Рішення

від 06.06.2024 по справі 920/298/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2024м. СумиСправа № 920/298/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін матеріали справи № 920/298/24

за позовом Акціонерного товариства «Сумиобленерго»

(вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 23293513)

в особі філії «Шосткинський район електричних мереж»

АТ «Сумиобленерго» (вул. Рідна, 68, м. Шостка,

Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ ВП 37785255)

до відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

( АДРЕСА_1 ,

код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про стягнення 213843 грн 80 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кашира Л.О.,

від відповідача: Павліха С.М.,

при секретарі судового засідання Щербак Н.М.

Суть спору. 20.03.2024 Позивач звернувся до суду з позовною заявою відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 213 843 грн 80 коп., з яких: 179 974 грн 88 коп. заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за листопад 2023, 509 грн 10 коп. заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за грудень 2021 та листопад 2023, 4 990 грн 71 коп. 3% річних, 28 369 грн 11 коп. інфляційних нарахувань за неналежне виконання зобов`язань за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 2411311 від 05.08.2020; а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 25.03.2024 відкрито провадження у справі № 920/298/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

01.05.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду заяву від 01.05.2024, б/н (вх.№2211), відповідно до якої просить суд поновити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву; встановити новий строк для подання відзиву в термін протягом 10 днів з моменту надходження до частини матеріалів позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.05.2024 продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 10.05.2024 включно.

08.05.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив від 08.05.2024, б/н (вх.№1379) на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить суд призначити розгляд справи №920/298/24 в судовому засіданні з повідомленням сторін (вх.№2308).

09.05.2024 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь від 09.05.2024, б/н (вх.№1397) на відзив на позовну заяву, відповідно до положень якої, крім іншого, позивач просить суд закрити провадження у справі №920/298/24 (вх.№2339) в частині стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 179974,88 грн. та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в сумі 509,10 грн., а в іншій частині позовних вимог розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 13.05.2024 Заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 08.05.2024, б/н (вх.№2308) про призначення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено; призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 23.05.2024, 11:40.

Розгляд справи 23.05.2024 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 14.05.2024 по 03.06.2024.

Ухвалою суду від 04.06.2024 призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 06.06.2024, 11:20.

У судовому засіданні 06.06.2024 представники позивача та відповідача надали усні пояснення в обґрунтування своїх позицій по справі.

Згідно зі статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

05.08.2020 між Акціонерним товариством «Сумиобленерго» (далі Оператор системи, Позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі- Споживач, Відповідач) укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №2411311 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору, Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, а Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 до Договору.

Згідно з Додатком 10 до Договору (Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії) Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок Споживача, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

За пунктом 2 Додатку 4 до Договору (Порядок розрахунків) для Споживача, що не є побутовим, звітним розрахунковим періодом вважається період з 01 по 30 (31) включно.

Пунктами 5, 6 Додатку 4 до Договору (Порядок розрахунків) встановлено, що Споживач до початку звітного розрахункового періоду здійснює попередню оплату за послуги з розподілу електричної енергії у розмірі повної вартості розподілу очікуваного обсягу споживання, наданого Споживачем Оператору системи у порядку визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Споживач до початку розрахункового періоду (до 01 числа календарного місяця) здійснює платіж на наступний розрахунковий період плати за перетікання реактивної електроенергії.

Споживач проводить оплату за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на підставі рахунків, виставлених Оператором системи, на поточний рахунок та в терміни, вказані в цих рахунках (п. 7. Додатку 4 до Договору (Порядок розрахунків)).

Рахунки на оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії, із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за розрахунковий період та рахунки на попередню оплату вартості послуг з розподілу та попередню оплату за перетікання реактивної електричної, із зазначенням в них кінцевої дати його оплати, надаються Оператором системи Споживачу, що не є побутовим, в день отримання звіту про покази засобів обліку (інформації отриманої від Постачальника щодо показів розрахункових засобів обліку), при цьому уповноважена особа Споживача зобов`язана прийняти розрахункові документи (п. 7. Додатку 4 до Договору (Порядок розрахунків)).

Пунктом 8 Додатку 4 до Договору (Порядок розрахунків) передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платежів передбачених Договором, Оператор системи проводить Споживачу, що не є побутовим, нарахування за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що Відповідачу були виставлені рахунки, які були отримані представником останнього, а саме:

- Рахунок № 2090049765026 від 23.12.2021 року за грудень 2021 року для оплати послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на суму 64,29 грн з приміткою про те, що остаточний розрахунок по даному рахунку необхідно здійснити в термін до 31.12.2021 року включно (із яких залишок несплачених коштів 0,16 грн);

- Рахунок № 8096766629091 від 30.11.2023 року за листопад 2023 року для оплати послуги з розподілу електричної енергії на суму 179974,88 грн з приміткою про те, що остаточний розрахунок по даному рахунку необхідно здійснити в термін до 07.12.2023 року включно;

- Рахунок № 2096766629097 від 30.11.2023 року за листопад 2023 року для оплати послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на суму 508,94 грн з приміткою про те, що остаточний розрахунок по даному рахунку необхідно здійснити в термін до 07.12.2023 року включно.

Проте, в порушення вищевказаних договірних зобов`язань Відповідачем у встановлені Позивачем у рахунках строки оплату наданих послуг здійснено не було, у зв`язку з чим Позивач був вимушений звернутись до суду з метою стягнення з Відповідача заборгованості на загальну суму 213 843 грн 80 коп., в тому числі: послуги з розподілу електричної енергії на суму 179 974 грн 88 коп. (за листопад 2023); послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на суму 509 грн 10 коп. (за грудень 2021 та листопад 2023); 3% річних 4 990 грн 71 коп. (за період з 01.03.2021 по 31.01.2024); інфляційні нарахування 28 369 грн 11 коп. (за період з 01.03.2021 по 31.12.2023).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України).

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків за приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України) є договір.

У силу положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 чт. 903 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що Позивач умови договору виконав в повному обсязі, в той час як Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання в частині розрахунків за надані послуги за Договором. Станом на дату подачі позовної заяви сума основної заборгованості Відповідача за надані послуги за Договором становила 179 974 грн 88 коп. за послуги з розподілу електричної енергії (за листопад 2023) та 509 грн 10 коп. за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (за грудень 2021 та листопад 2023).

Водночас, у процесі розгляду справи №920/298/24 господарським судом, після відкриття провадження у справі, Відповідачем було сплачено на користь Позивача основну суму заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.04.2024 на суму 179 974 грн 88 коп. (а.с. 62), та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.04.2024 на суму 509 грн 10 коп. (а.с.63).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини третьої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі №920/298/24 в частині стягнення основної суми боргу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 4 990 грн 71 коп. та інфляційні нарахування в розмірі 28 369 грн 11 коп., розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань додано до позовної заяви (а.с.27-30).

Відповідач контррозрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань суду не надав.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, наведений Позивачем у позовній заяві, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань. Водночас, в частині стягнення основної суми заборгованості, а саме: за послуги з розподілу електричної енергії на суму 179 974 грн 88 коп. та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на суму 509 грн 10 коп. суд закриває провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі №920/298/24 Відповідачем відшкодовано на користь Позивача частину сплаченого судового збору в розмірі 302 грн 80 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 30.04.2024 (а.с.61).

Беручи до уваги вищевикладене, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що спір виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, судовий збір в сумі 2 904 грн 86 коп. покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 213 843 грн 80 коп. задовольнити.

2. Закрити провадження у справі № 920/298/24 в частині стягнення суми основної заборгованості в загальному розмірі 180 483 грн 98 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України в зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 23293513) в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» (вул. Рідна, 68, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ ВП 37785255) 3% річних у сумі 4 990 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн 71 коп., інфляційні нарахування у сумі 28 369 (двадцять вісім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 11 коп., а також 2 904 (дві тисячі дев`ятсот чотири) грн 86 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.06.2024.

СуддяС.В. Заєць