Рішення

від 10.06.2024 по справі 520/37264/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 червня 2024 року № 520/37264/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 Височанського селищного голови (сел. Високий, вул. Бульварна,12) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

установив

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому з урахування заяви про збільшення позовних вимог, ухвали суду від 29.12.2023 про відмову у відкриття провадження в частині вимог просить:

визнати незаконною бездіяльність Височанського селищного голови ОСОБА_3 невиконання до цього часу п.6 Указу Президента України В. Зеленського стосовно створення у Височанській селищній територіальній громаді Ради оборони, такою що сприяє збройній агресії РФ відносно України, такою, що посягає на мої права жити в державі в умовах визначених ч. 1 ст. 3 Конституції України;

визнати незаконними дії Височанського селищного голови ОСОБА_3 невиконання Розпорядження КМУ №725-р від 12.06.2020 року стосовно утворення адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади у селищі Високому, такими що перешкоджають мені участі в місцевому самоврядуванні;

визнати нездійснення Височанським селищним головою О. Морозом дій спрямованих на належне оформлення юридичного статусу новообраної Височанської селищної ради неправомірною бездіяльністю, яка перешкоджає мені участі у місцевому самоврядуванні;

визнати нездійснення дій Височанським селищним головою О.Морозом спрямованих на передачу матеріальних цінностей та комунального майна з громад, які за Розпорядженням КМУ №725-р від 12.06.2020 року перейшли до Височанської селищної територіальної громади, на баланс Височанської селищної територіальної громади неправомірною бездіяльністю, такою що позбавила мене права вирішувати питання про управління майном громади

визнати дії Височанського селищного голови ОСОБА_3 по усуненню Височанської селищної територіальної громади від управління громадою та контролем за його діяльністю та діяльністю Височанської селищної ради неправомірними, такими що свідчать про узурпацію ОСОБА_4 влади на території Височанської селищної територіальної громади, такими шо позбавили мене права на участь у місцевому самоврядуванні;

визнати бездіяльність щодо не скликання та не проведення загальних зборів громадян за місцем проживання у 2023 році, до 08.12.2023 року неправомірною, такою що порушила моє право на участь у місцевому самоврядуванні

визнати бездіяльність Височанського селищного голови ОСОБА_5 щодо не проведення звіту за свою діяльність у 2023 році до 08.12.2023 року, такою що порушила моє право на участь у місцевому самоврядуванні внаслідок контролю за його діяльністю.

стягнути з Височанського селищного голови ОСОБА_5 в якості відшкодування моральної шкоди порушенням прав 2000000 грн

зобов`язати Височанського селищного голову ОСОБА_3

вирішити питання про створення на території Височанської селищної територіальної громади виконання Указу Президента України В. Зеленського №64/22 Ради оборони

вирішити питання про організацію у селищі Високому адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади

вирішити питання про внесення змін в реєстраційні документи новообраної Височанської селищної ради

вирішити питання щодо обліку матеріальних цінностей комунального майна і передачі його на баланс Височанської селищної територіальної громади

вирішити питання про скликання та проведення Загальних зборів громадян за місцем проживання за 2023 рік, на яких вирішити питання про спосіб управління громадою: безпосередньо чи з передачею повноважень Височанській селищній раді;

вирішити питання про здійснення О. Морозом звіту про свою діяльність за 2023 рік на відкритій зустрічі громадян;

утриматись в подальшому від будь яких дій спрямованих на порушення принципу народовладдя на території Височанської селищної територіальної громади.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем по справі вчинено протиправну бездіяльність, яка виявилась у неналежній організації діяльності Височанської селищної ради.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог чинного законодавства у межах наданих повноважень, в тому числі з урахуванням необхідності дотримання безпеки мешканців громади.

Щодо клопотання позивача про невизнання відзиву на адміністративний позов процесуальним документом, то суд зазначає, що відповідно до частини 2, пункту 7 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Відповідно до частини 2 статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно з частиною 1 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Суд зазначає, що повноваження представника відповідача перевірені судом, у відзиві зазначено позицію відповідача по справі, надано докази, які на думку відповідача підтверджують правову позицію викладену у відзиві, тоді як певні недоліки в оформленні процесуального документа не є підставою для його неприйняття судом, а застосування положень ч.7 ст.162 КАС України є правом суду.

Крім того, Верховний Суд в постановах від 16.02.2023 у справі № 580/5209/22 та від 28.02.2023 у справі № 260/1322/21 вказав, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв`язку із постійними оголошеннями повітряних тривог на території м. Харкова, високою ймовірністю загрози ракетних ударів , з метою запобігання незворотних наслідків та збереження життя та здоров`я учасників процесу та працівників суду, з урахуванням заяв сторін розглядається в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 10.06.2024 закрито провадження у справі в частині вимог про визнання дій Височанського селищного голови ОСОБА_3 по усуненню Височанської селищної територіальної громади від управління громадою та контролем за його діяльністю та діяльністю Височанської селищної ради неправомірними, такими що свідчать про узурпацію ОСОБА_4 влади на території Височанської селищної територіальної громади, такими шо позбавили мене права на участь у місцевому самоврядуванні.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржувані дії/ бездіяльність відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Щодо визнання незаконною бездіяльність Височанського селищного голови ОСОБА_3 невиконання до цього часу п.6 Указу Президента України В. Зеленського стосовно створення у Височанській селищній територіальній громаді Ради оборони, такою що сприяє збройній агресії РФ відносно України, такою, що посягає на мої права жити в державі в умовах визначених ч. 1 ст. 3 Конституції України.

Відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні розпорядженням КМУ від 12.06.2020 № 725-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області визначив територію Височанської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Високий , КОАТУУ 6325156700, до складу якої входять Височанська, Бабаївська, Покотилівська, Яковлівська (у складі с. Ржавець).

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, п.6 якого визначено обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

Частиною 2 ст.14 Закону України «Про оборону України» передбачено, що в особливий період для керівництва виконанням на відповідній території заходів щодо оборони України рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, державних адміністрацій міст Києва та Севастополя утворюються ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положення про ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положення про Раду оборони Автономної Республіки Крим і областей, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2007 року № 507 дск «Про затвердження Положення про раду оборони Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва і Севастополя»

Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі оборони визначені статтею 15 Закону України «Про оборону» та ст.36 Закону України «Про місцеве самоврядування» та передбачають :

1. до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження:1) забезпечення організації призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та альтернативну (невійськову) службу, направлення для проходження базової військової служби, підготовки молоді до військової служби; сприяння в організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також населення розпорядження керівника місцевої державної адміністрації (військової, військово-цивільної) або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик військовозобов`язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; 2) забезпечення на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, забезпечення бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; 3) організація та участь у здійсненні заходів, пов`язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, на відповідній території; 3-1) здійснення під час мобілізації своєчасного оповіщення і забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у порядку, визначеному Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів;3-2) забезпечення на території відповідних населених пунктів планування та проведення мобілізаційної підготовки, а також проведення заходів мобілізації та демобілізації після набрання чинності відповідним указом Президента України; 4) вирішення відповідно до законодавства питань, пов`язаних з наданням військовим частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України службових приміщень і жилої площі, інших об`єктів, комунально-побутових послуг; здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг; 5) сприяння організації виробництва і поставкам у війська підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, послуг, енергоресурсів; 6) здійснення заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через Державний кордон України; 7) сприяння Державній прикордонній службі України у підтриманні відповідного режиму на державному кордоні; 8) здійснення заходів щодо підготовки населення України до участі в русі національного спротиву; 9) підготовка і подання відповідним районним/обласним радам пропозицій до цільових місцевих програм підготовки територіальної оборони та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву та участь в організації їх виконання. (Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»)

2. виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують: підготовку громадян до військової служби, а також загальне військове навчання у воєнний час; приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; призов громадян на строкову військову службу; направлення громадян на навчальні (або перевірочні) і спеціальні збори; організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов`язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною обороною та цивільним захистом; бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період; здійснення контролю за використанням і охороною наданих у встановленому порядку для потреб оборони земельних, водних та інших природних ресурсів згідно із законодавством; вирішення згідно із законодавством питань, пов`язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житлової площі, інших об`єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг; організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів; сприяння у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та у контрольованих прикордонних районах; проведення заходів щодо військово-патріотичного виховання громадян України; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами. (Закон України «Про оборону»)

Розпорядженням голови Харківської ОВА № 9В від 24.02.2202 утворено Раду оборони Харківської області на особливий період та затверджено її персональний склад

Приписами ч.1-3 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. В умовах воєнного стану особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не несе відповідальність, у тому числі кримінальну, за рішення, дії чи бездіяльність, негативні наслідки яких неможливо було передбачити або які охоплюються виправданим ризиком, за умови, що такі дії (бездіяльність) були необхідні для відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту.

Отже вказаними законами не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування утворювати ради оборони на території громад, як не передбачено їх і статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», якою визначено компетенцію сільського, селищного, міського голови.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

Щодо визнання незаконними дій Височанського селищного голови О. Мороза невиконання Розпорядження КМУ №725-р від 12.06.2020 року стосовно утворення адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади у селищі Високому, такими що перешкоджають участі в місцевому самоврядуванні; нездійснення Височанським селищним головою О. Морозом дій спрямованих на належне оформлення юридичного статусу новообраної Височанської селищної ради неправомірною бездіяльністю, яка перешкоджає участі у місцевому самоврядуванні.

Як вже зазначалось, відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні розпорядженням КМУ від 12.06.2020 № 725-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області визначив територію Височанської територіальної громади з адміністративним центром у смт.Високий , КОАТУУ 6325156700, до складу якої входять Височанська, Бабаївська, Покотилівська, Яковлівська (у складі с. Ржавець).

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 року № 1009-IX у розділі V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено п. 6-1 , яким в тому числі передбачено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: 1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади); 8) не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом; 18) державна реєстрація припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих комітетів здійснюється на підставі заяви, поданої суб`єкту державної реєстрації сільським, селищним, міським головою, обраним сформованою територіальною громадою, або уповноваженою ним особою. Сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи розформованих територіальних громад припиняються як юридичні особи з дня внесення запису про їх припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 19) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - новообрану раду, її виконавчий комітет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним сформованою територіальною громадою, або уповноваженою ним особою.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулюються Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (в редакціях чинних на момент вчинення реєстраційних дій).

Пунктом 4 ч.1 ст.1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч.2 ст.17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації створення юридичної особи - державного органу подається заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. Для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи - місцевої ради, виконавчого комітету місцевої ради, а також змін до відомостей про неї подається заява про державну реєстрацію створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про неї.

Для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи - виконавчого органу місцевої ради (крім виконавчого комітету), а також змін до відомостей про неї подається заява про державну реєстрацію створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про неї, а також акт місцевої ради про створення, припинення виконавчого органу, акт сільського, селищного, міського голови про призначення керівника такого органу.

Державна реєстрація при реорганізації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб після добровільного об`єднання територіальних громад здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад". Державна реєстрація при утворенні, реорганізації районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про місцеві державні адміністрації", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Враховуючи вказані приписи, суд приходить до висновку, що реорганізація Покотилівської та Бабаївської селищної ради шляхом приєднання до Височанської селищної ради, не вимагає реєстрації останньої як новоствореного державного органу.

Відповідні зміни відомостей про Височанську селищну раду містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Судовим розглядом також встановлено, що Рішеннями Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 08 грудня 2020 року «Про початок реорганізації Покотилівської селищної ради шляхом приєднання до Височанської селищної ради» розпочато процедуру реорганізації: Покотилівської селищної ради (ЄДРПОУ 04396733), місцезнаходження: вул. Незалежності, 3 смт Покотилівка Харківського району Харківської області, шляхом приєднання до Височанської селищної ради (ЄДРПОУ 04396503), місцезнаходження: вул. Бульварна, 12, смт Високий, Харківського району, Харківської області, 62460; «Про початок реорганізації Бабаївської селищної ради шляхом приєднання до Височанської селищної ради» Бабаївської селищної ради (ЄДРПОУ 04396549), місцезнаходження: площа Михайлівська, 2 смт Бабаї Харківського району Харківської області, 62403 шляхом приєднання до Височанської селищної ради (ЄДРПОУ 04396503), місцезнаходження: вул. Бульварна, 12, смт. Високий, Харківського району Харківської області, 62460, про що внесені відповідні записи до ЄДРПОУ.

Вказані рішення розміщенні на сайті Височанської селищної ради

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що адміністративний центр територіальної громади - населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно п.20 п.61 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» найменування представницького органу місцевого самоврядування сформованої територіальної громади як юридичної особи, як правило, складається з частини, яка є похідною від власного найменування населеного пункту, визначеного її адміністративним центром, у формі прикметника та відповідного загального найменування представницького органу місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська рада).

Згідно витягу ЄДРПОУ адресою Височанської селищної ради є смт. Високий. Згідно відомостей розміщених на сайті Височанської селищної ради (повідомлення про засідання) засідання останньої проходять у м. Бабаї, тобто не за юридичною адресою місця реєстрації смт. Високий.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо фактичного перенесення адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади з с. Високе до смт. Бабаї та обтяження обов`язком вирішити питання організації у селищі Високому адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади.

Щодо позовних вимог про визнання бездіяльність щодо не скликання та не проведення загальних зборів громадян за місцем проживання у 2023 році, до 08.12.2023 року неправомірною, такою що порушила право на участь у місцевому самоврядуванні; визнання бездіяльність Височанського селищного голови ОСОБА_5 щодо не проведення звіту за свою діяльність у 2023 році до 08.12.2023 року, такою що порушила є право на участь у місцевому самоврядуванні внаслідок контролю за його діяльністю.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п.11 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова скликає загальні збори громадян за місцем проживання. Загальні збори, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - це зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

У статті 8 цього Закону зазначено, що загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Статтею 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста (ч.1 ст. 19).

Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань (ч. 2 ст. 19).

Системний аналіз нормативно-правових актів свідчить про наявність двох законодавчо передбачених умов для проведення загальних зборів громадян за місцем їх проживання: наявність відповідного закону та статуту територіальної громади.

Доказів реалізації приписів ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідачем не надано.

Компетенція, порядок скликання і проведення загальних зборів та реалізації їхніх рішень регулюється постановою Верховної Ради України від 17.12.1993 року № 3748 "Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні".

У зв`язку із змінами, які відбулися в правовому полі України з моменту ухвалення вказаної постанови, її зміст частково увійшов у протиріччя із Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", «Про органи самоорганізації населення" тощо. Проте при цьому дана постанова і на теперішній час не втратила чинності і є єдиним документом з питань організації і проведення загальних зборів громадян за місцем проживання.

Статтею 3 вказаного Положення визначено, що збори скликаються в міру необхідності, але не менш як один раз на рік і є правомочними за наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання зборів (конференції) представників громадян - не менш як двох третин представників відповідних територіальних утворень.

Частинами 1-3 ст.8 Положення визначено, що збори скликаються головою Ради або її виконавчим органом, громадськими комітетами і радами самоврядування.

Збори скликаються за пропозицією не менш як третини від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні, депутатів Ради, членів постійної комісії, депутатської групи, трудового колективу, об`єднання громадян.

Отже вказаним нормативним актом передбачено два способи скликання зборів за ініціативи голови (імперативна норма не рідше одного разу на рік) та ініціативи третини загальної кількості громадян, які мешкають на території громади.

В той же час, долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що ініціювання скликання зборів відповідачем у період його повноважень не було, доказів ініціювання проведення зборів з боку мешканців громади та відмови у проведенні таких зборів також не було.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нескликання щорічних загальних зборів жителів територіальної громади та зобов`язання вчинити вказані дії

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що частиною 6,7 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов`язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Аналогічні за змістом приписи викладені у ч.8,9 ст.19 Регламенту Височанської селищної ради Харківського району Харківської області затвердженого рішенням І сесії VІІІ скликання від 08 грудня 2020 року.

Отже вказані норми не визначають дати проведення звіту за попередній звітний рік, який може бути як календарним з 01.01. по 31.12 відповідного року, так і роком від дати набуття повноважень (08.12.2020 у спірних правовідносинах)

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено зустріч із мешканцями громади 05.03.2024 року на якій представлено звіт про роботу за 2023 рік; внаслідок запровадження воєнного стану з метою забезпечення безпеки мешканців громади, зустріч проведена в режимі онлайн на сторінці Facebook (посилання www.facebook.com/vysochanskarada), оголошення про звіт розміщено 27.02.2024 на офіційному сайті із посиланням на сторінку «facebook».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/6885/19 зазначив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд вважає, що проведення звіту за 2023 рік у березні 2024, за умови відсутності чіткого регламентування дати проведення такого звіту, не є обставиною, яка вказує на бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Щодо вимоги визнати нездійснення дій Височанським селищним головою О.Морозом спрямованих на передачу матеріальних цінностей та комунального майна з громад, які за Розпорядженням КМУ №725-р від 12.06.2020 року перейшли до Височанської селищної територіальної громади, на баланс Височанської селищної територіальної громади неправомірною бездіяльністю, такою що позбавила мене права вирішувати питання про управління майном громади.

Статтею 142,143 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Пунктами 30,31 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються в тому числі питання 30) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; 31) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Пунктом 4-6 п.61 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту. Якщо територія розформованої територіальної громади включена до територій кількох сформованих територіальних громад, кожна з цих громад стає правонаступником належних розформованій територіальній громаді: нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, розташованих на території сформованої територіальної громади; речей, призначених для обслуговування відповідних об`єктів нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв`язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об`єкта нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації; прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої розформованою територіальною громадою (у тому числі в особі відповідної сільської, селищної, міської ради), якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, включений до території відповідної сформованої територіальної громади; 6) майнові зобов`язання, майнові та немайнові права юридичних осіб - органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких юридичних осіб відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між сформованими територіальними громадами;

Додатками 1 до рішення Височанської селищної ради від 08.12.2020 р. щодо реорганізації Покотилівської та Бабаївської селищної ради (розміщені на сайті Височанської селищної ради) передбачено проведення повної інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, запасів, грошових коштів та розрахунків селищних рад з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 09.12.2020 р.; забезпечення процесу передачі майна, активів та зобов`язань селищних рад Височанській селищній раді після затвердження відповідних передавальних актів

У пункті 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.».

В той же час згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Височанської селищної ради: рішенням ХХХІ сесія VIІІ скликання від 17.10.2023 Про передачу майна на баланс в господарське відання комунального підприємства «Бабаївське управління житлово-комунального господарства» Височанської селищної ради вирішила передати на баланс та закріпити на праві господарського відання за КП "Бабаївське ВУЖКГ" Височанської селищної ради (код ЄДРПОУ - 31873775) майно, що належить до комунальної власності Височанської селищної територіальної громади згідно з додатком 1; міститься проект рішення XXVІІ сесія VIII скликання від 20 липня 2023 року Про взяття на баланс доріг населених пунктів Височанської селищної ради вирішила: Прийняти на баланс дороги в межах населених пунктів Височанської селищної ради згідно з додатком в тому числі село Ржавець, смт Покотилівка; рішення XІІ сесії VIІІ скликання від 13 жовтня 2021 року Про прийняття матеріальних цінностей від КНП Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги № 1» на баланс Височанської селищної ради вирішила: 1. Прийняти матеріальні цінності від КНП Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги № 1», на баланс Височанської селищної ради (місце знаходження смт. Бабаї, вул. Командарма Шумілова, 81) та інші

Враховуючи викладене вище, зважаючи на те, що процес прийому/передачі об`єктів власності реформованих територіальних громад є триваючим, враховуючи запровадження воєнного стану на території України, обмежувальних заходів внаслідок СOVID 19, поступове здійснення передачі об`єктів, внесення вказаних питань до проектів порядку денного засідання ради, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання на цьому етапі протиправної бездіяльності відповідача та задоволення позову в цій частині вимог.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 2000000,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями статті 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року по справі № 804/2252/14, від 21.02.2019 року по справі №670/499/16-а, від 28.02.2019 року по справі №804/7085/16.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що в даному випадку для виплати на користь позивача моральної шкоди не достатньо лише зазначення про наявність останньої, натомість реальне завдання такої шкоди має бути доведено.

Так, позивачем не було доведено причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову, у відповідній частині вимог, що розглядається судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 2000000,00 грн.

При розв`язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.72-77, 90, 210 КАС України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн.

Частиною 1-3 ст.139 КАС України, визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки у відповідача у справі відсутні витрати щодо залучення свідків, призначення експертизи, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу

Керуючись ст. ст. 19, 241-247, 255, 264, 293, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати протиправною бездіяльність Височанського селищного голови ОСОБА_2 щодо не скликання та не проведення загальних зборів громадян за місцем проживання у 2023 році.

Зобов`язати Височанського селищного голову ОСОБА_2 скликати загальних збори громадян Височанської територіальної громади за 2023 рік.

Визнати протиправними дії Височанського селищного голови ОСОБА_2 щодо фактичного перенесення адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади з с. Високе до смт. Бабаї.

Зобов`язати Височанського селищного голову ОСОБА_2 вирішити питання організації у селищі Високому адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

У повному обсязі рішення складено 10.06.2024

Суддя Зоркіна Ю.В.