Постанова

від 03.06.2024 по справі 911/2602/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. Справа№ 911/2602/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Андрієнко С.В.

від відповідача: Деледивка С.Г. (в режимі відеоконференції)

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за результатами розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2024 (суддя Шевчук Н.Г.)

у справі № 911/2602/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (ТОВ "ПРОМЗІЗ")

до ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2

про визначення розміру статутного капіталу товариства та розміру частки учасника

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить визначити розмір статутного капіталу позивача в сумі 2 100 000,00 грн та визначити частку учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства у розмірі 100%.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2023 у справі №911/2602/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

25.12.2023 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив суд включити суму 30 000,00 грн по оплаті послуг адвоката до судових витрат, пов`язаних з розглядом господарської справи № 911/2602/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення частки його учасника, які підлягають розподілу в порядку, визначеному статтею 129 ГПК України.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2602/23 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на користь ОСОБА_1 30 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 апеляційні скарги залишено без задоволення, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача б/н від 29.03.2024, відповідач просить . 30 000,00 .

Керуючись ст. 244 ГПК України, враховуючи, що піж час оголошення постанови суду апеляційної інстанції, питання про , .

Отже, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 ? ? ? ? ? ? ?911/2602/23 03.06.2024. 911/2602/23, ? 03.06.2024. ? `.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

Позивач письмових заперечень щодо заяви відповідача до суду апеляційної інстанції не подав.

Явка представників учасників справи

В судовому засіданні 03.06.2024 представник відповідача просив задовольнити його заяву, а представники позивача заперечив проти цієї заяви та просив відмовити у її задоволенні.

не з`яви судове засідання 22.05.2024, про час та місце судового розгляду повідомлен належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представника третьої особи, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

За змістом пункту 3 частини першої ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Стаття 123 ГПК України встановлеює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

Як вже було зазначено, відповідач просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

До відзиву від 29.03.2024 заявником додано наступні документи:

- попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які очікує понести відповідач у зв`язку з розглядом справи №911/2602/23 в суді апеляційної інстанції;

- копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю;

- копія посвідчення адвоката;

- ордер на надання правничої допомоги №1215603 від 16.06.2022;

- копія звіту про надання правової допомоги №02-Д08/2019-ДУ5/2023 від 29.03.2024;

- копія акта про надання правової допомоги №02-Д08/2019-ДУ5/2023 від 29.03.2024;

- копія довідки про сплату гонорару за надання правової допомоги №21/24 від 29.03.2024.

Дослідивши подані докази, колегія суддів зазначає наступне.

08.04.2018 року між адвокатом Андрієнком Сергієм Володимировичем (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги, за змістом якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту на умовах передбачених даним Договором та додатковими угодами, а клієнт зобов`язується оплачувати правову допомогу.

За умовами цього договору, розмір гонорару та порядок його внесення визначаються за домовленістю сторін в додаткових угодах до договору про надання правової допомоги, які після їх підписання сторонами, стають невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.5 Договору).

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат у справі) визначаються за домовленістю сторін між адвокатом та клієнтом і також закріплюються в додаткові угоді. (п. 2.6 Договору).

Відповідно до пункту 9.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 30.12.2022 до договору № ФО-08/2019 про надання правової допомоги від 08.04.2018, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 року.

У Додатковій угоді № 5 від 15.12.2023 до цього Договору сторони домовились, що адвокат приймає на себе виконання доручення клієнта щодо надання йому правової (професійної правничої) допомоги по захисту інтересів у зв`язку із розглядом господарської справи № 911/2602/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення частки учасника, на стадіях судового розгляду в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій (пункт 1.1).

Гонорар адвоката за домовленістю сторін встановлюється у фіксованому розмірі (пункт 2.1).

Сторони домовились, що гонорар за надання правової допомоги, зокрема в апеляційній судовій інстанції становить 30 000,00 грн (пункт 2.2).

Гонорар вноситься клієнтом на підставі Звіту про надання правової допомоги та Акта передачі-приймання наданої правової допомоги та рахунку, виставленого адвокатом, протягом 5-ти днів з дня підписання цього акта (пункт 2.3).

Зі Звіту про надання правової допомоги №02-Д08/2019-ДУ5/2023 від 29.03.2024 вбачається, що адвокатом надано такі послуги юридичної допомоги, як ознайомлення з матеріалами справи, складання та подання відзивів на апеляційні скарги, а також підготовка до участі та представництво інтересів клієнта в судових засіданнях.

Вартість за надані послуги складає 30 000,00 грн.

29.03.2024 сторони уклали Акт про надання правової допомоги №02-Д08/2019-ДУ5/2023, з якого вбачається, що адвокатом було надано правову допомогу згідно Звіту №02-Д08/2019-ДУ5/2023 від 29.03.2024, вартість якої становить 30 000,00 грн.

Акт підписано сторонами без претензій і зауважень.

Про сплату клієнтом адвокату суми гонорару за надання правової допомоги у розмірі 30 000,00 грн складено довідку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів враховує, що відповідно до договору про надання правничої допомоги, сума зазначених витрат визначена сторонами у фіксованій формі, як гонорар.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив основне та додаткове рішення суду першої інстанції, подав дві апеляційні скарги, які суд апеляційної інстанції залишив без задоволення.

Адвокатом відповідача подано до суду відзиви на апеляційну скаргу позивача на основне рішення та на апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення.

Колегія враховує, що у суді апеляційної інстанції розглядались дві апеляційні скарги позивача, щодо яких відповідачем подано до суду апеляційної інстанції два відзиви на апеляційні скарги. Зі змісту цих відзивів вбачається, що їх складено відповідно до вимог ст. 263 ГПК України з урахуванням обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційних скарг.

Крім того, за розглядом цих скарг у справі відбулось сім судових засідань (за розгляд двох апеляційних скарг), у яких представник позивача був присутній, що підтверджується протоколами судових засідань від 08.04.2024, 01.05.2024, 15.05.2024, 22.05.2024, 03.06.2024.

Колегія суддів враховує, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката.

При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, на очікування початку судового засідання та безпосередню участь у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації разом з іншими витратами.

Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 641/7612/16-ц, на яку обґрунтовано посилається позивачка у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, а також у постановах від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 910/10334/21, від 18 травня 2022 року у справі № 910/4268/21.

Отже, дослідивши заяву відповідача, а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, пропорційнійсть, співмірність та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими понесені відповідачем витрати на правничу професійну допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000,00 грн. Тому заява відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (08298, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 32; код ЄДРПОУ 25585987) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано, - 11.06.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков