Постанова

від 11.06.2024 по справі 915/931/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/931/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Богатиря К.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

ДП «САНТА-ПЕТРІВКА» - адвокат Бессчастна А.В.;

АТ «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» - адвокат Іноземцев Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Дочірнього підприємства «САНТА-ПЕТРІВКА»;

2. Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2024

по справі №915/931/23

за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ»

до відповідача: Дочірнього підприємства «САНТА-ПЕТРІВКА»

про: стягнення грошових коштів.

суддя суду першої інстанції Смородінова О.Г.

місце винесення рішення: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул.Фалєєвська, 14.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.03.2024.

ВСТАНОВИВ:

13.06.2023 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 54001-СК-10481-0623 від 09.06.2023 (з додатками), в якій, з урахуванням заяви б/н від 28.06.2023 (вх. № 8533/23) про збільшення позовних вимог, просить суд:

- стягнути з ДП «САНТА-ПЕТРІВКА» на користь Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» (код ЄДРПОУ 05410263) заборгованість в сумі 1 141 053,40 грн, пеню в сумі 276 723,86 грн, три відсотка річних в сумі 21 023,72 грн, інфляційні збитки в сумі 74 729,25 грн, всього 1 513 604,46 грн;

- стягнути з ДП «САНТА-ПЕТРІВКА» (код ЄДРПОУ 32614806) на користь Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» (код ЄДРПОУ 05410263) судові витрати в сумі 22704,07 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов пунктів 2.1, 6.1 Договору розподілу природного газу від 01.01.2016, укладеного між сторонами шляхом підписання відповідачем Заяви-приєднання № 09420WH2MEAP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), з додатками; актів наданих послуг за період з липня 2022 року по квітень 2023 року; листа-претензії № 54003.1-СЛ-9850-0623 від 01.06.2023; платіжних інструкцій (7 шт.); застосування норм статей 11, 509, 525, 530, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193 Господарського кодексу України, приписів Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати наданих Оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2024 позовні вимоги задоволено частково.

Закрито провадження у справі № 915/931/23 в частині позовних вимог щодо стягнення з Дочірнього підприємства «САНТА-ПЕТРІВКА» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» заборгованості в сумі 2 626,01 грн у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «САНТА-ПЕТРІВКА» на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» заборгованість в сумі 1 138 427,39 грн, а також 17 076,41 грн судового збору.

Розстрочено виконання цього рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 1 138 427,39 грн та судового збору в сумі 17 076,41 грн протягом шести місяців рівними частинами, а саме зі сплатою протягом п`яти місяців суми у розмірі 192 583,97 грн щомісячно, та зі сплатою у шостому місяці суми у розмірі 192 583,95 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 276 723,86 грн, трьох відсотків річних в сумі 21 023,72 грн, інфляційних збитків в сумі 74 729,25 грн відмовлено позивачу.

Обґрунтування судового рішення.

В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги з розподілу природного газу за спірний період не представив, відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати за послуги з розподілу природного газу в сумі 1 138 427,39 грн.

Відмовляючи у стягнення процентів річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначив, що акти наданих послуг за спірний у даній справі період (з липня 2022 року по квітень 2023 року) не підписано зі сторони споживача. Суду не подано доказів направлення позивачем відповідачу ані рахунків, ані актів наданих послуг в порядку та строки, передбачені п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, тобто до п`ятого числа місяця, наступного за звітним. Натомість, акти наданих послуг позивачем направлено на адресу відповідача 02.06.2023 (разом з претензією № 54003.1-СЛ-9850-0623 від 01.06.2023).

Факт отримання актів наданих послуг відповідачем не підтверджено.

Отже, в силу умов п. 6.6 Типового договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України у суду відсутні правові підстави для тверджень, що граничним строком виконання зобов`язань за вищевказаними актами було 10 число відповідного місяця. А відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині не може бути визнано обґрунтованим.

Задовольняючи частково заявлене відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення, судом враховано обставини справи, що ускладнюють виконання відповідачем даного рішення у справі, його матеріальний та фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, вимоги позивача, збалансованість інтересів сторін, а також зважаючи на те, що розстрочка виконання рішення сприятиме, як можливості продовження господарської діяльності відповідача та зробить реальною можливість оплати стягнених коштів, суд виходячи із інтересів обох сторін, дійшов висновку про часткове задоволення заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 1 138 427,39 грн та судового збору в сумі 17 076,41 грн протягом шести місяців рівними частинами.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Дочірнє підприємство «САНТА-ПЕТРІВКА» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2024р. по справі №915/931/23 в частині визначення строку розстрочення виконання рішення суду та розстрочити виконання судового рішення на один рік.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що позивач не відновлює газопостачання. В свою чергу, через відсутність газопостачання відновлення виробництва значно утруднено, а отже неможливо отримання доходів для погашення заборгованості перед Позивачем.

З огляду на вищевикладене, без відновлення Позивачем газопостачання ДП «САНТА-ПЕТРІВКА» не має змоги здійснити погашення заборгованості протягом строку, визначеного судом, тобто протягом 6 місяців.

Крім того, судом не було взято до уваги, що крім заборгованості перед позивачем ДП «САНТА-ПЕТРІВКА» має також заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по найманим працівникам (копія листа Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24.04.2023р. №1400-0504-8/26647 була додана до відзиву на позовну заяву).

Враховуючи вищевикладене, станом на цей час ДП «САНТА-ПЕТРІВКА» змушено вишукувати можливість не тільки виконання рішення суду, але й погашення заборгованості з обов`язкових платежів.

Також скаржник просить суд взяти до уваги, що досі триває воєнний стан, є постійна загроза пошкодження виробництва внаслідок бойових дій і можливість реалізації продукції значно утруднена.

Крім того, не погодившись із вказаним судовим рішенням Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.02.2024 року у справі № 915/931/23 в частині відмови у стягненні з Дочірнього підприємства «Санта-Петрівка» пені в сумі 276 723,86 грн. трьох відсотків річних в сумі 21 023,72 грн. інфляційних збитків в сумі 74 729,25 грн. В цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з ДП «САНТА ПЕТРІВКА» на користь АТ «МИКОЛАЇВГАЗ» пеню в сумі 276 723,86 грн., три відсотка річних в сумі 21 023,72 грн., інфляційні збитки в сумі 74 729,25 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що разом з позовною заявою, позивачем до матеріалів справи додано претензією №54003.1-СЛ-9850-0623 від 01.06.2023 та докази її направлення рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення - Список Ф.103 складений у відповідності до вимог п. З.8.1.1. Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. № 211.

Отже, висновок суду І інстанції про те, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження отримання відповідачем направленої на його адресу претензії свідчить про неналежність цього доказом, спростовуються наведеним вище.

Щодо не підписання відповідачем Актів наданих послуг за період з липня 2022 року по квітень 2023 року, скаржник зазначає, що матеріали справи містять копії цих документів на підтвердження факту отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу на відповідні суми.

Зазначені акти направлялися відповідачу, в т. ч. із претензією № 54003.1-СЛ-9850- 0623 від 01.06.2023, проте, відповідачем за фактом надання послуг оплати не здійснено, як і не повернуто підписаних Актів.

Скаржник зазначає про правомірність вимог позивача в частині стягнення з відповідача нарахованих за порушення умов укладеного Договору розподілу природного газу пені в сумі 276 723,86 грн., три відсотка річних в сумі 21 023,72 грн. та інфляційні збитків в сумі 74 729,25 грн.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Таран С.В., Богатир К.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2024.

На момент надходження апеляційних скарг матеріали справи №915/931/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/931/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства САНТА-ПЕТРІВКА та Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи МИКОЛАЇВГАЗ на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2024 по справі №915/931/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

17.04.2024 матеріали справи №915/931/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2024 по справі №915/931/23.

Призначено справу №915/931/23 до розгляду на 11.06.2024 о 14:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «САНТА-ПЕТРІВКА» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2024 по справі №915/931/23.

Призначено апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «САНТА-ПЕТРІВКА» до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2024 по справі №915/931/23 на 11.06.2024 о 14:00 год.

В судове засідання 11.06.2024 з`явився представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» та Дочірнього підприємства «САНТА-ПЕТРІВКА», які підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг.

11.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

30 вересня 2015 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 було затверджено Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності 27 листопада 2015 року.

Пунктом 1 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключенні до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу (п. 4 гл. 1 Р. І Кодексу ГРС).

Відповідно до п. п. 1, 3, 4, 7 гл. 3 Р. VІ Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключенні до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками, зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до матеріалів справи, 01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (новим найменуванням якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»), як Оператором ГРМ, та Дочірнім підприємством «САНТА-ПЕТРІВКА», як Споживачем, було укладено Договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 09420WH2MEAP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) по об`єкту Споживача, який знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський район, с. Петрівка, вул. Леніна, 1.

Пунктом 2.1 Договору передбачено його предмет згідно якого Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

За змістом п.п. 6.1-6.4 Договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно із п. 6.8 Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 82 Договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

За змістом п. 8.3 Договору у разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу або підтвердження факту невідповідності якості та/або величини тиску природного газу на межі балансової належності об`єкта Споживача Оператор ГРМ відшкодовує Споживачу вартість недоотриманого природного газу та/або здійснює перерахунок наданих послуг за цим Договором відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Оператор ГРМ не несе відповідальність за припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу, якщо такі заходи здійснені за вимогою його постачальника, що має підтверджуватися відповідними документами. У разі якщо між Оператором ГРМ і Споживачем не досягнуто згоди про компенсацію завданих збитків чи перерахунок наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Згідно з п.п. 12.1-12.2 Договору цей Договір укладається на невизначений строк.

Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін. У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Відповідно до п. 12.7 Договору складений Сторонами акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід`ємною частиною цього Договору.

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 року № 2762 для позивача на період з 01.01.2022 року встановлено тариф на послуги розподілу природного газу - в розмірі 1,99 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ).

Позиція Південно західного апеляційного господарського суду.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як Оператора ГРМ, до відповідача, як Споживача, щодо стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, а також пені, процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Так, між позивачем, як Оператором ГРМ, та відповідачем, як Споживачем, 01.01.2016 укладено договір, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного договору позивачем в період з липня 2022 року по квітень 2023 року було оформлено десять актів з надання послуг з розподілу природного газу відповідачу на загальну суму 1 156 809,64 грн, зокрема:

- Акт наданих послуг № МКП82016329 від 31.07.2022 на суму 191 050,88 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- Акт наданих послуг № МКП82019096 від 31.08.2022 на суму 191 050,93 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- Акт наданих послуг № МКП82019912 від 30.09.2022 на суму 191 050,93 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- Акт наданих послуг № МКП82024155 від 31.10.2022 на суму 191 050,91 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- Акт наданих послуг № МКП82024156 від 30.11.2022 на суму 191 050,93 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- Акт наданих послуг № МКП82030528 від 31.12.2022 на суму 191 050,91 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- Акт наданих послуг № МКП83000267 від 31.01.2023 на суму 2 626,03 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- Акт наданих послуг № МКП83003037 від 28.02.2023 на суму 2 626,06 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- Акт наданих послуг № МКП83006527 від 31.03.2023 на суму 2 626,03 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- Акт наданих послуг № МКП83009073 від 30.04.2023 на суму 2 626,03 грн (підписаний Оператором ГРМ).

За даними позивача, відповідач у спірний період за надані послуги з розподілу природного газу розрахувався лише частково, на суму 15 756,24 грн, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надано паперові копії електронних платіжних інструкцій:

- № 17256 від 18.01.2023 на суму 2 626,03 грн;

- № 17257 від 18.01.2023 на суму 2 626,06 грн;

- № 17306 від 27.02.2023 на суму 2 626,03 грн;

- № 17340 від 27.03.2023 на суму 2 626,03 грн;

- № 60aadfe226 від 13.04.2023 на суму 2 626,06 грн;

- № e9f0c39200 від 10.05.2023 на суму 2 626,03 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 02.06.2023 позивач скерував на адресу відповідача претензію № 54003.1-СЛ-9850-0623 від 01.06.2023, в якій, зокрема:

- по-перше, повідомив, що станом на 01.06.2023 за підприємством існує заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 1 074 206,40 грн, з вимогою їх перерахувати на рахунок АТ «Миколаївгаз»;

- по-друге, направив відповідачу для підписання в 2-денний термін два примірники актів наданих послуг за період з липня 2022 року по червень 2023 року, рахунок на оплату з сальдо за розподіл природного газу та акт звіряння взаємних розрахунків в 2-х примірниках.

За даними позивача Акти наданих послуг за спірний період з підписом Споживача на адресу Оператора ГРМ не повертались.

Так, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги з розподілу природного газу за спірний період не представив, відповідно доводи позивача не спростував, як і не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати за послуги з розподілу природного газу в сумі 1 138 427,39 грн, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Колегія суддів зауважує, що в частині стягнення основного боргу рішення суду сторонами не оскаржується, а отже не є предметом апеляційного розгляду.Щодо вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» про стягнення 3% річних, інфляційних збитків та пені, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

- 3 % річних на загальну суму 21 023,72 грн за сукупний період з 11.08.2022 по 07.06.2023 (з урахуванням динаміки формування боргу);

- інфляційні збитки на загальну суму 74 729,25 грн за сукупний період з липня 2022 року по квітень 2023 року (з урахуванням динаміки формування боргу);

- пеню на загальну суму 276 723,86 грн з 11.08.2022 по 07.06.2023 (з урахуванням динаміки формування боргу).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Стаття 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 7 глави 6 розділу VI Кодексу встановлено, що «оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання».

Вказаним положенням відповідають положення пункту 6.6. Типового договору, відповідно до яких «оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплатидо початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ», а «остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів».

Крім того, відповідно до пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу «надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ». Пунктом 6.8. Типового договору також встановлено, що «надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем».

Таким чином, обов`язок Відповідача по оплаті послуг з розподілу природнього газу виникає виключно на підставі рахунка Позивача, а остаточний рахунок має проводитись відповідно до акта наданих послуг.

Проте, позивач не надав суду доказів своєчасного надання Відповідачу рахунків, які є підставою для оплати вартості послуг з розподілу природнього газу. Акти наданих послуг було надано Скаржником Відповідачу лише 2 червня 2023 року разом з претензією, в той час, як до суду з позовною заявою Скаржник звернувся 13 червня 2023 року.

Таким чином, скаржником не надано суду доказів своєчасного направлення Відповідачу ані рахунків, ані актів наданих послуг в порядку та строки, передбачені Кодексом та Типовим договором.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не подано доказів направлення відповідачу ані рахунків, ані актів наданих послуг в порядку та строки, передбачені п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, тобто до п`ятого числа місяця, наступного за звітним. Натомість, акти наданих послуг позивачем направлено на адресу відповідача 02.06.2023 (разом з претензією № 54003.1-СЛ-9850-0623 від 01.06.2023).

Факт отримання актів наданих послуг відповідачем не підтверджено.

За наведених умов суд не може вважати претензію № 54003.1-СЛ-9850-0623 від 01.06.2023 належним доказом отримання відповідачем цих документів, оскільки сам лише список згрупованих відправлень, за відсутності даних про вручення адресату, а також за відсутності обґрунтованих пояснень позивача щодо перебігу вказаної кореспонденції, не може свідчити про правомірне виконання позивачем наведених вище умов договору.

Отже, в силу умов п. 6.6 Типового договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України у суду відсутні правові підстави для тверджень, що граничним строком виконання зобов`язань за вищевказаними актами було 10 число відповідного місяця. А відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині не може бути визнано обґрунтованим.

Колегія суддів зауважує, що правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, тобто грошової суми яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання, та сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 549, пункт 3 частини 1 статті 611, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникають виключно у разі порушення зобов`язання.

Отже, рішення суду в частині відмови у стягненні пені, 3% річних та інфляційних збитків прийнято судом за результатами належного встановлення обставин справи, є законним та обґрунтованим.

Щодо доводів апеляційної скарги Дочірнього підприємства «САНТА-ПЕТРІВКА» про розстрочення виконання рішення суду на один рік, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

Дочірнє підприємство «САНТА-ПЕТРІВКА» у відзиві заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду на один рік рівними частинами з моменту прийняття судом рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається, зокрема на таке:

1) ДП «Санта-Петрівка» знаходиться на території Веснянської сільської територіальної громади, яка відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами) внесена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Починаючи з 24 лютого 2022 року в зв`язку з початком бойових дій підприємство було змушено зупинити виробничу діяльність через наявність небезпеки для робітників та через від`їзд робітників з постійних місць проживання. Зупинення роботи підприємства підтверджується Наказом №01/04-ОС від 01.04.2022р. «Про призупинення дії трудового договору з працівниками». Фактична відсутність виробничої діяльності протягом майже року унеможливила своєчасне здійснення розрахунків за спожиті товари і послуги, а також обов`язкових платежів. У випадку стягнення заборгованості за рішенням Господарського суду Миколаївської області в примусовому порядку (для чого буде накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ДП «Санта-Петрівка»), відновлення діяльність підприємства буде значно утруднено або навіть унеможливлено, що, в свою чергу, призведе до фінансової неспроможності підприємства, яка позбавить робочих місць робітників підприємства та призведе до зменшення надходжень до бюджету. При цьому припинення виробництва через фінансову неспроможність не дозволить ДП «СантаПетрівка» виконати і рішення Господарського суду Миколаївської області.

2) Крім заборгованості перед Позивачем ДП «Санта-Петрівка» має також заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по найманим працівникам в сумі 709 853,26 грн., що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24.04.2023р. №1400-0504-8/26647. Таким чином, станом на цей час ДП «Санта-Петрівка» змушено вишукувати можливість не тільки виконання рішення суду, але й погашення заборгованості з обов`язкових платежів.

3) Відповідач просить суд взяти до уваги, що причиною скрутного фінансового стану ДП «Санта-Петрівка» є виключно обставини непереборної дії, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації проти України, які унеможливили нормальну діяльність підприємства та призвели до виникнення заборгованості. До початку бойових дій підприємство належним чином виконувало наявні зобов`язання, що підтверджується, зокрема, актами звіряння взаємних розрахунків між Позивачем та Відповідачем за 2022 рік. Також, ДП «Санта-Петрівка» намагається поступово на умовах розстрочення погашати заборгованість перед іншими кредиторами, що підтверджується, зокрема, актами звіряння взаємних розрахунків з ТОВ «ОТП Лізинг». Наявність надзвичайних подій, які призвели до виникнення заборгованості та істотно ускладнюють виконання рішення підтверджується, зокрема, листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1.

4) Протягом 2023 року ДП «Санта-Петрівка» неодноразово намагалось вирішити питання про врегулювання спору в досудовому порядку шляхом реструктуризації заборгованості, що підтверджується, зокрема листами від 19.05.2023р., від 26.06.2023р. та відповіддю на претензію Позивача. Проте, Позивач не зважив на скрутний стан Відповідача, який виник через дію обставин непереборної сили та звернувся до суду з позовом. В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 1 138 427,39 грн та судового збору в сумі 17 076,41 грн протягом шести місяців рівними частинами.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення на один рік, оскільки місцевим господарським судом було вірно враховано інтереси обох сторін, а також матеріальний та фінансовий стан відповідача, ступінь вини відповідача у виникненні спору, вимоги позивача, збалансованість інтересів сторін, а також зважаючи на те, що розстрочка виконання рішення сприятиме, як можливості продовження господарської діяльності відповідача та зробить реальною можливість оплати стягнених коштів.

Інші доводи апеляційних скарг не приймаються колегією судів до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у стягненні 3% річних, інфляційних збитків та пені, а також про розстрочення виконання рішення суду на шість місяців, та не доводять неправильність чи незаконність прийнятого судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги залишенню без задоволення із віднесенням судових витрат на скаржників.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Дочірнього підприємства «САНТА-ПЕТРІВКА» та Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2024 у справі №915/931/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на Дочірнє підприємство «САНТА-ПЕТРІВКА» та Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «МИКОЛАЇВГАЗ».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.06.2024.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран