Рішення

від 12.06.2024 по справі 215/2817/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/2817/24

2/215/1577/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

01 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «ЦГЗК» про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я, в якій просить стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну ушкодженням його здоров`ю у розмірі 715 680 грн.

Вказує, що він пропрацював з 22.04.2005 по 18.06.2013 та з 18.06.2013 по 04.07.2023 на різних посадах на підприємстві відповідача ПрАТ «ЦГЗК», а саме: машиністом електровозу, гірником очисного забою. В позові звертає увагу, що 05.05.2016 ПАТ «ЦГЗК» у зв`язку зі зміною типу товариства змінилося на ПрАТ «ЦГЗК».

Внаслідок погіршеннястану здоров`я,позивача булонаправлено наобстеження доклініки ДУ«Український НДІпромислової медицини». Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров?я про наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) від 16.01.2024 року № 66 йому 16.01.2024 року були встановлені 2 професійні захворювання з діагнозом щодо професійних захворювань: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 і шийна С6, С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. легенева недостатність першого-лругого ступеня. Відповідно до вищевказаного медичного висновку лікарсько-експертної комісії від 16.01.2024 року № 66 у нього наявні: - біль у шийному і попереково-крижовому відділах хребта, з іррадіацією в обидві ноги, - біль та обмеження руху у плечових, ліктьових та колінних суглобах, - болі та оніміння рук, - мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, - задишка при незначному фізичному навантаженні, - кашель з виділенням мокротиння, - важкість у грудях, - загальна слабкість.

Крім того, по факту професійного захворювання було проведено розслідування комісією, створеною на підприємстві, про що був складений акт розслідування професійного захворювання від 19.02.2024, в якому вказано, що позивач працював у шкідливих умовах праці 3 класу, причиною виникнення професійного захворювання є:перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Довідкою МСЕКвід 09.04.2024,йому первинноз 18.03.2024було встановлено 65 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. За висновком МСЕК він потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення.

У зв`язку з захворюванням у нього було порушено та порушуютьсянормальні життєвізв`язки,він позбавленийможливості реалізовуватисвої звичкита бажання,постійно виникаютьскладнощі,у зв`язкуз загальноюслабкістю,втомою,болями.Як наслідокнаявних унього професійнихзахворювань,його постійнотурбує більу шийномуі попереково-крижовомувідділах хребта,з іррадіацієюв обидвіноги,біль таобмеження рухуу плечових,ліктьових таколінних суглобах,болі таоніміння рук,мерзлякуватість кистей,побіління пальціврук нахолоді,задишку післянезначного фізичногонавантаження,приступоподібний кашельз виділенняммокротиння,важкість угрудній клітці,загальну слабкість.Також зазначає,що неможе повернутисядо повноцінногообразу життя,відчуває фізичністраждання,фізичну біль,обумовлену важкістюсамопочуття таособливостями лікування,психологічний дискомфорт,порушення душевноїрівноваги,вираженої упочуттях розпачу,тривоги,дратівливості,у почуттяхстраху.Все цепостійно інегативно позначаєтьсяна душевномута фізичномустані.Виходячи зтривалості роботиу відповідача,просить стягнутиз ПрАТ 715680 грн. моральної шкоди.

Стислий виклад заперечень відповідача.

31.05.2024 представник відповідача ПрАТ «ЦГЗК» Ботвінко Р.А. надав відзив на позовну заяву. Вказує, що позивач ще до працевлаштування на ПрАТ «ЦГЗК» мав стаж роботи у шкідливих умовах праці на ВАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «КЗРК»), що також позначилося на виникненні у нього професійного захворювання, що підтверджується його трудовою книжкою та Інформаційною довідкою Держпраці від 12.09.2023, а отже підприємство відповідача не може відповідати за шкоду, заподіяну іншими підприємствами.

Вважає, що до позовної заяви не додано жодного доказу, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану здоров`я. Відсутність звернень до лікаря-психіатра говорить про те, що психічний стан його здоров`я не має відхилень від норми і потребує психічної корекції лікаря, також в матеріалах справи відсутні розрахункові документи (касові чеки, квитанції) чи інші документи, які б свідчили про витрати пов`язані з відновленням психологічного стану, стану здоров`я, щоб могли підтвердити понесені позивачем витрати на лікування та придбання ліків. Таким чином, представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведений факт спричинення моральних страждань, душевних переживань, порушення нормальних зв`язків, спричинених професійним захворюванням, відповідно, заявлені вимоги є необґрунтованими. що протягом роботи на підприємстві відповідача у позивача виникло професійне захворювання, також не додано доказів стосовно отримання відповідних медичних висновків про непридатність позивача для виконання дорученої йому роботи, тому відповідач не мав жодних правових підстав для відсторонення позивача від роботи в зв`язку з невідповідністю йому виконуваній роботі за станом здоров`я.

Також зазначає, що з долученої до позовної заяви виписки із медичної картки вбачається, що позивача турбує біль у хребті з 2014, він неодноразово лікувався амбулаторно та стаціонарно, при цьому весь час позивач успішно проходив обов`язкові щорічні профілактичні медичні огляди та визнавався придатним до роботи, що в свою чергу свідчить, що позивач приховував ознаки хронічних професійних захворювань, чим умисно сприяв їх розвитку.

Зазначає, що оформляючи трудові відносини з позивачем, ОСОБА_1 були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, при цьому позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я. За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці позивач користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами і компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Окрім цього, за роботу в шкідливих умовах праці позивачу було надано право на пільгове пенсійне забезпечення та достроково призначено пенсію на пільгових умовах, відшкодування якої здійснювалось за рахунок відповідача. Таким чином, під час працевлаштування позивач усвідомлював та погоджувався, що під час роботи на підприємстві буде піддаватися впливу шкідливих факторів. Зазначає, що зі сторони підприємства санітарно-побутове забезпечення відповідало вимогам нормативно-правових актів, працівники завжди забезпечувались засобами індивідуального та колективного захисту.

Крім того, вважає, що заявлений розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним, таким що не відповідає принципу співмірності та пропорційності, без урахування роботи позивача на попередніх підприємствах, що вплинуло на ступінь втрати позивачем працездатності, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10.06.2024 ухвалою суду відмовлено в клопотанні представника відповідача про призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 в проміжок часу з 22.04.2005 по 18.06.2013 та з 18.06.2013 по 04.07.2023 на різних посадах на підприємстві відповідача ПрАТ «ЦГЗК», а саме: машиністом електровозу, гірником очисного забою, загальний стаж роботи позивача складає 29 років, з них: 10 років за професією, та 18 років 02 місяці у цеху в умовах впливу шкідливих факторів, що підтверджується копією трудової книжки та актом розслідування хронічного професійного захворювання від 19.02.2024 (а.с. 25-29, 36 зворот-37).

Згідно медичного висновку №66 від 16.01.2024, ДУ «Українського науково-дослідного інституту промислової медицини» встановлено діагнози ОСОБА_1 та виявлено професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 і шийна С6, С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня, що також підтверджується виписками із медичної карти №107-32, та пунктом 14 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 19.02.2024 (а.с. 15-16, 17-18, 27).

Відповідно до п.п. 17, 18, 19 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19.02.2024 року, ОСОБА_1 працюючи на підземних умовах шахти імені Колачевського гірником очисного забою, виконував весь комплекс робіт з очисного виймання корисної копалини, також працював підземним машиністом електровоза у період з 22.04.2005 по 18.06.2013. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосування, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичними перевантаженнями. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавши місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, протягом тривалої дії підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. Причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) стало: важкість праці: періодичне перебування в незручній позі 53,4-69,8 % часу зміни при нормі до 25%; перебування у вимушеній позі від 10,4-10,6 % часу зміни при нормі до 10%; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, кг: 32 при гранично допустимій до 30; хімічні фактори: концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала ГДК в 2.3 - 2,45 рази (4,6-4,9 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3). З метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання (отруєння) запропоновано ОСОБА_2 , генеральному директору ПрАТ «ЦГЗК»: розробити та впровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що призвели до професійних захворювань шляхом дотримування основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії, фізіологічного обґрунтування при обладнанні робочих місць відповідно до вимог з НПАОП 0.00-1.82-18 «Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів»; на добувній дільниці №9 шахти імені Колачевського забезпечити виконання операцій з підіймання та переміщення вантажів більше 30кг із застосуванням засобів малої механізації та транспортувальних засобів, а там, де немає можливості їх застосування - організовувати роботи з переміщення вантажів двома або більше робітниками; здійснювати дієвий контроль відповідальних осіб за забезпеченням та використанням працюючими ЗІЗ органів дихання та інших засобів індивідуального захисту згідно діючих галузевих норм для працівників гірничодобувної промисловості НПАОП 0.00-3.10-08; забезпечити швидкість руху струменя повітря при температурі до 20 °С в очисних вибоях підготовчих виробках з пунктами навантаження або випуску руди (породи) не менше ніж 0,5 м/с; забезпечити провітрювання та систематичне застосування комплексу пилопригніченняна підземних робочих місцях шахти імені Колачевського; забезпечити контроль за організацією режиму праці та відпочинку робітників підземної добувної дільниці №9 шахти імені Колачевського; інформувати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління ПФ України в Дніпропетровській області про життя запропонованих заходів (а.с. 27-29).

Відповідно до п. 13 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19 лютого 2024 року, умови праці ОСОБА_1 відносяться: по вмісту хімічних речовин, у тому числі аерозолів фіброгенної дії в повітрі робочої зони до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі», по показникам мікроклімату - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по рівню шуму - до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі»: по важкості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»: по напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; загальна оцінка - до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі» (а.с. 27).

Довідкою МСЕК серії 12 ААГ №558435 від 09.04.2024 позивачу при первинному огляді встановлено з 18 березня 2024 по 01 квітня 2025 третю групу інвалідності та 65 % втрати професійної працездатності, з них: 50% по радикулопатії, 15% по ХОЗЛ, за висновком якої він потребує: санаторно-курортного лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення (а.с. 30-31).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19 лютого 2024 року, як вказувалось раніше, підставою для встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 послужило те, що позивач працював на підприємстві відповідача ПрАТ «ЦГЗК» гірником очисного забою, в умовах впливу на організм шкідливих факторів.

Так, ОСОБА_1 працюючи на підземних умовах шахти імені Колачевського гірником очисного забою, виконував весь комплекс робіт з очисного виймання корисної копалини, також працював підземним машиністом електровоза у період з 22.04.2005 по 18.06.2013. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосування, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичними перевантаженнями. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавши місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, протягом тривалої дії підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. Причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) стало: важкість праці: періодичне перебування в незручній позі 53,4-69,8 % часу зміни при нормі до 25%; перебування у вимушеній позі від 10,4-10,6 % часу зміни при нормі до 10%; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, кг: 32 при гранично допустимій до 30; хімічні фактори: концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала ГДК в 2.3 - 2,45 рази (4,6-4,9 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3).

Умови праці ОСОБА_1 за загальною оцінкою відносяться до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі» (а.с. 27).

Згідно пунктів18,19Акту,з метоюліквідації ізапобігання виникненнюхронічного професійногозахворювання (отруєння)запропоновано ОСОБА_2 ,генеральному директоруПрАТ «ЦГЗК»:розробити тавпровадити заходищодо усуненнявпливу шкідливихта небезпечнихфакторів виробничогосередовища татрудового процесу,що призвелидо професійнихзахворювань шляхомдотримування основнихнапрямків ворганізації технологічнихпроцесів тараціоналізації обладнаннязгідно вимоггігієни тапромислової санітарії,фізіологічного обґрунтуванняпри обладнанніробочих місцьвідповідно довимог зНПАОП 0.00-1.82-18«Правил охоронипраці під часдроблення ісортування,збагачення кориснихкопалин іогрудкування рудта концентратів»;на добувнійдільниці №9шахти іменіКолачевського забезпечитивиконання операційз підійманнята переміщеннявантажів більше30кгіз застосуваннямзасобів малоїмеханізації татранспортувальних засобів,а там,де немаєможливості їхзастосування -організовувати роботиз переміщеннявантажів двомаабо більшеробітниками;здійснювати дієвийконтроль відповідальнихосіб зазабезпеченням тавикористанням працюючимиЗІЗ органівдихання таінших засобівіндивідуального захистузгідно діючихгалузевих нормдля працівниківгірничодобувної промисловостіНПАОП 0.00-3.10-08;забезпечити швидкістьруху струменяповітря притемпературі до20°С вочисних вибоях підготовчихвиробках зпунктами навантаженняабо випускуруди (породи)не меншеніж 0,5м/с;забезпечити провітрюваннята систематичнезастосування комплексупилопригніченняна підземнихробочих місцяхшахти іменіКолачевського;забезпечити контрольза організацієюрежиму праціта відпочинкуробітників підземноїдобувної дільниці№9шахти іменіКолачевського;інформувати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління ПФ України в Дніпропетровській області про життя запропонованих заходів (а.с. 27-29).

Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення потерпілому ОСОБА_1 в результаті отриманих на виробництві професійних захворювань, моральної шкоди.

Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Так, суд враховує тривалість роботи позивача на ПрАТ «ЦГЗК» в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності 65 % та третю групу інвалідності, тривалість розладу його здоров`я, припинення трудової діяльності, періодичне лікування, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши роз`яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 щодо відшкодування розміру моральної шкоди, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 240 000 грн. з ПрАТ «ЦГЗК» у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що просить позивач завищеною.

Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, оскільки добровільне виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімає з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивач подав позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2400,00 грн., що становить один відсоток ціни позову.

На підставі ст.43 Конституції України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 2400,00 грн. на користь держави.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 12 червня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження за адресою: 50066, м. Кривий Ріг, Покровський район.

Суддя: