Ухвала

від 24.10.2024 по справі 914/3494/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.10.2024 Справа № 914/3494/23

За заявою: ОСОБА_1 , м. Львів,

про відстрочку виконання рішення суду

у справі №914/3494/23

за позовом: Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ,

до відповідача-1: Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», м. Львів,

до відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Львів,

до відповідача-3: ОСОБА_1 , м. Львів,

про: стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 081 396,48 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача (стягувача): не з`явився

від відповідача (боржника)-1: ОСОБА_3 представник

від відповідача (боржника)-2: не з`явився

від відповідача (боржника)-3: ОСОБА_1 .

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/3494/23 за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до відповідача-1: Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул», до відповідача-2: ОСОБА_2 , до відповідача-3: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 081 396,48 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.06.2024 у справі №914/3494/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто солідарно з ПП «Агрофірма «Стимул», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором №161121-КЛВ/2 від 16.11.2021 в сумі 2 081 396,48 грн, яка складається із суми залишку простроченого кредиту 1 895 850,00 грн та суми нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП 185 546,48 грн; стягнуто з ПП «Агрофірма «Стимул» на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №914/3494/23 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На адресу суду 07.10.2024 від відповідача-3 надійшла заява (вх.№3714/24) про відстрочку виконання рішення суду, у якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/3494/23 від 06.06.2024 до деокупації тимчасово-окупованої території Токмацької міської територіальної громади Запорізької області.

Ухвалою від 09.10.2024 суд відклав вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.10.2024 про відстрочку виконання рішення суду до повернення матеріалів справи № 914/3494/23 на адресу Господарського суду Львівської області.

Матеріали справи №914/3494/23 повернулись на адресу Господарського суду Львівської області із апеляційної інстанції 10.10.2024.

Ухвалою суду від 10.10.2024 заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду від 06.06.2024 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 24.10.2024.

Заявника в судовому засіданні подану заяву підтримав, просив суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/3494/23 від 06.06.2024 до деокупації тимчасово-окупованої території Токмацької міської територіальної громади Запорізької області.

Дана заява обґрунтована наступним.

Перш за все, заявник зазначає відсутність вини відповідачів у виникненні спору, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 331 ГПК України. Як встановлено наданими суду позивачем доказами, навіть після початку бойових дій на території здійснення діяльності ПП «АФ «Стимул», підприємство протягом більш ніж пів року продовжувало виконувати зобов`язання за кредитним договором. В подальшому виконання зобов`язань стало неможливим через неможливість продовження здійснення господарської діяльності, отримання доходів. Тобто спір виник через невиконання зобов`язань з об`єктивних, поважних причин, за відсутності винних, протиправних, або несумлінних дій відповідачів.

Також заявник наводить ряд обставин, що, на його думку, істотно ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим:

1. тимчасова окупація Токмацької міської територіальної громади, де постійно проживає відповідач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та здійснювало діяльність відповідач ПП «АФ «Стимул».

Через тимчасову окупацію та ведення бойових дій відповідачі, зокрема ОСОБА_1 з 2022 року не має ніяких доходів, за рахунок яких було б можливо хоча б частково виконувати рішення суду, мають тяжкий матеріальний стан, втратили можливість вільно використовувати все своє майно, яке находиться виключно на тимчасово-окупованих територіях.

Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією Токмацька міська територіальна громада віднесена до тимчасово окупованих територій з 26.02.2022.

Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України щодо обліку фактичних доходів станом на 17.05.2024, ОСОБА_1 отримувала доходи лише по 2021 рік включно, оскільки з 2022 року, через тимчасову окупацією російською федерацією, вона позбавлена можливості як отримувати доходи, так і обліковувати їх, знаходячись на тимчасово-окупованій території.

За 2021 календарний рік фактичні доходи ОСОБА_1 склали 84 853,34 грн.

2. все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово-окупованій території.

Також відсутня можливість виконання рішення суду і іншими відповідачами, оскільки все майно (рухоме та нерухоме) ПП «АФ «Стимул» та ОСОБА_2 також знаходиться на тимчасово-окупованій території.

3. на теперішній час ОСОБА_1 жодних доходів не отримує, відтак, реальна можливість виконати рішення суду у ОСОБА_1 відсутня.

Як ствнерджує заявниця, ПП «Агрофірма «Стимул» з 2022 року діяльність не веде, доходів не отримує через військову агресію російської федерації, ведення бойових дій та тимчасову окупацію Токмацької міської територіальної громади, де знаходиться все майно, засоби виробництва, зокрема земельні ділянки підприємства.

До деокупації Запорізької області відновлення діяльності підприємства на вільній території України неможливо через накладення судом арештів на всі грошові кошти підприємства на всіх банківських рахунках. Без можливості користування банківськими рахунками господарську діяльність підприємства відновити неможливо, бо неможливо здійснювати господарську діяльність без використання безготівкових розрахунків.

Як зазначає заявник, реальна можливість виконання рішення суду з`явиться лише з деокупацією територій Токмацької міської територіальної громади в Запорізькій області. Лише після цього буде доступ до майна ОСОБА_1 , можливості вільного їм користуватися на розпоряджатися, а також буде можливість відновити господарську діяльність Приватного підприємства «Агрофірма «Стимул» та отримання доходів, за рахунок яких і можливо буде виконати судове рішення.

Отже, на думку заявниці, існує реальна необхідність відстрочення виконання рішення суду до деокупації Токмацької міської територіальної громади у Запорізькій області.

Крім того, як зазначає заявниця, кредитний договір № 161121-КЛН від 16.11.2021, як і два інші кредитних договори між тими ж сторонами № 161121-КЛВ/1 від 16.11.2021 та № 161121-КЛВ/2 від 16.11.2021, забезпечується двома іпотечними договорами, де іпотекодержателем є позивач : іпотечним договором № 161121-1/1 від 16.11.2021, щодо передачі в іпотеку готелю на морському узбережжі в м. Бердянськ та іпотечним договором № 161121-1/2 від 16.11.2021 щодо передачі в іпотеку будівлі кафе на морському узбережжі в м. Бердянськ.

Вказана обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.03.2024 та копіями відповідних іпотечних договорів.

Відповідно до п.2.6 іпотечного договору № 161121-I/1 від 16.11.2021 «за домовленістю сторін оціночна вартість предмету іпотеки складає 14 435 303,00 гривень».

Відповідно до п.2.6 іпотечного договору № 161121-I/2 від 16.11.2021 р. «за домовленістю сторін оціночна вартість предмету іпотеки складає 1 271 507,00 гривень».

Загальна вартість нерухомого майна, яке надано в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами становить 15 706 810, 00 гривень. Це значно перевищує ціну позову, навіть з урахуванням наявності ще двох аналогічних позовів з ціною позову. Загальна вартість майна, яке передано в іпотеку 15 706 810,00 грн перевищує загальну суму позивних вимог за всіма судовими справами.

Ця обставина вже сама по собі, на думку заявника, вказує на наявність реальної можливості виконання рішення суду за рахунок заставленого майна, але лише після деокупації Запорізької області.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача -1 подану заяву про відстрочення виконання рішення підтримав.

В судове засідання 24.10.2024 представник позивача (стягувача) не з`явився, однак, подав до суду заперечення щодо заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду від 06.06.2024 у справі №914/3494/23, в якій просить суд залишити заяву про відстрочку рішення суду без задоволення, як необґрунтовану та безпідставну.

Суд, розглянувши подану заяву про відстрочення виконання рішення, встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Так, звертаючись до суду із заявою, заявник вказує на те, що невиконання Приватним підприємством «Агрофірма «Стимул» існуючих на теперішній час господарсько-правових зобов`язань обґрунтовано об`єктивними причинами.

Підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур, КВЕД 01.11 і здійснювало діяльність лише на території Токмацької міської територіальної громади.

Це підтверджується витягом з ЄДРПОУ ПП «АФ «Стимул», фінансовою звітністю (балансом) ПП «АФ «Стимул» за 2021 р., а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ПП «АФ СТИМУЛ» від 20.03.24 про те, що Приватне підприємство «Агрофірма «Стимул» має орендовані земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва лише на території Токмацької міської територіальної громади.

З 26 лютого 2022 року територія Токмацької міської територіальної громади окупована російською федерацією, до теперішнього часу на цій території ведуться активні бойові дії. Вказані обставини характеризуються регулярними вогневими ураженнями, зокрема ракетними та артилерійськими засобами, стрілецькими боями, у тому числі і на земельних ділянках, які знаходяться в користуванні Приватногопідприємства «Агрофірма «Стимул».

Вказані обставини встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (набрала чинності 25.12.2022), наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, наказом Міністерства від 22.12.2022 № 309.

Вказаними нормативними актами Токмацька міська територіальна громада з 26.02.2022 до теперішнього часу відноситься до Тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

За таких обставин Приватне підприємство «Агрофірма «Стимул» об`єктивно, з 26 лютого 2022 року втратило можливість здійснення господарської діяльності, оскільки ця діяльність була нерозривно пов`язана з земельними ділянками, на яких вирощувались сільськогосподарські культури. Перенесення діяльності на іншу територію для підприємства критично ускладнено, оскільки підприємство не має на інших територіях необхідних земельних ділянок, техніки, інших необхідних засобів.

Всі земельні ділянки, житло, будівлі, інше нерухоме майно, сільськогосподарська техніка, транспорт підприємства та поручителів за кредитним договором керівника підприємства ОСОБА_2 та засновника ОСОБА_1 знаходяться на тимчасово-окупованій території Токмацької міської територіальної громади та Чернігівськоїселищної ради та м. Бердянськ Запорізької області. Вказана обставина підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 1) «Приватне підприємство «Агрофірма «Стимул», 2) « ОСОБА_2 » та 3) « ОСОБА_1 » з зазначенням відповідних ЄДРПОУ та РНОКПП.

Кредитний договір № 161121-КЛН від 16.11.2021, як і два інші кредитних договори між тими ж сторонами № 161121-КЛВ/1 від 16.11.2021 та № 161121-КЛВ/2 від 16.11.2021, забезпечується двома іпотечними договорами: іпотечним договором № 161121-1/1 від 16.11.2021, щодо передачі в іпотеку готелю на морському узбережжі в м. Бердянськ та іпотечним договором № 161121-1/2 від 16.11.2021 щодо передачі в іпотеку будівлі кафе на морському узбережжі в м. Бердянськ.

Вказана обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.03.2024 та копіями відповідних іпотечних договорів.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).

Втім, в будь-якому разі вирішуючи питання відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін на основі поданих сторонами доказів.

Тобто, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, та докази подані кожною із сторін, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанові КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

Так, суд констатує, що відповідно до п.2.6 іпотечного договору № 161121-I/1 від 16.11.2021 «за домовленістю сторін оціночна вартість предмету іпотеки складає 14 435 303,00 гривень».

Відповідно до п.2.6 іпотечного договору № 161121-I/2 від 16.11.2021 «за домовленістю сторін оціночна вартість предмету іпотеки складає 1 271 507,00 гривень».

Загальна вартість нерухомого майна, яке надано в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами становить 15 706 810,00 гривень. Це значно перевищує ціну позову. Загальна вартість майна, яке передано в іпотеку позивачу складає 15 706 810,00 грн , що значно перевищує загальну суму позивних вимог.

Ця обставина вже сама по собі вказує на наявність реальної можливості виконання рішення суду за рахунок заставленого майна, але лише після деокупації Запорізької області.

При цьому, відповідач-3 в своїй заяві про відстрочення виконання судового рішення зазначає про бажання його виконати в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення, а тому з метою дотримання балансу інтересів обох сторін суд вважає можливим відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2024 у справі № 914/3494/23 - терміном на 6 місяців.

Водночас, суд бере до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити статутну діяльність відповідача, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

В той же час, суд враховує, що в силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.

Суд також звертає увагу, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не сприяє ухиленню від його виконання відповідача, а навпаки надає можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні.

З огляду на викладене, визначений судом строк відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2024 у справі № 914/3494/23 не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення у справі № 914/3494/23 від 06.06.2024 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/3494/23 від 06.06.2024 про стягнення солідарно з ПП «Агрофірма «Стимул», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором №161121-КЛВ/2 від 16.11.2021 в сумі 2 081 396,48 грн, яка складається із суми залишку простроченого кредиту 1 895 850,00 грн та суми нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП 185 546,48 грн; стягнення з ПП «Агрофірма «Стимул» на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору; стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 8 325,59 грн витрат по сплаті судового збору на шість місяців .

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені у ст. 235 Господарського процесуального кодексу та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Березяк Н.Є.