Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/11724/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/11724/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін:

від позивача Балабон В.О.,

від відповідача Пащенко М.В.,

розглядає апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙПАРК ГРУП

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 (повний текст ухвали складено 15.03.2024)

про залишення позову без розгляду

у справі № 910/11724/19 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ГРУП"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 31.05.2019 № 31-р/тк, -

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 31.05.2019 № 31-р/тк, яким визнано протиправними дії ТОВ "Скайпарк Груп" щодо поширення інформації, яка вводить в оману, а саме щодо розміщення автостоянки (паркінгу) ЖК "Park Land" та накладено на позивача штраф за таке порушення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ГРУП" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 31.05.2019 № 31-р/тк залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач два рази не оплатив вартість експертизи, обов`язок сплати якої був покладений на позивача та яка призначалася за відповідним клопотанням позивача, а також позивач не прибув в судові засідання, не повідомив суд про зміну місцезнаходження, не повідомив суд про причини неявки в судові засідання, не виконав вимог ухвали суду, що в свою чергу призвело до неподання доказів, які необхідні для розгляду справи, а саме висновку експерта, тому місцевий господарський суд дійшов до висновку застосувати до позивача процесуальну санкцію у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю СКАЙПАРК ГРУП звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 року у справі №910/11724/19 та прийняти нове рішення, яким матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції необґрунтована та прийнята із неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, внаслідок їх неправильного дослідження та оцінки, визнання місцевим господарським судом встановленими обставин, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження чи оцінки доказів. Зокрема скаржник зазначає, що позивач виконав вимоги, покладені на нього судом першої інстанції протокольною ухвалою від 02.08.2022 року щодо надання доказів оплати вартості експертизи. Водночас, скаржник звертає увагу, що позивач не був ознайомлений з тим, що ним було оплачено лише частину вартості експертизи, оскільки у рахунку №1944 від 15.09.2022 року було зазначено найменування призначення платежу « 41 експертиза №34574/19-41». Отже, скаржник вважає, що твердження суду першої інстанції про нездійснення позивачем оплати за проведення експертизи два рази є недостовірним, так як позивач не здійснив оплату лише один раз, у зв`язку з неотриманням ухвали. Також на думку скаржник місцевий господарський суд не врахував, що позивач жодного разу не був ознайомлений з ухвалами суду про призначення судових засідань, тому не прибуття позивача в судові засідання та неповідомлення про причини неявки відбулось з поважних причин.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙПАРК ГРУП на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11724/19.

02.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справ №910/11724/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

15.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙПАРК ГРУП на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙПАРК ГРУП на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 року у справі №910/11724/19 та призначено розгляд справи на 12.06.2024 року.

24.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 12.06.2024 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи у серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ГРУП" (далі-позивач) звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач) про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 31.05.2019 № 31-р/тк, яким визнано протиправними дії ТОВ "Скайпарк Груп" щодо поширення інформації, яка вводить в оману, а саме щодо розміщення автостоянки (паркінгу) ЖК "Park Land" та накладено на позивача штраф за таке порушення.

Позов обґрунтовано тим, що рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 31.05.2019 року № 31-р/тк є незаконним та необґрунтованим, оскільки на думку позивача відповідач неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, не довів обставини, які мають значення для справи і які визнав встановленими, а висновки, викладені в Рішенні, не відповідають обставинам справи. У зв`язку з цим позивач просить визнати недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 31.05.2019 № 31-р/тк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11724/19, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ГРУП про проведення судової експертизи. Призначено у справі № 910/11724/19 комплексну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до надання висновків судової експертизи.

В подальшому, оскільки позивач два рази не оплатив вартість експертизи, а також не прибув в судові засідання, не повідомив суд про зміну місцезнаходження, не повідомив суд про причини неявки в судові засідання, не виконав вимог ухвали суду, місцевий господарський суд дійшов до висновку застосувати до позивача процесуальну санкцію у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.

Так, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 зазначено таке.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 03.02.2022 року у справі №910/9271/21.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ГРУП про проведення судової експертизи. Призначено у справі № 910/11724/19 комплексну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до надання висновків судової експертизи. (т.1, а.с. 139-141).

26.01.2021 року до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання судового експерта Шишова М. А., якому доручено виконання судової земельно-технічної експертизи №34574/19-41 про надання додаткових матеріалів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, ст. 13 Закону України Про судову експертизу, п. 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. (т.2, а.с. 12-15).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 року поновлено провадження у справі № 910/11724/19 для розгляду клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, задоволено клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Шишова М. А. від 21.01.2021 року (вих. №34574/19-41) про надання додаткових матеріалів, зупинено провадження у справі № 910/11724/19 на час проведення експертизи. (т.2, а.с. 16-18).

23.06.2022 року до Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інститут судових експертиз від 09.06.2022 року №34233/19-35, яким повернуто до суду матеріали господарської справи №910/11724/19, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 року про призначення експертизи залишена без виконання з огляду на відсутність з боку позивача попередньої оплати вартості експертизи. (т.2, а.с. 80).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 року поновлено провадження у справі №910/11724/19 та призначено підготовче судове засідання на 02.08.2022 року. (т.2, а.с. 81-82).

В матеріалах справи наявний лист позивача №2-07 від 07.07.2022 року в якому зазначено, що товариство жодних рахунків, платіжних реквізитів чи інших документів із вказаною в них сумою та реквізитами на попередню оплату вартості експертизи не отримувало. Вказаний лист підписано директором Яроцький В.В. (т.2, а.с. 84).

Відповідно до протоколу судового засідання в підготовче судове засіданні 02.08.2022 року прибули представники сторін та надали усні пояснення. Суд на місці ухвалив оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 20.09.2022 року та зобов`язав позивача в наступне судове засідання надати докази оплати експертизи. (т.2, а.с. 93).

20.09.2022 року через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання вих. № 5-09 від 20.09.2022 року про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 151 від 20.09.2022 року про оплату вартості експертизи Київському науково дослідному інституту судових експертиз. (т.2, а.с. 95).

Відповідно до протоколу судового засідання в підготовче судове засідання 20.09.2022 року прибув представник відповідача. Представник позивача не прибув та про причини неявки суд не повідомив. (т.2, а.с. 97).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 року суд зупинив провадження у справі для виконання вимог ухвали від 03.12.2019 року про призначення експертизи та подальшого проведення експертизи. (т.2, а.с. 98-99).

На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 року та ухвали суду від 03.12.2019 року про призначення експертизи у даній справі, супровідним листом №910/11724/19/4619/2022 від 26.10.2022 року справу №910/11724/19 направлено на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення комплексної судової експертизи. (т.2, а.с. 101).

06.02.2023 року через відділ діловодства суду від експерта надійшло клопотання про забезпечення обстеження об`єктів дослідження. (т.2, а.с. 102-104).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 року поновлено провадження у справі №910/11724/19, задоволено клопотання експерта про забезпечення обстеження об`єктів дослідження вих. №983/10991-4-22/41 від 27.01.2023 року. Провадження у справі № 910/11724/19 зупинене до надання висновків комплексної судової експертизи призначеної у справі. (т.2, а.с. 107-108).

27.04.2023 року супровідним листом № 32246/22-41/12231/23-41 від 14.04.2023 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до Господарського суду міста Києва надійшов висновок експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 32246/22-41/12231/23-41 від 14.04.2023 року та акт здачі-приймання висновку експертів, проте матеріали справи не надійшли, в зв`язку з продовженням проведення дослідження. (т.2, а.с. 115-134).

29.08.2023 року супровідним листом № 12277/10991-4-22/35 від 23.08.2023 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/11724/19. В зазначену листі експертна установа попередила про залишення ухвали від 03.12.2019 року в частині проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи без виконання, у зв`язку з відсутністю оплати зі сторони ТОВ СКАЙПАРК ГРУП. (т.2, а.с. 137).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 03.10.2023 року. (т.2, а.с. 138-139).

Колегія суддів зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 року про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання на 03.10.2023 року направлена позивачу засобами поштового зв`язку за останньою відомою адресою місцезнаходження позивача, а саме: 03020, м. Київ, вул. Практична, буд. 4. Поштовий конверт з ухвалою від 14.09.2023 року повернувся до суду 26.09.2023 року. (т.2, а.с. 141-143).

В подальшому, судом першої інстанції з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що позивач змінив адресу місцезнаходження на 03066, м. Київ, вул. Юнацька, буд. 17, приміщ. 3. (т.2, а.с. 161).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, згідно ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких заяви позивача щодо повідомлення суду першої інстанції про зміну адреси місцезнаходження, що в свою чергу свідчить про порушення позивачем частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу судового засідання в підготовче судове засідання 03.10.2023 року прибув представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не прибув та про причини неявки суд не повідомив. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 31.10.2023 року. (т.2, а.с. 150-151).

В матеріалах справи наявна ухвала Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року про виклик-повідомлення відповідно до якої судом першої інстанції було викликано позивача в судове засідання по суті призначене на 31.10.2023 року. (т.2, а.с. 153).

Колегія суддів звертає увагу, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року про призначення судового засідання по суті на 31.10.2023 року направлена позивачу засобами поштового зв`язку на нову адресу. Поштовий конверт з ухвалою від 04.10.2023 року повернувся до суду 24.11.2023 року у зв`язку з закінченням строку зберігання. (т.2, а.с. 154-156).

Відповідно до протоколу судового засідання в судове засідання по суті 31.10.2023 року прибув представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не прибув та про причини неявки суд не повідомив. В той же час, судом першої інстанції встановлено, що позивач змінив місцезнаходження, однак відомості щодо зміни адреси місцезнаходження позивач суд не повідомив. Відтак, місцевий господарський суд на місці ухвалив у зв`язку з неприбуттям в судове засідання позивача та у зв`язку з тим, що позивач не повідомив суд про зміну місцезнаходження, з метою належного повідомлення позивача про розгляд справи, відкласти судове засідання по суті на 28.11.2023 року. (т.2, а.с. 158).

Відповідно до протоколу судового засідання в судове засідання по сутні 28.11.2023 року прибув представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не прибув та про причини неявки суд не повідомив. Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача відклав судове засідання по суті на 07.03.2024 року. (т.2, а.с. 167).

В матеріалах справи наявна ухвала Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 року про виклик-повідомлення відповідно до якої судом першої інстанції було викликано позивача в судове засідання по суті призначене на 07.03.2024 року. (т.2, а.с. 169).

Водночас, ухвала-виклик від 01.12.2023 року про відкладення розгляду справи на 07.03.2024 року надіслана позивачу засобами поштового зв`язку на актуальну адресу місцезнаходження, проте поштовий конверт з ухвалою від 01.12.2023 року повернувся до суду 01.01.2024 року. (т.2, а.с. 171-172).

З матеріалів справи також вбачається, що суд першої інстанції 05.01.2024 року повторно надіслав позивачу ухвалу від 01.12.2023 року, однак і в даному випадку конверт з ухвалою від 01.12.2023 року повернувся до суду 14.02.2024 року. (т.2, а.с. 173-176).

Відповідно до протоколу судового засідання в судове засідання по сутні 07.03.2024 року прибув представник відповідача. Представник позивача в судове засідання по суті справи в третє не прибув та про причини неявки суд не повідомив. (т.2, а.с. 187-188).

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі Sukhanov and Others v. Russia (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Як вбачається з викладених вище обставин, позивач або його представник не прибув в судове засідання по суті справи в третій раз та не оплатив експертизу, про яку позивач клопотав перед судом першої інстанції та яка була призначена місцевим господарським судом за клопотанням саме позивача, проти чого відповідач заперечував.

Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника, що довіреність адвоката ТОВ «Скайпарк Груп» закінчилась 31.12.2022 року та директор не мав можливості її продовжити, так як не міг потрапити до Києва із зони бойових дій оскільки скаржником не надано будь-яких належних та допустимих доказів перебування директора позивача у зоні бойових дій. Також, колегія суддів звертає увагу, що юридична адреса позивача є зокрема місто Київ.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №2-07 від 07.07.2022 року повідомляв, що товариство жодних рахунків, платіжних реквізитів чи інших документів із вказаною в них сумою та реквізитами на попередню оплату вартості експертизи не отримувало. Вказаний лист підписано директором Яроцький В.В. (т.2, а.с. 84).

Зазначене свідчить, що станом на 07.07.2022 року, директор Яроцький В.В. мав змогу підписувати листи від імені товариства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що 01.06.2006 року набрав чинності Закон України «Про доступ до судових рішень», у ст. 2 якого зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. До Реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції (ч. 1, 3 ст. 3 вищевказаного Закону).

Таким чином, вищезазначеним Законом та процесуальним законодавством позивачу надано право бути обізнаним про прийняті в його справі судові рішення та можливість його реалізувати шляхом вільного доступу до відповідного реєстру.

Колегія суддів зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вже зазначалось, застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Отже, оскільки позивач був обізнаний про розгляд даної справи, мав можливість подання документів до суду першої інстанції, зобов`язаний був слідкувати за перебігом розгляду своєї справи, втім вчиняв дії у зволіканні оплати судової експертизи, у не прибутті в судові засідання, не повідомленні суду першої інстанції про зміну місцезнаходження, не повідомленні місцевому господарському суду про причини неявки в судові засідання, невиконання вимог ухвали суду, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку застосувати до позивача процесуальну санкцію у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги, та вважає, що правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 року у справі №910/11724/19, зазначені скаржником у апеляційній скарзі відсутні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 року у справі №910/11724/19 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙПАРК ГРУП без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙПАРК ГРУП на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 року у справі №910/11724/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 року у справі №910/11724/19 залишити без змін .

3. Матеріали справи №910/11724/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.06.2024 року.

Головуючий суддяО.В. Агрикова

СуддіА.О. Мальченко

Т.П. Козир