Ухвала

від 12.06.2024 по справі 120/7624/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

12 червня 2024 р.Справа № 120/7624/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук А.В., розглянувши у письмово заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматись від вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - Національне агенство) з вимогами:

- визнати протиправними дії щодо прийняття до розгляду і перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в кандидатській дисертації ОСОБА_1 (реєстраційний № 28-АД від 25.09.2023);

- зобов`язати утриматися від розгляду Комітету з питань етики про наявність фактів академічного плагіату в кандидатській дисертації ОСОБА_1 "Електрохірургічне лікування кіст печінки (клініко-експериментальне дослідження") фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату), від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в кандидатській дисертації ОСОБА_1 (реєстраційний № 28-АД від 25.09.2023) та від прийняття рішення за результатами розгляду подання.

Разом із позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить у порядку забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі заборонити Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти:

1) вчиняти будь-які дії щодо розгляду подання Комітету з питань етики про наявність фактів академічного плагіату в кандидатській дисертації ОСОБА_1 "Електрохірургічне лікування кіст печінки (клініко-експериментальне дослідження") фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату);

2) вчиняти будь-які дії по розгляду справи щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у захищеній 18.04.2017 дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Електрохірургічне лікування кіст печінки (клініко-експериментальне дослідження");

3) приймати рішення за поданням Комітету з питань етики про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Електрохірургічне лікування кіст печінки (клініко-експериментальне дослідження") фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату).

Заявник зазначає, що 25.09.2023 Національне агентство зареєструвало за № 28-АД скаргу/повідомлення скаргу ОСОБА_2 (яка надійшла в електронній формі) про наявність фактів академічного плагіату у захищеній позивачем 18.04.2017 Дисертації.

06.10.2023 Комітет з питань етики Національного агентства ухвалив рішення № 45 (58), у якому встановив відповідність скарги вимогам пунктів 4-7 Порядку розгляду скарги/повідомлення щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 24.10.2023 та прийняв таку до розгляду.

Копія скарги та рішення Комітету з питань етики від 06.10.2023 № 45 (58) були оприлюднені на сайті Національного агентства. З опублікованого 06.05.2024 на сайті повідомлення заявник дізнався, що засідання з розгляду згаданої скарги призначено на 15.05.2024. За клопотанням заявника рішенням комітету від 15.05.2024 № 39 (104) розгляд скарги відкладено на 29.05.2024.

28.05.2024 ОСОБА_1 направив на адресу відповідача заяву, в якій просив відкласти призначене на 29.05.2024 засідання на іншу дату. Разом з тим, Комітет на засіданні, проведеному 29.05.2024, дійшов висновку про наявність фактів академічного плагіату у Дисертації заявника та ухвалив рішення № 45 (110), яким вирішив винести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату)

На переконання заявника, очевидними є ознаки протиправності дій відповідача та порушення прав, свобод або інтересів особи заявника, такими діями, оскільки порушено процедуру перевірки секретаріатом Скарги на відповідність вимогам п. 6, 7 Порядку в частині підпису заявника Скарги; дії по підписанню Головою Комітету ОСОБА_3 рішення від 06.10.2023 № 45 (58) з використанням незахищеного удосконаленого особистого електронного цифрового підпису фізичної особи зумовили прийняття Скарги до розгляду та як подальший її розгляд так і ухвалення рішення від 29.05.2024; дії по розгляду Комітетом скарги вчинено поза межами встановленого п. 11 Порядку тримісячного строку проведення перевірки.

ОСОБА_1 вказує, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову прийняття судом рішення у цій справі не призведе до ефективного захисту його порушених прав та інтересів, адже проведення та завершення Комітетом з питань етики Національного агентства розгляду Скарги до ухвалення судового рішення у цій справі позбавить актуальності цього позову, а право залишатиметься порушеним, а позивач і надалі зазнаватиме наслідків від здійснення відповідачем очевидно протиправних дій та виникне необхідність звернення до суду з новим позовом.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, зазначаю про наступне.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2020 у справі № 580/2403/19 зазначив наступне: …Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У відповідності до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, у випадку, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову, у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема, зазначено, що судам необхідно враховувати, що, згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на розгляд скарги гр. ОСОБА_2 від 25.09.2023, заявник вказує на наявність достатньо вагомих підстав для сумнівів у правомірності оскаржуваних дій відповідача та рішення відповідача про прийняття згаданої скарги до розгляду.

Щодо покликань заявника на протиправність дій Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, зазначаю, що відповідність таких вимогам чинного законодавства становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи по суті.

Варто відзначити, що забезпечуючи такий позов до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Вважаю за доцільне звернути увагу на те, що фактичні обставини справи, зокрема, встановлення правомірності чи неправомірності (протиправності) дій/бездіяльності/рішення суб`єкта владних повноважень, підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

Більше того, під час вирішення питання про необхідність вжиття заходів забезпечення позову суд повинен досліджувати достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір чи звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе заявник їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

З системного аналізу наведених вище процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, вважаю за необхідне зауважити, що безумовно, рішення, дії або бездіяльність суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів правовідносин. Це може завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Однак, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 та від 29.01.2020 у справі № 280/4367/19.

Варто вкотре вказати, що підстави, які зазначає позивач у заяві про забезпечення позову є предметом розгляду справи по суті, а тому, встановлення обставин законності прийняття/неприйняття відповідного рішення, дій/бездіяльності відповідача, їх оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення та пояснень інших учасників справи, при розгляді справи по суті.

Натомість, в заяві про забезпечення позову не наведено обставин, які є підставою для забезпечення позову, а саме обставин, які б свідчили про існування вже небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтовано причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрито у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішення/дій відповідача.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, доходжу висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 120/7624/24 - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

СуддяТомчук Андрій Валерійович