Ухвала

від 10.06.2024 по справі 908/135/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/30/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.06.2024 Справа № 908/135/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретареві судового засідання Соколові А.А.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Окселенко Марини Олександрівни про відстрочку виконання судового рішення по справі № 908/135/18

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ред лайн" (електронна пошта: vv.titova74@gmail.com; 69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 36962623)

Боржник: Фізична особа-підприємець Окселенко Марина Олександрівна (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №АО 3/17 від 30.12.2016 р. у розмірі 43 184,00 грн.

за участі представників сторін:

від стягувача: не з`явився

від боржника (заявника): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 до Господарського суду Запорізької області від фізичної особи-підприємця Окселенко Марини Олександрівни надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення по справі № 908/135/18.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.05.2024 вказану заяву розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2024 № 908/135/18 заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 10.06.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

07.06.2024 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ред лайн" до суду надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення та розгляд вказаної заяви за відсутністю представника позивача.

10.06.2024 від фізичної особи-підприємця Окселенко Марини Олександрівни до суду надійшла заява про розгляд заяви без участі відповідача.

Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Представники стягувача та боржника у судове засідання 10.06.2024 не з`явились.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. (ч. 1) Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. (ч. 2)

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути заяву по суті.

10.06.2024 судом прийнято ухвалу.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Окселенко Марини Олександрівни № б/н, б/д (вх. № 11400/08-08/24 від 29.05.2024) про відстрочку виконання судового наказу від 02.02.2018 по справі № 908/135/18, суд встановив наступне.

02.02.2018 Господарським судом Запорізької області виданий судовий наказ по справі № 908/135/18 про стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Окселенко Марини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ред лайн" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 36962623, р/р НОМЕР_2 в ДОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №АО 3/17 від 30.12.2016 р. у розмірі 35 355 (тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 25 коп. та 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп. судового збору.

Вищевказаний судовий наказ набрав законної сили 31.03.2018.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду ФОП Окселенко М.О. посилається на те, що має тяжку хронічну хворобу (інвалідність 3 групи), на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, на території України зараз діє режим воєнного стану та ведуться боєві дії, 15.07.2023 через військову агресію російської федерації пошкоджено житло Окселенко М.О., внаслідок чого боржник вимушений тимчасово переїхати. Крім цього, боржник не веде підприємницьку діяльність. Дата та номер запису про державну реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава внесення дата запису: 13.02.2018, номер запису: 21030060004038602. Вказані обставини безпосередньо впливають на фінансову спроможність ОСОБА_1 .

Боржник зазначає, що має намір повністю та добровільно погасити заборгованість перед ТОВ "Компанія Ред лайн", але станом на дату звернення до суду з вказаною заявою не має достатньо грошових коштів та майна для виконання судового наказу. За строк відстрочки в один рік боржник пройде необхідний додатковий курс лікування та відновлення, відремонтує пошкоджене житло (зможе повернутись додому) та дитина заявника достигне повноліття

Враховуючи вищевикладене, ФОП Окселенко М.О. просить суд відстрочити виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2018 № 908/135/18 строком на один рік.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ред лайн" заперечило проти відстрочення виконання судового рішення від 02.02.2018 № 908/135/23 посилаючись на приписи ст. 1291 Конституції України, ст. 18 ГПК України. Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012. Стягувач зазначив, що 11.05.2018 Хортицьким відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження - № НОМЕР_3 за судовим наказом від 02.02.2018 по справі № 908/135/18. ФОП Окселенко М.О. рішення суду не було виконано, навіть частково, ані в добровільному порядку, ані в рамках примусового стягнення по ВП НОМЕР_3. Рішення суду по справі № 908/135/18 не виконується протягом тривалого часу (більше 6 років).

Крім цього, заявником не надано доказів на підтвердження виняткових обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, які підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.

Також стягувач зазначає, що в заяві боржника необґрунтовано необхідність відстрочення виконання рішення суду саме на один рік, зокрема, відсутні розрахунки можливості погашення заборгованості саме у вказаний строк. Заборгованість ФОП Окселенко М.О. перед ТОВ Компанія Ред лайн" виникла до обставин, на які посилається боржник в заяві про відстрочення виконання судового рішення. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволення заяви ФОП Окселенко М.О. у повному обсязі.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У ч. 3 ст. 331 ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Відповідно до п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. … Розстрочка (п. 7.1.2. вказаної постанови) означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно із п. 7.2. наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочку або відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Розглянувши заяву, проаналізувавши надані представником заявника докази та письмові пояснення, судом прийнято до уваги, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру". А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале не виконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Надаючи оцінку доводам заявника суд враховує, що ФОП Окселенко М.О. посилається на тяжку хронічну хворобу (інвалідність 3 групи), на утриманні заявника знаходиться неповнолітня дитина, на території України зараз діє режим воєнного стану та ведуться боєві дії, 15.07.2023 через військову агресію російської федерації пошкоджено житло Окселенко М.О., внаслідок чого боржник вимушений тимчасово переїхати. Крім цього, боржник не веде підприємницьку діяльність.

Проте суд звертає увагу заявника, що судовий наказ господарського суду Запорізької області від 02.02.2018 № 908/135/18 набрав законної сили 31.03.2018, тобто майже за чотири роки до запровадження в Україні військового стану.

Боржником не надано суду доказів часткового виконання судового наказу від 02.02.2018 № 908/135/18 протягом тривалого часу.

Крім цього частиною 5 ст. 331 ГПК України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, що виключає можливість суду надати відстрочку виконання судового наказу від 02.02.2018 № 908/135/18.

За таких обставин, суд відмовляє в порядку статті 331 ГПК України щодо надання відстрочення виконання судового рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17.

Суд зазначає, що безпідставне надання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.

З урахуванням необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, майнових інтересів позивача, які полягають у якнайшвидшому отриманні від відповідача присуджених за судовим рішенням коштів, суд ухвалив відмовити в задоволенні заяви відповідача.

Обов`язковою умовою надання розстрочки (відстрочки) виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб - суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції, в т.ч. наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що заява фізичної особи-підприємця Окселенко Марини Олександрівни надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення по справі № 908/135/18 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Окселенко Марини Олександрівни № б/н, б/д (вх. № 11400/08-08/24 віцд 29.05.2024) про відстрочку виконання судового наказу від 02.02.2018 по справі № 908-135/18.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Суддя К.В. Проскуряков

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст. 256 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.