Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/3277/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/3277/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 про повернення позовної заяви

у справі №910/3277/24 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області та в особі Полтавської міської ради

до 1) Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп"

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08 квітня 2024 року позовну заяву повернуто прокурору без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки суд залишив поза увагою, що звернення прокурора до суду з позовом спрямовано на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у захисті інтересів держави, пов`язаних із забезпеченням дії інституту публічних закупівель, законного і раціонального використання бюджетних коштів; позовна вимога про стягнення грошових коштів стосується позивачів, як заінтересованих осіб та спрямована на двох відповідачів, як сторін договору та спірних додаткових угод; тягар відповідальності фактично несе ТОВ "БК "Віват Груп", оскільки саме воно позбавляється того, що воно набуло в результаті виконання договору та додаткових угод до нього, який суперечить інтересам держави.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 31 травня 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Сторони були повідомлені про відкриття апеляційного провадження в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), шляхом направлення ухвали суду у електронному вигляді через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему і ухвала про відкриття апеляційного провадження була доставлена до електронних кабінетів сторін 13.05.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

22 травня 2024 року позивач 1 подав письмові пояснення у яких підтримав доводи прокурора та просив задовольнити апеляційну скаргу.

Інші учасники справи не скористались правом подати відзиви на апеляційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2024 року перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі позивач 1) та Полтавської міської ради (далі позивач 2) до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі відповідач 1, Управління ЖКГ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" (далі відповідач 2, Товариство), у якому просив суд:

- постановити рішення про визнання недійсним договору підряду від 22.09.2022 №23 про закупівлю робіт "Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Н.Вавілова (на Центр), Н.Вавілова (на Леваду), вул. Головка (на Леваду), Головка (Левада на Центр), Південна (Левада на Центр), Південна (на Леваду), м-н Левада, П. Вокзал (на Центр), Дачник (на Центр), с. Івонченці (Кінцева), вул. Деповська, с. Лісок-1 (Кінцева) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава" та додаткових угод №№1,5, укладених між Управлінням ЖКГ та Товариством;

- застосувати наслідки недійсності правочину стягнути з Товариства на користь Управління ЖКГ 639 136,20 грн, а з Управління ДКГ одержані ним за рішенням суду 639 136,20 грн стягнути в дохід місцевого бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- Управлінням ЖКГ 10.08.2020 в електронній системі закупівель "Prozorro" було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2020-08-12-004972-b); Джерело фінансування закупівлі місцевий бюджет;

- з метою участі у відкритих торгах подано тендерні пропозиції двома суб`єктами господарювання: Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО CПEЦ БУД" та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Віват Груп";

- найбільш економічно вигідною виявилася тендерна пропозиція ТОВ "БК "Віват Груп", з яким Управління ЖКГ 22.09.2020 уклало договір підряду №23;

- у подальшому сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 15.12.2020, № 2 від 06.07.2021, № 3 від 24.12.2021, № 4 від 30.06.2022, № 5 від 10.12.2022;

- відповідно форми Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-08-12-004972-b від 26.01.2023 сума оплати за Договором становить 639136,20 грн;

- рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.04.2023 №70/29-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" ТОВ "АГРО СПЕЦ БУД" (ЄДРПОУ 39351938) та ТОВ "Будівельна компанія "Віват Груп" (ЄДРПОУ 41782522) визнано винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

- в результаті такої узгодженої поведінки ТОВ "АГРО СПЕЦ БУД" та ТОВ "БК "Віват Груп" під час участі в торгах не було дотримано принципів здійснення закупівель, передбачених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії й ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель;

- у діях ТОВ "БК "Віват Груп" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, що є підставою для визнання договору підряду і додаткових угод до нього недійсними із застосуванням наслідків недійсності вказаного правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 позовну заяву першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області залишено без руху. Встановлено прокурору шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

У мотивувальній частині вказаної ухвали суд вказав, що прокурор, заявляючи вимогу щодо застосування наслідків недійсності правочину, просить суд стягнути з Товариства на користь Управління ЖКГ 639136,20грн, та, водночас, стягнути цю ж саму суму з Управління ЖКГ в дохід місцевого бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, що, по-перше, є двома самостійними вимогами майнового характеру, а відтак розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог, по-друге прокурором не обґрунтовано, в чому саме полягає захист інтересів держави з урахуванням пред`явлених вимог до кожного з відповідачів. Ураховуючи викладене, суд зазначив, що заявнику необхідно подати заяву в якій чітко та конкретно сформулювати позовну вимогу спрямовану на захист порушеного права держави (в особі позивачів) у передбачений законом спосіб.

На виконання вказаної ухвали прокурор 02.04.2024, тобто в межах встановленого судом строку, подав заяву у якій вказав, що:

- застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки наведено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18);

- прокурором подано позов в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, Північного-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, ТОВ "Будівельна компанія "Віват Груп" про визнання недійсними Договору та додаткових угод до Договору, стягнення грошових коштів у розмірі 639 136,20 гривень;

- позовна вимога про стягнення грошових коштів стосується позивачів, як заінтересованих осіб - Полтавської міської ради та Північного-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, та спрямована до двох відповідачів - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, ТОВ "Будівельна компанія "Віват Груп", як сторін Договору та спірних додаткових угод;

- позовна вимога про стягнення коштів стосується позивача Полтавської міської ради, як головного розпорядника місцевого бюджету, та спрямована до відповідача ТОВ "Будівельна компанія "Віват Груп", яке отримало бюджетні кошти внаслідок укладення Договору та додаткових угод;

- міська рада у спірних правовідносинах має повноваження здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів;

- укладення спірних Договору та додаткових угод Управлінням ЖКГ у порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" безумовно порушує публічний інтерес великого кола осіб та, відповідно, інтерес держави в особі органу місцевого самоврядування, як розпорядника коштів;

- саме тому визнання недійсними Договору та додаткових угод, укладених з порушенням вимог законодавства та стягнення в подальшому коштів сприятиме відновленню інтересів держави в особі Полтавської міської ради;

- Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель;

- Управління ЖКГ у спірних правовідносинах, які виникли за спірним договором про закупівлю та додатковими угодами, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником робіт в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня - Полтавською міською радою;

- зважаючи на наявність умислу лише у Товариства, як сторони оспорюваного Договору №23 та додаткових угод, одержані ним 639136,20гривень повинні бути повернуті Управлінню ЖКГ як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти будуть стягуватися в дохід місцевого бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради; ?

- Товариство, маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти в сумі 639 136,20 гривень;

- таким чином, позовна вимога про стягнення грошових коштів на користь Управління ЖКГ та подальшого стягнення до місцевого бюджету пов`язана із застосуванням наслідків недійсності, а саме фактичного стягнення однієї суми за Договором в місцевий бюджет та захисту інтересів держави. Тобто стягнення коштів до бюджету випливають з одних і тих же правовідносин, пов`язаних між собою підставами виникнення, доказами, що підтверджують цю вимогу, стосуються виконання одних обсягів робіт.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 08 квітня 2024 року позовну заяву повернуто прокурору без розгляду.

Вказана ухвала мотивована тим, що з наведеного прокурором обґрунтування не вбачається, у чому саме полягає необхідність стягнення грошових коштів в сумі 639 136, 20 грн спершу з відповідача 2 на користь відповідача 1 та подальше стягнення зазначеної суми в дохід місцевого бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради в контексті захисту інтересів держави (в особі позивачів) у передбачений законом спосіб, що, крім іншого, сформульовано прокурором як одну позовну вимогу. При цьому, зміст наведеної у позовній заяві вимоги залишився незмінним.

Тому, з посиланням на норми ч.4 ст.174 ГПК України, суд повернув позовну заяву прокурору.

Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 162 ГПК України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 4 ст. 174 ГПК України, на яку послався суд першої інстанції, встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Зміст позовної заяви прокурора відповідав вимогам, зазначеним у статті 162 ГПК України і прокурор, в межах встановленого судом строку, подав заяву про усунення недоліків, у якій навів обґрунтування обраного ним способу захисту прав держави, які він вважає порушеними.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 7.42, 7.43 постанови від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 вказала, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини..

Велика Палата Верховного Суду у пункті 86 постанови від 04.12.2019 у справі №917/1739/19 зазначила, що самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Оцінка вказаним обставинам, у тому числі належності та ефективності обраного прокурором (позивачем) способу захисту порушеного права, згідно положень статей 233, 237 ГПК України, повинна надаватись судом після закінчення судового розгляду при прийнятті рішення суду, а не на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин ухвалу Господарського суду міста Києва визнати законною та обґрунтованою не можна, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08 квітня 2024 року.

3. Справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного суду.

Повний текст постанови складено 12.06.2024.

Головуючий суддяТ.П. Козир

СуддіО.В. Агрикова

А.О. Мальченко