Ухвала

від 12.06.2024 по справі 910/2348/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/2348/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевчук С.Р.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіт Сек`юриті»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 (повний текст складено та підписано 08.04.2024) (суддя Бондарчук В.В.)

у справі №910/2348/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіт Сек`юриті»

до Акціонерного товариства «Укрсиббанк»

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіт Сек`юриті» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Також в апеляційній скарзі викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду на підставі ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

03.05.2024 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіт Сек`юриті» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2024 передані колегії суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2348/23; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

14.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укрсиббанк» надійшла заява про заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

16.05.2024 на виконання вищезазначеного рішення до Північного апеляційного господарського суду надійшли з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2348/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіт Сек`юриті» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23 залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіт Сек`юриті» строк протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання вищезазначеної ухвали, у встановлений судом строк до Північного апеляційного господарського суду за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіт Сек`юриті» надійшла заява про усунення недоліків від 03.06.2024, у якій позивач навів нові підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23.

У свою чергу, 06.06.2024 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Укрсиббанк» надійшло клопотання про визнання причин пропуску строків на апеляційне оскарження неповажними.

Оцінивши подану скаржником заяву про усунення недоліків, враховуючи подані відповідачем заперечення, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшла наступного висновку.

Судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Як уже зазначалося вище, скаржником було подано у встановлений судом строк заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій викладено нові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23, зокрема подана заява мотивована тим, що інтереси позивача під час розгляду справи у суді першої інстанції здійснювали два адвокати, а саме адвокат Швець К.О. та адвокат Воробйов О.В., про що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження їх повноважень. Адвокати мають зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС у відповідності до вимог частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, проте, ні адвокат Швець Катерина Олександрівна, ні адвокат Воробйов Олексій Володимирович не отримували в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23. Копія оскаржуваного рішення також не була направлена на електронні адреси представників або адресу, що вказана у процесуальних документах, що позбавило можливості апелянта вчасно скористатися правничою допомогою та правильно вирахувати строки для подачі апеляційної скарги. Відтак, розрахунок строків апелянт почав від дня отримання повного рішення на його адресу. Окрім того, представник скаржника зауважив, що апеляційна скарга подана із незначним пропуском днів та для забезпечення можливості апеляційного оскарження існують усі підстави для поновлення пропущеного строку.

У свою чергу, заперечуючи проти заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження АТ «Укрсиббанк» вказало, що ТОВ «Сіт Сек`юриті» має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та отримало оскаржуване рішення ще 10.04.2024 о 09:46, а тому строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23, станом на момент подачі апеляційної скарги сплив. Окрім того, відповідач заперечив проти доводів скаржника про неотримання копій оскаржуваного рішення адвокатами позивача, так відповідач вказав, що у відповідності до Положень про порядок функціонування окремих (модулів) ЄСІТС, адвокат скаржника Воробйов О.В. належним чином не підтвердив та не ідентифікував себе як представника позивача у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», а тому і не міг отримувати електронні документи судових рішень, в той час як, представник позивача адвокат Тараскіна К.О. ще 02.03.2023 подавала до суду заяву про вступ у справу як представника, а відтак вказане свідчить про те, що остання не була позбавлена права та можливості мати доступ до справи та вчасно отримати повний текс судового рішення. При цьому, відповідач вказав, що скоріш за все, адвокат Тараскіна К.О. та адвокат Швець К.О. є однією і тією ж особою.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що за змістом ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд апеляційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Посилання скаржника на неможливість вчасно подати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024, у зв`язку із неотриманням його представниками (адвокатами) копій судового рішення в електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та у свою чергу потенційне не вчасне звернення позивача до адвокатів за правничою допомогою - не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків, оскільки наведене відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності скаржника та його представників та носить суб`єктивний характер.

Як уже було встановлено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 у справі №910/2348/23, рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у даній справі позивачем було одержано ще 10.04.2024, що підтверджується повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету, отже саме з 10.04.2024 позивач не був позбавлений права належним звернутися з даною апеляційною скаргою у встановлений законом строк.

Посилання на неотримання уповноваженими представниками скаржника адвокатами Швець К.О. та Воробйовим О.В. копій електронного примірника рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 колегією суддів відхиляється, оскільки, таке рішення було належним чином вручено безпосередньо позивачу в порядку передбаченому Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, апеляційний господарський суд погоджується із запереченнями відповідача в тій частині, що адвокат Воробйов О.В. не міг одержати таке судове рішення засобами електронного зв`язку за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», оскільки не подавав під час розгляду справи в суді першої інстанції будь-яких заяв про вступ у справу в якості представника в поярку передбаченому пунктом 30 розділу 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, як і не подавав будь-яких документів по справі №910/2348/23 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд», натомість Швець К.О. мала доступ до даної справи у підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд», оскільки ще 02.03.2023 подавала до суду заяву про вступ у справу як представника за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний сул», а тому обґрунтованими є припущення відповідача про те, що адвокат Швець К.О. щонайменше мала доступ до електронного примірника справи №910/2348/23, при цьому, колегією суддів апеляційного господарського суду враховано, що Швець К.О. та Тараскіна К.О. є однією і тією самою особою, оскільки у них однакові реєстраційні номери облікових карток платників податків, що в силу податного законодавства неможливо, а тому суд допускає, що в процесі розгляду даної справи адвокат Тараскіна К.О. змінила прізвище на Швець.

Окрім того, колегія суддів врахувала, що адвокат Швець К.О. була присутня під час оголошення скороченого тексту рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23, а тому була ознайомлення із результатом розгляду справи у суді першої інстанції, та не була позбавлена права та можливості відслідковувати момент одержання нею та/або її довірителем повного тексту судового рішення.

Колегією суддів також враховано, що доступ до повного тексту рішення Господарського суд міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23 забезпечено у , ще 10.04.2024, отже щонайменше з цієї дати представник скаржника за умови його дійсної зацікавленості у оскарженні судового рішення, не був позбавлений права та можливості ознайомитись із повним текстом судового рішення у реєстрі.

З викладеного вбачається, що пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із апеляційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з апеляційною скаргою.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, в тому числі правом участі в судовому процесі через самопредставництво та (або) через представника.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

З наведених обставин убачається, що скаржник, будучи обізнаним про судове провадження, не скористався своїм правом на звернення до суду апеляційної інстанції в межах строку, визначеного приписами Господарського процесуального кодексу України, та не навів поважних причин його пропуску.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали, особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіт Сек`юриті» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23 слід відмовити на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіт Сек`юриті» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/2348/23.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, іншим учасникам справи копію ухвали.

3. Матеріали справи №910/2348/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова