Постанова

від 11.06.2024 по справі 911/1065/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. Справа№ 911/1065/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024

у справі № 911/1065/24 (суддя Третьякова О.О.)

за позовомДочірнього підприємства «Мегатранс-2»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1»

простягнення 11 434 243,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Дочірнє підприємство «Мегатранс-2» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» про стягнення заборгованості в сумі 11 434 243,27 грн. за договором оренди приміщень торгово-сервісного комплексу № 21-04 від 21.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/1065/24 позовну заяву від 15.04.2024 Дочірнього підприємства «Мегатранс-2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» про стягнення 11 434 243,27 грн. (вх.№584/24 від 24.04.2024) направлено за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що:

- статтею 30 ГПК України встановлена виключна підсудність справ, а відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини;

- отже, за правилами чинного ГПК України, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

- спір між позивачем та відповідачем відповідно до позовної заяви виник з приводу оренди нерухомого майна, яке розташоване в Одеській області, сільрада Усатівська, автодорога Київ-Одеса, 462 км+828м;

- оскільки спір у справі №911/1065/24 опосередковано стосується нерухомого майна з місцезнаходженням в Одеській області, то згідно з ч. 3 ст. 30 ГПК України дана позовна заява підсудна Господарському суду Одеської області.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/1065/24 та направити справу на розгляд до Господарського суду Київської області.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції послався на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, щодо того, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, а у таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення;

- водночас апелянт не погоджується з вказаною позицією та повністю підтримує Окрему думку суддів Великої Палати Верховного Суду Ткача І.В., Князєва В.С., Пількова К.М. у цій же справі № 911/2390/18 згідно з якою до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна і до яких слід застосовувати правила виключної підсудності, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про розгляд справи з викликом свого представника.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024, справу № 911/1065/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1065/24, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/1065/24.

22.05.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За змістом ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали про передачу справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/1065/24, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань.

Станом на 10.06.2024 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

У квітні 2024 року Дочірнє підприємство «Мегатранс-2» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» про стягнення заборгованості в сумі 11 434 243,27 грн. за договором оренди приміщень торгово-сервісного комплексу № 21-04 від 21.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/1065/24 позовну заяву від 15.04.2024 Дочірнього підприємства «Мегатранс-2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» про стягнення 11 434 243,27 грн. (вх.№584/24 від 24.04.2024) направлено за підсудністю до Господарського суду Одеської області, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у ст. 30 ГПК України, ч. 3 якої встановлює, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у ст.ст. 27-29 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, предметом розгляду у якій були позовні вимоги про стягнення орендної плати за користування нежитловими приміщеннями), зазначено таке:

- аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору;

- за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном;

- словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

При розгляді вказаної справи Велика Палата Верховного Суду вирішила не відступати від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц, про те, що позов про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном належить до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна.

Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено: у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі 925/1298/21; у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.

Отже, до спорів, предметом яких є стягнення коштів внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо нерухомого майна, поширюються процесуальні норми щодо виключної підсудності справ згідно ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Як встановлено вище предметом спору є позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 11 434 243,27 грн. за договором оренди приміщень торгово-сервісного комплексу № 21-04 від 21.04.2019, предметом якого є передача в оренду певних приміщень (частини будівлі), що знаходяться за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, сільрада Усатівська, автодорога Київ-Одеса, 462 км+828м (праворуч) автодороги М-05 Київ-Одеса.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, спір між позивачем та відповідачем відповідно до позовної заяви виник з приводу оренди нерухомого майна, яке розташоване в Одеській області, сільрада Усатівська, автодорога Київ-Одеса, 462 км+828м.

Колегія суддів зауважує апелянту на тому, що відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в саме постановах Верховного Суду, а відтак, висновки, які викладені в окремій думці суддів Великої Палати Верховного Суду Ткача І.В., Князєва В.С., Пількова К.М. у справі № 911/2390/18 колегією суддів при розгляді апеляційної скарги враховані бути не можуть.

Отже, судом першої інстанції цілком вірно направлено за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області позовну заяву від 15.04.2024 Дочірнього підприємства «Мегатранс-2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» про стягнення 11 434 243,27 грн. (вх.№584/24 від 24.04.2024).

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/1065/24, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/1065/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/1065/24 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1065/24.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддяМ.Л. Яковлєв

СуддіЄ.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров