Постанова

від 24.09.2009 по справі 13/508

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 вересня 2009 року           11:30           № 13/508

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г.

при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до відповідач-1    товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодар»

до відповідач-2 приватного підприємства «Фірма«Східна продовольча компанія - «Плюс»

про   застосування наслідків нікчемного договору

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4  статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Хлібодар»з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень2007р. виявлено, що суми які ним заявлені до відшкодування, були сформовані за результатами взаємовідносин з  приватним підприємством «Фірма «Східна продовольча компанія - «Плюс»не можуть бути відшкодовані тому, що договір щодо купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої  № 34/05 від 04.05.2007 року на загальну суму 976 081,40 грн. був вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а саме ухилення від сплати податків, відмивання незаконно одержаних коштів через здійснення фіктивного підприємництва.

Позивачем, у відповідності до ст. 39 КАС України, в газеті «Голос України»№ 62 (4562) від 07.04.2009р. було розміщено оголошення, яким поінформовано Відповідачів про предмет позову, дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібодар»(надалі-Відповідач-1) у письмовому запереченні проти позову повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається, що ним подані копії відповідних документів, які підтверджують факт перерахування коштів за отриманий товар та зазначає, що згідно законодавства України він не несе відповідальність за дії посадових осіб Відповідача-2.

Приватне підприємство «Фірма «Східна продовольча компанія - «Плюс»(надалі-Відповідач-2) своїм процесуальним правом не скористалось, повноважного представника у засідання суду не направило. Отримання відправлених на свою юридичну адресу повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечили, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібодар»зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією від 19.08.2002р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 32161333.

Приватне підприємство «Фірма «Східна продовольча компанія - «Плюс»зареєстрована Виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 04.04.2005 року за № 11031020000005481 та присвоєно код юридичної особи 33431970 і перебуває на обліку в ДПІ Хортиць кого р-ну м. Запоріжжя з 15.04.2005 року.

Відповідач-1 подав до ДПІ у Подільському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2007 року (вх. від 20.07.2007 р. № 83241) з розрахунками сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахун ковий рахунок підприємства у банківській установі за період березень 2007 року в розмірі 1 067 083,00 грн.

Працівником ДПІ у Подільському районі м. Києва відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/98-ВР і вимог наказу ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість»від 18.08.2005 року за № 350 були проведені виїзні позапланові документальні перевірки ТОВ «Хлібодар»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень-червень 2007 року.

В ході перевірки було виявлено, що суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (травень 2007 року) в розмірі 162 680,23 грн. було сформовано Відповідачем-1 за результатами взаємовідносин з підприємством-постачальником сільськогосподарської продукції - Приватним підприємством «Фірма «Східна продовольча компанія - «Плюс», договір купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої за № 34/05 від 04.05.2007 року на загальну суму 976 081,40 грн.

Згідно пп. 1.1 вищезазначеного договору купівлі-продажу від 04.05.2007 року та від 25.05.2007 року Продавець передає у власність, а Покупець приймає й оплачує на умовах СРТ Херсон (термінал ТОВ «Херсонес») та СРТ Бердянський морський торговий порт (експедитор в порту ТОВ «Агро-КЛАСС») олію соняшникову нерафіновану українського походження, вид, кількість, якість, ціна і вартість якого визначаються відповідно до умов даного договору.

Як вбачається з видаткових накладних від 04.05.2007р. 304/05, від 07.05.2007р. №07/05, від 08.05.2007р. №08/05, від 10.05.2007р. №10/05, від 11.05.2007р. №11/05, від 14.05.2007р. №14.1/05, №14.2/05, №14.3/05, №14.4/05 товар було відвантажено на адресу ТОВ «Хлібодар»в кількості 220,32 тон на загальну суму 976 081,40 грн.

Розрахунки між ТОВ «Хлібодар»та ПП «Фірма «СПК - «Плюс»проводились у безготівковій формі.

У вантажних митних деклараціях декларантом по яких виступає ТОВ «Агро-КЛАСС»зазначено, що виробником товару (олії соняшникової нерафінованої) є ПП «Фірма «СПК - «Плюс».

Разом з тим, як зазначає Позивач,  до основних видів діяльності ПП «Фірма «СПК - «Плюс» згідно статуту та даних довідки ЄДРПОУ від 11.04.2005 року не відноситься виробництво олії та тваринних жирів.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Фірма «СПК - «Плюс»за своєю юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7 не знаходиться (акт ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя про перевірку місцезнаходження платника податків від 07.11.2006 року за № 250, повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням за форма № 18-ОПП від 20.02.2007 року за № 2367/9/29).

Згідно пояснень керівника ПП «Фірма «СПК - «Плюс»гр. ОСОБА_1, всі документи фінансово-господарської діяльності втрачені при пожежі автомобіля.

Також, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя було проведено позапланову документальну перевірку ПП «Фірма «СПК - «Плюс»з питань дотримання вимог податко вого, валютного та іншого законодавства за період з 18.04.2005 року по 31.10.2007 року, за результатами якої складено акт за № 31-23-33431970 від 21.12.2007 року.

В ході перевірки було виявлено не підтвердження сум податкового кредиту з ПДВ підприємства, донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 549 063,50 грн. та з податку на прибуток в сумі 771 311,50 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що відносно директора ПП «Фірма «СПК -«Плюс»ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 20802 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України («Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»).

Зокрема, Позивач зазначає, що підставами для порушення такої кримінальної справи стали: явка з повинною директора ПП «Фірма «СПК - «Плюс»ОСОБА_1 про ухилення ним від сплати податків та зборів протягом періоду з 18.04.2005 року по 31.10.2007 року; акт позапланової документальної перевірки ПП «Фірма «СПК - «Плюс»№ 31-23-33437970 від 21.12.2007 року та пояснення директора ПП «Фірма«СПК - «Плюс»ОСОБА_1

Як вказує Позивач, директор ПП «Фірма «СПК - «Плюс»ОСОБА_1 особисто підтвердив, що перебуваючи на керівній посаді даного підприємства, при здійсненні фінансово-господарських операцій щодо купівлі-продажу сільсько господарської продукції з суб'єктами підприємницької діяльності в 2007 році умисно ухилявся від сплати податків та зборів до державного бюджету, шляхом здійснення «псевдо»товарних фінансово-господарських операцій, про що особисто написав явку з повинною.

Таким чином, на думку Позивача, умисні   протиправні   діяння   директора ПП «Фірма «СПК - «Плюс»ОСОБА_1   призвели до  ненадходження  до  державного   бюджету  сум  податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства в розмірі 1 001 139,00 грн., а договір №34/05 від 04.05.2007р. є нікчемним.

Позивач зазначає, що кримінальна справа № 20802 розглядається Хортицьким районним   судом   м. Запоріжжя (лист ВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя від 19.05.08 року за № 6119/7/26-31).

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного:

Згідно п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року за № 509-ХІІ органи державної податкової служби, можуть звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Крім того, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ст. 228 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, положення ст.ст. 207 - 208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 і ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд вважає, що в даному випадку сама по собі угода не суперечить інтересам держави, проте має місце не сплата податку одним із учасників цієї угоди.

Відносно директора ПП «Фірма «СПК - «Плюс» ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 20802 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України («Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»).

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2008 року по справі № 1-165/2008р. гр. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку з переданням його на поруки трудовому колективу ТОВ «Вікан».

Відповідна мета щодо приховування від оподаткування доходів та завищення сум податкового кредиту з ПДВ була присутня в діях ОСОБА_1, який діяв від імені ПП «Фірма «СПК - «Плюс», при укладенні договору купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої за № 34/05 від 04.05.2007 року.

Таким чином, спірні господарські зобов'язання щодо купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої між ТОВ «Хлібодар»та ПП «Фірма «СПК - «Плюс»були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, і як наслідок така угода є нікчемною.

Внаслідок протиправної діяльності ТОВ ПП «Фірма «СПК - «Плюс»за наслідками укладення між ТОВ «Хлібодар»і ПП «Фірма «СПК - «Плюс»договору № 34/05 від 04.05.2007 року Відповідачем-2 (ПП «Фірма «СПК - «Плюс») не було сплачено податок на додану вартість до державного бюджету, а Відповідачем-1 (ТОВ «Хлібодар») заявлено до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 162 680,23 грн.

Оскільки відшкодування суми податку на додану вартість платнику на розрахунковий рахунок, у зв'язку із включенням платником до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість, відбувається з державного бюджету, то в даному випадку держава повинна відшкодувати суми податку на додану вартість, які фактично до державного бюджету не надійшли.

Вищезазначене свідчить про те, що укладання та виконання даної спірної угоди суперечить інтересам держави та суспільства, \ так як завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах, витрати державних коштів на к користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.

Проте, згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.  

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням  права особи  на участь  у  процесі  прийняття  рішення;  своєчасно,  тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 16.11.09р.