Рішення

від 13.09.2010 по справі 51/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/214 13.09.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Термо Кінг Україна»

до Київської міської ра ди

про визнання недійсним п.4.3 договору оренди земельно ї ділянки від 27.07.06р.

Суддя Приг унова А.Б.

Представники:

від позивача: Горовий О.В .

від відповідача : Тельниц ька В.А.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Госп одарського суду міста Києва з вимогою про визнання недій сним п.4.3 договору оренди земе льної ділянки площею 3 522 кв.м. з а адресою: м. Київ, вул. Архітек тора Вербицького, 1 (літ. «М) у Да рницькому районі м. Києва, укл аденого між Київською місько ю радою та ТОВ «Термо Кінг Україна», який посвідчено пр иватним нотаріусом Київсько го міського нотаріального ок ругу Кравченко Н.П. 27.07.06р., ре єстровий № 1221. Позовні вимоги о бґрунтовані тим, що позивач п омилився щодо обставин, які в икладені в оспорюваному пунк ті договору, оскільки його во ля до вчинення правочину і ре зультат правочину не узгоджу ються в результаті помилки, я ка має істотне значення.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 06.08.10р. поруше но провадження у даній справ і, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.08.10р. за участю представників сторін , яких зобов'язано надати су ду певні документи.

У процесі розгляду справи п редставник позивача надав пи сьмові пояснення по справі, в ідповідно до яких зауважив н а тому, що оспорюваний пункт д оговору не відповідає вимо гам чинного законодавства Ук раїни, у зв'язку із тим, що ві н не спрямований на реальне н астання правових наслідків, оскільки містить зобов'яза ння сторони, яке неможливо ви конати внаслідок того, що под ія, стосовно якої встановлен о зобов'язання, вже відбула сь.

Відповідач у відзиві на поз ов заперечив проти позову з т их підстав, що, по - перше, осп орюваний пункт договору мав на меті гарантування своєчас ного підписання позивачем до говору шляхом встановлення м ожливості настання негативн их наслідків за умови поруше ння останнім строків підписа ння договору оренди земельно ї ділянки, а по - друге, сторон ами досягнуто згоди щодо всі х істотних умов договору.

Розгляд справи переносивс я у зв'язку з неналежним вик онання сторонами вимог суду та ненаданням витребуваних с удом документів.

Представники позивача та в ідповідача у судовому засіда нні 13.09.10р. підтримали свої прав ові позиції.

Судове рішення у даній спра ві прийнято у нарадчій кімна ті відповідно до ст.82 ГПК Укра їни за результатами оцінки д оказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господар ського процесуального кодек су України у судовому засіда нні 13.09.10 р. судом оголошено всту пну та резолютивну частини р ішення.

Дослідивши матеріали спр ави, заслухавши пояснення уч асників судового процесу, Го сподарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 60 Закон у України “Про місцеве самов рядування в Україні” територ іальним громадам сіл, селищ, м іст, районів у містах належит ь право комунальної власност і на рухоме і нерухоме майно, д оходи місцевих бюджетів, інш і кошти, землю, природні ресур си, підприємства, установи та організації, в тому числі бан ки, страхові товариства, а так ож пенсійні фонди, частку в ма йні підприємств, житловий фо нд, нежитлові приміщення, зак лади культури, освіти, спорту , охорони здоров'я, науки, соці ального обслуговування та ін ше майно і майнові права, рухо мі та нерухомі об'єкти, визнач ені відповідно до закону як о б'єкти права комунальної вла сності, а також кошти, отриман і від їх відчуження.

Пунктом 12 Перехідних положе нь Земельного кодексу Україн и визначено, що до розмежуван ня земель державної і комуна льної власності повноваженн я щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, кр ім земель, переданих у приват ну власність, здійснюють від повідні сільські, селищні, мі ські ради, а за межами населен их пунктів - відповідні орган и виконавчої влади.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самовр ядування в Україні” від імен і та в інтересах територіал ьних громад права суб'єкта комунальної власності здійс нюють відповідні ради.

Відповідно до п. 7 ст. 28 рішенн я Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 “Про врегулювання пр оцедури передачі в користува ння земельних ділянок в м. Киє ві” (в редакції, яка діяла на м омент винесення рішення КМР № 273/3734 від 27.10.05р.), якщо договір оре нди землі не підписаний заці кавленою особою в установлен ому законодавством порядку п ротягом п'яти місяців з момен ту набуття чинності рішенням Київської міської ради про п ередачу відповідної земельн ої ділянки в оренду, розмір ор ендної плати на період, анало гічний терміну прострочення укладання договору оренди з емлі, встановлюється у п'ятик ратному розмірі, але не більш е десяти відсотків від грошо вої оцінки земельної ділянки .

Рішенням Київської місько ї ради від 27.12.2007р. № 1614/4447 “Про перед ачу ТОВ «Термо Кінг Украї на»земельної ділянки для експлуатації та обслуговува ння адміністративної будівл і на вул. Архітектора Вербиць кого, 1 (літ. М) у Дарницькому рай оні м. Києва” передано позива чу у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площ ею 0,35 га для експлуатації та об слуговування адміністратив ної будівлі на вул. Архітекто ра Вербицького, 1 (літ. М) у Дарни цькому районі м. Києва у зв'я зку з переходом права власно сті на нежитлову будівлю (дог овір купівлі - продажу від 23.0 3.2004р., акт прийому - передачі в ід 07.04.2004р.) за рахунок земель, пра во користування якими оформл ено відповідно до пункту 11 ріш ення Київської міської ради від 08.11.2001 року №86/1520 «Про оформлен ня права користування земель ними ділянками» та посвідчен о договором оренди земельної ділянки від 23.05.2002р. №63-6-00026 (лист зг ода об'єднання підприємств «Українська індустріальна к орпорація-1»від 18.08.2004 р. №1808/04-94).

27.07.06р. між Товариством з обмеж еною відповідальністю «Те рмо Кінг Україна»та Київсь кою міською радою було уклад ено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач на підставі ріше ння Київської міської ради в ід 27.10.05р. № 273/3734, за актом прийманн я-передачі зобов'язався пер едати, а позивач - прийняти в оренду (строкове платне кори стування) земельну ділянку в изначену цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав с воє зобов'язання за вищевка заним договором щодо передач і об'єкту оренди, що підтвер джується актом прийому-перед ачі земельної ділянки від 27.07.06 р. (копія в матеріалах справи).

Судом встановлено, що даний договір оренди посвідчено п риватним нотаріусом Київськ ого міського нотаріального о кругу Кравченко Н.П за № 12 21, та зареєстровано Головним у правлінням земельних ресурс ів виконавчого органу Київра ди (Київської міської держав ної адміністрації) у Книзі за писів державної реєстрації д оговорів від 25.07.07р. за № 63-6-0429.

Згідно п. 2.1. договору об'єкт ом оренди є земельна ділянк а з наступними характеристик ами:

- місце розташування - вул. Архітектора Вербицького, 1 (лі тера М) у Дарницькому районі м . Києва;

- розмір - 3522 кв. м.;

- цільове призначення - для експлуатації та обслуговува ння адміністративної будівл і;

- кадастровий номер - 8 000 000 000: 90:158:0082.

Пунктом 4.3 договору оренди с торонами було узгоджено, що у випадку, якщо цей договір н е підписаний орендарем в уст ановленому законодавством п орядку протягом 5 місяців з мо менту набуття чинності рішен ням Київської міської ради, з азначеного у п. 1.1 договору, роз мір орендної плати (зазначен ий у п. 4.2 договору) на період ан алогічний терміну простроче ння укладання договору оренд и землі, встановлюється у п' ятикратному розмірі, але не б ільше десяти відсотків на мі сяць від нормативної грошово ї оцінки земельної ділянки.

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що позивач вв ажає, що, по - перше, він помил ився щодо обставин, які викла дені в оспорюваному пункті д оговору, оскільки його воля д о вчинення правочину і резул ьтат правочину не узгоджують ся в результаті помилки, яка м ає істотне значення, а по - др уге, оспорюваний пункт догов ору не відповідає ст. 792 ЦК Ук раїни, 93 Земельного кодексу Ук раїни та ст. ст. 1, 6, 13, 21 ЗУ "Про орен ду землі", оскільки він не спря мований на реальне настання правових наслідків, та, у ві дповідності до ст. 203, ст. 215 ЦУК У країни, є підставою для визна ння його недійсними.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що вимоги позива ча підлягають задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи заявлені п озовні вимоги, позивач, зокре ма, посилаючись на приписи ст . 229 ЦК України, стверджує, що по милився щодо обставин, які ви кладені в оспорюваному пункт і договору, та які мають істот не значення.

Судом не приймається до ува ги посилання позивача на те, щ о його помилка щодо обставин пункту 4.3 договору оренди зем ельної ділянки від 27.07.06р., яка ма є істотне значення, тягне за с обою недійсність оспорювано го пункту договору відповід но до ст. 229 Цивільного кодексу України з огляду на наступне .

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Цивіль ного кодексу України якщо ос оба, яка вчинила правочин, пом илилася щодо обставин, які ма ють істотне значення, такий п равочин може бути визнаний с удом недійсним. Істотне знач ення має помилка щодо природ и правочину, прав та обов'яз ків сторін, таких властивост ей і якостей речей, які значно знижують її цінність або мож ливість використання за ціль овим призначенням.

Договори вчинені під поми лкою відносяться до договорі в вчинених з недоліком волі. П омилка - це неправильне сприй няття особою фактичних обста вин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутн ості якого можна було б вважа ти, що правочин не був би вчине ний.

Під помилкою, що має істот не значення, законодавець ро зуміє помилку щодо природи п равочину, прав та обов'язків с торін, таких властивостей та якостей речі, які значно зниж ують її цінність або можливі сть використання за цільовим призначенням. Істотною є пом илка, наслідки якої або взага лі не можна усунути, або для ус унення яких сторона, що помил илася, має нести значні витра ти.

Помилка внаслідок власно го недбальства, незнання зак ону чи неправильного його тл умачення однією зі сторін не є підставою для визнання пра вочину недійсним.

Таким чином, проаналізував ши вищевикладені обставини, зважаючи на те, що укладаючи д оговір оренди земельної діля нки від 27.07.06р. позивач не вислов ив жодних зауважень щодо осп орюваного пункту договору, т обто виявив власну волю до йо го укладання, приймаючи до ув аги те, що позивачем не доведе но суду належними та допусти мими доказами того, що він неп равильно сприймав фактичні о бставини положення п. 4.3 догов ору, суд дійшов висновку, що пе редбачаючи відповідальніст ь за часткове невиконання рі шення Київської міської рад и від 27.10.2005р. № 273/3734, позивач помили вся внаслідок власного непр авильного тлумачення оспорю ваного пункту договору.

Щодо посилань позивача на т е, що оспорюваний пункт догов ору не спрямований на реаль не настання правових наслідк ів, та, у відповідності до ст . 203, ст. 215 ЦУК України, є підставо ю для визнання його недійсни ми, суд відзначає наступне.

Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра є об'є ктами права власності Україн ського народу. Від імені Укра їнського народу права власни ка здійснюють органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування в межах, визн ачених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції визна чено, що земля є основним наці ональним багатством, що пере буває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.142 Конститу ції матеріальною і фінансово ю основою місцевого самовряд ування є рухоме і нерухоме ма йно, доходи місцевих бюджеті в, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності тери торіальних громад сіл, селищ , міст, районів у містах, а тако ж об'єкти їхньої спільної вла сності, що перебувають в упра влінні районних і обласних р ад.

Статтею 143 Конституції визн ачено, що територіальні гром ади села, селища, міста безпос ередньо або через утворені н ими органи місцевого самовря дування управляють майном, щ о є в комунальній власності.

Згідно ст.145 Конституції пра ва органів місцевого самовря дування захищаються у судово му порядку.

На спірні правовідносини п оширюється дія ЗУ "Про оренду землі", норми Цивільного, Госп одарського та Земельного код ексів України.

Приписами статті 116 Земельн ого кодексу України передбач ено, що юридичні особи набува ють права користування земел ьними ділянками із земель де ржавної або комунальної влас ності за рішенням органів ви конавчої влади або органів м ісцевого самоврядування в ме жах їх повноважень, визначен их цим Кодексом, або за резуль татами аукціону.

Аналогічні приписи містят ься в ст.124 ЗК України, відповід но до якої передача в оренду з емельних ділянок, що перебув ають у державній або комунал ьній власності, здійснюється на підставі рішення відпові дного органу виконавчої влад и або органу місцевого самов рядування шляхом укладення д оговору оренди земельної діл янки.

Відповідно до статті 125 ЗК Ук раїни право на оренду земель них ділянок виникає після ук ладення договору оренди і йо го державної реєстрації.

Надання земельних ділянок у користування у м. Києві здій снюється у відповідності з З емельним кодексом України та рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 “Про врегулю вання процедури передачі в к ористування земельних ділян ок в м. Києві”.

Судом встановлено, що догов ір оренди земельної ділянки від 27.07.06р., пункти 4.3 якого оскарж уєься, укладено в межах дев' ятимісячного терміну з дня п рийняття рішення Київською м іською радою № 273/3734 від 27.10.05р.), про те з порушенням визначеного п'ятимісячного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК Ук раїни договір є підставою ви никнення цивільних прав та о бов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з пе редбачених законом договорі в, так і з договорів, не передб ачених законом, але таких, що й ому не суперечать.

Відповідно до ст. 628 ЦК Україн и зміст договору становлять умови, визначені на розсуд ст орін і погодженні ними, та умо ви, які є обов'язковими відп овідно до актів цивільного з аконодавства.

Статтею 15 Закону України “П ро оренду землі” передбачено , що за згодою сторін в договор і оренди землі можуть зазнач атися інші умови, зокрема пор ядок страхування об'єкта ор енди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони об'єкта оренд и та інші.

Відповідно до ст. 93 ЗК Україн и оренда землі - це заснован е на договорі строкове платн е володіння і користування з емельною ділянкою, необхідно ю орендареві для провадження підприємницької та іншої ді яльності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуван ня земельною ділянкою на під ставі договору.

Договір - це категорія цив ільного права, яка визначаєт ься як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або прип инення цивільних прав та обо в'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, засто совуються загальні положенн я про зобов'язання, якщо інше н е випливає із закону або само го договору.

Як вбачається з положень ст атті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невикон ання або виконання з порушен ням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне ви конання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного к одексу України боржник вважа ється таким, що прострочив, як що він не приступив до викона ння зобов'язання або не вик онав його у строк, встановлен ий договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 631 Цивіль ного кодексу України договір набирає чинності з моменту й ого укладення.

Згідно з положеннями ст. 18 За кону України "Про оренду земл і" договір оренди землі набир ає чинності після його держа вної реєстрації.

Таким чином, в укладеному до говорі не може бути встановл ено зобов'язання вчинити пе вні дії до укладення цього до говору та відповідні санкції за невиконання цих зобов'я зань. Тобто, сторони не можуть встановлювати в договорі шт рафні санкції за невиконання умов договору за період, до як ого цей договір не був укладе ний.

Відповідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайново го або майнового права та інт ересу, зокрема з вимогами про визнання правочину (або його частини) недійсним.

Оскільки договір є видом п равочину, для його укладання та чинності сторонами необх ідно дотримуватись усіх вимо г, які визначені у ст. 203 ЦК Укра їни.

Стаття 215 ЦК України визнача є загальні правові підстави визнання правочину недійсн им, які відповідно до частини першої зазначеної норми пра ва безпосередньо пов'язані з дотриманням у момент вчине ння правочину вимог, передба чених ч.ч. 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Стаття 203 ЦК України встанов лює умови чинності правочині в, а саме: законність змісту пр авочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільно ї дієздатності, наявність об 'єктивно вираженого волев иявлення учасника правочину , його адекватність внутріш ній волі, відповідність форм и вчиненого правочину вимога м закону, спрямованість волі учасників правочину на реал ьне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Вирішуючи спори про визнан ня договорів недійсними, суд повинен встановити наявніст ь тих обставин, з якими закон п ов'язує визнання їх недійсни ми та настання відповідних н аслідків, а саме відповідніс ть змісту договору вимогам з акону, моральним засадам сус пільства, правоздатність сто рін договору, у чому конкретн о полягає неправомірність та інші обставини, що є істотним и для правильного вирішення спору.

Оскаржуваний п. 4.3 договору п ередбачає застосування до по зивача відповідальності, але не за порушення певного вста новленого цим договором зобо в'язання, а за недотримання вс тановленого рішенням ради ст року укладення цього договор у, що не є зобов'язанням в розу мінні ст. 509 ЦК України. Тобто, ф актично оспорювана умова дог овору передбачає відповідал ьність за часткове невиконан ня рішення ради, яка не є цивіл ьно-правовою відповідальніс тю або господарською санкціє ю та не може бути встановлена в договорі.

Зважаючи на віднесення сто ронами оскаржуваного пункту договору до розділу 4 "Орендна плата", слід також зауважити, що положення Цивільного коде ксу України у ст. 212 передбачаю ть можливе обумовлення наста ння або зміни прав та обов'язк ів певною відкладальною обст авиною, щодо якої невідомо, на стане вона чи ні. Проте всупер еч вказаним вимогам обставин и щодо часу підписання позив ачем спірного договору в меж ах або поза межами п'ятимісяч ного строку не могли бути нев ідомими в момент його укладе ння.

Приймаючи до уваги те, що ос каржуваним пунктом договору встановлена п'ятикратна ор ендна плата за землю за періо д до підписання сторонами до говору оренди землі, суд прих одить до висновку, що пункт 4.3 д оговору оренди земельної діл янки від 27.07.06р. не спрямований н а реальне настання правових наслідків, оскільки містить зобов'язання сторони, яке н е можливо виконати внаслідок того, що подія, стосовно якої встановлено зобов'язання, в же відбулась.

Такої ж правової позиції до тримуються Вищий Господарсь кий суд України, яка викладен а ним у постанові № 36/264 від 20.01.2010р.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Судом не приймаються посил ання відповідача на досягнен ня сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, оскі льки предметом спору у даній справі є оспорення позиваче м дійсності однієї з умов (пун кту) договору, що відповідно д о ч. 3 ст. 215 ЦК України може бути з дійснено в судовому порядку, в той час, як обставини, на які посилається відповідач, не є предметом розгляду у даній с праві.

Враховуючи викладене, позо вні вимоги про визнання неді йсним п. 4.3 Договору оренди зем ельної ділянки суд визнає об ґрунтованими та такими, що пі длягають задоволенню.

Стаття 217 Цивільного кодекс у України встановлює, що неді йсність окремої частини прав очину не має наслідком недій сності інших його частин і пр авочину в цілому, якщо можна п рипустити, що правочин був би вчинений і без включення до н ього недійсної частини.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного к одексу України правочин, виз наний судом недійсним, є неді йсним з моменту його вчиненн я.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідн о до ст. 49 Господарського проц есуального кодексу України, підлягають стягненню з відпо відача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольн ити повністю.

2. Визнати недійсни м п. 4.3 договору оренди земельн ої ділянки площею 3 522 кв.м. за ад ресою: м. Київ, вул. Архітектор а Вербицького, 1 (літ. «М) у Дарни цькому районі м. Києва, укладе ний між Київською міською ра дою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, і дентифікаційний код 22883141) та То вариством з обмеженою відпов ідальністю «Термо Кінг У країна»(03150, м. Київ, вул. Тверськ а, буд 6, код 2373198), який посвідчено приватним нотаріусом Київсь кого міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 27.07.06р ., реєстровий № 1221.

3. Стягнути з Київсь кої міської ради (01044, м. Київ, вул . Хрещатик, 36, ідентифікаційни й код 22883141) з будь-якого рахунку, виявленого державним викона вцем під час виконання судов ого рішення, на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Термо Кінг Украї на»(03150, м. Київ, вул. Тверська, бу д 6, код 2373198) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державн ого мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Госп одарського процесуального к одексу України, набирає зако нної сили після закінчення с троку подання апеляційної ск арги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набир ає законної сили після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складен о: 24.09.10р.