Рішення

від 13.11.2024 по справі 910/3277/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2024Справа № 910/3277/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. Антона Грицая, 1, ідентифікаційний код 02910060) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 4 під., 10 пов., ідентифікаційний код 40478572) в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 40478572) та в особі Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, ідентифікаційний код 24388285)

до 1) Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (36020, м. Полтава, вул. Стрілецька, 19, ідентифікаційний код 03365854)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віват Груп» (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 4-а, ідентифікаційний код 41782522)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)

про визнання недійним договору та стягнення 639 136, 20 грн

за участю представників сторін:

від прокуратури: Кузьміна К.Г.

від позивача-1: Михайленко І.Ю.

від позивача-2: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північно-східного офісу Держаудитслужби, в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - позивач-1) та Полтавської міської ради (далі - позивач-2) до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віват Груп» (далі - відповідач-2) про стягнення 639 136, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами за результатами закупівлі №UA-2020-08-12-004972-b договір підряду від 22.09.2020 №23 про закупівлю робіт є таким, що укладений з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним, а сплачені за ним бюджетні кошти в сумі 639 136, 20 грн підлягають поверненню іншій стороні та стягнуті в дохід держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 залишено позовну заяву Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області без руху, встановлено прокурору шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

02.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області надійшла зава на усунення недоліків позовної заяви.

04.04.2024 ця ж сама заява надійшла до відділу діловодства суду, що була надіслана засобами поштового зв`язку 01.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 позовну заяву повернуто прокурору без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

04.07.2024 матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 №910/3277/24 повернулись до Господарського суду міста Києва та передані судді Пукшин Л.Г., що відображено в протоколі передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

Поряд з цим, у зв`язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви здійснено після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/3277/24, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 04.09.2024.

31.07.2024 через підсистему «Електронний суд» Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та додаткові пояснення по справі, відповідно до яких просить суд позовну заяву Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області задовольнити повністю.

Протокольною ухвалою від 04.09.2024 задоволено клопотання прокуратури та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Антимонопольний комітет України та відкладено підготовче засідання на 25.09.2024.

У підготовчому засіданні 25.09.2024 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.10.2024.

03.10.2024 через підсистему «Електронний суд» Антимонопольний комітет України подав письмові пояснення на позовну заяву, у яких просив суд задовольнити позовні вимоги та здійснювати розгляд справи № 910/3277/24 без участі Антимонопольного комітету України.

09.10.2024 прокуратурою подано до суду додаткові пояснення.

У підготовчому засіданні 09.10.2024 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.10.2024.

У підготовчому засіданні 23.10.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/3277/24 та призначення її до судового розгляду по суті на 13.11.2024.

Судом у судовому засіданні 13.11.2024 заслухано пояснення представника прокуратури та позивача-1, які позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Позивач-2 та відповідачі у судове засідання, призначене на 13.11.2024, явку уповноважених представників не забезпечили про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про причини неявки свого представника повідомила у письмових поясненнях від 03.10.2024.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідачі у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024, не подали до суду відзиву на позов, а відтак, не скористалися наданими їм процесуальними правами.

З огляду на зазначене та з урахуванням того, що неявка представників позивача-2 та відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

За доводами прокуратури, Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 12.08.2020 в електронній системі закупівель "Prozorro" опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт "Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Н.Вавілова (на Центр), Н.Вавілова (на Леваду), вул. Головка (на Леваду), Головка (Левада на Центр), Південна (Левада на Центр), Південна (на Леваду), м-н Левада, П. Вокзал (на Центр), Дачник (на Центр), с. Івонченці (Кінцева), вул. Деповська, с. Лісок-1 (Кінцева) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава, за ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт» (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2020-08-12-004972-b).

Очікувана вартість предмета закупівлі становила: 2 7773 990,80 гривень.

Відповідно до даних реєстру отриманих тендерних пропозицій за закупівлею UA-2020-08-12-004972-b, з метою участі у відкритих торгах подано тендерні пропозиції двома суб`єктами господарювання: Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО CПEЦ БУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна компанія «Віват Груп».

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 31.08.2020, тендерна пропозиція ТОВ «АГРО СПЕЦ БУД» становила 2 751 834,02 гривень з ПДВ, а ТОВ «БК «Віват Груп» - 2 709 768,70 гривень з ПДВ.

Упродовж аукціону розмір пропозицій учасників не змінювався.

Враховуючи, що найбільш економічно вигідною виявилася тендерна пропозиція ТОВ «БК «Віват Груп», електронною системою закупівель вона розкрита першою, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій.

Замовником в електронній системі закупівель 04.09.2020 опубліковано протокол розгляду тендерної пропозиції № 136 (далі - протокол № 136) на закупівлю робіт «Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Н.Вавілова (на Центр), Н.Вавілова (на Леваду), вул. Головка (на Леваду), Головка (Левада на Центр), Південна (Левада на Центр), Південна (на Леваду), м-н Левада, П. Вокзал (на Центр), Дачник (на Центр), с. Івонченці (Кінцева), вул. Деповська, с. Лісок-1 (Кінцева) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава, 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (№ UA-2020-08-12-004972-b).

Замовником в електронній системі закупівель 04.09.2020 опубліковано повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «БК «Віват Груп».

За результатами проведеної процедури закупівлі UA-2020-08-12-004972-b між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (надалі - замовник/відповідач-1) та ТОВ «БК «Віват Груп» (надалі - підрядник/відповідвач-2) 22.09.2020 укладено договір підряду № 23 «Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Н.Вавілова (на Центр), Н.Вавілова (на Леваду), вул. Головка (на Леваду), Головка (Левада на Центр), Південна (Левада на Центр), Південна (на Леваду), м-н Левада, П. Вокзал (на Центр), Дачник (на Центр), с. Івонченці (Кінцева), вул. Деповська, с. Лісок-1 (Кінцева) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава».(надалі - договір № 23).

Відповідно до п. 2.1. договору № 23 ціна договору складає 2 709 768,70 грн, в тому числі ПДВ 451 628,12 грн.

Згідно з п. 13.1 договору № 23, договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 19.12.2020.

Як вбачається із матеріалів справи, у подальшому сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 15.12.2020, № 2 від 06.07.2021, № 3 від 24.12.2021, № 4 від 30.06.2022, № 5 від 30.12.2022.

Так, відповідно до п 1.1.1 Додаткової угоди № 1 від 15.12.2020 сторонами продовжено строк дії договору та строк виконання зобов`язань щодо виконання робіт по 12.08.2021 року і викладено п. 2.1., п. 10.1 та п. 13.1 договору № 23 від 18.09.2020 у наступній редакції: « 2.1. Ціна договору складає 2 709 768,70 грн, в тому числі ПДВ 451 628,12 грн, у тому числі : - сума фінансування у 2020 році 0,00 грн, в тому числі ПДВ 0,00 грн; - сума фінансування у 2021 році 2 709 768,70 грн, в тому числі ПДВ 451 628,12 грн».

За умовами Додаткової угоди № 2 від 06.07.2021 до договору підряду № 23 сторони дійшли згоди: « 1.1.1 Продовжити строк дії договору та строк виконання зобов`язань щодо виконання робіт по 31.12.2021 року і викласти п. 10.1 та п. 13.1 договору підряду № 23 від 22.09.2020 року у наступній редакції: « 10.1 Строк виконання робіт - з дати підписання договору по 31 грудня 2021. 13.1 Договір набуває чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань».

У Додатковій угоді № 3 від 24.12.2021 до Договору підряду № 23 сторонами узгоджено: викласти п. 2.1., 10.1. та 13.1. наступних редакціях:

« 2.1. Ціна договору складає 2 709 768,70 грн, в тому числі ПДВ 451 628,12 грн, у тому числі: - сума фінансування у 2020 році 0,00 грн, в тому числі ПДВ 0,00 грн; - сума фінансування у 2021 році 639 136,20 грн, в тому числі ПДВ 106 522,70 грн; - сума фінансування у 2022 році 2 070 632,50 коп., в тому числі ПДВ 345 105,42 грн.

10.1 Строк виконання робіт - з дати підписання договору по 30 червня 2022 року.

13.1 Договір набуває чинності з моменту підписання і діє по 30.06.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань».

При укладенні Додаткової угоди № 4 від 30.06.2022 до Договору підряду № 23 сторони дійшли згоди: « 1.1.1 Продовжити строк дії договору та строк виконання зобов`язань щодо виконання робіт по 31.12.2022 року, а також доповнити п. 2.1 наступним: «Сума фінансування у 2022 році складає 36 248,58 грн, в тому числі ПДВ 6041,43 грн.

Пункти 10.1 та 13.1 Договору Підряду від 22.09.2020 № 23 викладено в наступній редакції « 10.1 Строк виконання робіт - з дати підписання договору по 31.12.2022 року. 13.1

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань».

Додатковою угодою № 5 від 30.12.2022 до Договору підряду № 23 сторонами вирішено зменшити обсяги закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника та викладено п 2.1 договору № 23 в наступній редакції: « 2.1 Ціна договору складає 639 136,20 грн, в тому числі ПДВ 106 522,70 грн, у тому числі: - сума фінансування у 2020 році 0,00 грн, в тому числі ПДВ 0,00 грн; - сума фінансування у 2021 році 639 136,20 грн; в тому числі ПДВ 106 522,70 грн; - сума фінансування у 2022 році 0,00 грн, в тому числі ПДВ 0,00 грн.

Відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-08-12-004972- b від 26.01.2023 сума оплати за Договором становить 639 136,20 грн, в тому числі ПДВ 106 522,70 грн.

Відповідно до інформації Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.02.2024 № 01-06-01/12/529-вих про виконання договору про закупівлю від 22.09.2020 відповідачі взяті на себе зобов`язання виконали. Товариству за виконану роботу сплачено 639 136,20 грн.

Факт оплати за договором № 23 за рахунок бюджетних коштів підтверджується відповідними розрахунковими документами №82 від 09.12.2021 на суму 186 364,60 грн та № 91 від 22.12.2021 на суму 452 771,60 грн.

Також за доводами прокуратури, 19.07.2021 відповідпачем-2 повернуто кошти попередньої оплати в сумі 812 930,61 грн, які були перераховані замовником 09.04.2021.

А відтак, як зазначає прокуратура, договір підряду від 22.09.2020 №23 є фактично виконаним та оплаченим за рахунок бюджетних коштів.

Однак, 05.04.2023 Адміністративною колегією Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 70/29-р/к, «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ТОВ "Агро Спец Буд" та ТОВ "БК "Віват Груп" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися спотворення результатів торгів по закупівлі будівельних робіт, яку проводило Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, в тому числі за № UA-2020-08-12-004972-b, та накладено штраф.

Так, у п. 161, п. 162 п. 6 Висновку у справі та кваліфікація дій Відповідачів рішення № 70/29-р/к зазначається: «Таким чином, наведені вище обставини свідчать про обізнаність Відповідачів про участь кожного з них у Торгах №№ 1-9 та узгодження між ними спільної поведінки.

Вказані факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій конкурсних торгів для участі у Торгах №№ 1-9 Відповідачі були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених торгах, що підтверджується, зокрема, торги № 7 (UA-2020-08-12-004972-b); використання послуги одного і того самого електронного майданчику та одних і тих же ІР-адрес для подачі тендерних пропозицій; використання одних i тих же ІР-адрес для подачі податкової звітності та входу до електронних банківських кабінетів; господарські відносини між Відповідачами; наявність фінансової допомоги між Відповідачами; економічної поведінки ТОВ «АГРО СПЕЦ БУД» та ТОВ «БК «Віват Груп» у Topгax № №1-9; застосування обома Відповідачами у документах щодо розрахунку договірної ціни, поданих на застосування обома Відповідачами у документах щодо розрахунку договірної ціни, поданих на Торги №№ 1-2 та 4-9, однакових розмірів витрат».

У пунктах 163 та 164 Рішення № 70/29-р/к, зазначено: «Наведені вище обставини наявності між Відповідачами спільних інтересів та взаємозв`язків, обізнаність та системність поведінки останніх під час підготовки та проведення Торгів №№1-9 свідчать про те, що Відповідачі мали можливість узгодити та узгодили свою поведінку під час проведення Торгів № 1-9, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. Така координація економічної поведінки Відповідачів призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення Торгів №№ 1-9».

Важливість дотримання конкурентних умов участі у процедурах закупівлі визначена у пунктах 165 - 169 Рішення № 70/29-р/к.

Також Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у п. 170 Рішення № 70/29-р/к дійшла висновку: «Таким чином, встановленими обставинами у справі у їх сукупності доведено, що ТОВ «АГРО СПЕЦ БУД» та ТОВ «БК «ВІВАТ ГРУП» вчинили порушення, передбачені пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються створення результатів торгів».

Вказаним рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України№ 70/29-р/к також накладено штраф за виявлені порушення у сумі 306 000,00 грн на кожного.

З урахуванням висновків рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України№ 70/29-р/к, враховуючи, що ТОВ «АГРО СПЕЦ БУД» та ТОВ «БК «Віват Груп» під час участі в торгах не було дотримано принципів здійснення закупівель, передбачених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії й ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, Перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суд міста Києва з позовом про визнання недійсним договору підряду від 22.09.2020 № 23 про закупівлю робіт «Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Н.Вавілова (на Центр), Н.Вавілова (на Леваду), вул. Головка (на Леваду), Головка (Левада на Центр), Південна (Левада на Центр), Південна (на Леваду), м-н Левада, П. Вокзал (на Центр), Дачник (на Центр), с. Івонченці (Кінцева), вул. Деповська, с. Лісок-1 (Кінцева) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава» та додаткових угод № 1 від 15.12.2020, № 2 від 06.07.2021, № 3 від 24.12.2021, № 4 від 30.06.2022 та № 5 від 30.12.2022, укладених між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віват Груп», та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віват Груп» на користь Управління житлово комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 639 136,20 грн, а з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради одержані ним за рішенням суду 639 136,20 грн гривень стягнути в дохід місцевого бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.

За доводами прокурора спрямованість умислу у відповідача-2 на здобуття перемоги у державній закупівлі шляхом застосування узгоджених дій з ТОВ «Агро Спец Буд» вказує на недійсність договору та додаткових угод до нього за ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки вони не відповідають інтересам держави та суспільства. За наслідками недійсності правочину відповідач-2 повинен повернути відповідачу-1 отримані за договором № 23 кошти у сумі 639 136,20 грн, а відповідач-1, у свою чергу, повинен повернути їх державі. Порушення інтересів держави пов`язане з тим, що Держаудитслужба та Полтавська міська рада тривалий час не приймали належних заходів щодо визнання договору недійсним та застосування наслідків такої недійсності, а безпосередньо самі порушення договору впливають на бюджетні витрати.

Позивач-1 у своїх письмових поясненнях позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Так, зокрема, позивач-1 вважає, що у діях відповідача-2 під час підготовки та участі в торгах за процедурою закупівлі вже був наявний умисел на вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. Порушення відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради тендера, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві. Через вчинення ТОВ "Агро Спец Буд" та ТОВ "БК "Віват Груп" антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Тому дії ТОВ "БК "Віват Груп" спрямовані на порушення здійснення господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, це є незаконною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Антимонопольний комітет, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів у своїх поясненнях на позовну заяву зазначив, що Рішення органів Комітету про визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції є єдиним належним доказом порушення антимонопольного законодавства, який не потребує додаткової перевірки.

Так, ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Комітет є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Комітету обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Комітету.

Одним з основних завдань Комітету як державного органу зі спеціальним статусом є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Органом Комітету встановлено та доведено факт вчинення порушення ТОВ «БК «Віват Груп» законодавства про захист економічної конкуренції, що є підставою для визнання укладеного договору та додатків до нього недійсними.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 4 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Оскільки, Рішенням Східного міжобласного територіального відділення Комітету від 05.04.2023 № 70/29-р/к у справі № 7/01-23-22 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ «БК «Віват Груп» та ТОВ «АГРО СПЕЦ БУД» вчинили порушення, передбачені п.1 ст.50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, що свідчить про обґрунтованість та законність позовних вимог прокурора.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з предмету позовних вимог, їх юридичними та фактичними підставами, перелік обставин, які є предметом доказування у справі, складають обставини, які дають відповіді на такі ключові питання:

1) Чи є підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів?

2) Чи були допущені узгоджені дії при проведенні державної закупівлі?

3) Чи є підстави для визнання Договору та додаткових угод до нього недійсним та стягнення грошових коштів в дохід держави?

Стосовно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів суд зазначає про таке.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

Частина 3 статті 53 ГПК України передбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, правозастосування наведених норм полягає у тому, що прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

У даному спорі Перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області визначив Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області та Полтавську міську раду у якості органів, які мають здійснювати захист інтересів держави, а тому необхідною є оцінка повноважності відповідного представництва.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

За змістом абз. 1 ст.1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Статтею 2 цього Закону визначено, що серед завдань відповідного органу є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі; державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі; порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України; результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель; моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначене право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У свою чергу, згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (надалі - Положення) визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 п. 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.

Відповідно до підпункту 9 п. 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Безпосередньо порядок проведення перевірок державних закупівель Держаудитслужбою встановлений Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2013 № 631 (надалі - Порядок).

За основними положеннями названого Порядку:

- він визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель (п. 1);

- перевірка закупівель - це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об`єкта його права власності (п. 2);

- питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту (п.3);

- у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому (п. 25);

- результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки (п. 26);

- складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком" (пункт 27).

З викладених правових положень слідує, що Держаудитслужба повноважна проводити перевірки державних закупівель за наявності відповідних правових підстав та у відповідний спосіб.

Більш того, листом за вих. № 002500-18/13496-2021 від 23.10.2021, адресованим Офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях, Державна аудиторська служба України зобов`язала відповідні Офіси та Управління реально та ефективно здійснювати захист інтересів держави у бюджетній сфері.

Отже, Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень п.10 ст. 10 Закону про фінансовий контроль та підпункту 9 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 24.05.2022 у справі № 922/2629/21 колегія суддів надала правові висновки стосовно можливості Держаудитслужби представляти інтереси держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вказали, що Держаудитслужба згідно з положеннями Закону України "Про державні закупівлі" може бути позивачем у справі і питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, Полтавською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 02.02.2024 на адресу Північно-східного офісу Держаудитслужби та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Листом скеровано листа за вих. № 55-75-2132вих-24 від 05.02.2024 щодо вжиття заходів стосовно проведеної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень.

Листом за вих. № 201631-17/464-2024 від 16.02.2024 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області повідомило Прокурора про відсутність у нього повноважень на самостійне звернення з позовом до суду.

Оскільки, Північно-східний офіс Держаудитслужби та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області не вчинено належних заходів щодо захисту інтересів держави, Полтавською окружною прокуратурою направлено на адресу позивача-1 повідомлення вих. № 55-75-4504вих-24 від 11.03.2024 про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позовів.

З огляду на наведені вище обставини, слідує висновок, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Північно- східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відтак, Полтавська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади м. Полтава.

Відповідно до абз. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад віднесені повноваження стосовно забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів.

У відповідності до п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

У п.п. 1.1, 1.2, 1.5 Положення про Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 12.06.2020 (надалі - Положення) визначено, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради є виконавчим органом Полтавської міської ради. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради створене на підставі рішення сесії Полтавської міської ради. Засновником є Полтавська міська рада. Начальник Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради безпосередньо підпорядковується заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів (з питань експлуатації та розвитку міського господарства), за відсутності безпосереднього керівника підпорядковується першому заступнику міського голови, при відсутності заступників міського голови підпорядковується міському голові та керується його розпорядженнями.

Згідно з п. 18. Положення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради утримується за рахунок коштів бюджету міста.

Як вбачається із матеріалів справи, фінансування закупівлі з ідентифікатором UA-2020-08-12-004972-b здійснювалось за рахунок місцевого бюджету.

Отже, основним органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Полтавська міська рада, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору, а також, беручи до уваги здійснення міською радою виключних повноважень щодо затвердження міського бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету. У зв`язку з чим, Полтавська міська рада, у підпорядкуванні якої знаходиться сторона оспорюваного договору, має право контролю за використанням ним бюджетних коштів, які використані у сфері державних закупівель.

Матеріалами справи, підтверджено, що Полтавською окружною прокуратурою 02.02.2024 направлено до Полтавської міської ради листа № 55-75-2133вих-24 з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної спірної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень.

У свою чергу, листом №01-06-01/12/529/вих від 16.02.2024 Управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради повідомило прокуратуру про виконання договору, та про відсутність в управлінні інформації про наявність рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення АМКУ а також надання документів.

У зв`язку з чим, Полтавською окружною прокуратурою направлено на адресу Полтавської міської ради повідомлення вих. № 55-75-4504вих-24 від 11.03.2024 про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позовів.

В той же час, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

З викладеного слідує, що захищаючи інтереси держави, правомірно звернувся із позовом в інтересах Держаудитслужби та міської ради, які є належними державними органами у спірних правовідносинах, та довів, що вони не вживали своєчасні і належні заходи для захисту її інтересів.

Стосовно узгодженості дій учасників процедури закупівлі суд виходить із наступного.

Правові засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб територіальних громад встановлені положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції станом на час проведення процедури закупівлі.

Основними положеннями цього Закону, які впливають на вирішення спору, встановлено, що: метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (абз. 2 преамбули); закупівлі здійснюються (з-поміж інших принципів), за принципом добросовісної конкуренції (ст. 3); замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям; замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність обладнання та матеріально-технічної бази; 2) наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (ч. 2 ст. 16); відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи; для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ч. 2 ст. 20); замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця (ч. 2 ст. 32).

Тобто, основною метою використання процедури закупівель є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції, які досягаються шляхом ефективного та прозорого її здійснення. Одним із принципів здійснення закупівлі є використання принципу добросовісної конкуренції.

У ч. 3 ст. 5 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Одним із принципів господарювання за статтею 6 того ж Кодексу є добросовісна конкуренція.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності станом на час укладення спірного договору регулювалися положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції" у відповідній редакції.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічною конкуренцією є змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з ч. 2 ст. 4 даного Закону суб`єкти господарювання зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

У ч. 1 ст. 5 Закону визначено, що узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (ч. 1 ст. 6 Закону).

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону).

З огляду на наведені вище норми, слідує, що узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише за наслідками справжньої конкуренції. У зв`язку з чим, здійснення узгоджених дій суб`єктами господарювання при проведенні державних закупівель, які направлені на спотворення їх результатів, є порушенням вказаних правових положень.

Як вбачається із матеріалів справи, при проведенні процедури державних закупівель № UA-2020-08-12-004972-b відповідач-2 діяв узгоджено з іншим учасником - ТОВ "Агро Спец Буд" з метою спотворити результати торгів, оскільки, як встановлено рішенням Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України№ 70/29-р/к, учасники використовували послуги одного і того самого електронного майданчику та одних і тих же IP-адрес для подачі тендерних пропозицій, використовували одні і ті ж IP-адрес для подачі податкової звітності та входу до електронних банківських кабінетів; вели господарські відносини між собою, надавали фінансову допомогу один одному, застосовували однакові розміри витрат у документах щодо розрахунку договірної ціни, поданих на застосування обома учасниками у документах щодо розрахунку договірної ціни, поданих на Торги №1-2 та 4-9.

Отже, вчиняючи наведені узгоджені антиконкурентні дії, відповіачем-2 порушено ч.2 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заборону на їх вчинення, що призвело до усунення конкуренції при проведені закупівель, спотворило їх результати, а тому проведена процедура закупівлі не відповідає цій правовій нормі та принципу її проведення, зазначеному у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

За таких обставин, вчинення таких дій не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що є порушенням ч. 3 ст. 5 ГК України.

Враховуючи, що укладенню договору закупівлі передує процедура публічної закупівлі, то її порушення є наслідком порушень самого договору.

З огляду на що, оспорюваний договір № 23, з урахуванням додаткових угод до нього, не відповідає частині 2 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" та частині 3 статті 5 ГК України.

Так, у відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам..

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (такий правовий висновок викладено в пункті 54 постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Частиною 3 ст. 228 ЦК України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Вказані правові положення визнають правочин недійсним у випадку порушення діючого законодавства при його укладенні та у випадку недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам.

Як встановлено вище, оспорюваний договір № 23, з додатковими угодами, до нього, укладений в порушення ч. 2 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч.3 ст. 5 ГК України, а відтак є недійсним за ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч.1 ст. . 216 ЦК України).

Окремі правові наслідки недійсності правочину, який вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства встановлені у другому та третьому реченнях частини 3 статті 228 ЦК України. Зокрема, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, у випадку вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується наявність умислу на вчинення правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, лише у ТОВ "БК "Віват Груп", іншого прокурором не доведено. А тому, як наслідок недійсності правочину є відновлення порушених прав шляхом повернення ТОВ "БК "Віват Груп" всього, що воно одержало, за недійним договором, тобто сплачену вартість робіт у сумі 639 136,20 грн Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, та стягнення з Управління одержаних від ТОВ "БК "Віват Груп" коштів за рішенням суду у дохід держави.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 236 ГПК України).

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області підлягають задоволенню в повному обсязі.

У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що звернення до суду прокурора відбулося у зв`язку із неправильними діями саме відповідача-2, судовий збір покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віват Груп» в порядку ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір підряду від 22.09.2020 № 23 про закупівлю робіт «Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Н.Вавілова (на Центр), Н.Вавілова (на Леваду), вул. Головка (на Леваду), Головка (Левада на Центр), Південна (Левада на Центр), Південна (на Леваду), м-н Левада, П. Вокзал (на Центр), Дачник (на Центр), с. Івонченці (Кінцева), вул. Деповська, с. Лісок-1 (Кінцева) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава» та додаткових угод № 1 від 15.12.2020, № 2 від 06.07.2021, № 3 від 24.12.2021, № 4 від 30.06.2022 та № 5 від 30.12.2022, укладених між Управлінням житлово комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віват Груп».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 4-а, ідентифікаційний код 41782522) на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (36020, м. Полтава, вул. Стрілецька, 19, ідентифікаційний код 03365854) 639 136 грн 20 коп., а з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (36020, м. Полтава, вул. Стрілецька, 19, ідентифікаційний код 03365854) одержані ним за рішенням суду 639 136 грн 20 коп. стягнути в дохід бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради (ГУК у Полтавській області/тг м. Полтава/24060300, код ЄДРПОУ 37959255, р/р UA48999980314030544000016719, код класифікації бюджету 24060300, "інші надходження").

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 4-а, ідентифікаційний код 41782522) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. Антона Грицая, 1, ідентифікаційний код 02910060) витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 615 грн 04 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.11.2024.

Суддя Л.Г. Пукшин