Рішення

від 30.09.2024 по справі 160/15032/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 рокуСправа №160/15032/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації державної спеціальної служби транспорту, Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказу, клопотання, акту, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-1), Адміністрації державної спеціальної служби транспорту (далі відповідач-2), Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України (далі відповідач-3), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №95 від 10.05.2024р. голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту у тій частині, що стосується звільнення від займаної посади та призначення на іншу посаду підполковника ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати клопотання командира ВЧ НОМЕР_1 962/464 від 07.05.2024р.;

- визнати протиправним та скасувати «Акт планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2024р., складений Східним відділом з питань запобігання та виявлення корупції» у частині, що стосується підполковника ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту та військову частину НОМЕР_1 видати розпорядчий документ щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді «начальника тилузаступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади»;

- допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді «начальника тилузаступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади» до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника тилу заступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади. 10.05.2024 Адміністрацією державної спеціальної служби транспорту винесено наказ №95, яким його звільнено від займаної посади і призначено на посаду заступник командира батальйону охорони з тилу 762 бригади охорони. Винесенню наказу передувало клопотання командира ВЧ НОМЕР_1 №962/464 від 07.05.2024р., в якому командир військової частини посилався на наявний конфлікт інтересів на займаній посаді, а саме, на перевірку Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України. Кріт того, в оскаржуваному наказі №95 зазначено, що підставою для його прийняття став акт планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції Військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2024, складений Східним відділом з питань запобігання та виявлення корупції». Позивач вважає, що прийнятті рішення, котрі потягли за собою переміщення його на нижчу посаду є протиправними, такими, що не відповідають чинним нормативно-правовим актам. Так, спірний наказ від 10.05.2024 №95 в частині, що стосується звільнення позивача із займаної посади та призначення на нижчу посаду, не відповідає вимогам Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженогоУказом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008і є протиправним. Вказує, що в спірному наказі не зазначено причин призначення позивача, відповідно до вимог Положення, що призводить до неможливості встановити наявність чи відсутність правових підстав для призначенняйого на нижчу посаду. Переміщення на нижчу посаду, було би можливим, якщо відповідно до закону було би встановлено конфлікт інтересів та/ або вчинення корупційного або пов`язаного із корупцією правопорушення. У разі встановлення та наявності вказаних фактів, командир військової частини повинен був провести врегулювання конфлікту інтересів та з`ясувати усі обставини. Враховуючи те, що факт конфлікту інтересів та/або вчинення корупційного або пов`язаного із корупцією правопорушення не встановлено, переведення його на нижчу посаду є незаконним. Щодо обраного способу захисту порушеного права позивач зазначив, що враховуючи наявність оскаржуваних клопотання та акту, то якщо не буде поставлено під сумнів зміст вказаних документів та не буде вирішено питання про правомірність вказаних документів, відповідачі формально (у разі ухвалення відповідного судового рішення) виконають судове рішення, а потім зможуть винести аналогічний наказ (наказу №95), щодо переведення його на іншу посаду на підставі клопотання командира ВЧ НОМЕР_1 962/464 від 07.05.2024 та акту планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2024, що практикують керівники військових органів.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду від відповідача-1 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому представник у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач проходив військову службу по мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України в період з 04.03.2022р. по 04.06.2024р. Відповідно до наказу голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (по особовому складу) № 95 від 10.05.2024 позивача звільнено з посади начальника тилу - заступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади та призначено заступником командира батальйону охорони з тилу 762 бригади охорони. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.06.2024 №168 позивача виключено з списків частини. Позивач у позовній заяві зазначає, що прийняттю наказу №95 від 10.05.2024 передувало клопотання командира Військової частини НОМЕР_1 № 962/464 від 07.05.2024 з чим відповідач-1 не погоджується. Так, командиром Військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2024 на ім`я голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту було направлено подання про переміщення позивача до іншої військової частини на підставі п. 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008, яким передбачено, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених п. 112 цього Положення. Під час бесіди проведеної з позивачем, з його боку заперечень зазначено не було та підтверджуючих документів щодо неможливості переміщення на іншу посаду не надавалося. Враховуючи викладене у позивача немає жодної заборони для переміщення на нове місце служби без його згоди. Крім того, звертав увагу суду, що позивач знав про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, про що було доведено начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 під час проведення бесіди. На підставі викладеного у задоволенні позову просив відмовити.

До суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов від відповідача-2, в якому представник у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що Східним відділом з питань запобігання та виявлення корупції виявлено порушення вимог діючого законодавства у сфері дії Закону України «Про запобігання корупції», що в подальшому призвело до прийняття управлінських рішень командиром Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення службового розслідування, підготовки клопотання на голову Адміністрації Держспецтрансслужби та видання наказу від 10.05.2024 №95 (по особовому складу) щодо звільнення підполковника ОСОБА_1 від займаної посади начальника тилу - заступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади і призначенням заступником командира батальйону охорони з тилу 762 бригади охорони. Зазначив, що відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого наказом голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 26.07.2022 №90, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2024 №90 «Про призначення службового розслідування щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства при здійсненні закупівель продуктів харчування» було призначено службове розслідування, за результатами якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана» (наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2024 №99). За результатами службового розслідування вбачається наявний потенційний конфлікт інтересів. При цьому, позиваче не було подано декларації, що унеможливило своєчасного вжиття заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів командиром Військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування клопотання командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 №962/464 та наказу голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 10.05.2024 №95, в частині, що стосується звільнення від займаної посади та призначення на іншу посаду позивача.

Також, до суду надійшов відзив на позов від відповідача-3, в якому представник у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що на виконання покладених на відділ повноважень будо проведено планову перевірку службової діяльності, ефективності та системності роботи відповідних військових посадових осіб частини щодо дотримання антикорупційного законодавства та усунення корупційних ризиків у діяльності частини. В ході перевірки було встановлено порушення антикорупційного законодавства та корупційні ризики у діяльності частини, що було відображено у акті планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції частини від 13.03.24. Так, перевіркою вбачалась можлива наявність приватного інтересу у начальника тилу - заступника начальника логістики частини підполковника ОСОБА_1 , що в свою чергу вказує на можливу наявність в нього потенційного конфлікту інтересів. Копію акту було направлено до частини з пропозиціями щодо усунення виявлених порушень антикорупційного законодавства та корупційних ризиків у її діяльності. Враховуючи правову природу зазначеного акту, він не може визнаватись правовим актом, який встановлює відповідальність та не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише засобом фіксації обставин можливого порушення, джерелом доказової інформації та позбавлений ознак правового акта, що унеможливлює розгляд вимог про його оскарження у порядку адміністративного судочинства. Таким чином, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, тому в задоволенні позову просив відмовити.

У подальшому, до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача-1 наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Так, відповідач-1 посилається на те, що переміщення позивача відбувалось на підставі подання від 10.05.2024р. на ім`я голови Адміністрації Державноії спеціальноії служби транспорту складеного на підставі пункту 257 «Положення про проходження громадянами Украіїни військовоії служби у Зброийних Силах Украіїни, затвердженого Указом Президента Украіїни від 10.12.2008 (зі змінами)», однак, вказане не підтверджується наданими доказами. Крім того, відповідачем-1 неправильно тлумачиться норми пункту 257 та 112 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 (зі змінами)». Вказане положення зазначає, що переміщення військовослужбовців здійснюється із метою саме доукомлектування Збройних Сил України, оскаржувані документи містили посилання на скоєння ніби-то корупційних дій позивачем, таким чином, зазначене переміщення неможливо вважати переміщенням із метою саме докомплектування. Щодо службового розслідування (а саме його висновків), зазначив, що останні були підроблені з метою створення штучних доказів правомірності своїх дій зі сторони відповідача-1.

Відповідачем-1 через систему «Електронний суд» подано заперечення на відповідь на відзив, в яких представник зазначив, що доводи позивача про те, що службове розслідування (а саме його висновки) було підроблено з метою створення штучних доказів правомірності своїх дій є безпідставними, оскільки військова частина провела внутрішнє службове розслідування та після отриманих результатів, а також на підставі акту перевірки Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції направлено клопотання командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 р. №962/464.

Відповідачем-2 через систему «Електронний суд» подані заперечення на відповідь на відзив, в яких представник зазначив, що межах свої дискреційних повноважень Головою Адміністрації Держспецтрансслужби поставлено завдання командиру військової частини щодо проведення службового розслідування та надано сканкопію рапорту із якісним забраженням дати написання рапорту.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Згідност. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника тилу заступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади у період з 04.03.2022р. по 04.06.2024р.

13.03.2024р. Східним відділом з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України будо проведено планову перевірку службової діяльності, ефективності та системності роботи відповідних військових посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 щодо дотримання антикорупційного законодавства та усунення корупційних ризиків у діяльності частини.

В ході перевірки було встановлено порушення антикорупційного законодавства та корупційні ризики у діяльності Військової частини НОМЕР_1 , що було відображено у акті планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції частини від 13.03.2024р.

За висновками перевірки вбачається, що підполковник ОСОБА_1 та його підлеглий старший солдат ОСОБА_2 мали відношення (у тому числі через своїх близьких осіб - працювали, керували, були посадовими особами) до ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Лекс К», ТОВ "Еко - Юг Ко" з якими Військова частина НОМЕР_1 укладала договори постачання продуктів харчування. При цьому, підполковник ОСОБА_1 при виконанні своїх функціональних обов?язків мав можливість впливати на прийняття рішень про укладання угод саме з цими підприємствами/ФОП (враховуючи, що його підлеглий підполковник ОСОБА_6 .. - уповноважений на здійснення закупівель, представник ініціативної служби частини), упереджено контролювати своєчасність, якість отриманих продуктів харчування.

Таким чином, вбачається можлива наявність у підполковника ОСОБА_1 . приватного інтересу, що в свою чергу вказує на можливу наявність в нього потенційного конфлікту інтересів.

За результатами проведеної перевірки рекомендовано: з метою недопущення порушень в майбутньому, вжити заходів по усуненню корупційних ризиків та конфлікту інтересів, які існують у Військовій частині НОМЕР_3 шляхом видання наказу командира частини, відповідно до вимог ст.ст. 29, 30 Закону, а саме усунення осіб, які були призвані на військову службу під час мобілізації та які мали відношення до підприємницької діяльності, від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, тобто обмеження даних військовослужбовців у здійсненні підготовки, організації, проведенні закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі», Закону України «Про публічні закупівлі» або інших актів законодавства у сфері публічних (оборонних) закупівель, укладенні договорів (контрактів), контролю за якістю товарів, робіт та послуг оборонного призначення.

Копію акту Східним відділом з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України направлено листом від 26.04.2024 р. №220/8/438 до Військової частини НОМЕР_1 з пропозиціями щодо усунення виявлених порушень антикорупційного законодавства та корупційних ризиків у її діяльності.

На підставі листа директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України від 26.04.2024 №220/8/438 та акту планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції Військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2024 р. голова Адміністрації державної спеціальної служби транспорту розглянув результати перевірки та прийняв відповідні рішення щодо усунення виявлених порушень.

30.04.2024 р. головою Адміністрації Держспецтрансслужби підготовлено лист до Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України №518/2090 щодо опрацювання акту перевірки військових частини Держспецтрансслужби та видання розпорядження голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 29.04.224 р. № Р-46 щодо вжиття невідкладних заходів з усунення встановлених порушень.

Крім того, відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого наказом голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 26.07.2022 №90, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2024 №90 «Про призначення службового розслідування щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства при здійсненні закупівель продуктів харчування» було призначено службове розслідування, за результатами якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2024 № 99, оскільки за результатами службового розслідування вбачається наявний потенційний конфлікт інтересів.

Також, 07.05.2024 командиром Військової частини НОМЕР_4 підготовлено клопотання щодо переміщення ОСОБА_1 в інших структурних підрозділах Держспецтрансслужби у зв?язку з відсутністю можливості його розміщення в підрозділах НОМЕР_2 окремої бригади.

Наказом голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (по особовому складу) №95 від 10.05.2024р. ОСОБА_1 звільнено з посади начальника тилу - заступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади та призначено заступником командира батальйону охорони з тилу 762 бригади охорони.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.06.2024 №168 ОСОБА_1 виключено з списків частини.

Позивач, вважаючи акт перевірки, клопотання та наказ від 10.05.2024р. №95 необґрунтованими, протиправними та такими, що прийнятий без дотримання вимог Положення №1153/2008, звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ізстаттею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 09.04.1992 №2262-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і обороні України, відповідно до п.20 ч.1ст.106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено введення в Україні воєнного стану з 5 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє до сьогодні.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIIIвоєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Спеціальними нормами, які регулюють проходження військової служби, є Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженеУказом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008(далі - Положення №1153/2008).

Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі. Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Пунктом 12 Положення №1153/2008 передбачено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Порядок видачі наказів по особовому складу регламентується Інструкцією з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженоїНаказом Міністерства оборони України 15.09.2022 №280, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743 (далі, -Інструкція №280).

Пунктом 1 розділу Хцієї Інструкціївизначено, що накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням надано право присвоєння, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення (поновлення) контракту та військової служби тощо на підставі відповідних документів, установлених Міноборони.

Відповідно до п.2 розділу XІнструкції №280наказами по особовому складу оформлюються такі зміни в службовому становищі військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу, зокрема: призначення на посади (у тому числі у разі зміни назви посади, військово-облікової спеціальності (крім зміни грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема зміни розміру посадових окладів (тарифних розрядів) та зміни рівня військової освіти за посадою), штатно-посадової категорії) та звільнення з займаних посад, переміщення по службі, зарахування в розпорядження, продовження строків перебування на посадах.

Правила складання наказів по особовому складу визначені розділом ХІІнструкції №280.

Згідно п.1 розділу ХІІнструкції №280накази по особовому складу складаються державною мовою і підписуються посадовою особою, якій надано право призначати, переміщувати на посади, звільняти з посади, звільняти з військової служби, укладати і продовжувати строки контракту, виконувати інші дії, пов`язані з визначенням службового становища військовослужбовців. У разі відсутності зазначеної посадової особи право підпису надається особі, яка тимчасово її заміщує згідно з письмовим наказом (пункт 1 розділу ХІ).

Відповідно до п.11 розділу ХІІнструкції №280пункти наказів по особовому складу складаються в наказовій формі. У них послідовно без будь-яких скорочень вказуються такі відомості: військові звання, прізвища, власні імена, по батькові військовослужбовців, посади, які вони займають на час видання наказів, дійсні найменування військових частин, відповідно до штату (штатного розпису), командувань, видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил, до яких вони входять, а на військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні,- у розпорядженні якої посадової особи вони перебувають, і остання посада, з якої їх зараховано у розпорядження. У наказах по особовому складу про призначення (переміщення), крім того, вказуються посади, на які військовослужбовці призначаються, номери військово-облікових спеціальностей за посадами, передбаченими штатами. Посади військовослужбовців, які вони займають на час видання наказу, не змінюються.

У разі включення до наказу по особовому складу декількох пунктів однієї тематики вони об`єднуються однією вступною частиною (п. 12 розділу ХІІнструкції №280).

Вступна частина наказу по особовому складу формулюється коротко, вона повинна відображати зміст наказу і містити в окремих випадках посилання на відповідні пункти Положення, статтіЗакону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на підставі яких видається наказ (пє 17 розділу ХІІнструкції №280).

В силу вимог п. 16 розділу ХІцієї Інструкціїпримітки до пунктів наказів по особовому складу розташовуються під відповідними пунктами. У них, залежно від змісту пункту наказу по особовому складу, вказуються: у наказах про призначення (переміщення) - рік народження, освіта, з якого часу військовослужбовець проходить військову службу (якщо були перерви, вказуються всі періоди проходження військової служби, у тому числі й проходження військової служби в інших військових формуваннях).

Абзацом 12 цього пункту визначено, що у примітках наказів по особовому складу про призначення (переміщення) військовослужбовців вказуються причини призначення (переміщення) відповідно до вимог, передбачених Положенням, передбачене штатом військове звання за посадою, з якої переміщується, і військове звання за посадою, на яку переміщується.

Розділом IV «Призначення на посади та звільнення з посад» Положення №1153/2008 регламентовані питання призначення на посади, звільнення з посад, а також питання переміщення військовослужбовців по службі в межах однієї військової частини або різних військових частин, граничні строки перебування на посадах, компетенції посадових осіб щодо видання відповідних наказів.

Відповідно до пп.1 п.81 Положення №1153/2008 призначення на посади здійснюється військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) - Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі - номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України.

Відповідно до Переліку військових посад для призначення військовослужбовців у воєнний час (протягом періоду дії воєнного стану в Україні чи перебування у стані війни) Номенклатури посад для призначення військовослужбовців наказами по особовому складу, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 04 травня 2016 року № 238, призначення військовослужбовців на посади зі штатними категоріями до «підполковника» включно в командуванні, підпорядкованих з`єднаннях, військових частинах, установах і закладах, за винятком посад, що належать до вищої номенклатури, здійснює командувач військ оперативного командування.

Пункт 82 Положення №1153/2008 визначає причини і підстави призначення військовослужбовців на вищі, рівнозначні та нижчі посади.

Згідно з абзацом 2 пунктом 257 Положення №1153/2008 для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

Відповідно до п. 112 Положення №1153/2008 військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:

- неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

- неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;

- потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв`язку із службовою необхідністю та за станом здоров`я на нове місце військової служби без його згоди.

Позивачем не було надано доказів на підтвердження можливості застосування будь-якого з вищеперелічених випадків.

Підпунктом 3 пункту 82 Положення №1153/2008 визначено, що призначення військовослужбовців здійснюється на нижчі посади:

- у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

- за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

- з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;

- за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;

- у зв`язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

- у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

- у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

- вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов`язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;

- за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду - на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення №1153/2008 визначено Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженоюнаказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454 (далі- Інструкція №170).

Відповідно до п.1.5Інструкції №170для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: 1)подання, рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України,резерв кандидатів для просування по службі, план переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посадна військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу щодо:

- призначення на посади;

- переміщення;

- звільнення з військової служби;

- залишення на військовій службі понад граничний вік;

- прикомандирування до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевих рад у разі обрання їх на виборні посади, на яких вони працюватимуть на постійній основі, із залишенням на військовій службі;

- направлення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, розвідувальних органів та державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, а також Державної спеціальної служби зв`язку та захисту інформації України (далі - інших військових формувань) для дальшого проходження військової служби з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України;

- на військовослужбовців військової служби за контрактом щодо:

направлення у складі військових підрозділів для участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки як національний контингент, як національний персонал, що не входить до складу національного контингенту, до багатонаціональних органів військового управління, до закордонних дипломатичних установ України й інших міжнародних організацій;

відрядження до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2023 №94 призначено проведення службового розслідування із встановлення причин та умов можливих правопорушень, вказаних в ухвалі суду про проведення обшуку в приміщеннях Військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини від 29.03.2023 р. №139 строк проведення службового розслідування призупинено.

На вимогу Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України після проведення перевірки та надходження акту прийнято рішення про проведення службового розслідування наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2024р. №90.

Комісією проведено службове розслідування та за результатами складено акт службового розслідування №26/12-621 від 25.04.2024.

За результатами службового розслідування видано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2024р. №99, згідно якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення «догана».

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2024 р. №136 у зв?язку з необхідністю дотримання порядку внесення осіб, які здійснили корупційне правопорушення або пов?язане з корупцією правопорушення та приведення до вимог законодавства України внесено зміни до наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме видано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2024 р. № 99» та направлено до Національного агентства з питань запобігання та виявлення корупції.

Наказом голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (по особовому складу) №95 від 10.05.2024р. позивача звільнено з посади начальника тилу - заступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади та призначено заступником командира батальйону охорони з тилу 762 бригади охорони.

З аналізу встановлених обставин вбачається, що переміщення позивача на нове місце військової служби відбулось з огляду на реалізацію накладеного на нього дисциплінарного стягнення.

Доказів оскарження чи скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності останнім суду не надано.

Доводи позивача про те, що висновки підроблені з метою створення штучних доказів правомірності своїх дій зі сторони відповідача-1 судом не приймаються до уваги, оскільки є необґрунтованими та безпідставними.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на неправильне трактування норм чинного законодавства відповідачами.

До того ж, суд зауважує, що оскаржуваний наказ, у вступній частині параграфу першого містить посилання на пункти 112 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що відповідає наведеному в додатку 51 до Інструкції №280 зразку.

Відомості стосовно позивача вказані послідовно, у відповідності до вимог пункту 11 розділу ХІІнструкції №280: військове звання, прізвище, власне ім`я, по батькові військовослужбовця, посада, займана ним на час видання наказу, посада, на яку призначається військовослужбовець, номер військово-облікової спеціальності за посадою, передбаченої штатом.

Примітка до пункту 2 наказу містить відомості про рік народження, освіту, час проходження позивачем військової служби, штатно-посадові категорії посад, а також підставу призначення відповідно до пункту 257 Положення №1153/2008

Суд звертає увагу, що призначення позивача на нижчу посаду здійснене в умовах воєнного стану, введеного в України Указом Президента України від 22 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України».

Водночас, п. 257 Положення №1153/2008 визначено, що призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

У той же час, позивачем не вказані підстави, передбачені п. 112 Положення №1153/2008, що є окремою підставою для визнання спірного наказу протиправним.

Таким чином, наказ голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (по особовому складу) №95 від 10.05.2024р. в частині звільнення позивача із посади начальника тилу - заступника начальника логістики управління НОМЕР_2 окремої бригади та призначення заступником командира батальйону охорони з тилу 762 бригади охорони, є обґрунтованим та правомірним, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Також, безпідставними та необгрнтованими є вимоги в частині визнаня протиправними та скасування клопотання командира Військової частини НОМЕР_1 №962/464 від 07.05.2024р. та акту планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції від 13.03.2024р., з огляду на наступне.

Клопотання - це офіційне звернення до вищестоящих органів про здійснення певних дій чи прийняття рішень.

Акт перевірки є лише компетентною обґрунтованою думкою (позицією) посадової особи контролюючого органу щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення, і не має ознак обов`язковості, притаманних акту індивідуальної дії, оскільки є лише засобом фіксації виявлених правопорушень.

Відповідно до п.1 ч.1ст.17 Кодексу адміністративного судочинствакомпетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення (згідноінформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010р. № 1145/11/13-10).

В свою чергу, клопотання та акт перевірки, а також викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб`єкта владних повноважень, що породжує певні правові наслідки.

Так, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов`язки для суб`єкта породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення (наказу), прийнятого на підставі такого акту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ від 10.05.2024 №95 прийнято Адміністрацією державної спеціальної служби транспорту на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування та задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації державної спеціальної служби транспорту, Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказу, клопотання, акту, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька