Ухвала

від 12.06.2024 по справі 160/15032/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2024 року Справа 160/15032/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, клопотання, акту, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ №95 від 10.05.2024 Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту у тій частині, що стосується звільнення від займаної посади та призначення на іншу посаду підполковника ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним та скасувати клопотання командира ВЧ НОМЕР_1 962/464 від 07.05.2024р.;

-визнати протиправним та скасувати «Акт планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2024 р., складений Східним відділом з питань запобігання та виявлення корупції» у частині, що стосується підполковника ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту та військову частину НОМЕР_1 видати розпорядчий документ щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді «начальника тилу заступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади»;

-допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді «начальника тилу заступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади» до негайного виконання.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд, вивчивши позовну заяву, встановив, що її подано з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України.

Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду є пред`явлення адміністративного позову шляхом подання позовної заяви із дотриманням вимог, встановлених КАС України, насамперед, статтей 122, 160-161.

Приписами статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.

Разом з тим, нормою Кодексу законів про працю України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору, зокрема, щодо проходження з публічної служби охоплюється спеціальною нормою ч.5 ст. 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах, як зазначає представник позивача по тексту позовної заяви «право звернутись до суду в більш стислі строки, ніж на загальних підставах.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 липня 2020 року у провадженні № К/9901/13509/20 звернув увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі також - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що « право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою» (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006р., заява №23436/03, пункт 30 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013, заява №49069/11).

Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з`ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що позивачем не обгрунтовано причини пропуску строку звернення до суду з клопотанням командира ВЧ НОМЕР_1 962/464 від 07.05.2024р.; актом планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2024 р., більш ніж в місячний строк, передбачений ст.122 КАС України.

Водночас, Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Позивачу необхідно уточнити позовні вимоги відповідно до частини 1 статті 5 КАС України з урахуванням розмежування дій чи бездіяльності та їх наслідків, зазначивши про зміст і характер порушеного права позивача кожним із відповідачів.

Водночас, суд зазначає, що ст.245 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин його пропуску; уточнену позовну заяву, у відповідності до вимог ст. 5, ст. 160 та норм ст.245 КАС України та доданих до позовної заяви їх копій у відповідній кількості до відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, клопотання, акту, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску;

- уточнену позовну заяву, у відповідності до вимог ст. 5, ст. 160 та норм ст.245 КАС України та доданих до позовної заяви їх копій у відповідній кількості до відповідачів.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька