Справа № 536/530/22
Провадження № 2/536/19/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
Головуючого судді Колотієвського О.О.,
за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Третя кременчуцька державна нотаріальна контора про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом,-
В С Т А Н О В И В :
Позов обґрунтований зокрема тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 .
Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,1694 га, кадастровий номер 5322484401:01:002:0314, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки площею 0,0900 га кадастровий номер 5322484401:01:002:0313, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку.
На момент смерті ОСОБА_6 разом з ним була зареєстрована на проживання та фактично проживала лише його дружина ОСОБА_7 .
Інших осіб зареєстрованих на проживання разом з померлим ОСОБА_6 на день його смерті не було.
Позивачем вказано, що вона та ОСОБА_3 являються дочками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Після смерті ОСОБА_6 , його дружина ОСОБА_7 та дочки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 домовилися, що спадщину прийме мати ОСОБА_7 , а вже після її смерті дочки розділять спадщину порівну.
В спадковому будинку залишилася проживати ОСОБА_7 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
Після спливу 6-ти місяців з дня смерті ОСОБА_7 , вона звернулася до державного нотаріуса Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на 1/2 частку спадкового майна, що належало, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1694 га кадастровий номер 5322484401:01:002:0314, що знаходила за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки площею 0,0900 га, кадастровий номер 5322484401:01:002:0313, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку.
Проте постановою державного нотаріуса Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. від 23.10.2021 року за № 1619/02-31, було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку з господарськими і будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_7 не претендувала на видачу та не отримувала, свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку, згідно поданої нею заяви в нотаріальну контору.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області витребувано копії матеріалів спадкової справи після померлого батька ОСОБА_6 .
Після ознайомлення з даними матеріалами спадкової справи з`ясувалося, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_3 шляхом подання заяви до нотаріальної контори заяви від 24.01.2018 року про прийняття спадщини за фактом спільного проживання з померлим на час відкриття спадщини. Була заведена спадкова справа № 90/2018 від 11.04.2018 року.
На підтвердження даних фактів в матеріалах спадкової справи міститься Довідка Потоківської сільської ради від 10.04.2018 року за № 26-06/18, згідно якої ОСОБА_6 , на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з дочкою ОСОБА_3 .
На підставі такої заяви та довідки, була заведена спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 єдиним спадкоємцем стала дочка ОСОБА_3 .
Відомостей, про зареєстроване місце проживання дружини померлого ОСОБА_6 , - ОСОБА_7 подана довідка сільської ради інформації не містила.
В матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_7 , згідно якої вона не прийняла спадщину в установлений шестимісячний строк та відмовилась від своєї частки у спільному майні подружжя.
На підставі вищевказаним поданим документам, ОСОБА_3 отримала в Третій кременчуцькій державній нотаріальній конторі:
- Свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.03.2019 року, виданий на житловий будинок з господарськими будівлям та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 2-395;
- Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1694 га кадастровий номер 5322484401:01:002:0314, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в реєстрі за № 2-398;
- Свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.03.2019 року на земельну ділянку площею 0,0900 га кадастровий номер 5322484401:01:002:0313, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку, зареєстрованого в реєстрі за № 2-401.
Позивачем вказано, що, ОСОБА_3 на день смерті батька ОСОБА_6 не проживала з батьками за однією адресою. Також ОСОБА_3 не була зареєстрована з батьком ОСОБА_6 за однією адресою на день його смерті, а інформація викладена в Довідці Потоківської сільської ради є неправдивою.
Таким чином, єдиним належним способом прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 є подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори до спливу 6-ти місяців з дня відкриття спадщини, тобто подача заяви до 12 липня 2016 року.
Таку заяву ОСОБА_3 до нотаріальної контори не подавала.
На день смерті ОСОБА_6 з них була зареєстрована та фактично проживала лише його дружина ОСОБА_7 , яка до спливу 6-ти місяців з дня відкриття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_6 до нотаріальної контори не подавала заяву про відмову у прийнятті спадщини, отже вона являється єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка.
Враховуючи, що ОСОБА_3 не мала права на спадкування після померлого батька ОСОБА_6 , видані їй свідоцтва про право на спадщину за законом повинні бути скасовані.
Тому просила суд:
-Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 виданого 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на спадщину яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-395 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45864074.
-Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,0900 га у межах згідно плану, яка передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 5322484401:01:002:0313 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-401 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності -від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45862142.
-Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,1694 га у межах згідно плану, яка передана для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5322484401:01:002:0314 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-398 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45862997.
30.08.2022 року, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позову, з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що після смерті їх батька ОСОБА_6 вона ОСОБА_8 прийняла спадщину шляхом подання 24.01.2018 року заяви до нотаріальної контори за фактом спільного проживання з померлим на час відкриття спадщини.
На підтвердження такого факту в матеріалах спадкової справи міститься довідка Потоківської сільської ради від 10.04.2018 року за №26-06/18, згідно якої ОСОБА_6 , на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_1 , з дочкою ОСОБА_3 .
Також позивач посилається на наявну у матеріалах спадкової справи заяву їх матері ОСОБА_7 , згідно якої вона не прийняла спадщину в установлений шестимісячний строк та відмовилась від своєї частки у спільному майні подружжя.
Але в цій же заяві вказано що ОСОБА_7 не претендує на спадщину, і в суд з цього питання звертатися не буде.
Позивач піддає сумніву вище вказані документи, що містяться в матеріалах спадкової справи та саме з підстав, що відповідач не проживала з батьками на момент смерті їх батька в 2016 році, а тому не мала права на спадкування у зв`язку з постійним проживанням із спадкодавцем. При цьому ОСОБА_1 робить наголос на тому, що відповідач не була зареєстрована в домоволодінні батьків, а зареєстрована в АДРЕСА_2 і там постійно проживала.
Такі твердження позивачки не відповідають дійсності.
Так, у відповідності до положень абзацу 4 ст. З ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №1382-ІУ з послідуючими змінами визначено, що місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Жодних зобов`язань щодо необхідності реєстрації Закон не містить, так само як і інші законодавчі акти України.
Тобто, місцем проживання особи вважається те місце, де вона фактично проживає.
Також позивачці добре відомо про те, що батьки хворіли протягом значного періоду часу та потребували постійного стороннього догляду.
В 2011 році мати ОСОБА_7 мала перелом шийки стегна, після чого майже не могла пересуватися.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у неї трапився інсульт, після якого настав частковий параліч, а ІНФОРМАЦІЯ_5 трапився повторний інсульт, після якого мама так і не оправилася та була паралізована.
Також вказала, що батьку в 2015 році було діагностовано онкологічне захворювання, рак легенів, у зв`язку з чим він не мав змоги здійснювати будь який догляд за мамою та обслуговувати себе.
Відповідачем вказано, що у зв`язку з такою ситуацією, ще з 2011 року вона стала фактично проживати у батьків, здійснювала за ними догляд, займалася їх лікуванням, сплачувала необхідні комунальні витрати, податки, тощо.
Позивачка інколи відвідувала батьків на вихідні дні, жодних обмежень щодо цього не мала, але не вважала за необхідне надавати допомогу в догляді за ними.
Окрім того відповідач зазначила, що її зареєстроване місце проживання знаходиться поряд з батьківським будинком, і фактичне проживання з батьками жодним чином не впливало на організацію побуту її родини, бо вона мала змогу на певний час відлучитися додому.
Також вказала, що свідоцтва про право на спадщину за законом, які на даний час оспорюються позивачкою, були видані 07.03.2019 року, про що ОСОБА_1 було добре відомо, бо про це їй повідомляла вона особисто та мати за свого життя.
ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького районного суду Полтавської області 17 травня 2022 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку позовної давності, тому з урахуванням вказаного, просила суд застосувати до виниклих правовідносин позовну давність та відмовити у задоволенні позову.
19.09.2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якому вказала наступне.
Відповідно до даного відзиву на позовну заяву, ОСОБА_8 заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 з тих підстав, що вона прийняла спадщину фактом спільного проживання з батьком ОСОБА_6 на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_9 подаючи нотаріусу Довідку Потоківської сільської ради від 10.04.2018 року за № 26-06/18, підтвердила юридичні факти: 1. Факт спільної реєстрації місця проживання померлого ОСОБА_6 з дочкою ОСОБА_3 та 2. Факт, що ОСОБА_7 не була зареєстрована за однієї адресою разом з чоловіком ОСОБА_6 на день його смерті.
Подаючи зазначену довідку сільської ради, відповідач була визнана єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_6 .
Але подана Довідка містить недостовірну інформацію, оскільки ОСОБА_3 не була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 станом на 12.01.2016 року та не проживала з батьком, натомість за цією адресою було зареєстроване місце проживання та фактично проживала ОСОБА_7 , яка і є єдиним спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Також ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_9 не проживала з батьками щонайменше з 1993 року, в тому числі станом на 12.01.2016 року.
По досягнення батьками пенсійного віку позивач та відповідач будучи рідними сестрами спільно доглядали батьків. Починаючи з 2011 року позивач ОСОБА_1 на постійній основі доглядала за батьками. З 2012 року по жовтень 2015 року включно ОСОБА_1 проживала зі своїми батьками та доглядати їх у їх будинку за адресою АДРЕСА_1 . Починаючи з жовтня 2015 до день смерті батька, ОСОБА_1 з п`ятниці по неділю кожного тижня з ночівлею проводила вихідні дні в будинку своїх батьків, доглядаючи за ними. В будні дня тижня ОСОБА_1 навідувала батьків. До основних обов`язків ОСОБА_1 входила догляд за батьками, купівля продуктів харчування для батьків, приготування їжі, прибирання в будинку, оброблення огороду, прибирання снігу взимку. Також до виключних обов`язків позивача входило купання батьків та їх стрижка, оскільки відповідач не вважала за необхідне це роботи.
ОСОБА_5 увесь цей проживала у своєму власному будинку АДРЕСА_2 , інколи навідуючи батьків.
У період щорічної відпустки ОСОБА_1 проводила її у своїх батьків у їх будинку. В цей час вона проживала у них з ночівлею. Протягом усього періоду з 2011 року по березень 2019 рік позивач проводила усі свята разом з батьками.
Із усіх вище перелічених обставин, позивач ОСОБА_1 заперечує факт, що ОСОБА_5 проживала з батьками в їх будинку, в тому числі на день смерті батька ОСОБА_6 .
Щодо заявлених відповідачем застосування строків позовної давності,
Про порушення свого права на оформлення спадщини ОСОБА_1 , дізналася у листопаді 2021 року, коли при зверненні до Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_7 , отримала постанову про відмову проживала з батьком, натомість за цією адресою було зареєстроване місце проживання та фактично проживала ОСОБА_7 , яка і є єдиним спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Також ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_9 не проживала з батьками щонайменше з 1993 року, в тому числі станом на 12.01.2016 року.
По досягнення батьками пенсійного віку позивач та відповідач будучи рідними сестрами спільно доглядали батьків. Починаючи з 2011 року позивач ОСОБА_1 на постійній основі доглядала за батьками. З 2012 року по жовтень 2015 року включно ОСОБА_1 проживала зі своїми батьками та доглядати їх у їх будинку за адресою АДРЕСА_1 . Починаючи з жовтня 2015 до день смерті батька, ОСОБА_1 з п`ятниці по неділю кожного тижня з ночівлею проводила вихідні дні в будинку своїх батьків, доглядаючи за ними. В будні дня тижня ОСОБА_1 навідувала батьків. До основних обов`язків ОСОБА_1 входила догляд за батьками, купівля продуктів харчування для батьків, приготування їжі, прибирання в будинку, оброблення огороду, прибирання снігу взимку. Також до виключних обов`язків позивача входило купання батьків та їх стрижка, оскільки відповідач не вважала за необхідне це роботи.
ОСОБА_5 увесь цей проживала у своєму власному будинку АДРЕСА_2 , інколи навідуючи батьків.
У період щорічної відпустки ОСОБА_1 проводила її у своїх батьків у їх будинку. В цей час вона проживала у них з ночівлею. Протягом усього періоду з 2011 року по березень 2019 рік позивач проводила усі свята разом з батьками.
Із усіх вище перелічених обставин, позивач ОСОБА_1 заперечує факт, що ОСОБА_5 проживала з батьками в їх будинку, в тому числі на день смерті батька ОСОБА_6 .
Щодо заявлених відповідачем застосування строків позовної давності,
Про порушення свого права на оформлення спадщини ОСОБА_1 , дізналася у листопаді 2021 року, коли при зверненні до Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_7 , отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з неподанням правовстановлюючих документів на 1/2 частку житлового будинку з господарськими
будівлями та спорудами та 1/2 частиною земельної ділянки під будинком на ім`я спадкодавця ОСОБА_7 .
З витребуваної в Третій кременчуцькій державній нотаріальній конторі копії матеріалів спадкової і справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 з`ясувалися обставини, які стали підставою для подання позову до суду.
Таким чином, про порушення свого права на спадщину після померлих батьків ОСОБА_1 стало відомо лише наприкінці 2021 року і на момент звернення до суду з відповідним позовом встановлений ЦК України трирічний строк позовної давності не минув.
ОСОБА_1 заперечує той факт, що ОСОБА_5 повідомляла її про оформлення відповідачем спадщини після смерті батька, про цей факт вона дізналася вищевикладеним способом.
На підставі вищевикладеного, позов задовольнити в повному обсязі.
21.09.2022 року, від третьої особи державного нотаріуса Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Гуртової О.С. надійшло пояснення на позов, в яких вказала, що заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Спадкоємець, з урахуванням норм ст.ст.1268,1270 Цивільного кодексу України, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно матеріалів спадкової справи № 90/2018, заведеної 11 квітня 2018 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , Третьою кременчуцькою державною нотаріальною конторою, встановлено наступне.
Спадкова справа заведена на підставі заяви про фактичне прийняття спадщини (спадкоємець проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини) дочки померлого ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою №26-06/18 від 10.04.2018 року, виданої Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області.
Місцем відкриття спадщини, згідно вищезгаданої довідки є останнє місце проживання померлого, а саме: АДРЕСА_1 .
Спадкоємець за законом, дочка померлого - ОСОБА_10 , прийняла спадщину фактом спільного проживання на день смерті разом з померлою. Інші зареєстровані особи відсутні. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину - немає. Відомості щодо наявності заповіту, посвідченого від імені померлого ОСОБА_6 відсутні.
Дружиною ОСОБА_6 - ОСОБА_7 була подана заява, в якій вона вказала, що на видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку майна вона не претендує, що майно було особистою власністю померлого ОСОБА_6 . Цією заявою ОСОБА_7 засвідчила факт того, що спадщину після свого померлого чоловіка вона не прийняла, не претендує та до суду для продовження строку звертатися не буде.
Третя кременчуцька державна нотаріальна контора перевіривши обставини справи та наявні у спадковій справі документи, які необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину, видала ОСОБА_3 , єдиній спадкоємиці, яка прийняла спадщину в установлений законом строк, свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезгадане спадкове майно.
Спадкоємець за законом, дочка померлого - ОСОБА_11 , в шестимісячний законом строк спадщину не прийняла, разом з померлим не проживала та не була зареєстрована. Заяв від позивача по спадковій справі після померлого ОСОБА_6 про прийняття спадщини, про видачу постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з пропущенням строку, про вимогу не видавати свідоцтва про право на спадщину у зв`язку зі зверненням до суду - не надходило.
Позивачка, ОСОБА_1 , відповідно до її позовної заяви поданої до суду, вказала що її сестра ОСОБА_3 , Позивач, ОСОБА_7 , їх і мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , та відповідач, домовились, що спадщину після померлого ОСОБА_6 прийме дружина ОСОБА_7 , але вона не здійснила жодних дій для цього, про що свідчать матеріали спадкової справи, а саме: відсутність заяви про прийняття спадщини ОСОБА_7 та факту спільного проживання. А тому днем перебігу строку позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав необхідно рахувати не день видачі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1619/02-31 від 23 жовтня 2021 року, а день видачі свідоцтва про право на спадщину за законом - 07.03.2019 року, оскільки позивачу було відомо про видачу свідоцтва на ім`я її сестри - ОСОБА_3 .
Враховуючи вказане просила відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні, заслухавши сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є рідними сестрами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін - ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 , видане Кременчуцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 32.
Факт родиннихвідносин підтверджуєтьсяСвідоцтвом пронародження ОСОБА_8 ,серії НОМЕР_3 видане Дзержинськоюсільською радоюКременчуцького районуПолтавської області23.12.1961року;Витягом зДержавного реєструактів цивільногостану громадянпро шлюбщодо підтвердженнядошлюбного прізвищавід 31.03.2021року,про змінупрізвища позивачемз « ОСОБА_14 »на « ОСОБА_15 »;свідоцтвом пронародження ОСОБА_8 ,серії НОМЕР_4 видане Дзержинськоюсільською радоюКременчуцького районуПолтавської області20.03.1964року;свідоцтвом прошлюб серії НОМЕР_5 видане Потоківськоюсільською радоюКременчуцького районуПолтавської області14.01.2006року,згідно якоговідповідач змінилапрізвище з« ОСОБА_14 » на« ОСОБА_16 ».
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що до спливу 6-ти місяців ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не подавали до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_6
11 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_3 , Третьою кременчуцькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 90/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 .
З Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 158840985, 158849168, 158835397, судом встановлено, що все майно після померлого ОСОБА_6 , а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,1694 га кадастровий номер 5322484401:01:002:0314, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення ведення особистого селянського господарства та земельна ділянка площею 0,0900 га, кадастровий номер 5322484401:01:002:0313, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку належать на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину від 07.03.2019 року, видавник: Третя кременчуцька державна нотаріальна контора.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 видане Кременчуцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 31.03.2021 року.
ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на 1/2 частку спадкового майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1694 га кадастровий номер 5322484401:01:002:0314, що знаходила за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки площею 0,0900 га, кадастровий номер 5322484401:01:002:0313, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку.
Постановою державного нотаріуса Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. від 23.10.2021 року за № 1619/02-31, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_7 не претендувала на видачу та не отримувала, свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку. після померлого чоловіка ОСОБА_6 .
Позивач вважає, що зазначені свідоцтва про право на спадщину видані відповідачу у 2018 році слід визнати недійсними, оскільки вони видані на підставі фіктивної довідки про проживання відповідача з батьком ОСОБА_6 , на момент його смерті.
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1216, 1218, 1220, 1221 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст.1223ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (ст. 1298 ЦК України).
Досліджуючи матеріали спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , судом встановлено наступне.
Як зазначалося, спадкова справа заведена 11.04.2018 року, на підставі заяви ОСОБА_3 про видачу свідоцтва про право на спадщину, як спадкоємець що постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та містить наступні документи:
- документи, що підтверджують родинний зв`язок ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_6 ;
- довідку 26-06/18 від 10.04.2018 року видана Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області згідно якої за померлим ОСОБА_6 лічиться житловий будинок 1960 року забудови за адресою: АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці розміром 0,26 га приватної власності;
- довідку № 26-06/18 від 10.04.2018 року, видана Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області згідно якої ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з ним на день смерті були зареєстровані дочка ОСОБА_3 ;
- заяву дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , в якій вказано, що на видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку майна вона не претендує, що майно було особистою власністю померлого ОСОБА_6 .
На підставі вказаних документів, за відсутності інших спадкоємців, ОСОБА_3 були видані оспорювані Свідоцтва про право на спадщину, як спадкоємцю, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Суд зазначає, що Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців та видачою свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.
Згідно ч. 1 ст. 1301 ЦК України, Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.12, ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (частини перша, друга статті 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Під час судового розгляду свідок ОСОБА_17 , що є сусідом померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказав, що доглядала їх відповідач ОСОБА_3 разом із чоловіком. ОСОБА_3 має власне помешкання, навпроти будинку батьків, де проживає разом із чоловіком та донькою. Позивача ОСОБА_1 бачив лише на похороні.
Свідок ОСОБА_18 , що є чоловіком відповідача вказав, що в 2011 році ОСОБА_7 , яка приходилася йому тещею зламала шийку бедра та дружина постійно доглядала за нею. Після інсульту теща була паралізована та дружина ночувала у батьків, готувала та прала. Позивач відмовилася доглядати матір та навідувала до 2017 року.
Свідок Кузьміних ОСОБА_19 , що є секретарем сільської ради вказала, що коли вона робила погосподарський облік, то завжди була вдома або відповідач, або її чоловік. Також зазначила, що померла ОСОБА_7 їй говорила, як до неї зверталася ОСОБА_1 щоб матір на неї заповіла хату. ОСОБА_7 їй відмовила, оскільки за нею доглядала ОСОБА_3 та вона відмовилася від своєї частини на її користь.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила, що вона не була зареєстрована за адресою проживання батьків: АДРЕСА_1 , щоб батьки отримували субсидію.
Пунктом 3.19. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно п. 3.20. Порядку, у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Досліджуючи копію паспорту відповідача судом встановлено, що ОСОБА_3 з 05.04.2007 року по 26.03.2021 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Та вже 26.03.2021 року, відповідач змінила адресу реєстрації на АДРЕСА_1 , де проживали померлі батьки.
Також відповідно до довідки Крюківської районної адміністрації Кременчуцького району Полтавської області № 4438/01-27 від 21.05.2021 року, що міститься в матеріалах спадкової справи після померлої ОСОБА_7 , встановлено, що відповідно до записів в погосподарській книзі № 4 Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9 , крім неї не була зареєстрована жодна особа.
Зазначене в сукупності вказує, що місце проживання відповідача ОСОБА_3 не було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_6 на день його смерті.
З досліджених матеріалів справи, суд доходить висновку, що наявні докази спростовують інформацію викладену у довідці № 26-06/18 від 10.04.2018 року, виданої Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області згідно якої ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті проживав та був зареєстрований разом з донькою ОСОБА_3 .
Отже враховуючи, що відповідач на момент смерті спадкодавця ОСОБА_6 була зареєстрована за іншою адресою, інформація згідно довідки органу реєстрації місця проживання від 10.04.2018 року в судовому засіданні спростована, а з показів свідків допитаних у судовому засіданні неможливо однозначно встановити факт постійного проживання відповідача з батьком. тому суд вбачає, що ОСОБА_20 не може вважатися такою, що прийняла спадщину як спадкоємець, що постійно проживав із спадкодавцем.
Тобто, для прийняття спадщини, після померлого батька, ОСОБА_3 слід було подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, впродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, у порядку ст. 1268 ЦК України.
Суд бере до уваги, що факт видачі держаним нотаріусом зазначених свідоцтв про право на спадщину за законом було обумовлено заявою ОСОБА_3 та зокрема довідкою № 26-06/18 від 10.04.2018 року, виданою Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області згідно якої відповідач була зареєстрована із ОСОБА_6 на день його смерті.
При цьому, як встановлено судом, відповідач не мала прав на спадкове майно, як спадкоємець що постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, про що державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину не знав і не міг знати, оскільки вказана обставина встановлена під час судового розгляду.
Ураховуючи зазначене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Втім, відповідач просила застосувати строки позовної давності.
Вирішуючи вказане питання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 3,4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України),
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом 07.03.2019 року та в подальшому, згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 158840985, 158849168, 158835397 зареєструвала за собою право власності на все спадкове майно після смерті батька ОСОБА_6 .
Після смерті матері ОСОБА_7 , позивач звернулася до державного нотаріуса Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна.
Постановою державного нотаріуса Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. від 23.10.2021 року за № 1619/02-31, їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами так як матір не претендувала на видачу та не отримувала, свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку. після померлого чоловіка ОСОБА_6 .
30.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом видані відповідачу після смерті батька.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.09.2022 року вказав, що факт видачі спадкоємцю свідоцтва про право власності в порядку спадкування на спадкове майно, право на яке має інший спадкоємець, або видача свідоцтва особі, яка не має прав на спадщину, доводить порушення прав та інтересів особи, і саме тому перебіг позовної давності необхідно пов`язувати із фактом видачі свідоцтва про право на спадщину другому із спадкоємців (чи особі, яка не є спадкоємцем), а в разі якщо особа, права та інтереси якої порушені видачою такого свідоцтва, доведе, що про існування такого свідоцтва, яким порушуються її права, їй стало відомо пізніше, то перебіг позовної давності варто пов`язувати саме з таким моментом.
Об`єднана палата також наголосила на тому, що початок перебігу позовної давності за позовами про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину пов`язується з тим моментом, коли спадкоємець дізнався або за усіма об`єктивними обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права.
Судом встановлено, що впродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_6 сторони не зверталися до нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав та як стверджує позивач, оскільки була домовленість із сестрою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , по 1/2 частині спадкового майна кожній.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері, вона і розраховувала на 1/2 частину спадкового майна та саме з постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину дізналася, що матір не прийняла спадщину після ОСОБА_21 , що і стало підставою для подачі даного позову 30.11.2021 року.
Вказане, на думку суду свідчить про те, що ОСОБА_1 не знала, що все майно належне батькам зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_3 .
Будь-які докази, які б свідчили про обізнаність позивача, що ОСОБА_3 успадкувала все спадкове майно після померлого батька ОСОБА_6 , в матеріалах справи відсутні.
З зазначеного, суд доходить висновку, що початок перебігу позовної давності варто пов`язувати з моментом, видачі позивачу постанови державного нотаріуса Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. від 23.10.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому строк позовної давності не сплинув.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходив з наступного.
Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Як встановлено позивачем при подачі позову до суду, сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією в матеріалах справи.
Згідно вищевикладеного та оскільки позов задоволено, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору 992,40 грн.
Керуючисьст. ст. 76, 82, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, ст.ст. 253, 267, 1268, 1270, 1301 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 виданого 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на спадщину яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-395 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45864074.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,0900 га у межах згідно плану, яка передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 5322484401:01:002:0313 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-401 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності -від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45862142.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,1694 га у межах згідно плану, яка передана для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5322484401:01:002:0314 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-398 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45862997.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 992 гривні 40 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський
Суд | Кременчуцький районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119669365 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Кременчуцький районний суд Полтавської області
Колотієвський О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні