Рішення

від 06.06.2024 по справі 914/3494/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 Справа № 914/3494/23

За позовом: Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ,

до відповідача-1: Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», м. Львів,

до відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Львів,

до відповідача-3: ОСОБА_2 , м. Львів,

про: стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 081 396,48 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

позивача: Ковриженко С.О. - представник

відповідача-1: не з`явився

відповідача-2: не з`явився

відповідача-3: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до відповідача-1: Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», до відповідача-2: ОСОБА_1 , до відповідача-3: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 081 396,48 грн.

На розгляд Господарського суду Львівської області було подано заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову від 29.11.2023 за вх.№4772/23, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позву шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів (рухоме та нерухоме).

Ухвалою суду від 07.12.2023 заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково; вжито заходи забезпечення позву шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», в межах суми позову у розмірі 2 081 396,48 грн, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/3494/23; в задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 18.04.2024 закрито підготовче провадження у справі №914/3494/23 та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.05.2024.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором.

В судове засідання 06.06.2024 представники відповідачів не з`явилися, відзив на позовну заяву не подали, представник відповідача 1 надіслав на адресу суду 22.05.2024 за вх. №13789/274 письмовий текст виступу в судових дебатах у справі №914/3494/23, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 06.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як встановлено матеріалами справи, 16.11.2021 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (банк) та Приватним підприємством «Агрофірма «Стимул» (позичальник) укладено кредитний договір №161121-КЛВ/2, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії (грошові кошти на умовах, зазначених в договорі) одним або кількома траншами, але в будь-якому випадку в межах встановленого ліміту кредитної лінії в загальній сумі кредиту, що дорівнює 2 000 000,00 грн в національній валюті України - гривнях (UAH) та в межах встановленого строку кредиту (до кінцевої дати погашення визначеної п.2.5.2. договору), а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит за сплатити плату (проценти та комісії за договором) за кредит у порядку та на умовах цього договору. Ліміт кредитної лінії - це гранично припустима сума заборгованості позичальника перед банком, без врахування процентів і комісій, що дорівнює сумі кредиту, встановленої на відповідну дату графіком зниження ліміту кредитної лінії, якщо сторонами визначено такий графік зниження ліміту або загальній сумі кредиту, якщо сторонами не визначено такий графік.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. та 2.3. договору, сторони домовились, що банк надає позичальнику кредит у вигляді одного траншу або декількох траншів, загальна сума заборгованості за якими не може перевищувати суму ліміту кредитної лінії на дату видачі кожного такого траншу. Надані транші після їх повернення поновлюють суму ліміту кредитної лінії у межах ліміту кредитної лінії. Надання траншу здійснюється за одночасного виконання всіх наступних умов:

- банк отримав належним чином складену та підписану позичальником заяву на видачу траншу відповідно до умов цього договору (додаток №1);

- сума запитуваного траншу не перевищить суму ліміту кредитної лінії з урахуванням заборгованості по раніше отриманим траншам;

- строк запитуваного траншу не перевищить строк кредиту;

- на дату подання заяви позичальник належним чином виконує умови цього договору;

- на дату подання заяви на видачу траншу гарантії, надані позичальником є дійсними;

- на дату подання заяви не мала місце подія, зазначена в п.2.12. цього договору;

- на дату надання траншу його сума або еквівалент (якщо кредит надається в різних валютах), шо запитується позичальником, а базовій валюті не перевищують доступну суму в межах суми ліміту кредитної лінії з урахуванням заборгованості по раніше отриманим траншам

Згідно з пунктами 2.4. та 2.5. договору, банк акцептує заяву на видачу траншу шляхом надання траншу в дату надання траншу, зазначену в заяві на видачу траншу. Банк приймає рішення про акцептування чи неакцептування заяви на видачу траншу на власний розсуд, тобто зобов`язання банку щодо палання траншу за договором є відкличними. Строк кредитування:

- надання кредиту здійснюється протягом строку кредиту (до настання кінцевої дати погашення) у термін, зазначений в заяві про надання траншу;

- позичальник зобов`язаний повернути кредит в терміни, встановлені в заяві на видачу траншу та в дати, встановлені графіком зниження ліміту кредитної лінії, шо є додатком 2 до нього договору, при цьому строк траншів не більше 365 календарних днів, але в будь-якому випадку не пізніше кінцевої дати погашення - « 24» березня 2023 року (включно), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до іншого терміну відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом/траншем у межах строку користування встановлюється фіксована в розмірі 13,0% (тринадцять) процентів річних, якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно умов цього договору. Проценти за користування кредитом/траншем, наданим за цим договором, нараховуються банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця, або у день повного погашення заборгованості за кредитом/траншем (достроково або при настанні строку погашення), за методом факт/факт відповідно до вимог чинного законодавства на строкову суму заборгованості за кредитом, тобто строки погашення якої не порушено.

Сторони погодили, що в разі повернення Банку всієї суми Кредиту/Траншу:

- Банк в день такої повної сплати суми Кредиту/Траншу здійснює нарахування процентів за його користування протягом календарного місяця в якому здійснюється повне повернення Кредиту/Траншу, починаючи з першого календарного дня такого місяця або починаючи з дня видачі Кредиту/Траншу, по день що передує даті повернення всієї суми Кредиту/Траншу, а Позичальник не пізніше дня повного погашення дня повного повернення Кредиту/Траншу зобов`язується сплатити Банку суму таких нарахованих процентів.

Відповідно до пункту 2.6.2. договору, проценти підлягають сплаті у валюті відповідно до наданого Кредиту/Траншу та сплачуються Позичальником в період з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, а в місяці повного погашення заборгованості за Кредитом/Траншем (достроково або при настанні строку погашення) в день їх нарахування, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення Кредиту/Траншу, вказаної в пункті 2.5.2. цього Договору. У разі якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти сплачуються наступного робочого дня.

Згідно з п. 2.6.4 Кредитного договору при розрахунку процентів враховується перший день користування Кредитом/Траншем та не враховується останній день користування Кредитом/Траншем (день погашення заборгованості). При цьому у випадку, коли день надання Кредиту/Траншу співпадає з днем його повного або часткового погашення, цей Кредит/Транш при розрахунку процентів враховується як Кредит/Транш строком на один день.

Сторони домовились, з урахуванням статті 212 Цивільного кодексу України, що Банк має право встановити за користування одержаним Кредитом/Траншем процентну ставку збільшену на 3 % (Три) процентних пункти до встановленої п. 2.6. Договору у випадку порушення/невиконання/часткового виконання/неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань, передбачених п. 5.5, 5.9, 5.14 цього Договору. Сторони підтверджують, що встановлення Банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього Договору (п. 2.6.5 Кредитного договору).

Банк застосовує підвищену процентну ставку за користування Кредитом/Траншем відповідно до цього Договору з першого числа місяця, наступного за місяцем порушення умов Договору.

Зобов`язання вважаються виконаними у повному обсязі у разі виконання Позичальником усіх зобов`язань, передбачених пунктами, зазначеними у п. 2.6.5. Договору, та вважаються невиконаними у разі невиконання будь якого із зобов`язань, передбачених у цих пунктах.

З першого числа місяця, наступного за місяцем виконання Позичальником умов Договору Банк встановлює процентну ставку за користування Кредитом/Траншем відповідно до п. 2.6. цього Договору.

Позичальник сплачує Банку комісію за встановлення ліміту кредитування у розмірі 0,5% (нуль цілих п`ять десятих) процентів від суми Ліміту Кредитної лінії на рахунок № UA 07 3057 4900 0002 9095 0000 5733 6 до першого надання кредитних коштів за цим договором (п. 2.7. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.9. Кредитного договору кредит надається шляхом зарахування Кредитором коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 2.11. Кредитного договору у разі, якщо Позичальник своєчасно не поверне суму/частину Кредиту/Траншу в Кінцеву дату погашення або у терміни, встановлені Графіком погашення/зниження Загальної суми Кредиту/Ліміту Кредитної лінії або інші терміни, встановлені умовами цього Договору, або у встановлений згідно п. 2.12. цього Договору термін повернення Кредиту/Траншу, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 18,0 % (вісімнадцять) процентів річних від суми простроченої заборгованості за Кредитом/Траншем, що надані в національній валюті України, гривні (UAH), якщо інший розмір не встановлений додатковою угодою на підставі домовленості Сторін, при цьому Сторони домовились, що у разі зміни розміру в сторону зменшення така угода не укладається.

Позичальник сплачує проценти за порушення грошового зобов`язання за кожен день наявності простроченої заборгованості за Траншем/Кредитом, починаючи з дати її виникнення, а саме: з наступного дня після дня несплати або неповної сплати Кредиту/Траншу в Кінцеву Дату або в Дату погашення. Проценти за порушення грошового зобов`язання нараховуються Банком та сплачуються Позичальником відповідно до п. 2.6. цього Договору.

Також між сторонами було укладено Додаткову угода №1 від 16.11.2021 до Кредитного договору (далі Додаткова угода), якою визначено умови кредитування в рамках програми «доступні кредити 5-7-9%» (далі - Програма). Так, відповідно до п. 3.5 Додаткової угоди на період дії цієї Додаткової угоди до умов щодо розміру процентної ставки, її зміни та обсягу процентів, який зобов`язаний сплачувати Клієнт, застосовуються положення цієї Додаткової угоди, а Загальні умови Договору застосовуються в частині положень, що не описані в цій Додатковій угоді, зокрема щодо строків сплати процентів, рахунку для сплати, порядку нарахування тощо.

Згідно з п. 7.1. Додаткової угоди інші умови Договору, що визначені безпосередньо в Договорі та інших додатках до нього, діють в частині, що не суперечить цій Додатковій угоді. Пунктом 7.2. Додаткової угоди передбачено, що ця Додаткова угода ступає в силу з дати її укладення Сторонами та діє до:

- кінця строку дії Договору, за умови, що протягом всього строку дії Договору Клієнт приймає участь у Програмі, або

- до дати виявлення Банком та/або Фондом будь-якої з подій, що є підставою для позбавлення Клієнта права участі Клієнтом участі у Програмі (окрім тимчасового позбавлення), або

- укладення Сторонами угоди про розірвання цієї Додаткової угоди, або

- прийняття законодавчого акту, що регламентує припинення або скасування Програми.

У разі припинення дії цієї Додаткової угоди з причин повного припинення Клієнта участі у Програмі або укладення Сторонами угоди про розірвання цієї Додаткової угоди, Договір продовжує свою дію на Загальних умовах Договору, тобто без врахування положень цієї Додаткової угоди.

Отже, на умовах Додаткової угоди Позичальник приєднався до Програми.

У період участі Клієнта в Програмі Клієнт зобов`язаний сплачувати на користь Банку Комісію за надання Кредиту в рамках Програми в розмірі 0,5% (нуль цілих п`ять десятих відсотка) від суми наданого Кредиту. Клієнт сплачує таку Комісію до отримання Кредиту (першого Траншу) (п. 3.1. Додаткової угоди).

Протягом участі Позичальника в Програмі розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD (три міс.) + 7,0 % (п. 3.1. Додаткової угоди). Індекс UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 (три) місяці.

На дату укладення цієї Додаткової угоди Базова процента ставка становить 14,07% (чотирнадцять цілих сім сотих) процентів річних.

Кожного 1-го січня, 1-го квітня, 1-го липня, 1-го жовтня (Дата зміни Базової процентної ставки) Банк переглядає та встановлює новий розмір Базової процентної ставки у зв`язку із зміною індексу UIRD. Для розрахунку Базової процентної ставки використовується індекс UIRD, що діяв у робочий день, що передує даті зміни Базової процентної ставки. У разі від`ємного значення Індексу UIRD для розрахунку нової базової процентної ставки приймається умовне значення індексу UIRD рівне 0% річних. Максимальний розмір Базової процентної ставки не може бути більшим ніж 30% річних.

Зміна Базової процентної ставки в результаті зміни Індексу UIRD не потребує внесення змін до Договору.

За користування Кредитом Клієнт сплачує частину процентів, що розраховується за Компенсаційною ставкою, яка становить 3% річних (п. 3.2.1 Додаткової угоди).

У випадку порушення Клієнтом зобов`язань щодо п. 5.5, 5.9, 5.14, встановлених Договором, проценти на строкову заборгованість за Кредитом нараховуються за Підвищеною (штрафною) процентною ставкою, яка дорівнює розміру Базової процентної ставки, збільшеної на 3 процентних пункти. Підвищена процентна ставка встановлюється на період, протягом якого Клієнт порушив зазначені зобов`язання (п. 3.2.2 Додаткової угоди).

Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за Кредитом із застосуванням Базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за Кредитом із застосуванням Компенсаційної процентної ставки (3.3.1 Додаткової угоди).

У разі встановлення Підвищеної процентної ставки за Кредитом, відповідно до умов цієї Додаткової угоди, компенсація частини процентів за Кредитом здійснюється Фондом без врахування такої Підвищеної процентної ставки, а саме у сумі, розрахованій відповідно до умов першого абзацу цього пункту. Частина процентів, що не підлягає компенсації Фондом, розрахованих за Підвищеною процентною ставкою, підлягає сплаті Банку Клієнтом. Якщо протягом місяця мало місце порушення Клієнтом умов Договору, а саме:

a) прострочення виконання Клієнтом зобов`язання щодо повернення Кредиту у терміни, встановлені Договором та/або

b) прострочення виконання Клієнтом зобов`язання зі сплати нарахованих процентів за Кредитом (за Компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти), компенсація процентів Фондом не надається, якщо строк існування такого порушення перевищив 15 календарних днів.

Компенсація Фондом процентів, призупиняється за період (календарний місяць), в якому має місце зазначене порушення, а у випадку припинення порушення та відсутності інших підстав для призупинення надання Фондом Державної підтримки Клієнту, сплата компенсації процентів відновлюється з наступного календарного місяця. Усуненням порушення вважається як погашення Клієнтом простроченої заборгованості за Кредитом, в т.ч. внаслідок реструктуризації простроченої заборгованості за Кредитом (п. 3.2.2. Додаткової угоди).

Клієнт зобов`язаний самостійно сплатити проценти, нараховані за Базовою процентною ставкою (або процентної ставкою, що визначена Загальними умовами Договору) у випадку:

- порушення Клієнтом умов Програми, та/або

- подання Клієнтом недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна його участь у Програмі, та/або

- порушення Клієнтом зобов`язань щодо надання інформації, яка є необхідною для отримання державної підтримки відповідно до умов Програми, та/або

- використання Клієнтом Кредиту не за цільовим призначенням, визначеному цією Додатковою угодою, та/або

- якщо Фонд не здійснює компенсацію процентів понад 6 місяців поспіль, та/або

- у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат Державної підтримки відповідно до чинного законодавства України.

У разі не здійснення Фондом компенсації (за відсутності коштів на ескроу рахунку Фонду) процентів за Програмою протягом 6 місяців Клієнт має право самостійно, за рахунок власних коштів, сплатити Банку нараховані проценти за Кредитом в повному обсязі. У випадку надходження на ескроу рахунок Фонду необхідної суми коштів для виплати компенсації процентів, Банк перераховує сплачену Клієнтом суму процентів в розмірі Компенсаційної ставки на поточний рахунок Клієнта.

У разі не здійснення Фондом компенсації процентів за Програмою понад 6 місяців, Клієнт зобов`язаний самостійно, за рахунок власних коштів, сплатити Банку нараховані проценти за Кредитом в повному обсязі, в тому числі проценти, що не були компенсовані Фондом за вказаний 6-місячний період (п. 3.4. Додаткової угоди).

Крім того в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 16 листопада 2021 року, між Банком та:

- ОСОБА_1 (далі Поручитель-1 та/або Відповідач-2) укладено Договір поруки №161121-П/5 (далі - Договір поруки-1);

- ОСОБА_2 (далі Поручитель-2 та/або Відповідач-3) укладено Договір поруки №161121-П/6 (далі Договір поруки-2).

Відповідно до термінів наведених в Договорі поруки 1 та Договорі поруки 2 (разом - Договори поруки), Основний договір Кредитний договір № 161121-КЛН від « 16» листопада 2021 року який було укладено між Банком та Боржником, разом із додатками та додатковими угодами до нього, в тому числі тими, що будуть укладені в майбутньому.

Основне зобов`язання 1 зобов`язання із повернення суми кредиту, наданого за Основним договором, а саме 2 000 000,00 (два мільйони гривень 00 копійок) гривень.

Основне зобов`язання 2 зобов`язання із сплати суми процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках Основного договору.

Згідно з пунктами 1.1-1.5 Договорів поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Боржником Основного зобов`язання 1 та Основного зобов`язання 2 за Основним договором, а саме за кожне з цих Основних зобов`язань окремо. Порукою, що надається згідно з цим Договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Боржника, що становлять Основні зобов`язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому. Зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін до цього Договору. Згідно з цим Договором Поручитель також поручається за виконання Боржником обов`язків щодо повернення суми в розмірі Основних зобов`язань згідно з відповідним рішенням суду, якщо Основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку.

Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання Основних зобов`язань є солідарною. Поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого Основного зобов`язання та/або строку Основного договору, в тому числі, внаслідок новації зобов`язання, цей Договір та порука за цим Договором будуть діяти до повного виконання всіх Основних зобов`язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із Поручителем зазначених змін та/або укладання додаткової угоди до цього Договору.

Згідно п. 2.1, 2.2 Договорів поруки Банк має право у разі порушення Боржником будь-якого Основного зобов`язання за Основним договором або невиконання Боржником зобов`язання, встановленого рішенням суду щодо визнання Основного договору недійсним, звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань, а Поручитель зобов`язується виконати їх за Боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі. У випадку невиконання Поручителем вимоги Банка у вказаний строк (термін), заборгованість Поручителя за цим Договором вважається простроченою з наступного робочого дня після закінчення зазначеного строку (настання зазначеного терміну).

Відповідно до п. 3.1 Договорів поруки Сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк, протягом якого Банк має право пред`явити вимоги до Поручителя, становить 7 років з дати укладення цього Договору.

Пунктом 7.1 Договорів поруки встановлено, що якщо у випадку пред`явлення Банком вимоги Поручитель не виконає будь-яке Основне зобов`язання в терміни (строки), встановлені у зазначеній вимозі, Банк має право вимагати, а Поручитель зобов`язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов`язання (як спеціальний вид відповідальності згідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) в розмірі 18,0% (вісімнадцять) процентів річних від простроченої заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості.

Проценти за порушення грошового зобов`язання підлягають сплаті Поручителем у гривні на Рахунок погашення. Проценти за порушення грошового зобов`язання як спеціального виду відповідальності сплачуються на підставі письмової вимоги Банку, що направляється Поручителю в один із способів, передбачених Розділом «Порядок надання сторонами письмових повідомлень».

Як стверджує позивач, він виконав свої зобов`язання та на підставі заяв на видачу кредиту/траншу від 18.11.2021, 23.11.2021, 30.11.2021, 02.12.2021, 06.12.2021, 11.02.2022 (копії Заяв додаються), перерахував позичальнику на поточний рахунок 2000000,00 грн, однак відповідач-1 здійснив лише часткові оплати відсотків за кредитним договором. Тобто як стверджує позивач, відповідач-1 усі зобов`язання за Кредитним договором не виконав у повному обсязі у зв`язку з чим порушив умови Кредитного договору.

З огляду на наведене позивач зазначає, що заборгованість відповідача-1 становить 2 081 396.48 грн, з яких залишок простроченого кредиту 1 895 850,00 грн та сума нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП 185 546,48 грн.

Дані обставини також підтверджуються розрахунком заборгованості, та виписками по рахункам, які додаються до позовної заяви.

Позивач зазначає, що Відповідачем-1 порушені строки погашення Кредиту, передбачені Додатком 1 до Кредитного Договору-Графіком, не зважаючи на те, що строк дії кредиту закінчився, погашення залишку кредиту позичальником здійснено не було.

20.07.2023 та 27.07.2023 Позивачем на адресу Відповідачів направлено вимоги вих.№17-5758 від 20.07.2023 та вих.№17-6048 від 27.07.2023 про виконання зобов`язань за кредитним договором, згідно яких позивач вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором в розмірі 2 147 569,44 грн - заборгованості за кредитом, однак як стверджує позивач, ні боржник ні поручителі зазначені вимоги у встановлений строк не виконали, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення солідарно з Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором №161121-КЛВ/2 від 16.11.2021 у сумі 2 081 396,48 грн, яка складається із залишку простроченого кредиту в розмірі 1895850,00 грн та суми нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП в розмірі 185 546,48 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Згідно із часиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частиною 6 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 16.11.2021 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (банк) та Приватним підприємством «Агрофірма «Стимул» (позичальник) укладено кредитний договір №161121-КЛВ/2, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії (грошові кошти на умовах, зазначених в договорі) одним або кількома траншами, але в будь-якому випадку в межах встановленого ліміту кредитної лінії в загальній сумі кредиту що дорівнює 1 895 850,00 грн в національній валюті України - гривнях (UAH) та в межах встановленого строку кредиту (до кінцевої дати погашення визначеної п.2.5.2. договору), а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит за сплатити плату (проценти та комісії за договором) за кредит у порядку та на умовах цього договору. Ліміт кредитної лінії - це гранично припустима сума заборгованості позичальника перед банком, без врахування процентів і комісій, що дорівнює сумі кредиту, встановленої на відповідну дату графіком зниження ліміту кредитної лінії, якщо сторонами визначено такий графік зниження ліміту або загальній сумі кредиту, якщо сторонами не визначено такий графік.

Також між позивачем та відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду №1 від 16.11.2021 до Кредитного договору (далі Додаткова угода), якою визначено умови кредитування в рамках програми «доступні кредити 5-7-9%» (далі - Програма).

Так, Відповідно до п. 3.5 Додаткової угоди на період дії цієї Додаткової угоди до умов щодо розміру процентної ставки, її зміни та обсягу процентів, який зобов`язаний сплачувати Клієнт, застосовуються положення цієї Додаткової угоди, а Загальні умови Договору застосовуються в частині положень, що не описані в цій Додатковій угоді, зокрема щодо строків сплати процентів, рахунку для сплати, порядку нарахування тощо.

Факт надання банком кредитних коштів відповідачу-1 підтверджується матеріалами справи, а саме: заявою на видачу кредиту/траншу від 18.11.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 18.11.2021; меморіальним ордером № 14481 від 18.11.2021 на суму 351 722,69 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 23.11.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 23.11.2021; меморіальним ордером № 14481 від 18.11.2021 на суму 707 449,72 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 30.11.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 30.11.2021; меморіальним ордером № 15536 від 30.11.2021 на суму 11 332,97 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 02.12.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 02.12.2021; меморіальним ордером № 12644 від 02.12.2021 на суму 59 932,66 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 06.12.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 06.12.2021; меморіальним ордером № 47175 від 06.12.2021на суму 585 411,96 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 11.02.2022; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 11.02.2022; меморіальним ордером № 18948 від 11.02.2022 на суму 180 000,00 грн.

Заяви про надання кредиту за кредитним договором підписані директором Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул».

Також видача кредиту підтверджується виписками по рахунку Боржника.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог та як підтверджується матеріалами справи, відповідачем-1 порушені строки погашення кредиту, передбачені кредитним договором та додатковою угодою до кредитного договору, загальний розмір заборгованості позичальника (відповідача-1) становить 2 081 396,48 грн, з яких: залишок простроченого кредиту 1 895 850,00 грн та сума нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП 185 546,48 грн.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Як також встановлено судом, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 16.11.2021, між Банком та:

- ОСОБА_1 (далі Поручитель-1 та/або Відповідач-2) укладено Договір поруки №161121-П/5 (далі - Договір поруки-1);

- ОСОБА_2 (далі Поручитель-2 та/або Відповідач-3) укладено Договір поруки №161121-П/6 (далі Договір поруки-2).

Згідно з пунктами 1.1-1.5 Договорів поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Боржником Основного зобов`язання-1 та Основного зобов`язання-2 за Основним договором, а саме за кожне з цих Основних зобов`язань окремо. Порукою, що надається згідно з цим Договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Боржника, що становлять Основні зобов`язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому. Зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін до цього Договору. Згідно з цим Договором Поручитель також поручається за виконання Боржником обов`язків щодо повернення суми в розмірі Основних зобов`язань згідно з відповідним рішенням суду, якщо Основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку. Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання Основних зобов`язань є солідарною. Поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого Основного зобов`язання та/або строку Основного договору, в тому числі, внаслідок новації зобов`язання, цей Договір та порука за цим Договором будуть діяти до повного виконання всіх Основних зобов`язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із Поручителем зазначених змін та/або укладання додаткової угоди до цього Договору.

В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості поручителями (відповідачами), відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18). Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Таку правову позицію висловив Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.

Зазначення в меморіальному ордері про надання кредитних коштів платником і отримувачем відповідача-1 за обставин, коли видача кредиту підтверджується й іншими первинними доказами виписками по рахунку, підтверджує факт отримання відповідачем - 1 кредитних коштів.

Враховуючи зазначене, суд визнає обставину укладення кредитного договору, додаткової угоди до нього та отримання кредитних котів в сумі 1 895 850,00 грн більш вірогідною, а відповідно доведеною позивачем і не спростованою відповідачами.

Також суд враховує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц).

Відповідачі доказів погашення кредиту не подали. Матеріалами справи підтверджується, що строк кредитування закінчився 24.03.2023 (додаток 2 до кредитного договору), а тому твердження позивача про прострочення виконання основного зобов`язання в сумі 1 895 850,00 грн є обґрунтованим. Також, Відповідач-1 не надав суду доказів сплати заборгованості зі сплати процентів в заявленому розмірі або обґрунтованих заперечень проти розрахунку заборгованості.

Враховуючи, що заявлені суми нарахованих процентів підтверджуються банківськими виписками, у зв`язку з чим підлягають стягненню у заявленому розмірі.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на справедливий суд) хоч і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року)» (Постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 465/3586/17, від 08.10.2020 у справі № 712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18).

У зв`язку з викладеним, враховуючи наведені положення норм чинного законодавства України, беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідачів солідарно в розмірі 24 976,76 грн, в межах суми сплаченого судового збору.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул» (79049, місто Львів, вулиця Скрипника М., будинок 29А, квартира 22, ідентифікаційний код 32018913), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) заборгованість за кредитним договором №161121-КЛВ/2 від 16.11.2021 в сумі 2 081 396,48 грн, яка складається із суми залишку простроченого кредиту 1 895 850,00 грн та суми нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП 185 546,48 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул» (79049, місто Львів, вулиця Скрипника М., будинок 29А, квартира 22, ідентифікаційний код 32018913) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.06.2024.

СуддяБерезяк Н.Є.