наявності компетенційного правонаступництва. Отже, суд задовольняє вказане клопотання позивача, та замінює відповідача на його правонаступника Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ЄДРПОУ ВП 43997555).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2021між позивачем та компанією SHANGHAI ERA INTERNATIONAL TRADE Со. LTD (Китай) було укладено договір поставки № SEI-19/1.

Згідно специфікації № 24999 від 16.09.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сантехнічні комплектуючі - фітинги, арматури для трубопроводів, труби, тощо.

13.11.2021 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці Державної митної служби (відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/335808. Разом з декларацію були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № 24999 від 10.11.2021; рахунок - фактура (Invoice) № 24999 від 10.11.2021; коносамент (Bill of landing) № ХМ21090876; прейскурант (прайс-лист) від 15.09.2021; зовнішньоекономічний контракт № SEI-19/1 від 15.01.2021; специфікація № 24999 від 16.09.2021; заключения експертного дослідження товару № 810/21 від 12.11.2021.

13.11.2021 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2021/001135 через необхідність внесення змін до гр. 12, 45. 46, 47 графи ВМД після прийняття МД до митного оформлення. Було вказано, що для забезпечення можливості прийняття митної декларації необхідно подати нову декларацію із заповненням гр. 12, 45, 46, 47 графи 44 графи В відповідно до рішення ВМО1 митного поста «Південний» від 13.11.2021 № UA100230/2021/610422/2.

У свою чергу, у рішенні № UA 100230/2021/610422/2 відповідач зазначив, що на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 МК України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від встановлено: 1) у наданому висновку експерта зазначено інвойс з невірною датою (зазначено у висновку дату 11.11.2021.

В поданій митній декларації дата інвойса 10.11.2021); 2) ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах FOB NINGBO, згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CFR Одеса, що також суперечить поняттю прайс-лист. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стоеуються умов продажу товарів.

У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України. Жодних вимог від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

При цьому, за умовами ст. ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: Товар № 1 - Рішення про коригування митної вартості від 18.09.2021 № UA100230/2021/610361/2 - 2,02 $/кг; Товар № 6 - Рішення про коригування митної вартості від 18.09.2021 № UA100230/2021/610361/2 - 4,02 $/кг; Товар №7 - Рішення про коригування митної вартості від 18.09.2021 № UA100230/2021/610361/2 - 4,01 $/кг.

У зв`язку з наведеним, позивач 13.11.2021 подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ UА100230/2021/335836, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів.

Позивач не погоджується із вказаними карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100230/2021/001135 від 13.11.2021 та рішенням про коригування митної вартості товарів № UА 100230/2021/610422/2 від 13.11.2021, вважає зазначене рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до приписів ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Так, частинами 1- 3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч. ч. 1- 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).

Згідно з приписами ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

У той же час, ч. 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).

Отже, з наведеного слідує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Зі змісту поданих позивачем та відповідачем документів вбачається, що останнім сформовано висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за поданими документами.

13.11.2021 з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці Державної митної служби (відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/335808. Разом з декларацію були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № 24999 від 10.11.2021; рахунок - фактура (Invoice) № 24999 від 10.11.2021; коносамент (Bill of landing) № ХМ21090876; прейскурант (прайс-лист) від 15.09.2021; зовнішньоекономічний контракт № SEI-19/1 від 15.01.2021; специфікація № 24999 від 16.09.2021; заключения експертного дослідження товару № 810/21 від 12.11.2021.

Судом досліджено, що позивачем надано необхідні передбачені законодавством документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах суттєвих розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що, на його думку, не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та ніби документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: 1) у наданому висновку експерта зазначено інвойс з невірною датою (зазначено у висновку дату 11.11.2021. В поданій митній декларації дата інвойса 10.11.2021); 2) ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах FOB NINGBO, згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CFR Одеса, що також суперечить поняттю прайс-лист.

З приводу експертного висновку та допущеної технічної помилки - описки, слід звернути увагу на те, що на підтвердження ціни товару експерту серед іншого надано, як інвойс, так і інші документи, що ідентифікують конкретний товар та його вартість. Зокрема, коносамент, контракт, тощо. Тож, технічна описка (помилка) не є такою, яка нівелює висновки експерта.

З приводу прайс-листа, суд зауважує, що прайс-лист не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, також, прайс- лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту - відсутніеть терміну дії - чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Також, суд погоджується з доводами позовної заяви про невідповідність рішень про коригування митної вартості товарів вимогам законодавства з цієї підстави, що митницею у спірних рішеннях не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд вважає, що надані позивачем до відповідача документи на підтвердження вартості товару, дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування першого методу, що свідчить про порушення митним органом передбаченого статтею 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Тим не менш, за результатами опрацювання поданих позивачем документів, митним органом зроблено висновок про неможливість застосування методу іншого, ніж резервний.

При чому, при розрахунку митної вартості за резервним методом відповідач посилається на Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митній вартості за митними деклараціями, водночас, оскаржуване рішення не має самостійного та достатньо обґрунтованого розрахунку митної вартості за резервним методом.

Отже, без наведення підстав та розрахунків, митна вартість товарів за поданою позивачем декларацією відкоригована та прирівняна до митної вартості іншої декларації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товару та картка відмови у прийнятті митної декларації, не ґрунтуються на приписах ст. 2 КАС України, у контексті обґрунтованості, доведеності та пропорційності, з огляду на що, є протиправними та підлягають скасуванню.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, судом враховується практика Шостого апеляційного адміністративного суду, викладена у подібних правовідносинах, а саме, у постанові від 25.10.2022 у справі № 640/13026/21.

Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності вказаних рішень, не надано належних та достатніх пояснень щодо доцільності та законності підстав корегування митної вартості товару. Відповідачем так і не було спростовано доводів, покладених в основу позовної заяви, а також, не вказано на їх необґрунтованість чи помилковість.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комодіті.Будівництво" до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів № UА100230/2021/610422/2 від 13.11.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2021/001135 від 13.11.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комодіті.Будівництво" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.