40/88-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2007 р. Справа № 40/88-07
вх. № 2025/4-40
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І.,
судді Кононова О. В. та Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився,
відповідача - Хитрова О. М.,
розглянувши справу за позовом ТОВ "Київпостач", м. Київ
до ТОВ "Спецтехсервіс", с. Наталине
про стягнення 1782000,00 гривень
ВСТАНОВИЛА:
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Київпостач” - звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтехсервіс” - боргу у сумі 1 620 000,00 гривень, штрафу за несвоєчасне виконання обов'язків по договору у сумі 162 000,00 гривень, державного мита в сумі 17 820,00 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договорів № 1, 2, 3, 4 на розробку (передачу) науково-технічної продукції.
Провадження у справі неодноразово зупинялось в зв'язку з направленням матеріалів справи відповідно до суду апеляційної та касаційної інстанції.
03.07.2007 року (вх. № 14005) на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову. Зазначене клопотання розглядається по суті після повернення матеріалів справи на адресу місцевого господарського суду та поновлення провадження у справі.
Також 07 грудня 2007 року на адресу господарського суду надійшли клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову, а саме: накладення арешту на нерухоме майно (вх. № 26272), накладення арешту на грошові кошти на поточних рахунках відповідача (вх. № 26273), заборони відповідачеві відкривати за закривати поточні та додаткові рахунки в установах банків (вх. № 26274).
Розглядаючи вказані клопотання, колегія суддів виходить з такого. Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Надавши правову оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення позову, господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаних клопотань. Як вбачається із змісту поданих клопотань, позивачем наведена лише одна обставина, яка, на його думку, є підставою для вжиття відповідних заходів забезпечення позову, - заявлена сума позовних вимог є значною. Проте заявником не вказано, яким чином заявлені заходи до забезпечення позову пов'язані з предметом позову, як і не зазначено конкретні обставини, які ймовірно в майбутньому можуть утруднити виконання рішення суду. Також позивачем не наведено жодного конкретного доказу, який вказував би на неможливість виконання рішення суду в разі невжиття заявлених заходів до забезпечення позову. Сама ж лише сума позову, значна на думку позивача, не свідчить про те, що рішення суду в майбутньому неможливо буде виконати.
Таким чином, зазначені клопотання про забезпечення позову не відповідають вимогам розумності та адекватності заявлених заходів до забезпечення позову, тобто є необґрунтованими та не підтвердженими необхідними конкретними доказами, в зв'язку з чим в задоволенні вказаних клопотань позивача про забезпечення позову суд відмовляє.
02 липня 2007 року (вх. № 13909) на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про призначення по даній справі науково-технічної експертизи, яке також розглядається по суті після повернення матеріалів справи на адресу місцевого господарського суду та поновлення провадження у справі.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Зі змісту вказаної статті випливає, що експертиза по справі призначається в тому випадку, коли суду необхідна певна конкретна інформація компетентних органів чи спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями, за відсутності якої господарський спір не може бути вирішений. Призначення судової експертизи для вирішення юридичних питань чинним законодавством не передбачено.
Проте подане відповідачем клопотання свідчить, що поставлені у ньому питання носять виключно правовий характер, для їх вирішення не потрібні спеціальні знання у галузі науки, техніки тощо, і вони можуть бути вирішені господарським судом при розгляді даної справи. За таких обставин суд відхиляє клопотання відповідача (вх. № 13909) про призначення по справі науково-технічної експертизи як таке, що позбавлено правових підстав.
В призначене 07 грудня 2007 році судове засіданні представник позивача не з'явився. Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (аркуш справи 84) та просив суд припинити провадження у справі за відсутності предмету спору. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що строк виконання зобов'язань по договором 1, 2, 3, 4 не настав, з чого відповідач робить висновок про відсутність у позивача підстав для пред'явлення даного позову.
В судовому засіданні розпочатому 07.12.2007 року оголошувалася перерва до 11.12.2007 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, вивчивши правову позицію сторін по справі, встановила наступне.
03 лютого 2004 року між ТОВ НВП „Київпостач” та ТОВ „Спецтехсервіс” було укладено договори №№ 1, 2, 3, 4 на розробку (передачу) науково-технічної продукції.
Договір № 1 передбачав виконання роботи „Збір, аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної науково-технічної інформації із буріння вертикальних та похило-скерованих свердловин, зокрема для їх відновлення при капітальному ремонті” (аркуш справи 14). Згідно акту виконаних науково-технічних робіт до договору № 1 від 27.01.2005 року виконавець провів роботи, передбачені договором № 1 від 03 лютого 2004 року, замовнику передано інформаційні звіти. Акт підписаний замовником та виконавцем, скріплений печатками сторін (аркуш справи 17).
Відповідно до пункту 2.1 договору № 1 від 03 лютого 2004 року за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 300000,00 гривень. Згідно пункту 2.2 зазначеного договору оплата здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт.
Договір № 2 передбачав виконання роботи „Збір, аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної науково-технічної і патентної інформації із попередження, профілактики та ліквідації ускладнень і аварій при поточному, капітальному ремонтах і бурінні нафтових і газових свердловин” (аркуш справи 18). Згідно акту виконаних науково-технічних робіт до договору № 2 від 27.01.2005 року виконавець провів роботи, передбачені договором № 2 від 03 лютого 2004 року, замовнику передано інформаційні звіти. Акт підписаний замовником та виконавцем, скріплений печатками сторін (аркуш справи 21).
Відповідно до пункту 2.1 договору № 2 від 03 лютого 2004 року за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 480000,00 гривень. Згідно пункту 2.2 зазначеного договору оплата здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт.
Договір № 3 передбачав виконання роботи „Збір, аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної науково-технічної і патентної інформації із кріплення і освоєння нафтових і газових свердловин, а також випробування продуктивних горизонтів в процесі буріння і капітального ремонту свердловин”. Згідно акту виконаних науково-технічних робіт до договору № 3 від 27 січня 2005 року виконавець провів роботи, передбачені договором № 3 від 03 лютого 2004 року, замовнику передано інформаційні звіти. Акт підписаний замовником та виконавцем, скріплений печатками сторін (аркуш справи 25).
Відповідно до пункту 2.1 договору № 3 від 03 лютого 2004 року за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 480000,00 гривень. Згідно пункту 2.2 зазначеного договору оплата здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт.
Договір № 4 передбачав виконання роботи „Аналіз та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду і розробка рекомендацій із застосування прогресивних технологій обробки привибійної зони свердловин для інтенсифікації видобутку продукції”. Згідно акту виконаних науково-технічних робіт до договору № 4 від 27 січня 2005 року виконавець провів роботи, передбачені договором № 4 від 03 лютого 2004 року, замовнику передано патентні підбірки і рекомендації. Акт підписаний замовником та виконавцем, скріплений печатками сторін (аркуш справи 29).
Відповідно до пункту 2.1 договору № 4 від 03 лютого 2004 року за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 360000,00 гривень. Згідно пункту 2.2 зазначеного договору оплата здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт.
Згідно пунктів 2.2 вказаних договорів оплата по вказаним договорам здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт. Відповідно до пункту 4.3 у випадку непроплати коштів замовником на протязі трьох календарних місяців після підписання акта виконаних науково-технічних робіт, замовник платить штраф виконавцю в розмірі 10% від суми договору. Із змісту зазначених пунктів договору випливає, що вказаними договорами встановлений трьохмісячний строк оплати вартості робіт, на протязі яких замовник повинен виконати свої зобов'язання по оплаті послуг виконавця. Перебіг зазначеного трьохмісячного строку починається з дня підписання актів виконаних робіт, тобто з 27.01.2005 року. В разі неоплати на протязі зазначених трьох місяців виконаних робіт, замовник сплачує встановлений пунктом 4.3 договору штраф. Відповідач на протязі трьохмісячного терміну починаючи з 27.01.2005 року свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт не здійснив.
27 січня 2007 року позивачем також на юридичну адресу відповідача та на адресу, зазначену у вищеперелічених договорах, була направлена платіжна вимога на суму 1 782 000,00 гривень з вимогою погасити заборгованість. Проте відповідач не виконав свого обов'язку по оплаті вартості робіт виконавцю, обґрунтувавши в судовому засіданні таке невиконання неотриманням платіжної вимоги та ненастанням, в зв'язку з цим, строку виконання зобов'язання.
Однак посилання відповідача на неотримання платіжної вимоги судом відхиляються, оскільки доказами направлення зазначеної вимоги відповідачу є квитанції відділення поштового зв'язку (аркуш справи 11-12), які приймаються судом як належні докази надіслання платіжної вимоги відповідачеві. Стосовно ненастання строку виконання зобов'язань за вказаними договорами колегія суддів зазначає, що строк виконання зобов'язання настав 27 січня 2005 року, починаючи з якого на протязі трьох місяців відповідач повинен був здійснити оплату вартості робіт за зазначеними договорами. Отже строк виконання зобов'язання по вказаним договорам настав і зобов'язання відповідачем, як свідчать матеріали справи, не виконані.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (стаття 892 ЦК України). Згідно статті 898 замовник за договором на виконання науково-дослідницьких або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, кодексу та інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (частина 1 статті 610 Цивільного кодексу України). Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, якими, серед інших, є сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пунктом 4.3 зазначених вище договорів передбачено право виконавця отримати від замовника штраф у розмірі 10 % від суми договору у випадку непроплати коштів на протязі трьох місяців після підписання актів виконаних робіт.
Оскільки відповідачем свої зобов'язання за вказаними договорами не виконані, зокрема у встановлений строк не проведено оплату за виконані роботи, що доведено необхідними конкретними доказами, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу та штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов'язків по зазначеним договорам, в зв'язку з чим задовольняє позов в повному обсязі.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 549, 610, 611, 892, 898 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Відхилити клопотання позивача (вх. № 14005, 26272, 26273, 26274) про застосування заходів забезпечення позову.
Відхилити клопотання відповідача (вх. № 13909) про призначення по даній справі науково-технічної експертизи.
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтехсервіс” (с. Наталине, вул. Красноармійська, 2-А, Красноградський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 22607978, р\р 260033727 у ВАТ „Мегабанк” у м. Харкові, МФО 351629, р\р 2600020951 у АБ „Укргазпромбанк” у м. Києві, МФО 320843) на користь товариства з обмеженою відповідальністю наукове-виробниче підприємство „Київпостач” (юридична адреса –03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, фактична адреса - 04108, м. Київ, проспект Свободи, 2, р\р 26008164813001 в КРУ КБ „Приватбанк” м. Києва, МФО 321842, код ЄДРПОУ 25266839) 1 620 000,00 гривень заборгованості, 162 000,00 гривень штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, 17 820,00 гривень витрат по сплаті державного мита, 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано та оголошено в судовому засіданні 11 грудня 2007 року.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
суддя Кононова О. В.
суддя Лаврова Л.С.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2007 |
Оприлюднено | 14.12.2007 |
Номер документу | 1196697 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Черленяк М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні