Постанова

від 30.09.2024 по справі 536/530/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/530/22 Номер провадження 22-ц/814/2830/24Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В..

розглянув у режимі відеоконференції в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішенняКременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті від09травня 2024року (час ухвалення судового рішення з 11:08:55 год. по 12:57:21 год., дата виготовлення повного тексту рішення 17 травня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, третя особа Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

в с т а н о в и в :

У травні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким:

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , видане 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на спадщину, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-395; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45864074;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , видане 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,0900 га у межах згідно плану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівельі споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 5322484401:01:002:0313 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-401; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності -від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45862142;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , видане 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,1694 га у межах згідно плану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322484401:01:002:0314 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-398; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45862997.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 батько сторін у справі, після його смерті залишилося спадкове майно: будинок і дві земельні ділянки у АДРЕСА_1 .

На момент смерті ОСОБА_4 разом з ним була зареєстрована і фактично проживала лише його дружина ОСОБА_5 , мати сторін у справі.

Після смерті ОСОБА_4 сторони разом із матір?ю погодили, що спадщину після батька прийме лише матір, а вже після її смерті дочки розділять спадщину порівну.

В спадковому будинку залишилася проживати ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті матері позивачка звернулася до державного нотаріуса Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , проте постановою державного нотаріуса Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. від 23.10.2021 року за № 1619/02-31 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ОСОБА_5 не претендувала на видачу та не отримувала свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя на 1/2 частку спадкового житлового будинку згідно поданої нею заяви в нотаріальну контору.

Після ознайомлення з матеріалами спадкової справи позивачка з`ясувала, що після померлого ОСОБА_4 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_3 шляхом подання заяви до нотаріальної контори заяви від 24.01.2018 року про прийняття спадщини за фактом спільного проживання з померлим на час відкриття спадщини. У підтвердження факта спільного проживання із батьком ОСОБА_3 подала нотаріусу довідку Потоківської сільської ради від 10.04.2018 року за № 26-06/18, згідно якої ОСОБА_4 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з дочкою ОСОБА_3 .

Позивачка стверджувала, що ОСОБА_3 не була зареєстрована з батьком за однією адресою на день його смерті, а інформація, викладена в довідці Потоківської сільської ради, є недостовірною.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не мала права на спадкування після померлого батька ОСОБА_4 , видані їй свідоцтва про право на спадщину за законом повинні бути скасовані.

Рішенням Кременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті від09травня 2024року позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

Визнане недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , видане 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на спадщину, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-395; скасована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45864074.

Визнане недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , видане 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,0900 га у межах згідно плану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівельі споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 5322484401:01:002:0313 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-401; скасована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45862142.

Визнане недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , видане 07.03.2019 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртовою О.С. у спадковій справі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,1694 га у межах згідно плану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322484401:01:002:0314 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-398; скасована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрація права власності від 07.03.2019 року, індексний номер рішення 45862997.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі 992 гривні 40 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що висновки суду першої інстанції у частині відсутності підстав для застосування наслідків пропуску строків давності є необгрунтованими і такими, що суперечать обставинам справи.

Звертається увага, що позивачка взагалі не просила поновити їй пропущений строк звернення до суду, не навела жодних обставин на підтвердження існування поважних причин для пропуску строку.

Суд не дав належної оцінки змісту відзиву на позов, який поданий Третьою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою, у якому повідомляється, що позивачка була обізнана про видачу оспорюваних свідоцтв про право на спадщину, тобто перебіг строку давності почався саме з дати видачі свідоцтв, і позивачка не спростувала цей факт.

В оцінці обставин справи суд першої інстанції проігнорував показання свідків, зробивши необгрунтований висновок про недоведеність факта постійного проживання відповідачки разом із батьком на день його смерті.

У відзиві адвокат Пінчук Ю.В., представник ОСОБА_2 , посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві наведені обставини, встановлені судом першої інстанції, і стверджується, що суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідачка не мала права на спадкування після смерті батька, оскільки не проживала разом із ним на час його смерті.

Зазначається, що позивачка, звертаючись до суду із позовом, підтвердила належними і допустимими доказами те, що про порушення свого права на спадкування дізналася лише у листопаді 2021 року.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПКУкраїни апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , є рідними сестрами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане Кременчуцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 32.

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , не подавали до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_4

11 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_3 . Третьою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 90/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ..

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 158840985, 158849168, 158835397, судом встановлено, що все майно після померлого ОСОБА_4 , а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;земельна ділянкаплощею 0,1694га кадастровийномер 5322484401:01:002:0314,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення ведення особистого селянського господарства та земельна ділянка площею 0,0900 га, кадастровий номер 5322484401:01:002:0313, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку, належать на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину від 07.03.2019 року, видавник: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Кременчуцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 31.03.2021 року.

ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернулася до державного нотаріуса Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частку спадкового майна.

Постановою державного нотаріуса Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. від 23.10.2021 року за № 1619/02-31, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_5 не претендувала на видачу та не отримувала, свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку після померлого чоловіка ОСОБА_4 .

Спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведена 11.04.2018 року за заявою ОСОБА_3 як спадкоємця, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, і містить такі документи:

- документи, що підтверджують родинний зв`язок ОСОБА_3 і померлого ОСОБА_4 ;

- довідку 26-06/18 від 10.04.2018 року, видану Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області, згідно якої за померлим ОСОБА_4 лічиться житловий будинок АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці розміром 0,26 га приватної власності;

-довідку №26-06/18від 10.04.2018року,видану Потоківськоюсільською радоюКременчуцького районуПолтавської області,згідно якої ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на моментсмерті проживавта бувзареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 , та з ним на день смерті була зареєстрована дочка ОСОБА_3 ;

- заяву дружини ОСОБА_4 ОСОБА_5 , в якій вказано, що на видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку майна вона не претендує, що майно було особистою власністю померлого ОСОБА_4 ..

На підставі вказаних документів за відсутності інших спадкоємців, ОСОБА_3 були видані оспорювані свідоцтва про право на спадщину, як спадкоємцю, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

ОСОБА_3 у суді першої інстанції підтвердила, що вона не була зареєстрована за адресою проживання батьків: АДРЕСА_1 , щоб батьки отримували субсидію.

ОСОБА_3 з 05.04.2007року по26.03.2021року булазареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 , а 26.03.2021 року змінила адресу реєстрації на: АДРЕСА_1 , де проживали померлі батьки.

У довідці Крюківської районної адміністрації Кременчуцького району Полтавської області № 4438/01-27 від 21.05.2021 року, що міститься в матеріалах спадкової справи після померлої ОСОБА_5 , зазначено, що відповідно до записів в погосподарській книзі № 4 Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_5 , крім неї не була зареєстрована жодна особа.

Задовольняючи позов,суд першоїінстанції виходивз того,що досліджені докази спростовують інформацію, викладену у довідці № 26-06/18 від 10.04.2018 року, виданій Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області.

Враховуючи, що відповідачка на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 була зареєстрована за іншою адресою, інформація згідно довідки органу реєстрації місця проживання від 10.04.2018 року в судовому засіданні спростована, а з показів свідків, допитаних у судовому засіданні, неможливо однозначно встановити факт постійного проживання відповідачки з батьком, тому ОСОБА_3 не може вважатися такою, що прийняла спадщину як спадкоємець, що постійно проживав із спадкодавцем.

ОСОБА_2 , звертаючись із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, розраховувала на 1/2 частину спадкового майна та саме з постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину дізналася, що матір не прийняла спадщину після батька, отже вона не знала і не могла знати, що все майно, належне батькам, зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_3 .

Тому початок перебігу позовної давності варто пов`язувати з моментом видачі позивачці постанови державного нотаріуса Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Горбенко Л.В. від 23.10.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням наведених вимог закону.

Згідно зі статтею 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначеніу статті 1219ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268ЦК України передбачено, що спадкоємецьза заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникаєв нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно встановлено і у статті 1297 ЦК України.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (частина перша статті 1301 ЦК України).

У ЦК України закріплено можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва).

У постановах від 14 листопада 2018 року (справа № 2-1316/2227/11), від 23 вересня 2020 року (справа № 742/740/17) Верховний Суд виклав правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

У постанові ВС від 05 вересня 2022 року (справа № 385/321/20), на яку обгрунтовано послався суд першої інстанції, викладені такі висновки щодо критеріїв визначення початку перебігу строку давності у спірних правовідносинах.

«Об`єднана палата звертає увагу, що за своєю правовою природою вимога про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним є самостійним способом захисту прав та/інтересів, передбаченим статтею 1301 ЦК України.

Об`єднана палата наголошує на тому, що початок перебігу позовної давності за позовами про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину пов`язується з тим моментом, коли спадкоємець дізнався або за усіма об`єктивними обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права. У визначенні початкового моменту позовної давності суд повинен виходити з таких критеріїв оцінки поведінки позивача, як добросовісність, розумність та справедливість, закріплених у статті 3 ЦК України, що відповідним чином висуває до кожного учасника цивільних відносин вимоги до обрання поведінки, яка має відповідати поведінці умовного доброго господаря та дбайливого власника. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Добрий господар повинен піклуватися про своє майно, вживати дії з його збереження та своєчасного захисту його і прав на нього протягом розумного строку. Особа не може вважатися дбайливим власником, якщо тривалий період не цікавиться своїм майном, не вживає заходів, які б вчинив добрий господар невідкладно, якщо не існує перешкод, що об`єктивно перешкоджали йому у вчиненні таких дій.»

У відзиві державного нотаріуса на позов (а.с.76-77), на який зроблено посилання в апеляційній скарзі, відсутні обгрунтовані доводи про те, що ОСОБА_2 знала або мала дізнатися своєчасно про видачу ОСОБА_3 свідоцтв про право на спадщину, у відзиві лише констатовано, що ОСОБА_2 після смерті батька не вчинила жодних дій для прийняття спадщини після смерті батька.

Апеляційний суд звертає увагу, що у заяві від 07 березня 2019 року, поданій Третій Кременчуцькій державній нотаріальній конторі, ОСОБА_3 зазначила, що інші спадкоємці після смерті батька відсутні, що свідчить про порушення принципу добросовісності і розумності у цивільних відносинах (ст.3 ЦК України).

Суд першої інстанції дав належну оцінку показанням допитаних свідків.

Так, показання свідка ОСОБА_6 , чоловіка позивачки, слід сприймати критично, а показання свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підтверджують лише те, що ОСОБА_3 , яка проживала поруч із батьками, доглядала за ними.

Показання цих свідків, як обгрунтовано виснував суд першої інстанції, не є достатніми для висновку про те, що ОСОБА_3 є спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час його смерті у розумінні ч.3 ст.1268 ЦК України.

Ключовою обставиною, яка підтверджена належними і допустимими доказами, є те, що оспорювані свідоцтва про право на спадщину видані ОСОБА_3 на підставі довідки Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 26-06/18 від 10.04.2018 року, яка містила недостовірні дані стосовно зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 .

Проаналізувавши питання обсягу дослідження доводів позивачки та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, суд першої інстанції виконав вимоги ст.89 і ст.265 ЦПК України, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, наведені апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кременчуцькогорайонного судуПолтавської областівід 09травня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2024 року.

ГоловуючийсуддяО.А.Лобов

СуддіА.І.Дорош

В.М.Триголов