Постанова

від 23.05.2024 по справі 509/3556/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/925/24

Справа № 509/3556/17

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 серпня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2017 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка перебуває на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області. В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначав, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником суміжної земельної ділянки є відповідачка, яка в добровільному порядку не бажає перенести паркан та споруду, які перебувають на його земельній ділянці, а тому позивач просить усунути перешкоду у користуванні належною йому земельною ділянкою, шляхом знесення огорожі та споруди (металевого гаражу) та зобов`язати відповідачку відновити межу за власний рахунок (т. 1, а.с. 1-3).

04 серпня 2022 року Овідіопольський районний суд Одеської області вирішив позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення паркану та споруд та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити:

зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належною йому земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:001:2505, шляхом знесення паркану (огорожі) та переміщення металевого гаражу, що самовільно встановлені нею на вказаній земельній ділянці ОСОБА_2 ;

зобов`язати ОСОБА_1 відновити межу, яка поділяє суміжні земельні ділянки, а саме земельну ділянку, належну ОСОБА_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:001:2505, та земельну ділянку належну ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755800:01:002:2073;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1280 грн, витрати на залучення судового експерта в розмірі 9438 грн та на професійну правничу допомогу в розмірі 11250 грн (т. 2, а.с. 59-60).

02 вересня 2022 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 серпня 2022 року. Апелянт не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а крім того, суд першої інстанції визнав встановленими недоведені обставини. Так, апелянт наголошує на тому, що при зіставленні даних, отриманих за результатами проведених геодезичних робіт з даними, отриманими за результатами встановлення меж земельної ділянки в натурі, встановлено, що фактичні межі земельної ділянки відповідають межам, зазначеним у державному акті на право власності на земельну ділянку. Однак, вказані факти судом першої інстанції взяті до уваги не були. Крім того, апелянт вважає висновок експерта №20-5786 від 08 червня 2021 року неналежним доказом у даній справі, оскільки він не відповідає вимогам ч. 1 ст. 102 ЦПК України. Також, апелянт вказує на те, що позивач пропустив строк позовної давності, а матеріали справи не містять обставин, які свідчили б про зупинення, переривання або про наявність підстав для поновлення строку позовної давності, клопотань щодо поновлення строку звернення до суду із позовом позивач не подавав. Тому, апелянт просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 серпня 2022 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити (т. 2, а.с. 64-70).

13 вересня 2022 року ухвалою Одеського апеляційного суду (у складі головуючого судді Ігнатенко П.Я., суддів Воронцової Л.П., Полікарпової О.М) відкрито апеляційне провадження (т. 2, а.с. 74).

07.10.2022 представник ОСОБА_2 адвокат Николин О.Я. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на безпідставність доводів апелянта (т. 2, а.с. 90).

16 листопада 2022 року ухвалою Одеського апеляційного суду призначено по справі додаткову судову земельно-технічну експертизу (т. 2, а.с. 204-205).

На підставі рішення Вищої ради правосуддя №567/0/15-23 від 30.05.2023 року (зі змінами відповідно до рішення №572/0/15-23 від 31 травня 2023 року), з урахуванням п. 3.9. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28.12.2018 року, достроково закінчено відрядження суддів Херсонського апеляційного суду до Одеського апеляційного суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2023 року, цивільну справу було розподілено колегії суддів в складі: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.06.2023 справа була прийнята до провадження (т. 3, а.с. 7-9).

05.04.2024 матеріали цивільної справи повернулися до Одеського апеляційного суду разом з висновком експертів № 22-6327 від 28.03.2024 (т. 3, а.с. 28-38).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.04.2024 в справі відновлено провадження та призначене судове засідання (т. 3, а.с. 50-51).

В судовому засіданні апелянт та її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу, позивач заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1 безпідставно користується земельною ділянкою площею 89 кв.м., яка належить на праві власності позивачу. Тому суд дійшов висновку, що позов під час судового розгляду знайшов своє обґрунтування.

Відповідачка звернулась до суду з заявою про застосування строків позовної давності, так як позивачу були відомі обставини, щодо користування суміжними земельними ділянками починаючи з 18.07.2014. 25 вересня 2017 року між сторонами виник спір щодо користування суміжних земельних ділянок, позивач звернувся до суду з позовом 14 вересня 2017 року, дані обставини свідчать, що позивач при придбанні нерухомого майна не міг дізнатися про порушення його права, а тому підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи та оцінка апеляційного суду

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 належала на праві власності земельна ділянка площею 0,250 га за адресою: АДРЕСА_1 на території Таїровської селищної ради, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку від 14.02.2005. Кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:0290 (т.1,а.с.4-5).

26.10.2007 ОСОБА_4 відчужив частину вказаної земельної ділянки, а саме 0,055 га ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. За умовами договору схема виділення в натурі земельної ділянки приєднується до договору та є його невід`ємною частиною (т.1 а.с.6-8).

Відповідно до схеми виділення з земельної ділянки ОСОБА_4 виділяється 0,055 га, залишається у власності 0,195 га. Відповідно до цієї схеми власником суміжної земельної ділянки з літ. «Б» до «В» є ОСОБА_2 (т.1 а.с. 8).

Рішенням Таїровської селищної ради № 634 від 29.12.2007 вирішено присвоїти земельній ділянці площею 0,055 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 адресу: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 51). Кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:2073.

В подальшому, ОСОБА_4 зареєстрував право власності на частину земельної ділянки, яка залишилася у його власності загальною площею 0,1957 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:001:2505, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 29.04.2014 (т. 1, а.с. 96).

18.07.2014 ОСОБА_4 подарував вказану земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки (т. 1, а.с. 9-12). На зазначеній земельній ділянці розташований житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 12 кв.м., житловою 12 кв.м., який належить позивачу на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 18.07.2014 (т.1 а.с. 14, 102-103).

Отже, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку 26.10.2007, а ОСОБА_2 18.07.2014, тобто майже через 7 років.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до ДП «Одеський інститут землеустрою» для складення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, договір від 04.09.2017, а з відповідною заявою відповідачка звернулась 15.08.2017 (т.1,а.с.39).

З позовом ОСОБА_2 звернувся 14.09.2017, тобто фактично після того як розпочалася процедура складення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки відповідачки, що спростовує висновок суду першої інстанції про момент коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права та про оцінку доводів щодо пропуску позовної давності.

До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення (постанова ВП ВС від 04.07.2018 в справі № 653/1096/16).

Як вище зазначалось в процесі розгляду справи ухвалою апеляційного суду була призначена додаткова судова земельно-технічна експертиза. Відповідно до висновку експертів № 22-6327 від 28.03.2024:

фактична площа земельної ділянки ОСОБА_1 (к.н. 5123755800:01:002:2073) складає 638 кв.м.,

фактичне місце розташування меж цієї ділянки не відповідає межам згідно даних, внесених до АС Державного земельного кадастру;

земельна ділянка ОСОБА_1 характеризується як надлишками загальною площею 118 кв.м., так і недоїмкою площею 26 кв.м.;

межі земельної ділянки ОСОБА_1 к.н. 5123755800:01:002:2073 накладаються на межі земельної ділянки ОСОБА_2 к.н. 5123755800:02:001:2505, площа накладення 89 кв.м.;

фактична площа земельної ділянки ОСОБА_2 к.н. 5123755800:02:001:2505 складає 2081 кв.м.;

фактичне місце розташування меж цієї ділянки не відповідає межам згідно даних, внесених до АС Державного земельного кадастру;

земельна ділянка ОСОБА_2 характеризується як надлишками загальною площею 213 кв.м., так і недоїмкою площею 89 кв.м.;

межі земельної ділянки ОСОБА_2 згідно даних АС ДЗК накладаються на фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_1 , площа накладення 26 кв.м.

Згідно даних АС ДЗК земельна ділянка к.н. 5123755800:02:001:0282 (інша земельна ділянка ОСОБА_1 ) розташована частково на території загального користування ( АДРЕСА_1 , при цьому земельна ділянка к.н. 5123755800:02:001:2505 розташована відділено від вул. Виноградна (відстань від вулиці 10,6 м з поступовим зменшенням відстані до 3,7 м.), частина земельної ділянки к.н. 5123755800:01:002:2073 пл. 1,3 кв.м. накладається на житловий будинок ОСОБА_2 .

Вказане зміщення меж земельних ділянок вказує на те, що при внесенні даних щодо просторового місця розташування зовнішніх меж земельних ділянок до АС ДЗК ці дані було внесено зі зміщенням (зміною кута між межами).

У разі приведення (встановлення) зовнішніх меж земельних ділянок до даних, які містяться у АС ДЗК частину земельної ділянки № НОМЕР_1 а повністю буде розташовано на землі загального користування АДРЕСА_1 . Також розділова межа, яка відділяє земельні ділянки № 12/1 та № 12 буде проходити через житловий будинок літ. «А» по АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_2 ).

Експерти зазначили, що для усунення вказаних невідповідностей необхідно внести зміни до АС ДЗК, а саме дані щодо просторового місця розташування кутових поворотних точок зовнішніх меж, без зміни загальної площі.

За ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд. Власникмає правовчиняти щодосвого майнабудь-якідії,які несуперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

За ч. 5 цієї статті власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи з наявної інформації в АС ДЗК наявні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки межі земельної ділянки ОСОБА_1 накладаються на межі земельної ділянки ОСОБА_2 на 89 кв.м. В процесі розгляду справи з зустрічними позовними вимогами відповідач до суду не зверталась.

Однак, за результатами детального експертного дослідження, аналізу даних в АС ДЗК та інших правовстановлюючих документів на земельні ділянки сторін, встановлена невідповідність інформації щодо просторового місця розташування кутових поворотних точок зовнішніх меж земельних ділянок як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , що може бути усунено шляхом внесення змін до АС ДЗК без зміни загальної площі. Тобто, власники земельних ділянок мають право звернутися до компетентних органів з метою усунення вказаних невідповідностей та після впорядкування відповідної інформації в АС ДЗК вирішувати питання, які стосуються порядку користування суміжними земельними ділянками.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України, змінює та доповнює оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині мотивування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районногосуду Одеськоїобласті від04серпня 2022року змінити та доповнити в частині мотивування. В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

Повний текст цієї постанови складений 12 червня 2024 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк