Рішення

від 09.05.2024 по справі 369/21941/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/21941/23

Провадження № 2/369/3491/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09.05.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/21941/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 28 жовтня 2023 року, близько 10:00 години, навпроти адреси: Київська область, місто Вишневе, вулиця Машинобудівників, 23 та АДРЕСА_1 їй було завдано матеріальної шкоди, а саме дерев`яна огорожа, яка є огорожею будівельного майданчику (14 черга будівництва, дитячий дошкільний заклад, ЖК Вишневі Сади, Дозвіл ДАБІ ІУ 013200812970 від 12 серпня 2020 року), що примикає до Храму Вознесіння Господнього (адреса Київська область, місто Вишневе, вулиця Машинобудівників, буд. 19), де згідно паспорту об`єкту будівництва, компанія ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» (ЄДРПОУ 41150746) є Генеральним підрядником, впала на прибудинкову територію (тротуар та проїзджу частину) і завдала матеріальної шкоди, а саме: пошкодив кришку багажника та ліве крило машини позивача - Volkswagen Jetta 2016 року, державний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 10.10.2023 року, VIN НОМЕР_3 ).

Позивач відзначала, що огорожа виконана із дерев`яних перекриттів та стовпчиків, і самі стовпчики, за плином часу, прогнили і тому впали, що і спричинило пошкодження машини (позивач зауважувала, що дана захисна огорожа будівельного майданчику порушує норми ГОСТ 23407-78, ДСТУ Б В.2.8-43:2011, наказ Мінрегіону України від 30.12.2011 р. № 450, чинний з 2012-12-01).

По лінії 102 (з номера НОМЕР_4 ), близько 10 години 10 хвилин 28 жовтня 2023 року, чоловіком позивача ( ОСОБА_2 ), було викликано працівників поліції і відповідно зафіксовано факт пошкодження та складено ними відповідні матеріали. Додатково, дана завдана шкода, зафіксовано у фото фіксаціях.

В 10:16 чоловіком позивачки було повідомлено самого забудовника ОСОБА_3 (ТОВ «ЄВРО 2000», код ЄДРПОУ 31242050), по номеру телефону НОМЕР_5 по факт заподіяно шкоди та що впала огорожа. Від представників ОСОБА_3 ніхто не з`явився та не відповідав на пропозиції зустрічі.

В 10:45 чоловіком позивача було додатково повідомлено про факт пошкодження майна страхову компанію «ОБЕРІГ» по номеру 0800218201, але враховуючи, що є тільки поліс «ОСАГО» (ЕР-217297399), страхова порадила звертатися до суду.

Згідно норм будівництва, генеральний підрядник несе повну відповідальність за наявність огорож на дільниці будівництва, а також її відповідність ГОСТ та нормам будівництва.

30 жовтня 2023 року позивачем був здійснений контакт до Генерального підрядника забудовника ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» (код ЄДРПОУ 41150746), а саме директору ОСОБА_4 (згідно даних із ЄДРПОУ) по номеру НОМЕР_6 , згідно розмови та відповіді від його - забудовник (ЖК Вишневі Сади) та Генеральний підрядник (ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ») відмовляються від досудового врегулювання.

Після отримання довідки від Поліції про відмову у відкриті кримінального провадження та запропонуванням звернутися до суду, позивач направила листи (за місцем реєстрації компанії) до ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» (код ЄДРПОУ 41150746) директору ОСОБА_5 про досудове врегулювання та пропозицією зустрітися. Станом на 25 грудня 2023 року відповіді та дзвінків не надходило.

Згідно рахунку № 11 від 01 грудня 2023 року від СТО (ФОП ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) та Акту виконаних робіт № 11 від 01 грудня 2023 року, сума завданих мені збитків склала 14 500,00 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот гривень). (додано до позову). Роботи виконані в повному обсязі згідно наданого Акту.

Окрім того, позивач відзначила, що неправомірними діями відповідача їй також завдана моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, які вона зазнала внаслідок ушкодження свого автомобіля, а саме зміни ринкової вартості майна в зв`язку із проведенням ремонтних робіт, зміні ритму свого життя в зв`язку із поданням позову (зазначала що має дитину 1,6 років і на деякий час авто було на СТО і тому ці дії принесли незручності у переміщені із дитиною до медичних закладів, магазину та дитячого садочку).

Заподіяну моральну шкоду позивач оцінила в 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

На підставі вище наведеного, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь завдану майнову шкоду у розмірі 14500,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

11.01.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25.03.2024 року представником відповідача через канцелярію суду зареєстровано відзив на позовну заяву, у якому остання просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

03.05.2024 року позивач через канцелярію суду зареєструвала додаткові пояснення у справі, в яких просила суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

09.05.2024 року позивач через канцелярію суду зареєструвала заяву, у якій просила суд здійснювати розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

09.05.2024 року представник відповідача через канцелярію суду зареєструвала заяву, у якій просила суд здійснювати розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши письмові докази в справі, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2023 року, близько 10:00 години, навпроти адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 позивачу було завдано матеріальної шкоди, а саме: дерев`яна огорожа, яка є огорожею будівельного майданчику (14 черга будівництва, дитячий дошкільний заклад, ЖК Вишневі Сади, Дозвіл ДАБІ ІУ 013200812970 від 12 серпня 2020 року), що примикає до Храму Вознесіння Господнього (адреса: Київська область, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 19), де згідно паспорту об`єкту будівництва, компанія ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» (ЄДРПОУ 41150746) є Генеральним підрядником, впала на прибудинкову територію (тротуар та проїзджу частину) і завдала їй матеріальної шкоди, а саме: пошкодила кришку багажника та ліве крило її машини Volkswagen Jetta 2016 року, державний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 10.10.2023 року, VIN НОМЕР_3 ). Позивач зазначила, що огорожа виконана із дерев`яних перекриттів та стовпчиків, і самі стовпчики, за плином часу, прогнили і тому впали, що і спричинило пошкодження її машини.

Згідно норм будівництва, генеральний підрядник несе повну відповідальність за наявність огорож на дільниці будівництва, а також її відповідність ГОСТ та нормам будівництва.

Згідно рахунку № 11 від 01 грудня 2023 року від СТО (ФОП ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) та Акту виконаних робіт № 11 від 01 грудня 2023 року, сума завданих мені збитків склала 14 500,00 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот гривень). (додано до позову). Роботи виконані в повному обсязі згідно наданого Акту.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У справах про відшкодування шкоди згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України обов`язок доведення відсутності вини несе відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 7 ст. 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідач жодним доказом не спростував правові підстави позову та обставини, викладені в позовній заяві.

Таким чином суд вбачає доведеною позовну вимогу, щодо стягнення з відповідача на користь позивача розміру відшкодування майнової шкоди в сумі 14500,00 грн.

Окрім відшкодування матеріальної шкоди позивач також просить суд стягнути на її користь відшкодування моральної шкоди.

Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для покладення на відповідача відповідальності за моральну шкоду.

Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» (код ЄДРПОУ 41150746, адреса: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Академіка Амосова, буд. 32/2, офіс 37) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_3 ) у відшкодування майнової шкоди у розмірі 14500 (чотирнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., у відшкодування судових витрат: із сплати судового збору 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 88 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 12.06.2024 року.

Суддя А.В. Янченко