Номер провадження: 11-сс/813/727/24
Справа № 947/10157/24 1-кс/947/4848/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2024 року про арешт майна у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за №12024162480000268 від 22 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2024 року задоволено клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 та накладений арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- грошові кошти у сумі 64 (шістдесят чотири) тисячі гривень, купюрами номіналом 500 (п`ятсот) гривень, грошові кошти у сумі 46 (сорок шість) тисяч гривень, купюрами номіналом 1000 (тисяча) гривень;
- грошові кошти у сумі 97 (дев`яносто сім) тисяч гривень, купюрами номіналом 1000 (тисяча) гривень, грошові кошти у сумі 3200 (три тисячі двісті) доларів США, купюрами номіналом 100 (сто) доларів США, грошові кошти у сумі 1600 (тисяча шістсот) доларів США купюрами номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США, грошові кошти у сумі 240 ( двісті сорок) доларів США, купюрами номіналом 20 (двадцять) доларів США, грошові кошти у сумі 100 (сто) доларів США, купюрами номіналом по 10 (десять) доларів США;
- 48 набоїв калібру 5,6 мм, 7 набоїв калібру 9 мм;
- 40 набоїв калібру 12 мм;
- 9 посвідчень ГФ «ПСПОУ»;
- гладкоствольну зброю 12 калібру з запасним стволом до неї, з серійним номером № L331044 в мисливському чохлі камуфляжного окрасу.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала
Не погодившись з вказаною ухвалою представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна та повернути вилучене майно то грошові кошти власнику.
Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що:
1)прокурор в порушення вимог ч. 5 ст.171 КПК України подав клопотання тільки через 2 дні після того, як майно було вилучене;
2)вилучене майно не відповідає критеріям доказів, визначеним у статтях 98, 170 КПК України;
3)слідчим суддею в ухвалі не наведено обґрунтованих підстав для втручання у мирне володіння майном особи, не зазначено, що таке втручання відповідає принципу верховенства права, так як відповідно до матеріалів клопотання та змісту ухвали суду не вбачається підстав, що грошові кошти, вилучені у ОСОБА_8 , будь-яким чином стосуються та використовувалося для вчинення кримінального правопорушення або були набуті в результаті його вчинення;
4)звертаючись повторно з клопотанням про арешт майна, прокурором не виконано вимоги ухвали слідчого судді від 01 квітня 2024 р. Так, в клопотанні не зазначено інформацію про право власності на вилучене в ході обшуку майно, а навпаки вказується на необхідність встановити походження грошових коштів у керівника ГФОГП «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» ОСОБА_9 та їх можливий зв`язок з іншими правопорушеннями, які не стосуються кримінального провадження, яке наразі розслідується;
5)обшук проводився у житловому приміщенні з адресою: АДРЕСА_1 , проте дозвіл надавався на обшук у нежитловому приміщенні з адресою: АДРЕСА_1 .
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні представник ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 зазначеної норми права встановлено, що метою накладення арешту на майно є:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Так, положеннями ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На теперішній час слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024162480000268, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, за фактом вимагання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для третьої особи за вчинення дій із використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, за попередньою змовою групою осіб поєднанні із вимаганням неправомірної вигоди.
В ході досудового розслідування встановлено, що 22.02.2024 року до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що група службових осіб юридичної особи приватного права, а саме ТОВ «Твої улюблені» та ГФОГП «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» вимагають від нього надати їм неправомірну вигоду за вчинення ними дій із використанням наданих їм повноважень, яке полягає у оформлені на його ім`я посвідчення ГФОГП «Підрозділ сприяння правоохоронним органам», необхідного для здійснення ним безперешкодної професійної діяльності, у тому числі у комендантську годину, на підприємстві ТОВ «Твої улюблені», яке дозволить йому безперешкодно пересуватися пішки, автотранспортом, містом та поза його межами.
Відповідно до показів допитаного у якості свідка ОСОБА_10 , керівниками вказаного товариства останньому поставлені в ультимативній формі умови, щодо оформлення вищевказаного документу з погрозами звільнення його з роботи у разі відхилення їх умов.
Вартість вищевказаного посвідчення службові особи юридичної особи приватного права оцінюють у 1800 доларів США.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюють та неофіційно займають керівні посади у ТОВ «Твої улюблені». Основний вид діяльності підприємства оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.
На даному підприємстві також працюють заявник у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , який виконує роботу по ремонту, монтажу, демонтажу, а також по обслуговуванню торгівельного обладнання та приміщень, в яких здійснюється реалізація продукції, яку виробляють на підприємстві.
Так, встановлено, що з метою пересуванням містом та поза його межами, а також пересування у комендантську годину ОСОБА_10 , необхідно мати спеціальний дозвіл або посвідчення.
Так у зв`язку із введенням воєнного стану, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ХІ від 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб» (із урахуванням подальших продовжень), також дії «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2021 №1456, встановлено, що Перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються його завдання, повноваження із забезпечення єдиного управління визначеними силами та засобами Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДПС, ДМС, ДСНС, військових адміністрацій (у разі їх утворення) та координації їх дій під час здійснення заходів особливого режиму.
Окрім цього, встановлено, що ГФОГП «Підрозділ сприяння правоохоронним органам», здійснює діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки. Для цього залучає своїх учасників для спільного несення служби по охороні громадського порядку на території міста Одеси із особовим складом Головного Управління Національної поліції в Одеській області.
В учасників ГФОГП «Підрозділ сприяння правоохоронним органам», наявне відповідне посвідчення, на підставі якого останні можуть пересуватися безперешкодно містом, поза його межами.
У ході досудового розслідування також встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вступивши у попередню змову із невстановленою службовою особою ГФОГП «Підрозділ сприяння правоохоронним органам», з метою отримання неправомірної вигоди у сумі 1800 доларів США, вимагають від ОСОБА_10 , вищевказані грошові кошти за оформлення посвідчення учасника вищевказаної громадської організації, з метою підвищення ефективності його роботи та виконання ним професійної діяльності ним, у тому числі у комендантську годину.
26.03.2024 року у період часу з 18:34 години по 21:08 годину, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.03.2024, проведено санкціонований обшук приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є начальником Штаба ГФОГП «Підрозділ сприяння правоохоронним органам», у ході якого виявлені та вилучені грошові кошти та інше майно, на яке в подальшому оскарженою ухвалою слідчого судді був накладений арешт.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що арештовані грошові кошти та інше майно відповідають критеріям речових доказів, встановленими ч.1 ст.98 КПК України.
Зокрема вилучені документи - 9 посвідчень ГФ «ПСПОУ» мають пряме відношення до предмету досудового розслідування і накладення на них арешту необхідне з метою їх збереження. В подальшому вказані посвідчення мають бути направленні для проведення необхідних експертних досліджень.
Арештовані грошові кошти мають ознаки майна (доходів), що могли бути отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.
Що стосується арешту на гладкоствольну зброю та патрони до неї апеляційний суд враховує, що ОСОБА_8 не має відповідного дозволу на зберігання вищевказаної зброї.
48 набоїв калібру 5,6 мм, 7 набоїв калібру 9 мм є боєприпасами та предметами вилученими законом із обігу, а ч.7 ст.236 КПК України передбачено, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
Відповідно до ч.1, п.7) ч.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника арештованого майна ОСОБА_8 з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення схоронності слідів злочину.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 стосовно незаконності ухвали слідчого судді є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Пунктом 1) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024162480000268 від 22 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119676186 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Толкаченко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні