Рішення

від 12.06.2024 по справі 760/4797/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/4797/19

2/760/1386/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі:головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кавун В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

18.02.2019 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.03.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

18.06.2019 представником позивача було подано до суду уточнену позовну заяву з додатками.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.06.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

15.08.2019 представником позивача було подано до суду заяву про усунення недоліків з позовною заявою датованою 12.08.2019 у якій представник позивача просить прийняти таку позовну заяву у новій редакції до провадження.

Відповідно до останньої редакції позовної заяви позивач просить:

Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_6» за інтернет-посиланням посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме: «Будущий глава ГФС ОСОБА_6, начал свою трудовую деятельность на Николаевской таможне. Позднее - была предпринимательская деятельность, во время которой он, вместе со своим братом ОСОБА_22, якобы разбирал заводы на металл на юге Украины. С 1999 года начал работать в Управлении СБУ Николаевской области и только в 2010 году начинает свою трудовую деятельность в фискальных органах. 18 декабря 2010 года декретом №893/2010 ОСОБА_30 был награжден Орденом Святого ОСОБА_3 IV степеня. Это одна из самых влиятельных масонских организаций времен президента ОСОБА_4 . Членские взносы за такой орден могут достигать 30 тыс. долларов США. По слухам; только членский взнос ОСОБА_24 за орден составил 10 тыс. долларов США. Но данные отчисления в декларациях ОСОБА_24 не отображены. Сын главы ГФС - ОСОБА_23 с 2015 года проходит обучение в Нидерландах. Где проживает вместе со своей девушкой, без которой отказывался покинуть Украину. Стоимость и проживания и обучения, которое обходится более 20 000 евро в год, оплачивает отец. Перед назначением ОСОБА_24 на должность начальника Одесской таможни ОСОБА_6 переписал имущество на своего сына. Совсем недавно, по поручению ОСОБА_25 - его брат ОСОБА_26, посещал Амстердам чтобы приобрести там квартиру племяннику за 150 тыс., евро, которую глава ГФС «забывает» указать в декларации. Для того чтобы беспрепятственно пройти пограничный контроль и скрыть наличку (не декларировать 150 тыс. евро) ОСОБА_6 «организовал» брату ОСОБА_32 удостоверение сотрудника Интерпола. Также в 2016 году ОСОБА_30 получил квартиру в Киеве в элитном доме для генералов и политиков и сделал в ней ремонт за 90 тыс. долларов США, данные расходы он так же «забывает» указывать в декларации. В 2016 году «покровители» назначают ОСОБА_24 начальником Главного межрегионального управления оперативного обеспечения зоны проведения АТО ГФС Украины, а также командиром спецподразделения «Фантом». Пользуясь служебным положением, организовывает более десятка конверт центров под прикрытием ГФС и СБУ. Сотрудники данных служб сами направляли в данные центры все крупные предприятия экспортеров и импортеров юга Украины. По схеме «без растаможки» для потребностей АТО завозят в Украину коммерческий автотранспорт для продажи. Полученную от Канады для потребностей АТО партию военных джипов Гелендваген (Mercedes-Benz 2500) продавали «на право и на лево». Якобы часть партии ОСОБА_30 оформил на родных и вип- руководства ГФС для комфорта на охоте и рыбалке. По слухам, сам ОСОБА_30 себе оставил три военных Mercedes-Be nz 2500: один оформил на отца, а два без регистрации стоят в гаражах.В 2016 году ОСОБА_30 устраивает себе в спецподразделения «Фантом» в прямое подчинение родного брата ОСОБА_24 ОСОБА_5 , который игнорирует подачу деклараций, а также нарушает ст. 27 ЗУ «О коррупции», согласно которой не допускается пряное подчинение близьких лиц. Брат ОСОБА_24 - ОСОБА_26 необходим для реализации схем по торговле и контроле поставок продуктов питания и товаров на неподконтрольной Украине территории. Ранее ОСОБА_33 ОСОБА_30 под прикрытием бизнесмена - волонтера получал пропуски от ГФС и ездил на неподконтрольную территорию АТО. ОСОБА_30 для брата ОСОБА_27 не жалел внеочередных званий, наград под каждый праздник, зарплаты. Собственноручно публично награждал брата как мецената и бизнесмена, и волонтера АТО - вручая награду по телевиденью. С 2016 года ОСОБА_6 так же по совместительству работает начальником Межведомственного целевого центра по предотвращению и выявлению нарушений законодательства по вопросам государственного таможенного дела (в народе «черная сотня»), А также получает (покупает) внеочередное звание полковника СБУ, хотя не является штатным сотрудником СБУ. Тогда же начинает жить открыто на широкую ногу и переводит крупные суммы родным и доверенным лицам для отмывания и легализации незаконно полученных средств. С 2017 года по протекции ОСОБА_35 назначается начальником Одесской таможни ГФС Украины. ОСОБА_30 возглавил контроль потоков и организовал схемы по ввозу контрабанды зеленым коридором за 30% от стоимости товара, а также схемы по взыманию дани за растаможку автомобилей из США и Европы, контрабанду товаров международных брендов (телефоны, техника, одежда, обувь), продуктов питания и ГСМ, схемы по хищению арестованной контрабанды с территории таможенного терминала, не учтенное изъятие контрабанды (ценностей, средств, наркотикой, картин, янтаря). В сентябре 2018 года ОСОБА_30 назначается и.о. главы Государственной фискальной службы Украины. Его назначение лоббирует ОСОБА_7 , ОСОБА_34 и лично ОСОБА_8 - якобы временно до окончания конкурса на должность главы ГФС. Но это сделано специально, чтобы затянуть нахождение ОСОБА_25 на должности до получения внеочередного звания полковника, и как минимум пол года стажа на категории госслужащего такого ранга. Для этого назначения, по указанию ОСОБА_8 , конкурс на должность главы ГФС отменили. Якобы по инициативе Минфина Украины в рамках реформирования ГФС для разделения ведомства на налоговую и таможню. Это дало возможность Гоойсману поставить полностью контролируемого Главу ГФС, для контроля всех его схем и потоков с таможни для обогащения и финансирования политической партии и его предвыборной компании. По слухам, в сентябре 2018 года на имя президента была направлено представление на ОСОБА_25 о присвоении ему внеочередного звания генерал - майора Украины. Подписание Указа планируется в конце ноября 2018 года. Также, по данным источников, установлено, что ОСОБА_30 ОСОБА_9 как чиновник в нарушение закона имеет еще два гражданства - Канады и Румынии. Последние два года ОСОБА_30 вкладывает и наращивает бизнес активы: 1. Торговые марки «LAGRIMA DE OLIVA» и «LAGRIMA DEL SOL» - производство оливкового и подсолнечного масла с добавками, которое реализуется через NOVUS, Розетка, Ашан, Сільпо, Фора, Епіцентр, Грош, Альянс, т.д. Часть товара поставляется в Крым по особому коридору, через зону АТО. 2. Теплицы для аэропоники - закуплены под Киевом , где выращивают помидоры, огурцы, капусту, синие и другие культуры. 3. Промышленное разведение малька и выращивание рыбы в специально созданных плантациях в Киеве. Данным бизнесом занимается лично ОСОБА_30 с братом и доверенным лицом ОСОБА_12 . 4. Торговой маркой «Fragranza» одежда, обувь, аксессуары все из Италии . Для чего открыл сеть магазинов и бутиков . В магазинах реализуется весь изъятый в Одесской таможне конфискат, элитных европейских брендов и часть продукции изготовленной в Украине и поставляемой на экспорт. Данный бизнес оформлен на жену брата ОСОБА_14 , которая содержит магазин в г. Одесса, ТРЦ «City Center» (Таирово) и рекламирует его публично на своей странице в фейсбук и инстаграм. 5. Торговая марка «Danhera»- сеть магазинов и бутиков элитной бытовой химии, косметики, парфюмерии из Италии. Данные бизнес оформлен на гражданскую супругу ОСОБА_24 - ОСОБА_15 , и по совместительству родную сестру жены брата - ОСОБА_28. Бизнес вместе с сестрой в г. Одесса, ТРЦ «City Center» (Таирово). 6. Торговая марка «MiZari» и торговая марка «Mario Muzi» - сеть магазинов и бутиков в Харькове под одежду, обувь, аксессуары производства Италии. Данные бизнес оформлен на дальнюю родственницу ОСОБА_29 , которая держит сеть магазинов в г. Харьков, ТРЦ «Дафи», ТРЦ «Магелан», ТРЦ «Барбашово», магазин ул. Пушкинская, 43. Перечень части фирм, которые ОСОБА_6 оформил на своих родных и приближенных: 1. ТОВ «СІТІ-ФЕРМА», код 40367071 2. ТОВ «СТЕПОВА-ФЕРМА», код 42091802 3. ТОВ «ЛА САЛЮТТЕ», код 41752634 4. ТОВ «ПЕНОТЕРМБУД», код 36880181 5. ТОВ «ВИДИС», код 36880216 6. МОО БГО «АСОЦІАЦІЯ» К», код 36700668 7. ФЛП ОСОБА_16 8. ФЛП ОСОБА_17 9. ФЛП ОСОБА_36 10. ФЛП ОСОБА_31 11. ФЛП ОСОБА_19 12. ФЛП ОСОБА_18 ».

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_6» за інтернет-посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме: «Будущий глава ГФС ОСОБА_6, начал свою трудовую деятельность на Николаевской таможне. Позднее - была предпринимательская деятельность, во время которой он, вместе со своим братом ОСОБА_22, якобы разбирал заводы на металл на юге Украины. С 1999 года начал работать в Управлении СБУ Николаевской области и только в 2010 году начинает свою трудовую деятельность в фискальных органах. 18 декабря 2010 года декретом №893/2010 ОСОБА_30 был награжден Орденом Святого ОСОБА_3 IV степеня. Это одна из самых влиятельных масонских организаций времен президента ОСОБА_4 . Членские взносы за такой орден могут достигать 30 тыс. долларов США. По слухам; только членский взнос ОСОБА_24 за орден составил 10 тыс. долларов США. Но данные отчисления в декларациях ОСОБА_24 не отображены. Сын главы ГФС - ОСОБА_23 с 2015 года проходит обучение в Нидерландах. Где проживает вместе со своей девушкой, без которой отказывался покинуть Украину. Стоимость и проживания и обучения, которое обходится более 20 000 евро в год, оплачивает отец. Перед назначением ОСОБА_24 на должность начальника Одесской таможни ОСОБА_6 переписал имущество на своего сына. Совсем недавно, по поручению ОСОБА_25 - его брат ОСОБА_26, посещал Амстердам чтобы приобрести там квартиру племяннику за 150 тыс, евро, которую глава ГФС «забывает» указать в декларации. Для того чтобы беспрепятственно пройти пограничный контроль и скрыть наличку (не декларировать 150 тыс. евро) ОСОБА_6 «организовал» брату ОСОБА_32 удостоверение сотрудника Интерпола. Также в 2016 году ОСОБА_30 получил квартиру в Киеве в элитном доме для генералов и политиков и сделал в ней ремонт за 90 тыс. долларов США, данные расходы он так же «забывает» указывать в декларации. В 2016 году «покровители» назначают ОСОБА_24 начальником Главного межрегионального управления оперативного обеспечения зоны проведения АТО ГФС Украины, а также командиром спецподразделения «Фантом». Пользуясь служебным положением, организовывает более десятка конверт центров под прикрытием ГФС и СБУ. Сотрудники данных служб сами направляли в данные центры все крупные предприятия экспортеров и импортеров юга Украины. По схеме «без растаможки» для потребностей АТО завозят в Украину коммерческий автотранспорт для продажи. Полученную от Канады для потребностей АТО партию военных джипов Гелендваген (Mercedes-Benz 2500) продавали «на право и на лево». Якобы часть партии ОСОБА_30 оформил на родных и вип- руководства ГФС для комфорта на охоте и рыбалке. По слухам, сам ОСОБА_30 себе оставил три военных Mercedes-Benz 2500: один оформил на отца, а два без регистрации стоят в гаражах.В 2016 году ОСОБА_30 устраивает себе в спецподразделения «Фантом» в прямое подчинение родного брата ОСОБА_24 ОСОБА_5 , который игнорирует подачу деклараций, а также нарушает ст. 27 ЗУ «О коррупции», согласно которой не допускается пряное подчинение близьких лиц. Брат ОСОБА_24 - ОСОБА_26 необходим для реализации схем по торговле и контроле поставок продуктов питания и товаров на неподконтрольной Украине территории. Ранее ОСОБА_33 ОСОБА_30 под прикрытием бизнесмена - волонтера получал пропуски от ГФС и ездил на неподконтрольную территорию АТО. ОСОБА_30 для брата ОСОБА_27 не жалел внеочередных званий, наград под каждый праздник, зарплаты. Собственноручно публично награждал брата как мецената и бизнесмена, и волонтера АТО - вручая награду по телевиденью. С 2016 года ОСОБА_6 так же по совместительству работает начальником Межведомственного целевого центра по предотвращению и выявлению нарушений законодательства по вопросам государственного таможенного дела (в народе «черная сотня»), А также получает (покупает) внеочередное звание полковника СБУ, хотя не является штатным сотрудником СБУ. Тогда же начинает жить открыто на широкую ногу и переводит крупные суммы родным и доверенным лицам для отмывания и легализации незаконно полученных средств. С 2017 года по протекции ОСОБА_35 назначается начальником Одесской таможни ГФС Украины. ОСОБА_30 возглавил контроль потоков и организовал схемы по ввозу контрабанды зеленым коридором за 30% от стоимости товара, а также схемы по взыманию дани за растаможку автомобилей из США и Европы, контрабанду товаров международных брендов (телефоны, техника, одежда, обувь), продуктов питания и ГСМ, схемы по хищению арестованной контрабанды с территории таможенного терминала, не учтенное изъятие контрабанды (ценностей, средств, наркотикой, картин, янтаря). В сентябре 2018 года ОСОБА_30 назначается и.о. главы Государственной фискальной службы Украины. Его назначение лоббирует ОСОБА_7 , ОСОБА_34 и лично ОСОБА_8 - якобы временно до окончания конкурса на должность главы ГФС. Но это сделано специально, чтобы затянуть нахождение ОСОБА_25 на должности до получения внеочередного звания полковника, и как минимум пол года стажа на категории госслужащего такого ранга. Для этого назначения, по указанию ОСОБА_8 , конкурс на должность главы ГФС отменили. Якобы по инициативе Минфина Украины в рамках реформирования ГФС для разделения ведомства на налоговую и таможню. Это дало возможность Гоойсману поставить полностью контролируемого Главу ГФС, для контроля всех его схем и потоков с таможни для обогащения и финансирования политической партии и его предвыборной компании. По слухам, в сентябре 2018 года на имя президента была направлено представление на ОСОБА_25 о присвоении ему внеочередного звания генерал - майора Украины. Подписание Указа планируется в конце ноября 2018 года. Также, по данным источников, установлено, что ОСОБА_30 ОСОБА_9 как чиновник в нарушение закона имеет еще два гражданства - Канады и Румынии. Последние два года ОСОБА_30 вкладывает и наращивает бизнес активы: 1. Торговые марки «LAGRIMA DE OLIVA» и «LAGRIMA DEL SOL» - производство оливкового и подсолнечного масла с добавками, которое реализуется через NOVUS, Розетка, Ашан, Сільпо, Фора, Епіцентр, Грош, Альянс, т.д. Часть товара поставляется в Крым по особому коридору, через зону АТО. 2. Теплицы для аэропоники - закуплены под Киевом , где выращивают помидоры, огурцы, капусту, синие и другие культуры. 3. Промышленное разведение малька и выращивание рыбы в специально созданных плантациях в Киеве. Данным бизнесом занимается лично ОСОБА_30 с братом и доверенным лицом ОСОБА_12 . 4. Торговой маркой «Fragranza» одежда, обувь, аксессуары все из Италии . Для чего открыл сеть магазинов и бутиков . В магазинах реализуется весь изъятый в Одесской таможне конфискат, элитных европейских брендов и часть продукции изготовленной в Украине и поставляемой на экспорт. Данный бизнес оформлен на жену брата ОСОБА_14 , которая содержит магазин в г. Одесса, ТРЦ «City Center» (Таирово) и рекламирует его публично на своей странице в фейсбук и инстаграм. 5. Торговая марка «Danhera»- сеть магазинов и бутиков элитной бытовой химии, косметики, парфюмерии из Италии. Данные бизнес оформлен на гражданскую супругу ОСОБА_24 - ОСОБА_15 , и по совместительству родную сестру жены брата - ОСОБА_28. Бизнес вместе с сестрой в г. Одесса, ТРЦ «City Center» (Таирово). 6. Торговая марка «MiZari» и торговая марка «Mario Muzi» - сеть магазинов и бутиков в Харькове под одежду, обувь, аксессуары производства Италии. Данные бизнес оформлен на дальнюю родственницу ОСОБА_29 , которая держит сеть магазинов в г. Харьков, ТРЦ «Дафи», ТРЦ «Магелан», ТРЦ «Барбашово», магазин ул. Пушкинская, 43. Перечень части фирм, которые ОСОБА_6 оформил на своих родных и приближенных: 1. ТОВ «СІТІ-ФЕРМА», код 40367071 2. ТОВ «СТЕПОВА-ФЕРМА», код 42091802 3. ТОВ «ЛА САЛЮТТЕ», код 41752634 4. ТОВ «ПЕНОТЕРМБУД», код 36880181 5. ТОВ «ВИДИС», код 36880216 6. МОО БГО «АСОЦІАЦІЯ» К», код 36700668 7. ФЛП ОСОБА_16 8. ФЛП ОСОБА_17 9. ФЛП ОСОБА_36 10. ФЛП ОСОБА_31 11. ФЛП ОСОБА_19 12. ФЛП ОСОБА_18 » шляхом опублікування протягом днів з дня набрання рішенням суду законної сили на сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 наступного тексту спростування: Рішенням Соломянського районного суду м Києва визнано недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_6» за інтернет-посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме: «Будущий глава ГФС ОСОБА_6, начал свою трудовую деятельность на Николаевской таможне. Позднее - была предпринимательская деятельность, во время которой он, вместе со своим братом ОСОБА_22, якобы разбирал заводы на металл на юге Украины. С 1999 года начал работать в Управлении СБУ Николаевской области и только в 2010 году начинает свою трудовую деятельность в фискальных органах. 18 декабря 2010 года декретом №893/2010 ОСОБА_30 был награжден Орденом Святого ОСОБА_3 IV степеня. Это одна из самых влиятельных масонских организаций времен президента ОСОБА_4 . Членские взносы за такой орден могут достигать 30 тыс. долларов США. По слухам; только членский взнос ОСОБА_24 за орден составил 10 тыс. долларов США. Но данные отчисления в декларациях ОСОБА_24 не отображены. Сын главы ГФС - ОСОБА_23 с 2015 года проходит обучение в Нидерландах. Где проживает вместе со своей девушкой, без которой отказывался покинуть Украину. Стоимость и проживания и обучения, которое обходится более 20 000 евро в год, оплачивает отец. Перед назначением ОСОБА_24 на должность начальника Одесской таможни ОСОБА_6 переписал имущество на своего сына. Совсем недавно, по поручению ОСОБА_25 - его брат ОСОБА_26, посещал Амстердам чтобы приобрести там квартиру племяннику за 150 тыс, евро, которую глава ГФС «забывает» указать в декларации. Для того чтобы беспрепятственно пройти пограничный контроль и скрыть наличку (не декларировать 150 тыс. евро) ОСОБА_6 «организовал» брату ОСОБА_32 удостоверение сотрудника Интерпола. Также в 2016 году ОСОБА_30 получил квартиру в Киеве в элитном доме для генералов и политиков и сделал в ней ремонт за 90 тыс. долларов США, данные расходы он так же «забывает» указывать в декларации. В 2016 году «покровители» назначают ОСОБА_24 начальником Главного межрегионального управления оперативного обеспечения зоны проведения АТО ГФС Украины, а также командиром спецподразделения «Фантом». Пользуясь служебным положением, организовывает более десятка конверт центров под прикрытием ГФС и СБУ. Сотрудники данных служб сами направляли в данные центры все крупные предприятия экспортеров и импортеров юга Украины. По схеме «без растаможки» для потребностей АТО завозят в Украину коммерческий автотранспорт для продажи. Полученную от Канады для потребностей АТО партию военных джипов Гелендваген (Mercedes-Benz 2500) продавали «на право и на лево». Якобы часть партии ОСОБА_30 оформил на родных и вип- руководства ГФС для комфорта на охоте и рыбалке. По слухам, сам ОСОБА_30 себе оставил три военных Mercedes-Benz 2500: один оформил на отца, а два без регистрации стоят в гаражах.В 2016 году ОСОБА_30 устраивает себе в спецподразделения «Фантом» в прямое подчинение родного брата ОСОБА_24 ОСОБА_5 , который игнорирует подачу деклараций, а также нарушает ст. 27 ЗУ «О коррупции», согласно которой не допускается пряное подчинение близьких лиц. Брат ОСОБА_24 - ОСОБА_26 необходим для реализации схем по торговле и контроле поставок продуктов питания и товаров на неподконтрольной Украине территории. Ранее ОСОБА_33 ОСОБА_30 под прикрытием бизнесмена - волонтера получал пропуски от ГФС и ездил на неподконтрольную территорию АТО. ОСОБА_30 для брата ОСОБА_27 не жалел внеочередных званий, наград под каждый праздник, зарплаты. Собственноручно публично награждал брата как мецената и бизнесмена, и волонтера АТО - вручая награду по телевиденью. С 2016 года ОСОБА_6 так же по совместительству работает начальником Межведомственного целевого центра по предотвращению и выявлению нарушений законодательства по вопросам государственного таможенного дела (в народе «черная сотня»), А также получает (покупает) внеочередное звание полковника СБУ, хотя не является штатным сотрудником СБУ. Тогда же начинает жить открыто на широкую ногу и переводит крупные суммы родным и доверенным лицам для отмывания и легализации незаконно полученных средств. С 2017 года по протекции ОСОБА_35 назначается начальником Одесской таможни ГФС Украины. ОСОБА_30 возглавил контроль потоков и организовал схемы по ввозу контрабанды зеленым коридором за 30% от стоимости товара, а также схемы по взыманию дани за растаможку автомобилей из США и Европы, контрабанду товаров международных брендов (телефоны, техника, одежда, обувь), продуктов питания и ГСМ, схемы по хищению арестованной контрабанды с территории таможенного терминала, не учтенное изъятие контрабанды (ценностей, средств, наркотикой, картин, янтаря). В сентябре 2018 года ОСОБА_30 назначается и.о. главы Государственной фискальной службы Украины. Его назначение лоббирует ОСОБА_7 , ОСОБА_34 и лично ОСОБА_8 - якобы временно до окончания конкурса на должность главы ГФС. Но это сделано специально, чтобы затянуть нахождение ОСОБА_25 на должности до получения внеочередного звания полковника, и как минимум пол года стажа на категории госслужащего такого ранга. Для этого назначения, по указанию ОСОБА_8 , конкурс на должность главы ГФС отменили. Якобы по инициативе Минфина Украины в рамках реформирования ГФС для разделения ведомства на налоговую и таможню. Это дало возможность Гоойсману поставить полностью контролируемого Главу ГФС, для контроля всех его схем и потоков с таможни для обогащения и финансирования политической партии и его предвыборной компании. По слухам, в сентябре 2018 года на имя президента была направлено представление на ОСОБА_25 о присвоении ему внеочередного звания генерал - майора Украины. Подписание Указа планируется в конце ноября 2018 года. Также, по данным источников, установлено, что ОСОБА_30 ОСОБА_9 как чиновник в нарушение закона имеет еще два гражданства - Канады и Румынии. Последние два года ОСОБА_30 вкладывает и наращивает бизнес активы: 1. Торговые марки «LAGRIMA DE OLIVA» и «LAGRIMA DEL SOL» - производство оливкового и подсолнечного масла с добавками, которое реализуется через NOVUS, Розетка, Ашан, Сільпо, Фора, Епіцентр, Грош, Альянс, т.д. Часть товара поставляется в Крым по особому коридору, через зону АТО. 2. Теплицы для аэропоники - закуплены под Киевом , где выращивают помидоры, огурцы, капусту, синие и другие культуры. 3. Промышленное разведение малька и выращивание рыбы в специально созданных плантациях в Киеве. Данным бизнесом занимается лично ОСОБА_30 с братом и доверенным лицом ОСОБА_12 . 4. Торговой маркой «Fragranza» одежда, обувь, аксессуары все из Италии . Для чего открыл сеть магазинов и бутиков . В магазинах реализуется весь изъятый в Одесской таможне конфискат, элитных европейских брендов и часть продукции изготовленной в Украине и поставляемой на экспорт. Данный бизнес оформлен на жену брата ОСОБА_14 , которая содержит магазин в г. Одесса, ТРЦ «City Center» (Таирово) и рекламирует его публично на своей странице в фейсбук и инстаграм. 5. Торговая марка «Danhera»- сеть магазинов и бутиков элитной бытовой химии, косметики, парфюмерии из Италии. Данные бизнес оформлен на гражданскую супругу ОСОБА_24 - ОСОБА_15 , и по совместительству родную сестру жены брата - ОСОБА_28. Бизнес вместе с сестрой в г. Одесса, ТРЦ «City Center» (Таирово). 6. Торговая марка «MiZari» и торговая марка «Mario Muzi» - сеть магазинов и бутиков в Харькове под одежду, обувь, аксессуары производства Италии. Данные бизнес оформлен на дальнюю родственницу ОСОБА_29 , которая держит сеть магазинов в г. Харьков, ТРЦ «Дафи», ТРЦ «Магелан», ТРЦ «Барбашово», магазин ул. Пушкинская, 43. Перечень части фирм, которые ОСОБА_6 оформил на своих родных и приближенных: 1. ТОВ «СІТІ-ФЕРМА», код 40367071 2. ТОВ «СТЕПОВА-ФЕРМА», код 42091802 3. ТОВ «ЛА САЛЮТТЕ», код 41752634 4. ТОВ «ПЕНОТЕРМБУД», код 36880181 5. ТОВ «ВИДИС», код 36880216 6. МОО БГО «АСОЦІАЦІЯ» К», код 36700668 7. ФЛП ОСОБА_16 8. ФЛП ОСОБА_17 9. ФЛП ОСОБА_36 10. ФЛП ОСОБА_31 11. ФЛП ОСОБА_19 12. ФЛП ОСОБА_18 » у зв`язку з чим повідомляємо, що поширена ОСОБА_2 інформація є недостовірною, неправдивою та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_2 як власника сайта розмістити протягом 5 днів з дня набрання рішення суду законної сили на ІНФОРМАЦІЯ_8 зазначений вище текст спростування.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн. моральної шкоди.

Позовна заява мотивована, зокрема, тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_6» за інтернет-посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 опублікована стаття автора ОСОБА_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Позивач посилається, що викладені у вказаній публікації факти та твердження про позивача порушують особисті немайнові права останнього та завдають йому моральної шкоди, оскільки: є недостовірними; носять відкрито негативний характер; поширені серед невизначеного кола осіб; створюють негативне враження в очах громадськості як про позивача безпосередньо, так і про його професійну діяльність; паплюжать ділову репутацію позивача як очільника Державної фіскальної служби України.

Вважає, що недостовірна інформація про позивача має бути спростована відповідачем який її поширив. Також вказує, що наслідком протиправних дій відповідача, що виявилися у приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, є притягнення до відповідальності порушника шляхом зобов`язання відшкодувати позивачу моральну шкоду, яку оцінює в 100 000,00 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27.08.2019 у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу також копію позовної заяви з додатками.

Відзиву на позов відповідач у встановленому законом порядку строк не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то сторони у судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

При розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у пунктах 9-12 роз`яснив судам, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

В Україні відсутнє окреме правове регулювання (спеціальний закон) Інтернет-ЗМІ. До таких правовідносин підлягають застосуванню: Конституція України, ЦК України, Закони України: «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформаційні агентства», «Про авторське право і суміжні права» тощо, а також міжнародні стандарти: Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прецедентна практика Європейського суду з прав людини, Резолюція Ради ООН «Про сприяння, захист та здійснення прав людини в Інтернет (05.07.2012), Рекомендація КМРЄ щодо посібника з прав людини для Інтернет-користувачів (СМ/Rec(2014)6) тощо.

Верховним Судом України щодо визначення належного відповідача у разі поширення інформації в мережі Інтернет, яку позивач просить спростувати, сформовано сталу судову практику, у тому числі щодо фіксації (збір, надання) доказів, їх допустимість та достовірність, експертизи у сфері телекомунікаційних систем, дослідження змісту веб-сторінок, оцінки електронних доказів (копій).

Позивач звертаючись до суду та мотивуючи порушення своїх особистих немайнових прав публікацією в мережі Інтернет, до позову надає роздруківку статті від ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_6» за інтернет-посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (т.1 а.с.177-179) у вигляді аркушів паперу з відтворенням тексту оскаржуваної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

За змістом ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.

Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

За цим критерієм електронні докази можна поділяти на: 1) зафіксовані учасниками судової справи власноруч (наприклад, власним електронним цифровим підписом); 2) докази, закріплені за допомогою нотаріуса; 3) зафіксовані спеціально уповноваженими особами.

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 1, 2 ст. 100 ЦПК України).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 3, 5 ст. 100 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги та наявні у справі докази, суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження розміщення оскаржуваної інформації відповідачем в мережі Інтернет.

Надані позивачем у матеріали справи аркуші паперу з відтворенням тексту оскаржуваної інформації за зовнішнім видом схожим на роздруківку з веб-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до ст. 95, 100 ЦПК України не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази факту поширення недостовірної інформації, оскільки вони не відповідають приписам зазначених статей.

Відповідно до ЗУ «Про авторські в суміжна права» веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, зокрема об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайта і (або) облікового запису власника цього веб-сайта, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом, а веб-сторінка - складова частина веб-сайта розташована за спеціальною адресою в мережі Інтернет.

Відповідно до п. 46 Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» роздруківки Інтернет - сторінок (web-сторінок) самі по собі не можуть бути доказом у справі.

Разом з тим, роздруківка статті з сайту, яка за твердженням позивача створена відповідачем та на якій відповідач поширив недостовірну інформацію про позивача, експертом чи спеціалістом за спеціальністю «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів» не досліджувалася.

Будь-які висновки фахівця в галузі дослідження телекомунікаційних систем суду стороною позивача не надавались.

Оцінюючи наявні матеріали справи, суд вважає, що позивачем не було надано належних доказів, які б свідчили про розміщення оскаржуваної інформації відповідачем за певною адресою в мережі Інтернет, що вказує на неможливість встановлення та перевірки наявності цієї інформації.

Разом з цим, суд також звертає на наступне.

Так, позивач у позові вказує, що автором оскаржуваної інформації та власником веб-сайту де вона розміщена є ОСОБА_2 , який визначений позивачем як відповідач у спорі. Також, про те, що ОСОБА_2 є автором статті та власником веб-сайту, позивач зазначає у заяві про усунення недоліків від 12.08.2019, що надійшла до суду 15.08.2019 (т.2 а.с. 50-52), та додатку до заяви, що надійшов до суду 19.08.2019 (т.2 а.с. 60-62), у яких представник позивача посилається на дані обставини з відсилкою про їх встановлення у довідці з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 31.07.2019 № 83/2019-Д.

Між тим, в наданій позивачем довідці ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 31.07.2019 № 83/2019-Д (т.2 а.с. 63-78) щодо наповнення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 вказано, що останній позиціонує себе в якості веб-сайту ОСОБА_20 на якому розміщені, зокрема, ідентифікатори - адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Фейсбук: ІНФОРМАЦІЯ_7; альтернативний фейсбук: ІНФОРМАЦІЯ_9; фейсбук ІНФОРМАЦІЯ_10; Телеграм: ІНФОРМАЦІЯ_5 Твіттер: ІНФОРМАЦІЯ_11; YouTube ІНФОРМАЦІЯ_12.

Проте, оскільки з наданої довідки вбачається, що на сайті відсутні інші відомості, що характеризують фізичну особу для її ідентифікації, розміщення на сайті інформації про його належність ОСОБА_21 , на думку суду, не є беззаперечним доказом авторства та власності сайту саме визначеного позивачем відповідача - ОСОБА_2 .

Між тим, у довідці також зазначено, що метою встановлення власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 можливо витребувати відповідно до законодавства (зокрема, в судовому порядку): дані про реєстранта доменного імені у реєстратора цього доменного імені - ІНФОРМАЦІЯ_13; дані про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет - у хостинг-провайдера цього веб-сайту - ІНФОРМАЦІЯ_15.; дані про володільця облікового запису, що використовуються для розміщення веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_8 у мережі Інтернет - у реєстранта доменого імені ІНФОРМАЦІЯ_14 та/або отримувача послуг хостинга.

Тобто, достовірно встановити власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 можливо за умови вчинення певних дій - витребування інформації, які залежать від ініціативи позивача.

За умовами частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Разом з тим, як позивач, так і його представник не заявляли клопотання про витребування доказів судом.

Отже, з огляду на вказане вище, позивач був обізнаний про можливість встановити належних відповідачів, але не вжив всіх залежних від нього заходів для цього.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про те, що позивачем не доведено факт розміщення оскаржуваної інформації в мережі Інтернет та факт поширення цієї інформації відповідачем.

Та обставина, що відповідачем не було подано своїх заперечень проти позову також не є свідченням про визнання фактів наявності поширення спірної інформації, з огляду на викладене вище.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не було доведено факту поширення саме відповідачем недостовірної та такої, що завдає шкоду честі, гідності та ділової репутації позивача інформації, тобто не доведено, що саме залучений відповідач має відповідати за позовом.

Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволені позову.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходь до висновку про недоведеність позивачем факту поширення недостовірної інформації та, що саме залучений відповідач має відповідати за позовом, а тому позов задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, правові підстави для стягнення понесених позивачем судових витрат з відповідача, відсутні.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.ст. 15, 16, 277, 275, 277, 297, 299,302 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-84, 89-100, 133,141, 259, 263-265, 268-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.06.2024.

Суддя О.М. Букіна