Рішення

від 29.05.2024 по справі 1915/627/2012

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2024 Справа №1915/627/2012 Провадження №2/607/162/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Шимків Л.І., відповідача-позивача - ОСОБА_1 , представника позивачки-відповідачки - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина.

1.1.Зміст вимог та заперечень учасників справи.

1.1.1.Позовні вимоги та заперечення сторони позивача-відповідача ОСОБА_5

ОСОБА_5 20 грудня 2011 року (здано в поштове відділення) звернулася із позовом до ОСОБА_4 , з урахуванням останньої редакції позовних вимог, просила суд:

- присудити, шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , за рахунок вартості частини відчуженого без згоди іншого з подружжя приміщення незавершеного будівництвом 16-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , вартістю 1846407,50 грн із врахуванням інфляції за період з 29.01.2008 по 29.02.2024 в сумі 11358816,35 грн;

- присудити, шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,0608 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:01:013:0074, за рахунок вартості 1/2 частини відчуженого без згоди іншого з подружжя приміщення незавершеного будівництвом 16-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , вартістю 1846407,50 грн із врахуванням інфляції за період з 29.01.2008 по 29.02.2024 в сумі 11358816,35 грн;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 різницю між вартістю 1/2 частини відчуженого без згоди іншого з подружи приміщення незавершеного будівництвом 16-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 (вартістю 1846407,50 грн) із врахуванням інфляції за період з 29.01.2008 по 29.02.2024 в сумі 11358816,35 грн та вартістю 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1 (4088316 грн) і вартістю 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,0608 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:01:013:0074 (1089005 грн.) в сумі 6181495,35 грн;

- визнати право власності за ОСОБА_5 на 1/2 садового будинку по АДРЕСА_3 з хлівом та допоміжними спорудами;

- визнати право власності за ОСОБА_5 на 1/2 земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,0624 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6125286700:01:001:1027;

- визнати право власності за ОСОБА_5 на 1/2 нежитлового приміщення 1-2 під літерою "В", загальною площею 46,9 м.кв., по АДРЕСА_4 ;

- визнати право власності за ОСОБА_5 на 1/2 земельної ділянки для комерційної діяльності площею 0,0299 га, що знаходиться АДРЕСА_4 , кадастровий номер 6110100000:12:014:0098;

- визнати право власності за ОСОБА_5 на 1/2 рухомого майна (побутова техніка, меблі, посуд), яке знаходиться за адресами АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 ;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 вартість 1/2 частини відчужених без згоди іншого з подружжя наступних транспортних засобів:

Volkswagen Caravelle, 1986 р., д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 4000 дол. США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 153410,80 грн;

Honda CR-V, 2008 p., д.н.з. НОМЕР_2 вартістю 30000 дол. США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 1150581 грн;

Peugeot 405, 1989 р., д.н.з. НОМЕР_3 вартістю 4000 дол. США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 153410,80 грн;

Honda Pilot, 2004 p., д.н.з. НОМЕР_4 вартістю 40000 дол. США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 1534108 грн;

Honda Stream MPV, 2003 р., д.н.з. НОМЕР_5 вартістю 14000 дол. США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 536937,80 грн;

Daewoo Lanos, 2003 p., д.н.з. НОМЕР_6 вартістю 10000 дол. США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 383527 грн;

в сумі 1971287,70 грн.

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 вартість 1/2 частини коштів, які знаходились на банківських рахунках відповідача в сумі 124029,05 дол. США та 2500 Євро, що згідно курсу НБУ становить 4870098,59 грн;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 вартість 1/2 частини коштів позичених без згоди іншого з подружжя в розмірі 223213,5 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 8162605,20 грн;

- визнати право власності за ОСОБА_5 на 1/2 нежитлового приміщення під літерою "А", загальною площею 14,7 м.кв., по АДРЕСА_5 ;

- визнати право власності за ОСОБА_5 на 1/2 автомобіля Iveco 50.9, д.н.з. НОМЕР_7 , 1991 р. в., кузов № НОМЕР_8 .

Позов мотивує тим, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя. Стверджує, що за час шлюбу у власність сторін набуті земельна ділянка по АДРЕСА_1 та збудований житловий будинок на ній, садовий будинок із хлівом по АДРЕСА_3 із земельною ділянкою, транспортні засоби Volkswagen Caravelle, 1986 р., Honda CR-V, 2008 p., Peugeot 405, 1989 р., Honda Pilot, 2004 p., Honda Stream MPV, 2003 р., Daewoo Lanos, 2003 p. Деякі автомобілі без її згоди були відчужені третім особам, а тому з відповідача слід стягнути їх вартість. Також, набутий за час шлюбу автомобіль Iveco 50.9, 1991 р. Стверджує, що відповідач розмістив в банківських установах депозити на суму 210000 грн, 70000 грн та 140000 грн, 5000 Євро та 199000 грн. Також, зазначає, що 27 серпня 2005 року було придбане приміщення по АДРЕСА_2 , яке без її згоди передано у статутний капітал СК «Житлово-будівельний кооператив «Дружба» на підставі акту приймання передачі від 29 січня 2008 року, вартість на момент передачі становила 3692815 грн.

В судовому засіданні представник позивачки-відповідачки позов підтримав з підстав викладених у заявах по суті. Погодив вартість приміщення по АДРЕСА_5 в розмірі 14700 доларів США та вартість приміщення із земельною ділянкою по АДРЕСА_4 в розмірі 6000 доларів США.

1.1.2. Позовні вимоги та заперечення відповідача-позивача ОСОБА_4

ОСОБА_4 у відзиві на позов не заперечив проти задоволення позову в частині позовних вимог щодо визнання права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину нежитлового приміщення площею 46,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; визнання права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0299 га за адресою: АДРЕСА_4 ; визнання права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_6 ; визнання права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0608 га за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо компенсації половини вартості придбаного в шлюбі нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 (колишнього профілакторію комбінату « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під АДРЕСА_2 ), то звертає увагу, що рішення про передачу вказаного майна до статутного капіталу кооперативу приймалося спільно, позивачка щодо цього не заперечувала, не оспорювала дійсності цього правочину. Просить застосувати строк давності. Звертає увагу, що автомобілі, перелік яких наводить ОСОБА_5 , були відчужені за час шлюбу, і кошти від їх відчуження витрачені в інтересах сім`ї. Також, за час шлюбу в інтересах сім`ї витратилися кошти з наявних депозитів. Звертає увагу суду, що садовий будинок по АДРЕСА_3 був набутий ним у власність до шлюбу та відчужено матері, яка на цей час є його власником.

Також, ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_5 , просив визнати житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0608 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:01:013:0074 спільною сумісною власністю, визнати за ним право власності на 1/2 частку вказаного майна та виділити йому внатурі у власність частину житлового будинку та земельної ділянки згідно висновку експерта.

В судовому засіданні ОСОБА_4 частково визнав позов ОСОБА_5 , свій позов підтримав з підстав викладених у заявах по суті. Зазначив, що автомобіль Volkswagen Caravelle, 1986 р. та автомобіль марки Iveco 50.9 1991 року випуску набуті до шлюбу. В підготовчому судовому засіданні погодив вартість майна, яке є предметом спору, а саме, Volkswagen Caravelle - 500 доларів США, Honda CR-V 6000 доларів США, Peugeot 405- 2000 доларів США, Honda Pilot, 2004 p. - 4000 доларів США, Honda Stream MPV, 2003 р. -2000 доларів США, Daewoo Lanos, 2003 p. -1000 доларів США, автомобіль Iveco 50.9, 1991 р. - 2000 доларів США. Також погодив вартість приміщення по АДРЕСА_5 в розмірі 14700 доларів США та вартість приміщення із земельною ділянкою по АДРЕСА_4 в розмірі 6000 доларів США.

1.2 Рух справи в суді.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуди О.О. від 19.01.2012 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.07.2014 виділено в самостійне провадження частину позовних вимог.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.10.2015 визначено головуючого у розгляді справи ОСОБА_6 (т.2 а.с. 201).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.06.2016 визначено головуючого у розгляді справи ОСОБА_7 (т.3 а.с. 17).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2016 року вжито заходів забезпечення позову у справі (т.3 а.с. 44)

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.06.2017 об`єднано в одне провадження справу №607/12629/14-ц та №1915/627/2012.

Ухвалою суду від 13.12.2017 частково задоволено заяву про ухвалення додаткового рішення та вжито заходів забезпечення позову (т.7 а.с.15).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2018 визначено головуючого суддю Грицака Р.М.

Ухвалою суду від 12.11.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення у справі №607/24122/19.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від ОСОБА_8 від 05.10.2022 на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу прийнято до свого провадження поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.10.2022 суд постановив об`єднати в одне провадження справу №1915/627/2012 та 607/13190/21.

Ухвалою суду від 27.12.2022 суд постановив призначити по справі судову експертизу, провадження по справі зупинити. У зв`язку із надходженням висновку експерта, провадження у справі відновлено 29.12.2023.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засіданні від 04.04.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 позов підтримав з підстав, викладених у ньому, позов ОСОБА_4 заперечив.

ОСОБА_4 підтримав свій позов, позов ОСОБА_5 визнав частково, за підстав, викладених у відзиві на позов.

ІІ. Мотивувальна частина.

2.1. Досліджені докази та фактичні обставини встановлені судом.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 1993 року, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2012 року у справі №1915/2583/2012.

09.09.2011 ОСОБА_4 звертався в суд із позовом до ОСОБА_5 про встановлення режиму роздільного проживання (т.1 а.с. 76). Зазначав, що з ОСОБА_5 не веде спільного господарства та живе в різних частинах будинку.

25.10.2011 ОСОБА_4 звертався в суд із позовом до ОСОБА_5 , в якому повідомляв, що понад один рік не підтримує спільного господарства з ОСОБА_5 та не підтримує шлюбні відносини (т.6 а.с. 169).

Сторони надали такі докази про наявність за час шлюбу майна.

2.1.1. Нерухоме майно.

Земельна ділянка та житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Як видно із договору від 27 листопада 2001 року (т.1 а.с. 24), державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №665591 (т.1 а.с. 26) ОСОБА_4 придбав земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,0608 га по АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності від 06 лютого 2004 року, ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28.01.2004 набув право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 25).

Право власності зареєстроване в міському бюро технічної інвентаризації 06 лютого 2004 року за №43846.

Земельна ділянка та нежитлове приміщення по АДРЕСА_4 .

Згідно договору купівлі-продажу приміщення від 18 серпня 2009 року ОСОБА_4 набув у власність приміщення 1-2 під літерою «В» площею 46,9 кв.м. по АДРЕСА_4 (т.1 а.с. 27, 36).

Також, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 серпня 2009 року ОСОБА_4 набув у власність земельну ділянку площею 0,0299 га кадастровий номер 6110100000:12:014:0098 по АДРЕСА_4 (т.1 а.с. 28-29,35).

Земельна ділянка та садовий будинок садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 .

Як видно з державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ТР №013400 ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,062 га на території Петриківської сільської ради на підставі рішення Петриківської сільської ради від 28.11.1995 №6 як член садово-городнього кооперативу «Вишневий сад». (т.1 а.с. 37,115,116).

З технічного паспорта на ім`я ОСОБА_4 на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 видно, що садовий будинок та господарська будівля збудовані в 1990 році.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2010 року у справі №2-а-5051/2010 зобов`язано Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_4 право власності на садовий будинок та господарську будівлю по АДРЕСА_3 . Рішенням встановлено, що садовий будинок збудований в 1990 році (т.1 а.с. 119).

З інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.07.2017 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на садовий будинок по АДРЕСА_3 в Садівничому товаристві «Вишневий сад» площею 138,2 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_9 від 19.12.2012 виданого на підставі рішення виконкому Петриківської сільської ради №226 від 30.10.2012 (т.7 а.с. 106).

Також, з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.06.2018 вбачається, що власником садового будинку по АДРЕСА_3 в Садівничому товаристві «Вишневий сад» площею 138,2 кв.м. є ОСОБА_9 на підставі договору дарування від 09.06.2018 (т.7 а.с. 207).

Нежиле приміщення в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2005 ВСМ 158034 набув у власність нежиле приміщення в АДРЕСА_2 за 100000 грн, що видно із договору та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.09.2005 (т.1 а.с. 60, 61).

Згідно акту приймання-передачі від січня 2008 року, ОСОБА_4 передав СП «Житлово-будівельний кооператив «Дружба» незавершене будівництво 16-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_7 та проектно-кошторисну документацію на суму 3692815 грн.

Як видно із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 травня 2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.05.2009 право власності на 16-квартирний житловий будинок було зареєстровано за Споживчим кооперативом «Дружба» на підставі рішення виконкому від 29.01.2009 на підставі акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 31.10.2008, яке затверджене розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 21.11.2008 №713 (т.1 а.с. 62, 63 - зворот,111,117).

Приміщення, по АДРЕСА_5 .

Згідно договору купівлі-продажу від 28 березня 2005 року ОСОБА_4 придбав приміщення, позначене в плані під літерою «А» в АДРЕСА_5 площею 14,7 кв.м.

2.1.2. Транспортні засоби.

- автомобіль Volkswagen Caravelle, 1986 р., на підставі довідки-рахунку від 04 травня 2011 року, ОСОБА_4 був проданий за 10300 гривень ОСОБА_10 (т.1 а.с. 6, 7, 252).

- автомобіль Honda CR-V, 2008 p., на підставі довідки-рахунку від 09 квітня 2011 року ОСОБА_4 був проданий за 155300 гривень ОСОБА_11 (т.1 а.с. 8,9, т.5 а.с.153).

- автомобіль Peugeot 405, 1989 р., набутий у власність ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та на підставі довідки-рахунку від 12 квітня 2011 року був проданий за 10500 гривень ОСОБА_12 . (т.1 а.с. 10,11, 253).

- автомобіль Honda Pilot, 2004 p. д.н.з. НОМЕР_4 , набутий ОСОБА_4 у власність 09.09.2006, знятий з обліку для реалізації 23.01.2008 (а.с. 1, 254).

- автомобіль Deawoo Lanos, 2003 року, придбаний ОСОБА_4 08.05.2003, знятий з обліку для реалізації 12.04.2011 (т.1 а.с. 12-14, 255).

- автомобіль Honda Stream MPV, 2003 р., який ОСОБА_4 придбав 15.10.2003 та відчужив ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2012 (т. 1 а.с. 17, 256-258).

- автомобіль марки Iveco 50.9 1991 року випуску, належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 видного ОРЕВ Тернопіль 25 листопада 1999 року (т.9 а.с. 154).

2.1.3. Грошові кошти в банківських установах.

Відповідно до довідки ПАТ «Мегабанк» від 07 грудня 2010 року (т.1 а.с. 22, т.5 а.с. 155) станом на 07 грудня 2010 року ОСОБА_4 має відкриті рахунки, на яких зберігаються грошові кошти на суму 5000 Євро та 199000 грн.

22 квітня 2011 року ОСОБА_4 уклав договір банківського строкового вкладу в ПАТ «Мегабанк» на суму 210000 грн до 22.08.2011, що видно із договору від 22.04.2011 та квитанції №2099_6 (т.1 а.с. 20, 21).

20 травня 2011 року ОСОБА_4 уклав договір банківського строкового вкладу в ПАТ «Мегабанк» на суму 70000 грн до 20.09.2011, що видно із договору від 20.05.2011 та квитанції №1859_9 (а.с. 18-19).

22 серпня 2011 року у зв`язку із закінченням терміну дії депозитного договору ОСОБА_4 було виплачено 210000 грн вкладу та 1486,11 грн відсотків, та в той же день ним поповнено вклад за депозитним договором №2172-2011 на 140000 грн (т.1. а.с. 23).

З інформації ПАТ «Мегабанк від 15 травня 2012 року, станом на 15.05.2012 ОСОБА_4 у банківській установі відкритих рахунків не має (т.1 а.с. 82, т. 5 а.с. 136).

З інформації ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» видно, що станом на 18.05.2012 залишок коштів на рахунках ОСОБА_4 в банківській установі становить 111,08 грн (41,46 + 69,62) (т.5 а.с. 109-115, 187).

Також, з інформації ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» станом на 26.06.2012 на рахунку НОМЕР_14 ОСОБА_4 мав 38,46 грн, рахунок закритий 11.10.2013 (т.5 124, 126-134).

2.1.4 Грошові кошти, позики.

Відповідно до розписки ОСОБА_14 від 10.02.2010, вона позичила в ОСОБА_4 6090 доларів США до 01.08.2010 (т.1 а.с. 269, т.6 а.с. 196).

Відповідно до розписки ОСОБА_15 від 02.2010 вона позичила в ОСОБА_4 7078 доларів США до серпня 2010 (т.6 а.с. 195).

Також, як видно з договору позики грошових коштів від 16 лютого 2010 року (т.7 а.с. 234) ОСОБА_4 позичив ОСОБА_16 суму еквівалентну 37000 доларів США в строк до 16.02.2012.

З протоколів загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Дружба» (т.6, а.с. 173-194) видно, що ОСОБА_4 уступав частку свого паю у кооперативі на квартири:

- ОСОБА_17 на суму 235784,5 грн на квартиру площею 71,83 м.кв. - протокол від 30 січня 2008 року;

- ОСОБА_14 на суму 235784,50 грн на квартиру АДРЕСА_8 площею 71,83 м.кв. - протокол від 31 січня 2008 року;

- ОСОБА_18 на суму 235784,50 грн на квартиру АДРЕСА_9 площею 71,83 м.кв. - протокол від 26 лютого 2008 року;

- ОСОБА_15 на суму 210474 грн на квартиру АДРЕСА_10 площею 64,12 м.кв. - протокол від 26 лютого 2008 року;

- ОСОБА_19 на суму 512662,50 грн на квартиру АДРЕСА_11 площею 94,5 м.кв. - протокол від 14 серпня 2009 року;

- ОСОБА_16 на суму 404823,60 грн на квартиру АДРЕСА_12 площею 83,40 м.кв. - протокол від 16 лютого 2010 року;

- ОСОБА_20 на суму 250400 грн на квартиру АДРЕСА_13 площею 62,6 м.кв. - протокол від 03 грудня 2010 року;

- ОСОБА_21 на суму 308160 грн на квартиру АДРЕСА_14 площею 64,2 м.кв. - протокол від 11 січня 2011 року;

- ОСОБА_22 на суму 284496 грн на квартиру АДРЕСА_15 площею 62,6 м.кв. - протокол від 17 березня 2011 року;

- ОСОБА_23 на суму 285120 грн на квартиру АДРЕСА_16 площею 79,2 м.кв. - протокол від 24 лютого 2011 року;

- ОСОБА_24 на суму 195480 грн на квартиру АДРЕСА_5 площею 54,3 м.кв. - протокол від 11 січня 2011 року;

- ОСОБА_25 на суму 252720 грн на квартиру АДРЕСА_17 площею 70,2 м.кв. - протокол від 24 березня 2011 року;

- ОСОБА_26 на суму 332640 грн на квартиру АДРЕСА_18 площею 92,4 м.кв. - протокол від 28 квітня 2011 року;

- ОСОБА_27 на суму 191160 грн на квартиру АДРЕСА_19 площею 53,1 м.кв. - протокол від 23 травня 2011 року;

- ОСОБА_28 суму 194040 грн на квартиру АДРЕСА_20 площею 53,9 м.кв. - протокол від 24 травня 2011 року;

- ОСОБА_29 суму 341640 грн на квартиру АДРЕСА_21 площею 94,9 м.кв. - протокол від 06 червня 2011 року;

- ОСОБА_30 суму 196200 грн на квартиру АДРЕСА_7 площею 54,5 м.кв. - протокол від 17 червня 2011 року.

2.2. Застосовані норми права, та мотиви, з яких виходить суд при їх застосуванні.

Положеннями статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц, провадження № 14-325цс18.

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Як роз`яснено судам у пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, необхідно установити обсяг спільно нажитого майна, з`ясувати час та джерела його придбання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).

Обсяг майна, яке подружжя просить поділити, повинен охоплювати усе спільно набуте ними у шлюбі майно з метою найбільш ефективного вирішення спору про його поділ у межах одного провадження. Указане відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи в суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, № у ЄДРСР 105325146).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Указаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц (провадження № 61-5956св22).

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Сторони на власний розсуд розпоряджаються своїми правами, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

2.2.1 Вирішуючи питання, яке майно, що нажите за час шлюбу є спільною сумісною власністю та його вартість, суд виходить із такого.

Житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка площею 0,0608 га по АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 27 листопада 2001 року, а житловий будинок на підставі свідоцтва про право власності від 06 лютого 2004 року.

Отже вказане майно набуте за час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та оціночно-земельної експертиз від 16.11.2023 №252/253/254/23-22 ринкова вартість житлового будинку зі спорудами по АДРЕСА_1 станом на день проведення дослідження становить 8176632 грн, земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:01:013:0074 площею 6,08 соток за вказаною адресою становить 2178010 грн.

Нежитлове приміщення 1-2 під літерою «В» по АДРЕСА_4 та земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:12:014:0098 за вказаною адресою.

ОСОБА_4 придбав вказане майно за час шлюбу із ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу приміщення від 18 серпня 2009 року, отже вказане майно набуте за час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.

Суд виходить із того, що сторони в судовому засіданні 12 березня 2024 року визнали встановленими обставини, що вартість вказаного майна становить 6000 доларів США, що на момент розгляду справи згідно офіційного курсу НБУ станом на 29 травня 2024 року - 40,3958 грн за 1 долар США становить - 6000 Х 40,3958 = 242374,8 грн.

Це узгоджується із частиною першою статті 82 ЦПК України, пунктами 22, 30 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», висновку ВС від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц.

Нежитлове приміщення під літерою «А» площею 14,7 кв. м по АДРЕСА_5 .

Вказане майно придбане ОСОБА_4 за час шлюбу із позивачкою згідно договору від 28 березня 2005 року, отже вказане майно набуте за час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.

Суд виходить із того, що сторони в судовому засіданні 12 березня 2024 року погодили, що вартість вказаного майна становить 14700 доларів США, що на момент розгляду справи згідно офіційного курсу НБУ станом на 29 травня 2024 року - 40,3958 грн за 1 долар США становить - 14700 Х 40,3958 = 593818,26 грн.

Садовий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_3 .

Як видно із наданих сторонами доказів, садовий будинок був фактично побудований в 1990 році, що видно із технічного паспорта на ім`я ОСОБА_4 . Також, вказана обставина встановлена постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2010 року.

Отже, будинок побудований до шлюбу ОСОБА_4 з ОСОБА_5 .

Право власності на цей будинок був зареєстрований за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_9 від 19.12.2012 виданого на підставі рішення виконкому Петриківської сільської ради №226 від 30.10.2012

Разом з тим, необхідно виходити з того, що визначальним юридичного статусу майна (особисте чи спільне) є не факт реєстрації прав на таке майно, що мав місце за час шлюбу, а факт набуття (створення) майна, в даному випадку - зведення будинку відбулося до шлюбу, що було доведено ОСОБА_4 та не спростовано ОСОБА_5 .

Подібні висновки викладені у постанові ВС від 30 серпня 2021 року у справі № 355/1060/16 та у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 293/535/20-ц.

Також земельна ділянку №6125286700:01:001:1027 для ведення садівництва площею 0,062 га на території Петриківської сільської ради набута ОСОБА_4 на підставі рішення Петриківської сільської ради від 28.11.1995 №6, тобто набута безоплатно в порядку приватизації, а тому, не є спільною сумісною власністю подружжя.

Отже, суд вважає, що Садовий будинок по АДРЕСА_3 з хлівом та допоміжними спорудами та земельна ділянка для індивідуального садівництва площею 0,0624 га, що знаходиться за вказаною адресою, кадастровий номер 6125286700:01:001:1027 не є спільною сумісною власністю подружжя, та не включається до майна, яке підлягає поділу.

Нежитлове приміщення в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2005 набув у власність нежиле приміщення в АДРЕСА_2 за 100000 грн, що видно із договору та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.09.2005, отже вказане приміщення набуте за час шлюбу з ОСОБА_5 , за її згодою та було спільною сумісною власністю подружжя.

Також, як видно із акту приймання передачі від січня 2008 року ОСОБА_4 передав СП «Житлово-будівельний кооператив «Дружба» незавершене будівництво 16-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_7 та проектно-кошторисної документації на суму 3692815 грн.

Як видно із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 травня 2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.05.2009 право власності на 16-квартирний житловий будинок було зареєстровано за Споживчим кооперативом «Дружба» на підставі рішення виконкому від 29.01.2009 на підставі акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 31.10.2008, яке затверджене розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 21.11.2008 №713 (т.1 а.с. 62, 63 - зворот, 111, 117).

На момент внесення ОСОБА_4 незакінченого будівництвом житлового будинку до статутного капіталу Споживчого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дружба» сторони перебували в шлюбі, а отже, такий внесок є їхньою спільною сумісною власністю.

ОСОБА_3 стверджує, що вона не давала згоди на внесення їх спільного майна - нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 до статутного капіталу СП «Житлово-будівельний кооператив «Дружба».

У справі № 554/8023/15-ц Верховним Судом зроблено висновок про те, що коли, розглядаючи вимогу про поділ спільного сумісного майна подружжя, суд встановить, що один із подружжя відчужив або використав це майно на свій розсуд проти волі іншого та не в інтересах сім`ї чи не на її потреби, або приховав його, таке майно чи його вартість треба враховувати при поділі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі №760/20948/16-ц зробила висновок, що у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Суд виходить з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась).

Отже, позивачка має право вимагати виплати їй вартості частки члена колишнього подружжя у статутному капіталі кооперативу, у той же час вона заявила вимогу про грошову компенсацію їй вартості частки внеску до статутного капіталу.

Разом з тим, ОСОБА_4 не спростовано, що вартість частки майна в статутному капіталі є меншою ніж вартість внесеного ним приміщення, яка зазначена в акті приймання передачі від січня 2008 року та проектно-кошторисної документації на суму 3692815 грн.

Подібні висновки викладені у постанові ВП ВС від 10 квітня 2024 року у справі №760/20948/16-ц (пункт 87,87).

Також ОСОБА_5 не надала доказів іншої вартості частки ОСОБА_4 у статутному капіталі кооперативу.

Тому, на думку суду, вказану вартість приміщення, яке внесене до статутного капіталу слід враховувати як вартість частки учасника ОСОБА_4 у статутному капіталі СП «Житлово-будівельний кооператив «Дружба» при поділі майна подружжя.

Суд відхиляє доводи позивачки про необхідність нараховувати інфляційні втрати від вартості приміщення з 2008 року по 2022 рік, оскільки в ОСОБА_4 згідно статті 625 ЦК України не виникало грошового зобов`язання щодо виплати ОСОБА_5 частки в майні статутного капіталу, таких рішень судом винесено не було.

Також суд відхиляє доводи ОСОБА_4 про пропуск строку позовної давності щодо вказаного майна, оскільки відповідно до сталої практики Верховного Суду початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109,110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України).

Позивачка звернулася із позовом про поділ майна подружжя в 2011 році, в подальшому, коли дізналася про порушення свого права у зв`язку із відчуженням спірного приміщення до статутного капіталу кооперативу, збільшила розмір позовних вимог 17.04.2012 (т.1 а.с. 55) та просила визнати недійсними акт передачі майна в статутний капітал, визнати за нею право власності на частку нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 . В подальшому, 19.07.2018 уточнила позовні вимоги, змінила спосіб захисту на врахування грошової компенсації майна, переданого у статутний капітал (т.7 а.с. 119-122). Тому, строк позовної давності нею не пропущений.

Автомобілі Volkswagen Caravelle, 1986 р., Honda CR-V, 2008 p., Peugeot 405, 1989р., Honda Pilot, 2004 p., Honda Stream MPV, Daewoo Lanos, 2003 p., Iveco, 1991 у випуску.

Автомобілі, які набуті за час шлюбу, та про які наявні відомості про їх відчуження:

автомобіль Honda CR-V, 2008 p. випуску, ОСОБА_4 набув у власність на підставі договору купівлі продажу 29.09.2009, а отже вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя. Вказаний автомобіль на підставі довідки-рахунку від 09 квітня 2011 року ОСОБА_4 був проданий за 155300 гривень ОСОБА_11 .

автомобіль Peugeot 405, 1989 р., набутий у власність ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, а отже є спільною сумісною власністю подружжя. Вказаний автомобіль на підставі довідки-рахунку від 12 квітня 2011 року був проданий за 10500 гривень ОСОБА_12

автомобіль Honda Stream MPV, 2003 р., який ОСОБА_4 придбав 15.10.2003, а отже вказаний автомобіль є спільною власністю подружжя. Вказаний автомобіль ОСОБА_4 відчужив ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2012.

Як стверджує ОСОБА_5 вказані автомобілі ОСОБА_4 відчужив ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 без її згоди.

Відповідно до частини третьої статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Отже, за змістом зазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

За нормами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Отже, згода одного з подружжя на відчуження цінного спільного сумісного майна має бути надана у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про розподіл цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого без письмової згоди одного з подружжя, за умови наявності іншої згоди, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 08 квітня 2015 року № 6-7цс15.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно. Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року, справа № 127/7029/15-ц, відступивши від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 201/14044/16-ц, провадження № 61-189ск17.

Сторони не надали доказів дійсної ринкової вартості автомобілів.

Суд роз`яснював сторонам необхідність доказування дійсної ринкової вартості автомобілів, зокрема, шляхом призначення судової експертизи, наслідки не призначення такої експертизи, однак, клопотань про проведення такої не надходило.

Оскільки ОСОБА_4 не погодився із вартістю автомобілів, зазначених ОСОБА_5 , вказана обставина підлягала доказуванню саме позивачкою, зважаючи на те, що вона претендує на стягнення їх вартості, а отже вона несе ризик у нездійсненні процесуальних дій, суд бере до уваги вартість автомобілів, які визнаються ОСОБА_4 (протокол судового засідання 12.03.2024), а саме - Honda CR-V, 2008 p - 6000 доларів США, автомобіль Peugeot 405, 1989 р. - 2000 доларів США, Honda Stream MPV, 2003 р. - 2000 доларів США., разом - 10000 доларів США.

Також, ОСОБА_4 набув у власність 09.09.2006 автомобіль Honda Pilot, 2004 p. д.н.з. НОМЕР_4 та 08.05.2003 автомобіль Deawoo Lanos, 2003 року, які зняті з обліку. Крім того, є відомості про набуття у власність на підставі свідоцтва про реєстрацію т.з. від 25.11.1999 автомобіля IVECO 50.9 1991 року випуску. ОСОБА_4 стверджує, що вказані автомобілі в нього відсутні, разом з тим, не надав доказів вибуття їх з його власності, тому вартість вказаних автомобілів слід враховувати при поділі майна подружжя.

Оскільки ОСОБА_4 не погодився із вартістю автомобілів зазначених ОСОБА_5 , вказана обставина підлягала доказуванню саме позивачкою, зважаючи на те, що ОСОБА_5 претендує на стягнення їх вартості, а отже несе ризик у нездійсненні процесуальних дій, суд бере до уваги вартість автомобілів, які визнаються ОСОБА_4 (протокол судового засідання 12.03.2024), а саме - Honda Pilot, 2004 p. д.н.з. - 4000 доларів США, Deawoo Lanos, 2003 року - 1000 доларів США, автомобіля IVECO 50.9 1991 року випуску - 2000 доларів США, разом - 7000 доларів США.

Отже, вартість всіх автомобілів Honda CR-V, 2008 p., Peugeot 405, 1989р., Honda Pilot, 2004 p., Honda Stream MPV, Daewoo Lanos, 2003 p., Iveco, 1991 буде становити 17000 доларів США (10000+7000), що на момент розгляду справи згідно офіційного курсу НБУ станом на 29 травня 2024 року - 40,3958 грн за 1 долар США становить 17000Х40,3958 = 686728,6 грн.

Щодо автомобіля Volkswagen Caravelle, 1986 р. ОСОБА_31 стверджує, що автомобіль був придбаний до шлюбу. ОСОБА_5 не спростувала вказану обставину, а в матеріалах справи наявні лише відомості про заміну свідоцтва 27.08.2009. Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає не доведеним, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_4 , що кошти від продажу автомобілів були використані в інтересах сім`ї, оскільки таких доказів немає. Більше того, 25.10.2011 ОСОБА_4 звертався в суд із позовом до ОСОБА_5 , в якому повідомляв, що понад один рік не підтримує спільного господарства з ОСОБА_5 та не підтримує шлюбні відносини (т.6 а.с. 169).

Щодо включення до поділу майна коштів, які знаходились на банківських рахунках відповідача в сумі 124029,05 дол. США та 2500 Євро.

Суду не надано доказів, що як на момент звернення до суду із позовом (20.12.2011), так і не момент розірвання шлюбу (26.06.2012) вказані суми були на депозитних рахунках ОСОБА_4 .

Навпаки, як видно із інформації ПАТ «Мегабанк» від 15 травня 2012 року, станом на 15.05.2012 ОСОБА_4 у банківській установі відкритих рахунків не має (т.1 а.с. 82, т. 5 а.с. 136).

Не підтверджено належними і допустимими доказами позовні вимоги про поділ майна подружжя в частині стягнення позичених без згоди іншого з подружжя коштів в розмірі 232213,5 доларів США, тому, вказані кошти суд не враховує при поділі майна подружжя.

Надані позивачкою як доказ цього протоколи загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Дружба» (т.6, а.с. 173-194) фіксують тільки відступ ОСОБА_4 свого паю у кооперативі у формі квартир іншим особам.

Розписки ОСОБА_14 від 10.02.2010, ОСОБА_15 від 02.2010 та договір позики грошових коштів від 16.02.2010 року зі ОСОБА_16 суд не бере до уваги, оскільки вказані договори були укладені за час шлюбу, повернення коштів за цими договорами також відбувалося в період шлюбу, а тому, немає доказів про існування таких зобов`язань на момент звернення із позовом чи на момент розірвання шлюбу.

Також, не може бути задоволена позовна вимога про визнання рухомого майна (побутова техніка, меблі, посуд), яке знаходиться за адресами: АДРЕСА_1 та в АДРЕСА_3 , оскільки вказана позовна вимога є неконкретною, не підтверджена жодними доказами, не містить переліку майна, його вартість.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що при поділі майна подружжя слід враховувати таке майно та його вартість:

1. Житловий будинок та земельна ділянка площею 0,0608 га по АДРЕСА_1 , вартістю 10354642 (8176632 + 2178010) грн.

2. Нежитлове приміщення 1-2 під літерою "В", загальною площею 46,9 м.кв., по АДРЕСА_4 та земельна ділянка для комерційної діяльності площею 0,0299 га кадастровий номер 6110100000:12:014:0098 за вказаною адресою вартістю 242374,8 грн.

3. Нежитлове приміщення під літерою «А» площею 14,7 кв. м по АДРЕСА_5 вартістю 593818,26 грн.

4. Вартість частки статутного капіталу СП «Житлово-будівельний кооператив «Дружба» на суму 3692815 грн.

5. Вартість автомобілів Volkswagen Caravelle, 1986 р., Honda CR-V, 2008 p., Peugeot 405, 1989 р., Honda Pilot, 2004 p., Honda Stream MPV, Daewoo Lanos, 2003 p., Iveco, 1991 р. на суму 686728,6 грн.

Отже, загальна вартість майна становить 15570378.66 (10354642+242374,8+ 593818,26+3692815+686728,6), розмір ідеальної частки кожного з подружжя - 7785189.33 (15570378.66/2)

2.2.2. Визначаючи варіанти поділу майна, яке нажите за час шлюбу, суд виходить із такого.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Головним критерієм поділу майна як об`єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками і припинення відносин спільної власності взагалі (частина третя статті 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) вказано, що «коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58)). Найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне».

Частиною другою статті 71 СК України передбачено, що неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема (але не виключно) на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).

Оскільки майно подружжя складається, як правило, з різних за призначенням та вартістю речей, розподіл здійснюється таким чином, щоб в остаточному підсумку кожен одержав у натурі таку кількість речей, вартість яких була б тотожна величині частки дружини та чоловіка. У випадку, коли такої натуральної точності досягти неможливо, виходом із ситуації є доплата одному з подружжя грошової компенсації.

Судом з`ясовано, що житловий будинок та земельна ділянка площею по АДРЕСА_1 , вартістю 10354642 (8176632 + 2178010) грн є єдиним житлом, яке знаходиться у власності сторін.

Зважаючи на розмір будинку, можливість його реального поділу на окремі ізольовані приміщення, суд вважає, за можливе виділити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказане майно у спільну власність.

ОСОБА_4 просить здійснити реальний поділ будинку та земельної ділянки.

Відповідно до висновку судового експерта, який наявний в матеріалах справи, такий поділ є можливим, та запропоновано відповідні варіанти поділу.

Зважаючи на конкретні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_4 в судовому засіданні запропонував виділити йому будь-яку частину будинку, яка б відповідала його частці та запропонована експертом у висновку, ОСОБА_5 не висловила своїх міркувань з цього приводу, суд доходить висновку, що в порядку поділу вказаного житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 за рахунок її частки слід виділити наступні приміщення: 2-1 - коридор площею - 2,79 м.кв.; 2-2 - гардеробна площею - 7,1 м.кв.; 2-3 - вітальня площею - 20,8 м.кв.; 2-4 - житлова кімната площею - 19,8 м.кв.; 2-5 - санвузол площею - 4,2 м.кв.; 2-6 - гардеробна площею - 2,9 м.кв.; 2-7 - житлова кімната площею - 40,7 м.кв.; 2-8 - вбиральня площею - 1,9 м.кв.; 2-9 - коридор площею - 12,5 м.кв.; 2-10 - кухня площею - 13,2 м.кв.; 1-1 - басейн площею - 41,0 м.кв.; 1-2 - сауна площею - 3,2 м.кв.; 1-3 - вбиральня площею - 2,1 м.кв.; 1-4 - паливна площею - 7,4 м.кв.; 1-5 - коридор площею - 11,8 м.кв.; Іа - 1/2 гаражу площею - 23,85 м.кв.; II - кладова площею - 7,0м.кв.

Площа виділених приміщень у житловому будинку для ОСОБА_5 становить: 222,15 м.кв., вартість 52/100 частини виділеного домоволодіння ОСОБА_5 становить: 4 248 461,00 грн.

ОСОБА_4 у житловому будинку виділяються наступні приміщення: 3-1 - житлова кімната площею - 45,8 м.кв.; 3-2 - сауна площею - 6,0 м.кв.; 3-3 - санвузол площею - 8,0 м.кв.; 3-4 - житлова кімната площею - 17,7 м.кв.; 3-5 - житлова кімната площею - 21,2 м.кв.; 3-6 - житлова кімната площею - 15,3 м.кв.; 3-7 - коридор площею - 13,9 м.кв.; III - балкон площею -1,5 м.кв.; 4-1 - коридор площею - 7,7 м.кв.; 4-2 - тренажерний зал площею 46,6 кв.м., І 6 - гаражу площею 23,85 кв.м.

Площа виділених приміщень у житловому будинку для ОСОБА_4 становить: 207,55 м.кв., вартість 48/100 частини домоволодіння ОСОБА_4 становить 3 928 171,00 грн.

Для забезпечення ізольованого користування виділеними співвласникам приміщеннями по першому варіанту поділу необхідно виконати наступні будівельні роботи: в цокольному поверсі в приміщені І влаштувати стіну, розділивши приміщення гаражу на І-а і І-б; для входу в приміщення I-б в стіні пробити проріз та влаштувати дверний блок; на першому поверсі замурувати половину сходової клітки; для виходу на другий поверх влаштувати вихід на проміжну площадку сходової клітки демонтувавши віконний блок і влаштувавши дверний блок.

Також, суд вважає за можливе поділити земельну ділянку з кадастровим номером номер 6110100000:01:013:0074 площею 6,08 соток по АДРЕСА_1 згідно із другим варіантом поділу, запропонованим у висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі від 14.12.2023 №255/23-22 (т.9 а.с. 223), а саме, виділити ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 0,0094 га (заштриховано зеленим кольором), виділити ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 0,0094 га (заштриховано синім кольором), та залишити в спільній власності земельну ділянку розміром 0,0420 га.

Вартість земельної ділянки яка виділяється кожній із сторін становить 1089005 (2178010/2).

Як стверджує ОСОБА_4 , він вже відчужив автомобілі Honda CR-V, 2008 p., Peugeot 405, 1989р., Honda Pilot, 2004 p., Honda Stream MPV, Daewoo Lanos, 2003 p., Iveco, 1991 р., вартість яких становить 686728,6 грн, тому вартість автомобілів слід врахувати при поділі майна подружжя.

Крім того, у вартість майна, яке виділяється ОСОБА_4 слід врахувати вартість його частки в статутному капіталі СП «Житлово-будівельний кооператив «Дружба» на суму 3692815 грн.

Отже, вартість частки ОСОБА_4 , яка включає: вартість відчужених автомобілів, вартість частки статутного капіталу СП «Житлово-будівельний кооператив «Дружба», частину житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , становить 9396719.6 (686728,6+3692815+3928171,00+1089005), що перевищує вартість ідеальної частки у майні подружжя на 1611530.27 (9396719.6-7785189.33).

Тому, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 слід виділити за рахунок її частки в майні подружжя решту майна - нежитлове приміщення 1-2 під літерою "В", загальною площею 46,9 м.кв., по АДРЕСА_4 , земельну ділянка для комерційної діяльності площею 0,0299 га кадастровий номер 6110100000:12:014:0098 за вказаною адресою та нежитлове приміщення під літерою «А» площею 14,7 кв. м по АДРЕСА_5 .

Частка ОСОБА_5 становитиме 6173659.06 (4248461+1089005+ 593818,26+242374,8) гривень, що на 1611530.27 (7785189.33-6173659.06) грн.

Тому, слід стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 805765.13 (1611530.27/2) грн компенсації частки у спільному майні подружжя.

Керуючись статтями 4,5,12,13, 81, 223, 263-265, 268, 273,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділ частки майна внатурі задовольнити частково.

Поділити майно подружжя, яке нажите за час шлюбу.

Виділити за рахунок спільної сумісної власності подружжя таке майно ОСОБА_5 :

- 52/100 частини житлового будинку зі спорудами по АДРЕСА_1 ;

частини земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:013:0074 площею 6,08 соток по АДРЕСА_1 .

- нежитлове приміщення 1-2 під літерою "В", загальною площею 46,9 м.кв., по АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянка для комерційної діяльності площею 0,0299 га кадастровий номер 6110100000:12:014:0098 за адресою АДРЕСА_4 ;

- нежитлове приміщення під літерою «А» площею 14,7 кв. м по АДРЕСА_5 .

Виділити за рахунок спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 :

- 48/100 частини житлового будинку зі спорудами по АДРЕСА_1 .

частини земельної ділянки з кадастровим номером номер 6110100000:01:013:0074 площею 6,08 соток по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 805765,13 гривень компенсації частки у спільному майні подружжя.

За рахунок частки в 52/100 частини житлового будинку зі спорудами по АДРЕСА_1 виділити ОСОБА_5 наступні приміщення:

2-1 - коридор площею - 2,79 м.кв.;

2-2 - гардеробна площею - 7,1 м.кв.;

2-3 - вітальня площею - 20,8 м.кв.;

2-4 - житлова кімната площею - 19,8 м.кв.;

2-5 - санвузол площею - 4,2 м.кв.;

2-6 - гардеробна площею - 2,9 м.кв.;

2-7 - житлова кімната площею - 40,7 м.кв.;

2-8 - вбиральня площею - 1,9 м.кв.;

2-9 - коридор площею - 12,5 м.кв.;

2-10 - кухня площею - 13,2 м.кв.;

1 -1 - басейн площею - 41,0 м.кв.;

1-2 - сауна площею - 3,2 м.кв.;

1-3 - вбиральня площею - 2,1 м.кв.;

1-4 - паливна площею - 7,4 м.кв.;

1-5 - коридор площею - 11,8м.кв.;

І а - 1/2 гаражу площею - 23,85 м.кв.;

II - кладова площею - 7,0 м.кв.

Площа виділених приміщень у житловому будинку для ОСОБА_5 становить: 222,15 м.кв.

За рахунок частки в 48/100 частини житлового будинку зі спорудами по АДРЕСА_1 виділити ОСОБА_4 наступні приміщення:

3-1 - житлова кімната площею - 45,8 м.кв.;

3-2 - сауна площею - 6,0 м.кв.;

3-3 - санвузол площею - 8,0м.кв.;

3-4 - житлова кімната площею - 17,7 м.кв.;

3-5 - житлова кімната площею - 21,2 м.кв.;

3-6 - житлова кімната площею - 15,3м.кв.;

3-7 - коридор площею - 13,9м.кв.;

III - балкон площею -1,5 м.кв.;

4-1 - коридор площею - 7,7 м.кв.;

тренажерний зал площею 46,6 кв.м.,

І 6 - гаражу площею 23,85 кв.м.

Площа виділених приміщень у житловому будинку для ОСОБА_4 становить: 207,55 м.кв.

Для забезпечення ізольованого користування виділеними приміщеннями виконати наступні будівельні роботи:

в цокольному поверсі в приміщені І влаштувати стіну, розділивши приміщення гаражу на І-а і І-б;

для входу в приміщення I-б в стіні пробити проріз та влаштувати дверний блок;

на першому поверсі замурувати половину сходової клітки;

для виходу на другий поверх влаштувати вихід на проміжну площадку сходової клітки демонтувавши віконний блок і влаштувавши дверний блок.

Ремонтно-будівельні роботи по розподілу житлового будинку та розділенню інженерних мереж виконувати на основі проектно-кошторисної документації по переплануванню житлового будинку згідно варіанту поділу, виготовленого ліцензованою проектною організацією і погодженого в управлінні містобудування і архітектури.

Поділити земельну ділянку з кадастровим номером номер 6110100000:01:013:0074 площею 6,08 соток по АДРЕСА_1 згідно з другим варіанту поділу земельної ділянки, запропонованим у висновку експерта від 14.12.2023 №255/23-22 (т.9 а.с. 223), а саме:

- виділити у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0094 га (заштриховано зеленим кольором);

- виділити у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0094 га (заштриховано синім кольором).

Земельну ділянку площею 0,0420 га залишити в спільному користуванні.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_4 , ІПН- НОМЕР_11 , місце проживання: АДРЕСА_22 , номер засобу зв`язку: тел. моб. НОМЕР_12 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер засобу зв`язку: НОМЕР_13 .

Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2024 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк