Постанова

від 19.09.2024 по справі 914/3494/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. Справа №914/3494/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Панова І.Ю.

секретар судового засідання Бабій М.М.

представник позивача адвокат Левченко Ю.В.

у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області (суддя Н.Є. Березяк) від 06 червня 2024 року у справі №914/3494/23 за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до відповідача-1: Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», до відповідача-2: ОСОБА_2 , до відповідача-3: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 081 396,48 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року до Господарського суду Львівської області надійшов позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до відповідача-1: Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», до відповідача-2: ОСОБА_2 , до відповідача-3: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №161121-КЛВ/2 від 16.11.2021 у сумі 2 081 396,48 грн, яка складається із залишку простроченого кредиту в розмірі 1895850,00 грн та суми нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП в розмірі 185 546,48 грн.

Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» подало суду заяву про забезпечення позову від 29.11.2023, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позву шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів (рухоме та нерухоме).

Господарський суд Львівської області ухвалою від 07.12.2023 заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про вжиття заходів забезпечення позову задоволив частково; вжив заходи забезпечення позву шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», в межах суми позову у розмірі 2 081 396,48 грн, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/3494/23; в задоволенні решти заявлених вимог відмовив.

Господарський суд Львівської області рішенням від 06 червня 2024 року у справі №914/3494/23 задоволив позовні вимоги; стягнув солідарно з Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул» (79049, місто Львів, вулиця Скрипника М., будинок 29А, квартира 22, ідентифікаційний код 32018913), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) заборгованість за кредитним договором №161121-КЛВ/2 від 16.11.2021 в сумі 2 081 396,48 грн, яка складається із суми залишку простроченого кредиту 1 895 850,00 грн та суми нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП 185 546,48 грн. Стягнув з Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул» (79049, місто Львів, вулиця Скрипника М., будинок 29А, квартира 22, ідентифікаційний код 32018913) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнув з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнув з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору.

Суд першої інстанції визнав обставину укладення кредитного договору, додаткової угоди до нього та отримання кредитних котів в сумі 1 895 850,00 грн більш вірогідною, а відповідно доведеною позивачем і не спростованою відповідачами.

При цьому вказав, що зазначення в меморіальному ордері про надання кредитних коштів платником і отримувачем відповідача-1 за обставин, коли видача кредиту підтверджується й іншими первинними доказами виписками по рахунку, підтверджує факт отримання відповідачем - 1 кредитних коштів.

Суд урахував, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц).

Суд констатував, що відповідачі доказів погашення кредиту не подали. Матеріалами справи підтверджується, що строк кредитування закінчився 24.03.2023 (додаток 2 до кредитного договору), а тому твердження позивача про прострочення виконання основного зобов`язання в сумі 1 895 850,00 грн є обґрунтованим. Також, Відповідач-1 не надав суду доказів сплати заборгованості зі сплати процентів в заявленому розмірі або обґрунтованих заперечень проти розрахунку заборгованості.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/3494/23 від 06.06.2024 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Вказує на те, що суд встановив факт отримання відповідачем 1 кредитних коштів в розмірі 2 000 000 000 грн, порушення договірних зобов`язань наявність заборгованості та її розмір на підставі неналежних та недопустимих доказів: меморіальних ордерів, які не містять відомостей про надання та часткове повернення кредитних коштів саме позивачем та позивачу відповідно та не мають передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 50, 51 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, яке затверджено Постановою Правління НБУ 04.07.2018 № 75, обов`язкових реквізитів (незаповнених реквізитів; платником і отримувачем зазначено ПП «Агрофірма «Стимул»; відсутні відомості належності коштів позивачу, кому належить дебет рахунок; не містять посад осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, особистих підписів, або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції), а тому не можуть підтверджувати господарську операцію; а також відомостей по рахунку, які не відповідають вимогам первинного документа бухгалтерського обліку, тому і не можуть підтверджувати господарську операцію.

Суд неправильно застосував стандарт доказування «вірогідність доказів». Обов`язок доказування неотримання грошових коштів у відповідача може виникнути, коли позивачем надано допустимі докази передачі цих грошових коштів.

Крім того позивач направляв відповідачам, які є поручителями по кредитному договору вимогу про повернення кредитних коштів на електронну адресу відповідача1 та поштову адресу відповідача 1, що є не є належним відносно відповідача 2 та відповідача 3, які мають адреси, відмінні від відповідача. Разом з тим, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з 2022 року постійно перебувають на тимчасово-окупованій території в м. Токмак Запорізької області.

Між ПП «АФ «Стимул» та позивачем було декілька кредитних договорів в 2020 та2021 роках. Але, відповідач не може підтвердити конкретні обставини та зміст кредитного договору, та договорів поруки, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, оскільки на теперішній час відсутній доступ до більшої частини документації підприємства.

Відповідачі не визнають обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги: умови кредитного договору та договорів поруки, тексти яких надано суду позивачем, надання позивачем відповідачу ПП «АФ «Стимул» грошових коштів, в розмірі та в дати, вказані в позовній заяві, направлення позивачем відповідачам звернень про повернення грошових коштів.

Посилання позивача на те, що для встановлення недопустимості наданих ним доказів відповідач зобов`язаний звертатися до суду з окремим позовом, є не обґрунтованими.

Додаток № 1 до кредитного договору ніким не підписаний, бланк не заповнений. усупереч п. 2.3 договору, що свідчить про неукладеність договору.

Копія заяви, яка має підпис лише ОСОБА_2 від17.01. не відповідає узгодженій формі заяви, яка визначена стор. 12 кредитного договору, не має узгоджених реквізитів, зокрема, відсутній підпис та прізвище головного бухгалтера, тощо.

Копія кредитного договору, який складається з декількох сторінок, містить підписи представників сторін лише на останньому аркуші, що аркуші договору не прошиті та не скріплені біркою.

Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2024 без змін.

Зазначає, що відповідачі діють суперечливо щодо своїх прав та обов`язків, а саме: не заявляли клопотань у підготовчих засіданнях про витребування доказів або надання оригіналів документів доданих до позовної заяви, не заперечували та не висловлювали незгоди щодо сум та розмірів заявлених позовних вимог наведених у позовній заяві та розрахунку заборгованості, не надавали доказів на спростування доводів та розрахунків Позивача та не надавали контррозрахунок заборгованості та здійснювали переговори щодо врегулювання судового спору; не заявляли, що вимоги про погашення кредитної заборгованості направлялись поручителям на адреси відмінні від адреси їхньої реєстрації та не отримували їх; не скористались своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а Відповідач 1 подав письмовий текст виступу представника відповідача ПП «Агрофірма «Стимул» в судових дебатах, надав пояснення чому докази не є належними та допустимими, не заперечували щодо обставини отримання вимог Банку з погашення заборгованості; не заперечували, що не укладали Кредитні договори та Договори поруки з банком, але висловлювали припущення, що можливо ці договори і не укладали, оскільки перебували з банком у договірних відносинах у 2020 та 2021роках, але надавали до суду договори забезпечення укладенні за Кредитним договором (Договір іпотеки), та Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору; до клопотання про залучення до участі у справі третьої особи Відповідач 2 самостійно долучив копію Додаткової угоди № 1, що свідчить про наявність документів у сторони; у заяві про скасування забезпечення позову від 14.04.2024 відповідачі посилались на те, що для виконання зобов`язань за Кредитним договором необхідно зняти арешт з коштів та майна Відповідачів, оскільки виконання рішення суду можливе тільки за відновлення господарської діяльності ПП «Агрофірма «Стимул» на території підконтрольній Україні.

Згідно з законом та із врахуванням правових позицій Верховного Суду виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника, меморіальні ордери, платіжні доручення сформовані, як в електронному виді так і паперовому) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по банківським рахункам, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, тає підтвердженням виконаних за день операцій. З огляду на це виписки по особовим рахункам (картковим рахункам), платіжні доручення, меморіальні ордери сформовані Банком є належними доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором.

У матеріалах справи наявна відповідь Міністерства соціальної політики, щодо зареєстрованого місця реєстрації ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації ПП «Агрофірма «Стимул», ОСОБА_2 , також одночасно є керівником ПП «Агрофірма Стимул» та чоловіком ОСОБА_1 , а отже Відповідачі реально знали про настання обов`язку з повернення коштів та могли отримати, як електрону, так і поштову кореспонденцію за адресою ПП «Агрофірма «Стимул». У суді першої інстанції відповідачі не висловлювали незгоду з обставинами, що Банк направляв вимоги до поручителів на адресу відмінну від адреси реєстрації та не повідомляли, що не отримували вимог Банку про погашення заборгованості.

Відсутні докази, що у відповідачів на теперішній час відсутній доступ до більшої частини документів Підприємства.

Позивач просить застосувати принцип «естопель» (принцип заборони суперечливої поведінки»).

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 22 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відстрочку оплати судового збору задовольнив, відстрочив ОСОБА_1 оплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення апеляційного провадження, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2024 року у справі №914/3494/23; витребував матеріали справи.

Суд призначив розгляд справи на 19 вересня 2024 року в режимі відеоконференції, про що повідомлено учасникам справи.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 в межах її доводів і вимог, матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача та вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2024 року у справі №914/3494/23відсутні з огляду на таке.

Обставини справи:

16.11.2021 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (банк) та Приватним підприємством «Агрофірма «Стимул» (позичальник) укладено кредитний договір №161121-КЛВ/2, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії (грошові кошти на умовах, зазначених в договорі) одним або кількома траншами, але в будь-якому випадку в межах встановленого ліміту кредитної лінії в загальній сумі кредиту, що дорівнює 2 000 000,00 грн в національній валюті України - гривнях (UAH) та в межах встановленого строку кредиту (до кінцевої дати погашення визначеної п.2.5.2. договору), а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит за сплатити плату (проценти та комісії за договором) за кредит у порядку та на умовах цього договору. Ліміт кредитної лінії - це гранично припустима сума заборгованості позичальника перед банком, без врахування процентів і комісій, що дорівнює сумі кредиту, встановленої на відповідну дату графіком зниження ліміту кредитної лінії, якщо сторонами визначено такий графік зниження ліміту або загальній сумі кредиту, якщо сторонами не визначено такий графік.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. та 2.3. договору, сторони домовились, що банк надає позичальнику кредит у вигляді одного траншу або декількох траншів, загальна сума заборгованості за якими не може перевищувати суму ліміту кредитної лінії на дату видачі кожного такого траншу. Надані транші після їх повернення поновлюють суму ліміту кредитної лінії у межах ліміту кредитної лінії. Надання траншу здійснюється за одночасного виконання всіх наступних умов:

- банк отримав належним чином складену та підписану позичальником заяву на видачу траншу відповідно до умов цього договору (додаток №1);

- сума запитуваного траншу не перевищить суму ліміту кредитної лінії з урахуванням заборгованості по раніше отриманим траншам;

- строк запитуваного траншу не перевищить строк кредиту;

- на дату подання заяви позичальник належним чином виконує умови цього договору;

- на дату подання заяви на видачу траншу гарантії, надані позичальником є дійсними;

- на дату подання заяви не мала місце подія, зазначена в п.2.12. цього договору;

- на дату надання траншу його сума або еквівалент (якщо кредит надається в різних валютах), шо запитується позичальником, а базовій валюті не перевищують доступну суму в межах суми ліміту кредитної лінії з урахуванням заборгованості по раніше отриманим траншам

Згідно з пунктами 2.4. та 2.5. договору, банк акцептує заяву на видачу траншу шляхом надання траншу в дату надання траншу, зазначену в заяві на видачу траншу. Банк приймає рішення про акцептування чи неакцептування заяви на видачу траншу на власний розсуд, тобто зобов`язання банку щодо палання траншу за договором є відкличними. Строк кредитування:

- надання кредиту здійснюється протягом строку кредиту (до настання кінцевої дати погашення) у термін, зазначений в заяві про надання траншу;

- позичальник зобов`язаний повернути кредит в терміни, встановлені в заяві на видачу траншу та в дати, встановлені графіком зниження ліміту кредитної лінії, шо є додатком 2 до нього договору, при цьому строк траншів не більше 365 календарних днів, але в будь-якому випадку не пізніше кінцевої дати погашення - « 24» березня 2023 року (включно), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до іншого терміну відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом/траншем у межах строку користування встановлюється фіксована в розмірі 13,0% (тринадцять) процентів річних, якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно умов цього договору. Проценти за користування кредитом/траншем, наданим за цим договором, нараховуються банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця, або у день повного погашення заборгованості за кредитом/траншем (достроково або при настанні строку погашення), за методом факт/факт відповідно до вимог чинного законодавства на строкову суму заборгованості за кредитом, тобто строки погашення якої не порушено.

Сторони погодили, що в разі повернення Банку всієї суми Кредиту/Траншу:

- Банк в день такої повної сплати суми Кредиту/Траншу здійснює нарахування процентів за його користування протягом календарного місяця в якому здійснюється повне повернення Кредиту/Траншу, починаючи з першого календарного дня такого місяця або починаючи з дня видачі Кредиту/Траншу, по день що передує даті повернення всієї суми Кредиту/Траншу, а Позичальник не пізніше дня повного погашення дня повного повернення Кредиту/Траншу зобов`язується сплатити Банку суму таких нарахованих процентів.

Відповідно до пункту 2.6.2. договору, проценти підлягають сплаті у валюті відповідно до наданого Кредиту/Траншу та сплачуються Позичальником в період з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, а в місяці повного погашення заборгованості за Кредитом/Траншем (достроково або при настанні строку погашення) в день їх нарахування, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення Кредиту/Траншу, вказаної в пункті 2.5.2. цього Договору. У разі якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти сплачуються наступного робочого дня.

Згідно з п. 2.6.4 Кредитного договору при розрахунку процентів враховується перший день користування Кредитом/Траншем та не враховується останній день користування Кредитом/Траншем (день погашення заборгованості). При цьому у випадку, коли день надання Кредиту/Траншу співпадає з днем його повного або часткового погашення, цей Кредит/Транш при розрахунку процентів враховується як Кредит/Транш строком на один день.

Сторони домовились, з урахуванням статті 212 Цивільного кодексу України, що Банк має право встановити за користування одержаним Кредитом/Траншем процентну ставку збільшену на 3 % (Три) процентних пункти до встановленої п. 2.6. Договору у випадку порушення/невиконання/часткового виконання/неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань, передбачених п. 5.5, 5.9, 5.14 цього Договору. Сторони підтверджують, що встановлення Банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього Договору (п. 2.6.5 Кредитного договору).

Банк застосовує підвищену процентну ставку за користування Кредитом/Траншем відповідно до цього Договору з першого числа місяця, наступного за місяцем порушення умов Договору.

Зобов`язання вважаються виконаними у повному обсязі у разі виконання Позичальником усіх зобов`язань, передбачених пунктами, зазначеними у п. 2.6.5. Договору, та вважаються невиконаними у разі невиконання будь якого із зобов`язань, передбачених у цих пунктах.

З першого числа місяця, наступного за місяцем виконання Позичальником умов Договору Банк встановлює процентну ставку за користування Кредитом/Траншем відповідно до п. 2.6. цього Договору.

Позичальник сплачує Банку комісію за встановлення ліміту кредитування у розмірі 0,5% (нуль цілих п`ять десятих) процентів від суми Ліміту Кредитної лінії на рахунок № UA 07 3057 4900 0002 9095 0000 5733 6 до першого надання кредитних коштів за цим договором (п. 2.7. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.9. Кредитного договору кредит надається шляхом зарахування Кредитором коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 2.11. Кредитного договору у разі, якщо Позичальник своєчасно не поверне суму/частину Кредиту/Траншу в Кінцеву дату погашення або у терміни, встановлені Графіком погашення/зниження Загальної суми Кредиту/Ліміту Кредитної лінії або інші терміни, встановлені умовами цього Договору, або у встановлений згідно п. 2.12. цього Договору термін повернення Кредиту/Траншу, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 18,0 % (вісімнадцять) процентів річних від суми простроченої заборгованості за Кредитом/Траншем, що надані в національній валюті України, гривні (UAH), якщо інший розмір не встановлений додатковою угодою на підставі домовленості Сторін, при цьому Сторони домовились, що у разі зміни розміру в сторону зменшення така угода не укладається.

Позичальник сплачує проценти за порушення грошового зобов`язання за кожен день наявності простроченої заборгованості за Траншем/Кредитом, починаючи з дати її виникнення, а саме: з наступного дня після дня несплати або неповної сплати Кредиту/Траншу в Кінцеву Дату або в Дату погашення. Проценти за порушення грошового зобов`язання нараховуються Банком та сплачуються Позичальником відповідно до п. 2.6. цього Договору.

Також між сторонами було укладено Додаткову угода №1 від 16.11.2021 до Кредитного договору (далі Додаткова угода), якою визначено умови кредитування в рамках програми «доступні кредити 5-7-9%» (далі - Програма). Так, відповідно до п. 3.5 Додаткової угоди на період дії цієї Додаткової угоди до умов щодо розміру процентної ставки, її зміни та обсягу процентів, який зобов`язаний сплачувати Клієнт, застосовуються положення цієї Додаткової угоди, а Загальні умови Договору застосовуються в частині положень, що не описані в цій Додатковій угоді, зокрема щодо строків сплати процентів, рахунку для сплати, порядку нарахування тощо.

Згідно з п. 7.1. Додаткової угоди інші умови Договору, що визначені безпосередньо в Договорі та інших додатках до нього, діють в частині, що не суперечить цій Додатковій угоді. Пунктом 7.2. Додаткової угоди передбачено, що ця Додаткова угода ступає в силу з дати її укладення Сторонами та діє до:

- кінця строку дії Договору, за умови, що протягом всього строку дії Договору Клієнт приймає участь у Програмі, або

- до дати виявлення Банком та/або Фондом будь-якої з подій, що є підставою для позбавлення Клієнта права участі Клієнтом участі у Програмі (окрім тимчасового позбавлення), або

- укладення Сторонами угоди про розірвання цієї Додаткової угоди, або

- прийняття законодавчого акту, що регламентує припинення або скасування Програми.

У разі припинення дії цієї Додаткової угоди з причин повного припинення Клієнта участі у Програмі або укладення Сторонами угоди про розірвання цієї Додаткової угоди, Договір продовжує свою дію на Загальних умовах Договору, тобто без врахування положень цієї Додаткової угоди.

Отже, на умовах Додаткової угоди Позичальник приєднався до Програми.

У період участі Клієнта в Програмі Клієнт зобов`язаний сплачувати на користь Банку Комісію за надання Кредиту в рамках Програми в розмірі 0,5% (нуль цілих п`ять десятих відсотка) від суми наданого Кредиту. Клієнт сплачує таку Комісію до отримання Кредиту (першого Траншу) (п. 3.1. Додаткової угоди).

Протягом участі Позичальника в Програмі розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD (три міс.) + 7,0 % (п. 3.1. Додаткової угоди). Індекс UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 (три) місяці.

На дату укладення цієї Додаткової угоди Базова процента ставка становить 14,07% (чотирнадцять цілих сім сотих) процентів річних.

Кожного 1-го січня, 1-го квітня, 1-го липня, 1-го жовтня (Дата зміни Базової процентної ставки) Банк переглядає та встановлює новий розмір Базової процентної ставки у зв`язку із зміною індексу UIRD. Для розрахунку Базової процентної ставки використовується індекс UIRD, що діяв у робочий день, що передує даті зміни Базової процентної ставки. У разі від`ємного значення Індексу UIRD для розрахунку нової базової процентної ставки приймається умовне значення індексу UIRD рівне 0% річних. Максимальний розмір Базової процентної ставки не може бути більшим ніж 30% річних.

Зміна Базової процентної ставки в результаті зміни Індексу UIRD не потребує внесення змін до Договору.

За користування Кредитом Клієнт сплачує частину процентів, що розраховується за Компенсаційною ставкою, яка становить 3% річних (п. 3.2.1 Додаткової угоди).

У випадку порушення Клієнтом зобов`язань щодо п. 5.5, 5.9, 5.14, встановлених Договором, проценти на строкову заборгованість за Кредитом нараховуються за Підвищеною (штрафною) процентною ставкою, яка дорівнює розміру Базової процентної ставки, збільшеної на 3 процентних пункти. Підвищена процентна ставка встановлюється на період, протягом якого Клієнт порушив зазначені зобов`язання (п. 3.2.2 Додаткової угоди).

Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за Кредитом із застосуванням Базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за Кредитом із застосуванням Компенсаційної процентної ставки (3.3.1 Додаткової угоди).

У разі встановлення Підвищеної процентної ставки за Кредитом, відповідно до умов цієї Додаткової угоди, компенсація частини процентів за Кредитом здійснюється Фондом без врахування такої Підвищеної процентної ставки, а саме у сумі, розрахованій відповідно до умов першого абзацу цього пункту. Частина процентів, що не підлягає компенсації Фондом, розрахованих за Підвищеною процентною ставкою, підлягає сплаті Банку Клієнтом. Якщо протягом місяця мало місце порушення Клієнтом умов Договору, а саме:

a) прострочення виконання Клієнтом зобов`язання щодо повернення Кредиту у терміни, встановлені Договором та/або

b) прострочення виконання Клієнтом зобов`язання зі сплати нарахованих процентів за Кредитом (за Компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти), компенсація процентів Фондом не надається, якщо строк існування такого порушення перевищив 15 календарних днів.

Компенсація Фондом процентів, призупиняється за період (календарний місяць), в якому має місце зазначене порушення, а у випадку припинення порушення та відсутності інших підстав для призупинення надання Фондом Державної підтримки Клієнту, сплата компенсації процентів відновлюється з наступного календарного місяця. Усуненням порушення вважається як погашення Клієнтом простроченої заборгованості за Кредитом, в т.ч. внаслідок реструктуризації простроченої заборгованості за Кредитом (п. 3.2.2. Додаткової угоди).

Клієнт зобов`язаний самостійно сплатити проценти, нараховані за Базовою процентною ставкою (або процентної ставкою, що визначена Загальними умовами Договору) у випадку:

- порушення Клієнтом умов Програми, та/або

- подання Клієнтом недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна його участь у Програмі, та/або

- порушення Клієнтом зобов`язань щодо надання інформації, якає необхідною для отримання державної підтримки відповідно до умов Програми, та/або

- використання Клієнтом Кредиту не за цільовим призначенням, визначеному цією Додатковою угодою, та/або

- якщо Фонд не здійснює компенсацію процентів понад 6 місяців поспіль, та/або

- у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат Державної підтримки відповідно до чинного законодавства України.

У разі не здійснення Фондом компенсації (за відсутності коштів на ескроу рахунку Фонду) процентів за Програмою протягом 6 місяців Клієнт має право самостійно, за рахунок власних коштів, сплатити Банку нараховані проценти за Кредитом в повному обсязі. У випадку надходження на ескроу рахунок Фонду необхідної суми коштів для виплати компенсації процентів, Банк перераховує сплачену Клієнтом суму процентів в розмірі Компенсаційної ставки на поточний рахунок Клієнта.

У разі не здійснення Фондом компенсації процентів за Програмою понад 6 місяців, Клієнт зобов`язаний самостійно, за рахунок власних коштів, сплатити Банку нараховані проценти за Кредитом в повному обсязі, в тому числі проценти, що не були компенсовані Фондом за вказаний 6-місячний період (п. 3.4. Додаткової угоди).

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 16 листопада 2021 року, між Банком та:

- ОСОБА_2 (далі Поручитель-1 та/або Відповідач-2) укладено Договір поруки №161121-П/5 (далі - Договір поруки-1);

- ОСОБА_1 (далі Поручитель-2 та/або Відповідач-3) укладено Договір поруки №161121-П/6 (далі Договір поруки-2).

Відповідно до термінів наведених в Договорі поруки 1 та Договорі поруки 2 (разом - Договори поруки), Основний договір Кредитний договір № 161121-КЛН від « 16» листопада 2021 року який було укладено між Банком та Боржником, разом із додатками та додатковими угодами до нього, в тому числі тими, що будуть укладені в майбутньому.

Основне зобов`язання 1 зобов`язання із повернення суми кредиту, наданого за Основним договором, а саме 2 000 000,00 (два мільйони гривень 00 копійок) гривень.

Основне зобов`язання 2 зобов`язання із сплати суми процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках Основного договору.

Згідно з пунктами 1.1-1.5 Договорів поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Боржником Основного зобов`язання 1 та Основного зобов`язання 2 за Основним договором, а саме за кожне з цих Основних зобов`язань окремо. Порукою, що надається згідно з цим Договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Боржника, що становлять Основні зобов`язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому. Зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін до цього Договору. Згідно з цим Договором Поручитель також поручається за виконання Боржником обов`язків щодо повернення суми в розмірі Основних зобов`язань згідно з відповідним рішенням суду, якщо Основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку.

Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання Основних зобов`язань є солідарною. Поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого Основного зобов`язання та/або строку Основного договору, в тому числі, внаслідок новації зобов`язання, цей Договір та порука за цим Договором будуть діяти до повного виконання всіх Основних зобов`язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із Поручителем зазначених змін та/або укладання додаткової угоди до цього Договору.

Згідно п. 2.1, 2.2 Договорів поруки Банк має право у разі порушення Боржником будь-якого Основного зобов`язання за Основним договором або невиконання Боржником зобов`язання, встановленого рішенням суду щодо визнання Основного договору недійсним, звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань, а Поручитель зобов`язується виконати їх за Боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі. У випадку невиконання Поручителем вимоги Банка у вказаний строк (термін), заборгованість Поручителя за цим Договором вважається простроченою з наступного робочого дня після закінчення зазначеного строку (настання зазначеного терміну).

Відповідно до п. 3.1 Договорів поруки Сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк, протягом якого Банк має право пред`явити вимоги до Поручителя, становить 7 років з дати укладення цього Договору.

Пунктом 7.1 Договорів поруки встановлено, що якщо у випадку пред`явлення Банком вимоги Поручитель не виконає будь-яке Основне зобов`язання в терміни (строки), встановлені у зазначеній вимозі, Банк має право вимагати, а Поручитель зобов`язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов`язання (як спеціальний вид відповідальності згідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) в розмірі 18,0% (вісімнадцять) процентів річних від простроченої заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості.

Проценти за порушення грошового зобов`язання підлягають сплаті Поручителем у гривні на Рахунок погашення. Проценти за порушення грошового зобов`язання як спеціального виду відповідальності сплачуються на підставі письмової вимоги Банку, що направляється Поручителю в один із способів, передбачених Розділом «Порядок надання сторонами письмових повідомлень».

На виконання своїх зобов`язань договором, а саме: надання кредитних коштів відповідачу-1,банк подав:

заяву на видачу кредиту/траншу від 18.11.2021;

реєстр платіжних документів до заяви- зобов`язання від 18.11.2021;

меморіальний ордер № 14481 від 18.11.2021 на суму 351 722,69 грн;

заяву на видачу кредиту/траншу від 23.11.2021;

реєстр платіжних документів до заяви- зобов`язання від 23.11.2021;

меморіальний ордер № 14481 від 18.11.2021 на суму 707 449,72 грн;

заяву на видачу кредиту/траншу від 30.11.2021;

реєстр платіжних документів до заяви- зобов`язання від 30.11.2021;

меморіальний ордер № 15536 від 30.11.2021 на суму 11 332,97 грн;

заяву на видачу кредиту/траншу від 02.12.2021;

реєстр платіжних документів до заяви- зобов`язання від 02.12.2021;

меморіальний ордер № 12644 від 02.12.2021 на суму 59 932,66 грн;

заяву на видачу кредиту/траншу від 06.12.2021;

реєстр платіжних документів до заяви- зобов`язання від 06.12.2021;

меморіальний ордер № 47175 від 06.12.2021на суму 585 411,96 грн;

заяву на видачу кредиту/траншу від 11.02.2022;

реєстр платіжних документів до заяви- зобов`язання від 11.02.2022;

меморіальний ордер № 18948 від 11.02.2022 на суму 180 000,00 грн.

Заяви про надання кредиту за кредитним договором підписані директором Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул».

Також видача кредиту підтверджується виписками по рахунку Боржника.

20.07.2023 та 27.07.2023 Позивач на адресу Відповідачів направлено вимоги вих.№17-5758 від 20.07.2023 та вих.№17-6048 від 27.07.2023 про виконання зобов`язань за кредитним договором, згідно яких позивач вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором в розмірі 2 147 569,44 грн - заборгованості за кредитом.

Вимогу надіслано 21.07.2023 на електронну адресу відповідача 1 stimul_af@ukr.net з електронної пошти Сергія Яцука, начальника Управління по роботі з проблемними активами АТ Банк Кредит Дніпро.

Вимогу надіслано 28.07.2023 засобами поштового зв`язку (опис вкладення в цінний лист, фіскальний чек і поштова накладна від 28.07.2023) на адресу АДРЕСА_2 .

У матеріалах справи відсутні докази погашення кредиту.

Предметом апеляційного оскарження у межах доводів апеляційної скарги є рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2024 року у справі №914/3494/23, яким суд задоволив позовні вимоги; стягнув солідарно з Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором №161121-КЛВ/2 від 16.11.2021 в сумі 2 081 396,48 грн, яка складається із суми залишку простроченого кредиту 1 895 850,00 грн та суми нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП 185 546,48 грн.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За визначенням частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частиною 6 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що доводи апеляційної скарги зводяться до сумнівів у факті отримання коштів, скаржниця мотивує тим, що не має доступу до документації підприємства, а між відповідачем1 та позивачем було укладено декілька кредитних договорів в 2020 та 2021 роках.

Однак такі доводи не підтверджені належними і допустимими доказами, натомість з пояснень відповідачів видно, що у суді першої інстанції відповідачі не визнавали обставин, якими позивач обґрунтував позовні вимоги, а саме: умови кредитного договору та договорів поруки, тексти яких надано суду позивачем, надання позивачем відповідачу ПП «АФ «Стимул» грошових коштів, в розмірі та в дати, вказані в позовній заяві, направлення позивачем відповідачам звернень про повернення грошових коштів. Відповідачі не надавали контррозрахунків, не заперечували укладення договору.

Щодо направлення вимог про сплату заборгованості, такі були надіслані відповідачу 1на електронну адресу відповідача 1 (stimul_af@ukr.net) та на юридичну адресу засобами поштового зв`язку (опис вкладення в цінний лист, фіскальний чек і поштова накладна від 28.07.2023) на адресу АДРЕСА_2 , що є належним повідомленням. У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачі не могли отримати вимоги Банку за адресою реєстрації юридичної особи та ОСОБА_1 , як тимчасово переміщеної особи за адресою ПП «Агрофірма «Стимул» у м. Львів.

Крім того, відповідно до відповіді Міністерства соціальної політики, щодо зареєстрованого місця реєстрації ОСОБА_1 (скаржника) за адрескою місця реєстрації ПП «Агрофірма «Стимул», на яку були відправлені вимоги до Поручителів про погашення заборгованості за кредитним договором та Договорами поруки.

ОСОБА_2 , також одночасно є керівником ПП «Агрофірма Стимул» та чоловіком ОСОБА_1 , а отже Відповідачі реально знали про настання обов`язку з повернення коштів та могли отримати, як електрону, так і поштову кореспонденцію за адресою ПП «Агрофірма «Стимул».

Тому колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє ці доводи, як не підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, суд першої інстанції встановив, що16.11.2021 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (банк) та Приватним підприємством «Агрофірма «Стимул» (позичальник) укладено кредитний договір №161121-КЛВ/2, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії (грошові кошти на умовах, зазначених в договорі) одним або кількома траншами, але в будь-якому випадку в межах встановленого ліміту кредитної лінії в загальній сумі кредиту що дорівнює 1 895 850,00 грн в національній валюті України - гривнях (UAH) та в межах встановленого строку кредиту (до кінцевої дати погашення визначеної п.2.5.2. договору), а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит за сплатити плату (проценти та комісії за договором) за кредит у порядку та на умовах цього договору. Ліміт кредитної лінії - це гранично припустима сума заборгованості позичальника перед банком, без врахування процентів і комісій, що дорівнює сумі кредиту, встановленої на відповідну дату графіком зниження ліміту кредитної лінії, якщо сторонами визначено такий графік зниження ліміту або загальній сумі кредиту, якщо сторонами не визначено такий графік.

Також між позивачем та відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду №1 від 16.11.2021 до Кредитного договору (далі Додаткова угода), якою визначено умови кредитування в рамках програми «доступні кредити 5-7-9%» (далі - Програма).

Так, Відповідно до п. 3.5 Додаткової угоди на період дії цієї Додаткової угоди до умов щодо розміру процентної ставки, її зміни та обсягу процентів, який зобов`язаний сплачувати Клієнт, застосовуються положення цієї Додаткової угоди, а Загальні умови Договору застосовуються в частині положень, що не описані в цій Додатковій угоді, зокрема щодо строків сплати процентів, рахунку для сплати, порядку нарахування тощо.

Факт надання банком кредитних коштів відповідачу-1 підтверджується матеріалами справи, а саме: заявою на видачу кредиту/траншу від 18.11.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 18.11.2021; меморіальним ордером № 14481 від 18.11.2021 на суму 351 722,69 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 23.11.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 23.11.2021; меморіальним ордером № 14481 від 18.11.2021 на суму 707 449,72 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 30.11.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 30.11.2021; меморіальним ордером № 15536 від 30.11.2021 на суму 11 332,97 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 02.12.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 02.12.2021; меморіальним ордером № 12644 від 02.12.2021 на суму 59 932,66 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 06.12.2021; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 06.12.2021; меморіальним ордером № 47175 від 06.12.2021на суму 585 411,96 грн; заявою на видачу кредиту/траншу від 11.02.2022; реєстром платіжних документів до заяви- зобов`язання від 11.02.2022; меморіальним ордером № 18948 від 11.02.2022 на суму 180 000,00 грн.

Заяви про надання кредиту за кредитним договором підписані директором Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул».

Також видача кредиту підтверджується виписками по рахунку Боржника.

Відповідачем-1 порушені строки погашення кредиту, передбачені кредитним договором та додатковою угодою до кредитного договору, загальний розмір заборгованості позичальника (відповідача-1) становить 2 081 396,48 грн, з яких: залишок простроченого кредиту 1 895 850,00 грн та сума нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП 185 546,48 грн.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Суд першої інстанції встановив, що в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 16.11.2021, між Банком та:

- ОСОБА_2 (далі Поручитель-1 та/або Відповідач-2) укладено Договір поруки №161121-П/5 (далі - Договір поруки-1);

- ОСОБА_1 (далі Поручитель-2 та/або Відповідач-3) укладено Договір поруки №161121-П/6 (далі Договір поруки-2).

Згідно з пунктами 1.1-1.5 Договорів поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Боржником Основного зобов`язання-1 та Основного зобов`язання-2 за Основним договором, а саме за кожне з цих Основних зобов`язань окремо. Порукою, що надається згідно з цим Договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Боржника, що становлять Основні зобов`язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому. Зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін до цього Договору. Згідно з цим Договором Поручитель також поручається за виконання Боржником обов`язків щодо повернення суми в розмірі Основних зобов`язань згідно з відповідним рішенням суду, якщо Основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку. Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання Основних зобов`язань є солідарною. Поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого Основного зобов`язання та/або строку Основного договору, в тому числі, внаслідок новації зобов`язання, цей Договір та порука за цим Договором будуть діяти до повного виконання всіх Основних зобов`язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із Поручителем зазначених змін та/або укладання додаткової угоди до цього Договору.

У матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості поручителями (відповідачами), відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

Суд першої інстанції оцінював докази, обставини справи та з огляду на їх вірогідність дійшов висновку, що зазначення в меморіальному ордері про надання кредитних коштів платником і отримувачем відповідача-1 за обставин, коли видача кредиту підтверджується й іншими первинними доказами виписками по рахунку, підтверджує факт отримання відповідачем - 1 кредитних коштів. Суд першої інстанції визнав обставину укладення кредитного договору, додаткової угоди до нього та отримання кредитних котів в сумі 1 895 850,00 грн більш вірогідною, а відповідно доведеною позивачем і не спростованою відповідачами.

Також суд першої інстанції врахував, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Відповідачі доказів погашення кредиту не подали. Матеріалами справи підтверджується, що строк кредитування закінчився 24.03.2023 (додаток 2 до кредитного договору), що вказує на обґрунтованість твердження позивача про прострочення виконання основного зобов`язання в сумі 1 895 850,00 грн. Також, Відповідач-1 не надав суду доказів сплати заборгованості зі сплати процентів в заявленому розмірі або обґрунтованих заперечень проти розрахунку заборгованості.

Враховуючи, що заявлені суми нарахованих процентів підтверджуються банківськими виписками, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені суми підлягають стягненню у заявленому розмірі.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що банк правомірно реалізував право на звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з відповідачів 2 та 3.

Щодо доводів скаржника про те, що меморіальнии? ордер не підтверджує надання коштів позивачем, то такі спростовуються тим, що видача кредиту підтверджується виписками по рахунку та такі є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Пунктом 22.1 статті 22 вказаного Закону встановлено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів:

1) платіжне доручення;

2) платіжна вимога-доручення;

3) розрахунковий чек;

4) платіжна вимога;

5) меморіальний ордер.

При цьому, відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", документ, який містить відомості про господарську операцію є первинним документом.

Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку операцій банку (п. 42 Постанови Правління НБУ від 4 липня 2018 року № 75 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України").

Пунктом 44 Постанови НБУ від 4 липня 2018 року № 75 визначено, що первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками:

1) за місцем складання:

зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку);

2) за змістом: касові;

меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами (пункти 46, 47 Постанови НБУ від 4 липня 2018 року № 75)

З огляду на наведене, меморіальний ордер є первинним документом, що містить відомості про операцію банку, а отже наданий позивачем суду меморіальний ордер є належним, допустимим та достатнім доказом надання кредиту згідно умов Кредитного договору.

Щодо заперечень апеляційної скарги проти банківських виписок:

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Банки зобов`язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Частиною 2 ст. 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Згідно із ч. 3 ст. 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України встановлює для банків, банківських груп: перелік, форми звітності або вимоги до форм, перелік показників та порядок їх формування, періодичність та строки подання звітності, порядок подання та оприлюднення фінансової звітності (річної фінансової звітності, річної консолідованої фінансової звітності, проміжної фінансової звітності, консолідованої проміжної фінансової звітності), консолідованої та субконсолідованої звітності.

Перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити, визначений Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення № 75.

За підпунктом 14 п. 1 Положення № 75 первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Пунктами 44, 45 Положення № 75 (в редакції , що діяла на час надання та погашення кредиту) визначено, що документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.

Відповідно до пункту57 Положення № 75, інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Пунктом 5.4 Положення № 254, пунктом 60 Положення № 75 визначено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи прооперації, здійснені протягом операційного дня.

Клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.(п.60).

Згідно із пунктом 62 Положення № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника, меморіальні ордери. Платіжні доручення сформовані, як в електронному виді так і паперовому) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по банківським рахункам, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З огляду на наведене, також спростовуються твердження про те, що суд першої інстанції порушив принцип вірогідності.

Тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції поділяє такі висновки суду першої інстанції.

Наведені обставини справи і приписи закону спростовують доводи скаржника про його неможливість підтвердити чи спростувати підписання укладених договорів з позивачем, отримання кредитних коштів у заявленому розмірі, неотримання вимог банку про сплату заборгованості, не підтвердження заборгованості неналежними та недопустимими доказами.

Скаржник не навів переконливих аргументів та не підтвердив належними доказами своєї позиції.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором №161121-КЛВ/2 від 16.11.2021 у сумі 2 081 396,48 грн, яка складається із залишку простроченого кредиту в розмірі 1895850,00 грн та суми нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП в розмірі 185 546,48 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 цих висновків не спростовують, тому підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у цій справі немає.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2024 року у справі №914/3494/23залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2024 року.

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

Суддя І.Ю. Панова