Ухвала

від 10.06.2024 по справі 400/8881/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

10 червня 2024 р. № 400/8881/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши адміністративну справу

за позовомЗаступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28,м. Миколаїв,54006,

до відповідачівДержавної служби геології та надр України, вул. Антона Цедіка, 16,м. Київ,03057, Товариства з обмеженою відповідальністю "НІВЕН", вул. Південна, 33А, кв.48,м. Миколаїв,54018,

провизнання протиправними та скасування наказу від 31.10.2018 № 409 і спеціального дозволу від 13.02.2019 № 6317,

У липні 2023 року заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України (далі- відповідач1), товариства з обмеженою відповідальністю «НІВЕН» (далі-відповідач2), в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 409 від 31 жовтня 2018 року «Щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Нівен»;

-визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6317 від 13 лютого 2019 року, виданий ТОВ «НІВЕН» для видобування корисних копалин (промислова розробка) граніту, на території родовища Новоселівське Арбузинського району Миколаївської області.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що ТОВ «НІВЕН», на думку позивача, неправомірно набуто право користування надрами загальнодержавного значення без проведення аукціону, у зв`язку з чим, наказ Державної служби геології та надр України від 13.02.2019 за № 6317 щодо надання ТОВ «НІВЕН» спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року, яку залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року, закрито провадження у справі №400/8881/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Постановою Верховного суду від 27.03.2024 р. судові рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 р. та П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 р. по справі №400/8881/23 (головуючий суддя Н. В. Лісовська) скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

11.04.2024 року згідно розпорядження про призначення повторного автоматичного розподілу, справа №400/8881/23 переданана розгляд судді Брагар В. С.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року справу №400/8881/23 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від представників відповідачів були подані клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, зважаючи на пропуск позивачем строку звернення до суду встановленого ст.122 КАС України.

Позивачем було подано письмове заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, вказуючи на триваюче порушення інтересів держави в даному випадку, а відтак це не повинно вважатись пропуском строку звернення до суду і не може бути однозначною підставою для відмови у застосуванні державою примусових заходів, спрямованих на припинення такого правопорушення.

Досліджуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз статті 122 КАС України вказує на те, що для суб`єктів владних повноважень визначено менш тривалий строк звернення до суду у порівнянні із загальним строком звернення до суду, визначеним для осіб, які не є суб`єктами владних повноважень та які звертаються до суду якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені їх права, свободи або законні інтереси, що відповідає завданнями адміністративного судочинства, визначеним у частині першій статті 2 КАС України.

Таким чином, законодавством регламентовано тримісячний строк звернення суб`єкта владних повноважень до суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

При цьому, строк звернення до суду суб`єкта владних повноважень як проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням спору у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (прямо передбачено КАС України (частина п`ята статті 46); прямо передбачено спеціальним законом) обчислюється (перебіг починається) із дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, положеннями КАС України визначається єдиний підхід щодо строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень, початку його перебігу та наслідків його пропуску у справах за його зверненням за вирішенням спору у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового надано такому суб`єкту законом (оскарження суб`єктом владних повноважень рішень, дій чи бездіяльності іншого суб`єкта владних повноважень).

Виключенням з цього правила є строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, який в силу частини третьої статті 264 КАС України може бути оскаржений у тому числі суб`єктом владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України до адміністративного суду протягом всього строку його чинності.

Суд зазначає, що з огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не можуть тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Відтак, зміст вищенаведених положень процесуального закону засвідчує, що жодних винятків для звернення до суду прокурора з позовом, який подано у справі, що розглядається, норми КАС України не встановлюють і не передбачають іншого, спеціального строку для такого звернення, інших наслідків пропущення цього строку.

Тобто позов прокурора, за загальним правилом, подається у той самий строк, що передбачено й у разі звернення до суду інших суб`єктів владних повноважень, а в разі його пропущення застосовуються ті ж самі наслідки.

Позицію аналогічного змісту щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 14 березня 2024 року у справі № 620/278/23.

У даній справі про наявність підстав звернення до суду прокурор дізнався 22.03.2021 з листа №15/1-365 вих.21, коли направив відповідачу -1 лист-запит про надання спеціального дозволу та 20 січня 2022 року, коли направив відповідачу-1 лист - запит від 20 січня 2022 року № 12-17вих-22, у якому просив останнього висловити позицію щодо підстав надання відповідачу-2 спеціального дозволу на користування надрами від 13 лютого 2019 рокуза № 6317. Крім того, позивач звернувся до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з листом від 9 грудня 2022 року № 12-283 вих22, в якому зазначено, що прокуратурою при опрацюванні інформації на право отримання відповідачем-2 земельної ділянки в оренду виявлено, що земельна ділянка була надана відповідачу 2 в користування в т.ч. у зв`язку з тим, що останній має дійсний спеціальний дозвіл на користування надрами від 13 лютого 2019 року за № 6317, який було видано на підставі наказу від 31 жовтня 2018 року № 409.

Але, як вбачається з матеріалів справи, заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури звернувся до суду лише 20.07.2023.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

У цій справі прокурор стверджує про необхідність захисту інтересів держави, порушених, як він вважає, внаслідок вчинення відповідачем іншим суб`єктом владних повноважень (Держгеонадрами) триваючого правопорушення.

Водночас право на представництво в суді інтересів держави виникає у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про стверджуване порушення інтересів держави.

З огляду на вищенаведене, на переконання суду, позивач, володів інформацією ще з 2021 року щодо отримання ТОВ «Нівен» спеціального дозволу на користування надрами.

Таким чином, позивач не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду, які завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тож, вирішення питання строків звернення до суду можливе як до відкриття провадження у справі так і після, так само як і застосування судом наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та залишити позов без розгляду.

Керуючись ст.ст.7, 169, 240, 248, 294-295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.

2. Адміністративний позов заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, товариства з обмеженою відповідальністю «НІВЕН» про визнання протиправними та скасування наказу від 31.10.2018 № 409 і спеціального дозволу від 13.02.2019 № 6317 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя В. С. Брагар