Постанова

від 11.06.2024 по справі 201/982/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5259/24 Справа № 201/982/24 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут сервіс Дніпро» на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут сервіс Дніпро» про стягнення майнової та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут сервіс Дніпро» (далі - ТОВ «Добробут сервіс Дніпро») про стягнення майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 14 грудня 2023 року він в особистих справах завітав до своєї знайомої ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: будинок АДРЕСА_1 . При виході з під`їзду після зазначеного візиту, він підсковзнувся, впав та травмувався через ожеледицю. Травмування відбулось на сходах біля під`їзду будинку. В результаті чого позивач отримав закритий перелом задньої частини лівої ноги. При зверненні до КНП «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпропетровської міської ради ним було сплачено благодійний внесок у розмірі 100 грн, було придбано ортез стабілізуючий гомілковостопний Malleo Dynastab Boa, розмір 2 серії 235 за 3149 грн. Оскільки він отримав травму саме тому, що ТОВ «Добробут сервіс Дніпро», яке займається утримання прибудинкові території за адресою: будинок АДРЕСА_1 , неналежним чином виконувало свої обов`язки та не обробили прибудинкову територію від ожеледиці, просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 3149 грн. та 357 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Добробут сервіс Дніпро» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 3149 грн. Стягнуто з ТОВ «Добробут сервіс Дніпро» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. Стягнуто з ТОВ «Добробут сервіс Дніпро» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. Стягнуто з ТОВ «Добробут сервіс Дніпро» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1090,08 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Добробут сервіс Дніпро» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів свого перебування за адресою: будинок АДРЕСА_1 та факту свого травмування саме за вказаною адресою. Будинок взагалі немає сходів при вході у під`їзди. Крім того, вони взагалі не є особою, відповідальною за земельну ділянку, на якій, як наголошує позивач, він травмувався. Сам факту управління будинком АДРЕСА_1 , не покладає на них обов`язку утримувати всю земельну ділянку, на якій розташований будинок. З відео неможливо встановити особу та місце зйомки. З нього вбачається, що особа у кросівках, та наявна посипна суміш на тротуарній плитці біля зовнішньої сторони фасаду будівлі.

Позивач правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову становить 103506 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що відповідно до довідки № 9288 Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпропетровської міської ради ОСОБА_1 констатували діагноз закритий перелом задньої частини лівої ноги та надано первинний огляд. Об 13:59 14 грудня 2023 року та об 14:00 14 грудня 2023 ОСОБА_1 зроблено рентген пошкодженої частини лівої ноги та діагноз.

Відповідно до довідки Дніпропетровського регіонального центру гідрометеорології №994-03/20-436 від 22 грудня 2023 надано відомості про стан погодних умов 14.12.2023 відповідно до спостережень 11:00 спостерігались по опадам: серпанок, снігові зерна; видимість: 1600м; напрямок та швидкість вітру південно-східний -7, порив 10; температура повітря - -1,4С; вологість 97%; атмосферний тиск 747 м.рт.ст.

Позивачем було придбано ортез стабілізуючий гомілковостопний Malleo Dynastab Boa, розмір 2 серії 235 за 3 149 гривень, про що свідчить фіскальний чек 1688586142 ФН4000157225.

Утримання прибудинкові території за адресою: будинок АДРЕСА_1 здійснює ТОВ «Добробут сервіс Дніпро».

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що 14 грудня 2023 року він перебував за адресою будинок АДРЕСА_1 . Того ж дня при виході з під`їзду, після візиту до своєї знайомої ОСОБА_2 , яка є власницею квартири за вищевказаною адресою позивач підсковзнувся, впав та травмувався через ожеледицю.Травмування відбулось на сходах біля під`їзду будинку, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 , про що свідчить відеозапис події.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків по посипанню льоду на прибудинковій території призвело до травмування позивача, тому відповідач має відшкодувати спричинену позивачу майнову шкоду та з урахуванням принципів розумності і справедливості, 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий аспект захисту права полягає в тому, що згідно зі ст. 19 ЦПК України, загальні суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Частиною першої статті 17 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закону) балансоутримувач забезпечує належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.

За змістом положень статті 13 зазначеного Закону, до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, серед іншого, території загального користування: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій.

За вимогами частини другої статті 18 цього Закону, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об`єкти благоустрою (їх частини); відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що судом першої інстанції було вказано про встановлення ряду обставин, які є недоведеними.

Суд першої інстанції вважав установленими обставинами, що 14 грудня 2023 року позивач перебував за адресою: будинок АДРЕСА_1 , в особистих справах у своєї знайомої. Того ж дня при виході з під`їзду, після візиту до своєї знайомої ОСОБА_2 , яка є власницею квартири за вищевказаною адресою, позивач підсковзнувся, впав та травмувався через ожеледицю, що травмування відбулось на сходах біля під`їзду будинку, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 , про що свідчить відеозапис події.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно вимог статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем доведено факт того, що 14 грудня 2023 року йому констатували діагноз: закритий перелом задньої частини лівої ноги та надали первинний огляд, зробили рентген пошкодженої частини лівої ноги. Також позивачем було сплачено грошовий внесок 100 грн. та придбано ортез стабілізуючий гомілковостопний Malleo Dynastab Boa, розмір 2 серії 235 за 3149 грн., про що свідчить фіскальний чек 1688586142 ФН4000157225 (а.с.13-21).

Позивачем додано відео падіння, яке взято судом першої інстанції до уваги. В той же час, колегія суддів наголошує на тому, що сам лише факт падіння позивача у дворі будинку, на сходах біля під`їзду за адресою: будинок АДРЕСА_1 , без надання позивачем будь-яких інших доказів на підтвердження встановленого йому діагнозу, а саме: закритий перелом задньої частини лівої ноги, не може бути підставою для задоволення позову.

Так позивачем не надано належних доказів на підтвердження виклику швидкої допомоги на місце падіння або поліції. Не надано доказів на підтвердження складення жодного акту за вказаною подією, не заявлено свідків зазначеної події, не надано жодної довідки та будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Натомість, з матеріалів даної справи та доказів, наданих позивачем, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача, як виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території, з наслідками - травмуванням позивача.

Тобто є недоведеним факт саме травмування позивача на сходах біля під`їзду за адресою: будинок АДРЕСА_1 , через неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків по посипанню льоду на прибудинковій території.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на задоволення апеляційної скарги ТОВ «Добробут сервіс Дніпро», судовий збір понесений ними за подачу апеляційної скарги у розмірі 5087,04 грн. відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут сервіс Дніпро» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут сервіс Дніпро» про стягнення майнової та моральної шкоди відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут сервіс Дніпро» (ЄДРПОУ 44043724) судовий збір у розмірі 5087,04 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л.Демченко

М.О.Макаров