Постанова

від 12.02.2008 по справі 40/88-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/88-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2008 року                                                     Справа № 40/88-07  

Колегія суддів у складі:             головуючого  судді Шевель О.В.,

                                                                                 судді  Бухана А.І.,

                                                                                 судді Демченка В.О.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –Брагінської А.Л.  –дов.,

відповідача –Хітрової О.М. –дов.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 3883Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 11 грудня 2007 року у справі № 40/88-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Київпостач», м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс»с. Наталине Красноградського району Харківської області

про стягнення 1782000 грн.

                                                    встановила:

Позивач, ТОВ «Київпостач»,  звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 1620000 грн. боргу по договору, 162000 грн. штрафу за несвоєчасне виконання договірних зобов‘язань, а також понесених позивачем судових витрат.

02 липня 2007 року відповідачем подано клопотання про призначення по справі науково-технічної експертизи.

07 грудня 2007 року позивачем заявлені клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, на грошові кошти на поточних рахунках відповідача, а також заборони відповідачеві відкривати та закривати поточні та додаткові рахунки в установах банків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11грудня 2007 року у справі № 40/88-07 (колегія суддів у складі: головуючого судді Черленяка М.І., судді Кононової О.В., судді Лаврової Л.С.) відхилені  клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову та клопотання відповідача про призначення по даній справі науково-технічної експертизи. Позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 1620000 грн. заборгованості, 162000 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов‘язання, 17820 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11 грудня 2007 року по справі № 40/88-07, призначити науково-технічну експертизу результатів робіт, що були виконані позивачем за договорами №№ 1, 2, 3, 4 від 03.02.2004 р. на відповідність їх предмету та завданням зазначених договорів, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, та не відповідає фактичним обставинам.  Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що місцевим господарським судом безпідставно відхилено його клопотання про призначення у справі експертизи, оскільки питання про відповідність результатів робіт предмету та завданням договору має безпосереднє значення для встановлення наявності у відповідача обов‘язку здійснити оплату за виконану роботу, та розміру цього обов‘язку. При цьому, відповідач посилається на висновок Філії «Українського науково-дослідного інституту природних газів», згідно якого позивач не дотримався вимог, передбачених укладеними договорами.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Харківської області по даній справі вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення по справі досліджені всі фактичні матеріали та дана належна правова оцінка всім доказам по справі, в результаті чого суд дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача.  Позивач зазначає, що роботи були прийняті відповідачем без жодних заперечень, про що свідчать підписані акти виконаних робіт, а відтак, на думку позивача, підстав для відмови у позові та призначення у справі експертизи немає. На думку позивача, відповідне клопотання відповідача є лише намаганням уникнути виконання своїх зобов‘язань за договором.

Позивачем також подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача: готель «Бескід», магазин «Буровик»та магазин «Мрія». Заявлене клопотання мотивоване значною сумою заборгованості, вчиненням відповідачем дій щодо затягування судового процесу та наявністю, на його думку, загрози того, що відповідач може здійснити дії щодо реалізації такого майна, що в подальшому призведе до неможливості виконання рішення суду.

В судовому засіданні 28 січня 2008 року оголошена перерва до 06 лютого 2008 року для уточнення сторонами своєї позиції стосовно заявлених клопотань.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

звертаючись до місцевого господарського суду  з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами договорів не здійснив розрахунки за виконану позивачем роботу.

Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий суд посилався на підтвердженість позовних вимог належними доказами та відповідність їх нормам чинного законодавства.

Як свідчать матеріали справи та встановлено оскаржуваним рішенням суду, 03 лютого 2004 року між сторонами по справі було укладено договори №№ 1, 2, 3, 4 на розробку (передачу) науково-технічної продукції.

Договір № 1 передбачав виконання роботи «Збір, аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної науково-технічної інформації із буріння вертикальних та похило-скерованих свердловин, зокрема для їх відновлення при капітальному ремонті»(т. 1 аркуш справи 14).

Згідно акту виконаних науково-технічних робіт до договору № 1 від 27.01.2005 року виконавець провів роботи, передбачені договором № 1 від 03 лютого 2004 року, замовнику передано інформаційні звіти. Акт підписаний замовником та виконавцем, скріплений печатками сторін (т. 1 аркуш справи 17).

Відповідно до пункту 2.1 договору № 1 від 03 лютого 2004 року за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 300000,00 гривень. Згідно пункту 2.2 зазначеного договору оплата здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт.

Договір № 2 передбачав виконання роботи «Збір, аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної науково-технічної і патентної інформації із попередження, профілактики та ліквідації ускладнень і аварій при поточному, капітальному ремонтах і бурінні нафтових і газових свердловин»(т. 1 аркуш справи 18).

Згідно акту виконаних науково-технічних робіт до договору № 2 від 27.01.2005 року виконавець провів роботи, передбачені договором № 2 від 03 лютого 2004 року, замовнику передано інформаційні звіти. Акт підписаний замовником та виконавцем, скріплений печатками сторін (т. 1 аркуш справи 21).

Відповідно до пункту 2.1 договору № 2 від 03 лютого 2004 року за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 480000,00 гривень. Згідно пункту 2.2 зазначеного договору оплата здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт.

Договір № 3 передбачав виконання роботи «Збір, аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної науково-технічної і патентної інформації із кріплення і освоєння нафтових і газових свердловин, а також випробування продуктивних горизонтів в процесі буріння і капітального ремонту свердловин».

Згідно акту виконаних науково-технічних робіт до договору № 3 від 27 січня 2005 року виконавець провів роботи, передбачені договором № 3 від 03 лютого 2004 року, замовнику передано інформаційні звіти. Акт підписаний замовником та виконавцем, скріплений печатками сторін (т. 1 аркуш справи 25).

Відповідно до пункту 2.1 договору № 3 від 03 лютого 2004 року за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 480000,00 гривень. Згідно пункту 2.2 зазначеного договору оплата здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт.

Договір № 4 передбачав виконання роботи «Аналіз та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду і розробка рекомендацій із застосування прогресивних технологій обробки привибійної зони свердловин для інтенсифікації видобутку продукції».

Згідно акту виконаних науково-технічних робіт до договору № 4 від 27 січня 2005 року виконавець провів роботи, передбачені договором № 4 від 03 лютого 2004 року, замовнику передано патентні підбірки і рекомендації. Акт підписаний замовником та виконавцем, скріплений печатками сторін (т. 1 аркуш справи 29).

Відповідно до пункту 2.1 договору № 4 від 03 лютого 2004 року за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 360000,00 гривень. Згідно пункту 2.2 зазначеного договору оплата здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт.

Всього згідно з актами виконаних робіт позивачем виконані роботи, передбачені умовами договорів на суму 1620000 грн. (заявлена до стягнення сума).

Згідно пунктів 2.2 вказаних договорів оплата по вказаним договорам здійснюється по завершенню всіх робіт на основі акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.3 у випадку неоплати коштів замовником на протязі трьох календарних місяців після підписання акта виконаних науково-технічних робіт, замовник платить штраф виконавцю в розмірі 10% від суми договору.

Таким чином, місцевим господарським судом зроблені вірні висновки щодо того, що із змісту зазначених пунктів договору випливає, що сторонами встановлений трьохмісячний строк оплати вартості робіт, на протязі яких замовник повинен виконати свої зобов'язання по оплаті послуг виконавця. Перебіг зазначеного трьохмісячного строку починається з дня підписання актів виконаних робіт, тобто з 27.01.2005 року. В разі неоплати на протязі зазначених трьох місяців виконаних робіт, замовник сплачує встановлений пунктом 4.3 договору штраф.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач на протязі трьохмісячного терміну починаючи з 27.01.2005 року свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт не здійснив.

27 січня 2007 року позивачем на юридичну адресу відповідача та на адресу, зазначену у вищеперелічених договорах, була направлена платіжна вимога на суму 1 782 000,00 гривень з вимогою погасити заборгованість, про що свідчить залучені до матеріалів справи квитанції відділення поштового зв'язку (т. 1 аркуш справи 11-12). Проте відповідач не виконав свого обов'язку по оплаті вартості робіт виконавцю.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських   та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за   завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу   та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (стаття 892 ЦК України). Згідно статті 898 замовник за договором на виконання науково-дослідницьких або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, кодексу та інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (частина 1 статті 610 Цивільного кодексу України). Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, якими, серед інших, є сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пунктом 4.3 зазначених вище договорів передбачено право виконавця отримати від замовника штраф у розмірі 10 % від суми договору у випадку непроплати коштів на протязі трьох місяців після підписання актів виконаних робіт.

Оскільки відповідачем свої зобов'язання за вказаними договорами щодо  своєчасної оплати отриманих робіт не виконані, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу та штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов'язків по зазначеним договорам є обгрунтованими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Також, колегія судддів погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно відмови у задоволенні заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову та заявленого відповідачем клопотання щодо призначення судової експертизи, оскільки, як вірно встановлено місцевим господарським судом:

зазначені клопотання про забезпечення позову не відповідають вимогам розумності та адекватності заявлених заходів до забезпечення позову, тобто  є необґрунтованими та не підтвердженими необхідними конкретними доказами;

подане відповідачем клопотання свідчить, що поставлені у ньому питання носять виключно правовий характер, для їх вирішення не потрібні спеціальні знання у галузі науки, техніки тощо, і вони можуть бути вирішені господарським судом при розгляді даної справи.

Враховуючи те, що у суді апеляційної інстанції сторонами не було надано будь-яких інших обгрунтованих доказів та доводів на підтвердження заявлених клопотань про забезпечення позову та про призначення експертизи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаних клопотань, що були надані до суду апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

  Виходячи з викладеного та керуючись статтями  99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

                                                          постановила:

У задоволенні клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача про призначення науково-технічної експертизи відмовити.    

Рішення господарського суду Харківської області від 11 грудня 2007 року по справі № 40/88-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.   

         Головуючий суддя                                                             Шевель О.В.

                                 Суддя                                                           Бухан А.І.

                                            Суддя                                                           Демченко В.О.