Рішення

від 12.06.2024 по справі 520/7777/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2024 року № 520/7777/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді - Білової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (вул. Г.Сковороди, буд. 61, літ. Д-1, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 25185087) до Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог та процесуальні дії суду

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ" з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000128 від 21.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.06.2024 подав електронну митну декларацію № 24UA100330503147U7 від 20.02.2024 для митного оформлення (випуску) товарів, по якій відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості є протиправним, оскільки ним було надано всі необхідні та достатні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, які дають можливість відповідачу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною контракту щодо товару, який ввозиться на митну територію України, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 03.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ст. 262 КАС України без виклику сторін, витребувано докази.

12.04.2024 відповідачем надані витребувані докази.

16.04.2024 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи.

18.04.2024 позивачем подано відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

18.04.2024 позивачем подано додаткові пояснення.

1.2. Короткий зміст відзиву на позов, відповіді на відзив.

Відповідач в наданому до суду відзиві в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № 24UA100330503147U7 від 20.02.2024 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР, щодо можливого заниження митної вартості товарів. В поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024. Враховуючи вищевикладене та те, що декларантом не надано у повному обсязі додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.02.2024 № UA100330/2024/000005/2 за резервним методом відповідно до статті 64 Кодексу. Товар випущений у вільний обіг за умов, визначених пунктом 7 статті 55 Митного кодексу України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу за митною декларацією від 21.02.2024 №24UA100330503243U8.

Представник позивача не погодився з доводами відзиву та направив до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що наданий відповідачем відзив на адміністративний позов в частині опису фактичних обставин та дій митниці дослідно повторює зміст рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024 (с. 1- 10 відзиву на позовну заяву). Відповідачем не наведено жодного заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 162 КАС України. Після ознайомлення з наданими до митного оформлення документами відповідач висловив лише один сумнів до митного оформлення надано рахунок на оплату морського перевезення від 12.02.2024 № 155, в якому є посилання на договір від 20.01.2017 № 220017, однак даний договір до митного оформлення не надано. Отже, ідентифікувати наданий рахунок на оплату з поставкою товарів неможливо. Однак Декларант надав вищезазначений договір разом з листом № 1-1 від 21.02.2024, про що відповідач зазначив у рішенні про коригування № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024: «В якості додаткових документів декларантом надано: договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 20.01.2017 № 220017. Прайс-лист виробника з перекладом, переклад копії митної декларації країни відправлення.». Також позивач разом з позовною заяву надав докази надсилання цього договору митному органу та отримання його останнім (повідомлення з ідентифікатором № 716900904-doca-24UA100330503147U7-38 від 21.02.2024 та № a89d2156-60d5-47b0- 967f-6e1ef990a408 від 21.02.2024). Виходячи з вищенаведеного, позивач усунув сумнів відповідача, оскільки надав запитуваний договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №220017-7 від 20.01.2017 між ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» та ТОВ «АРТІ».

В наданих до суду додаткових поясненнях представник позивача також зазначив, що відповідач в рішенні про коригування митної вартості товарів, у відзиві на позов та заяві на виконання ухвали не надав жодних розрахунків. Він не вказав, який саме товар у МД, що використовувалась як джерело для коригування митної вартості товару позивача, є ідентичним товару № 1 за МД № 24UA100330503147U7 від 20.02.2024, щодо якої ухвалене оскаржуване рішення про коригування № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024. Це засвідчує наявність порушення відповідачем приписів ст. 55 МК України.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

TOB «АРТІ» (Імпортер) уклало з «SHANGHAI SHOUHUO RUBBER AND PLASTIC PRODUCT CO., LTD» (Постачальник) контракт № ARSH-0917 від 11.09.2017 (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. вказаного Контракту Постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність Імпортеру гумовотехнічні вироби (надалі - Товар), а Імпортер зобов`язується прийняти та оплатити товар у відповідності до умов цього Контракту.

Відповідно до п. 1.2. Контракту найменування, номенклатура, кількість, одиниця виміру Товару відображається Імпортером для кожної партії Товару у замовленні. Замовлення і ціна Товару узгоджуються Сторонами в Інвойсах та/або у Проформах-Інвойсах.

Відповідно до п. 4.1. Контракту поставка Товару здійснюється морським транспортом на умовах FОВ-Нінгбо, Китай або FОВ - інший порт, Китай з додаванням транспортних витрат за домовленістю Сторін (ІНКОТЕРМС 2010). Моментом (датою) поставки по цьому Контракту є дата навантаження Постачальником Товару, який пройшов митне очищення для експорту, на судно, вказане Імпортером, з цього моменту до Імпортера переходять всі ризики зі втрати або пошкодження Товару, а також зобов`язання нести всі витрати, пов`язані із Товаром.

Відповідно до п. 4.2. Контракту (у редакції Додаткової угоди № 6 від 17.12.2023) Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару не пізніше 60 (шістдесяти) днів з моменту узгодження заказу Сторонами Проформи-Інвойсу та/або Інвойсу. Датою поставки вважається дата завантаження Товару на борт судна, вказаного Імпортером.

Відповідно до п. 5.1. Контракту ціна Товару, що постачається, вказується у Інвойсах та/або у Проформах Інвойсах на кожну партію та включає вартість пакування та маркування Товару.

Відповідно до п. 5.3. Контракту загальна сума Контракту складається з суми Специфікацій та/або Інвойсів, по яким було поставлено Товар протягом строку дії цього Контракту.

Відповідно до п. 6.3. Контракту Імпортер виконує 30% оплату перед виробником відповідно до Проформи Інвойсу, узгодженого з Постачальником, та баланс 70% відповідно до Комерційного Інвойсу, після отримання Коносамента, отриманого шляхом факсимільного зв`язку або електронного зв`язку або інші умови оплати можуть бути узгоджені в Проформі Інвойсі на кожну окрему партію.

В подальшому сторонами продовжено дію контракту додатковими угодами: №1 від 28.12.2018 до 31.12.2019; № 2 від 24.12.2019- до 31.12.2020; № 3 від 17.11.2020 до 31.12.2022; № 5 від 16.12.2022 до 31.12.2024.

Додатковою угодою № 6 вд 17.12.2022 сторони погодили:

1. П.п. 4.2. читати в наступній редакції: "Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару не пізніше 60 (шістдесяти) днів з моменту погодження Сторонами Проформи-Інвойсу. Датою поставки вважається дата навантаження Товару на борт судна, вказаного Імпортером."

2. П.п. 5.1. читати в наступній редакції: "Ціна товару, що поставляється, вказується в Інвойсах та/або в Проформах-Інвойсах на кожну партію і включає вартість упаковки та маркування Товару, а також вартість навантаження, доставки в порт, експортні формальності та завантаження на борт судна."

3. Інші пункти цього Контракту залишити без змін.

Згідно з проформою-інвойсом № SHB231103 від 03.11.2023, у якій зазначено, що термін оплати - 100% оплата перед відправкою. Коносамент № UTRUST23121137 датовано 21.12.2023.

Відповідно до банківського документу (MUR) № 00789020231214 позивач 14.12.2023 сплатив за товар ідентичну суму у розмірі 28720,00 дол. США.

В подальшому декларантом позивача подано для митного оформлення митну декларацію № 24UA100330503147U7 від 20.02.2024 з метою ввезення Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІ» в Україну конвеєрних стрічок з вулканізованої гуми. Вартість товару була визначена за ціною договору (контракту) № ARSH-0917 від 11.09.2017 у розмірі 1241757,68 грн (28720.00 дол. США за курсом НБУ).

Для митного оформлення товару та підтвердження заявленої митної вартості товару Декларант надав відповідачу повний пакет документів та інформації, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

1.Пакувальний лист (Packing list) № SHB231103 від 21.12.2023.

2.Рахунок-проформу (Proforma invoice) № SHB231103 від 03.11.2023 та її переклад українською мовою.

3.Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № SHB231103 від 21.12.2023 та його переклад українською мовою.

4.Автотранспортну накладну (Road consignment note) № 6843 від 06.02.2024.

5.Коносамент (Bill of lading) № UTRUST23121137 від 21.12.2023.

6.Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № C24MA1R3AAR50001 від 05.01.2024.

7.Банківський документ про оплату товару (MUR) № 00789020231214 від 14.12.2023.

8.Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 155 від 12.02.2024.

9.Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3059 від 19.02.2024.

10.Банківський платіжний документ про оплату транспортних послуг № 16818 від 13.02.2024.

11.Довідку про транспортні та складські витрати № 1202-3 від 12.02.2024.

12.Довідку про транспортні витрати № 6 від 19.02.2024.

13.Заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 3059 від 31.01.2024.

14.Розрахунок ціни (калькуляцію) № SHB231103 від 21.12.2023 та його переклад українською мовою.

15.Договір № 010622-14 від 01.06.2022 між «Інтернеіпнл Карго Сервіс Ейч. Ді» та «Seacall Sp.z. о.о».

16.Зовнішньоекономічний договір (контракт) № ARSH-0917 від 11.09.2017.

17.Додаткову угоду № 1 від 28.12.2018 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017.

18.Додаткову угоду № 2 від 24.12.2019 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017.

19.Додаткову угоду № 3 від 17.11.2020 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017.

20.Додаткову угоду № 4 від 02.08.2022 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017.

21.Додаткову угоду № 5 від 16.12.2022 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017.

22.Додаткову угоду № 6 від 17.12.2022 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017.

23.Специфікацію № 32 від 15.09.2023 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017.

24.Договір про надання послуг митного брокера № 77-24 від 29.01.2024.

25.Договір експедирування вантажів в міжнародному та внутрішньому сполученнях № 05/06/23 від 05.06.2023 між ФОП ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_2 .

26.Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 1060-П від 18.01.2024 між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 .

27.Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 1062-П від 19.01.2024 між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 .

28.Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та /або міжнародному сполученнях № 13-Е від 03.01.2020 між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 .

29.Договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експертно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018 між ТОВ «Хіллдом Логістик» та TOB «АРТІ».

30.Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним та/або морським та/або залізничним та/або авіаційним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 43-К від 31.01.2024 між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «АРТІ».

31.Лист компанії Seacall Sp. z. о.о. від 01.02.2024 та його переклад українською мовою.

32.Копію митної декларації країни відправлення № 310120230515353956 від 17.12.2023.

Після подання МД та аналізу наданих до неї документів та інформації відповідач розпочав процедуру консультацій із Декларантом шляхом формування електронного повідомлення № ba0524d3-8539-4e94-a74e-f00202632193 від 21.02.2024, у якому зазначив, що до митного оформлення не було надано зазначений у рахунку-фактурі про оплату морського перевезення товару договір № 220017 від 20.01.2017, а також запропонував надати додаткові документи, а саме:

1)банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару завірені уповноваженим банком;

2)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3)транспортні (перевізні) документи;

4)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

5)виписку з бухгалтерської документації:

6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову (відповідно до ст. 254 Кодексу);

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини згідно партії товару зазначеної у митної декларації

9)за бажанням - інші додаткові документи.

Декларант у відповідь на це повідомлення надіслав лист № 1-1 від 21.02.2024, у якому повідомив наступне:

1)до митного оформлення помилково було надано невірний договір транспортно-експедиційних послуг - замість договору № 204018-118 від 04.01.2018, повинен бути договір № 220017 від 20.01.2017;

2)витребуваний банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару з печаткою уповноваженого банку вже був наданий разом з МД;

3)витребувана копія митної декларації країни відправлення була вже подана разом з МД;

4)всі інші транспортні документи вже були подані разом з МД;

5)страхування товару не здійснювалося.

Також Декларант повідомив, що всі наявні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару, були подані разом з МД, надати інші додаткові документи на даний момент та впродовж наступних 10 діб немає можливості.

Разом з цим листом Декларант направив відповідачу такі документи:

-прайс-лист виробника товару № б/н від 01.10.2023 з його перекладом українською мовою;

-банківський платіжний документи, що стосуються оцінюваного товару, завірений уповноваженим банком товару (MUR) № 00789020231214 від 14.12.2023;

-переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення №310120230515353956 від 17.12.2023;

-договір про падання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 220017-17 від 20.01.2017 між TOB «АРТІ» та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч Ді».

Відповідач надіслав Декларанту повідомлення № 919485e6-0894-45de-al43-acbl923dd026 від 21.02.2024, в якому повторив зміст повідомлення № ba0524d3-8539-4e94-a74e-f00202632193 від 21.02.2024 та повідомив про проведення консультації - митну оцінку товару здійснено за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. Джерелом даних для корегування стала МД № 100160/2023/238953 від 23.11.2023 із розрахунку 2,41 дол. США/кг.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000128 від 21.02.2024.

В обґрунтування рішення відповідачем зазначено, що:

надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару:

згідно пункту 4,1 контракту від 11.09.2017 № ARSH-0917 товар постачається в Україну на умовах поставки FOB- Ningbo (Китай). Згідно положень Інкотермс, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення. Відповідно до ч. 10 ст. 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів.

До митного оформлення надано рахунок на оплату морського перевезення від 12.02.2024 № 155, в якому є посилання на договір від 20.01.2017 №220017, однак даний договір до митного оформлення не надано. Отже, ідентифікувати наданий рахунок на оплату з поставкою товарів неможливо. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки Ningbo (Китай) усіх витрат.

В якості додаткових документів декларантом надано: договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 20.01.2017 №220017, прайс-лист виробника з перекладом, переклад копії митної декларації країни відправлення.

Декларантом не надано:

- інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Отже, надані документи в якості додаткових, прийняті до уваги митним органом, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки подані не в повному обсязі. Разом з тим, викладені вище обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, відповідність числового значення доданої складової, та ціну товару, що сплачена або повинна бути сплачена за товар, у тому числі з врахуванням частин 5-7 ст.58 МКУ.

В обґрунтування підстав застосування другорядного методу митним органом в рішенні зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 та 61 МКУ. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 та 61 МКУ. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62МКУ.Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 МКУ. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МКУ, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (на підставі опису товару, країн його походження) (за результатом аналізу зазначених критеріїв обрано МД від 23.11.2023 №100160/2023/238953 із розрахунку 2,41 дол. за кг.

З урахуванням коригувань, визначених в рішенні № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024, позивач подав скориговану митну декларацію № 24UA100330503243П8 від 21.02.2024, за якою товар було випущено у вільний обіг.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у сумі 131007,10 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та карткою відмови, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. Релевантні джерела права

Відповідно до частини 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 52 глави 8 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 глави 8 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 ст. 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 ст. 54 МК України).

Пунктом 2 частини 4 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч.ч. 2-7 ст. 59 МК України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі GATT. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

3.2. Оцінка доводів учасників справи і поданих до суду доказів

Враховуючи вимоги нормативних приписів, які регулюють спірні правовідносини, предмет доказування у даній справі охоплює як підстави незастосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору, так і обґрунтованість обрання методу визначення митної вартості за операціями з подібними (аналогічними) товарами, а також порядок розрахунку митної вартості імпортованого товару.

При цьому у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення митної вартості товару, що ввозиться, саме за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

Аналіз наведених норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, обов`язок декларанта подати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визначення митної вартості товару виникає за наявності хоча б однієї з таких умов:

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості,

- у документах, зазначених у частині другій ст. 53 МК України, наявні ознаки підробки;

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо.

Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Відповідач фактично в обґрунтування спірного рішення покладає спрацювання ризиків АС АУР щодо можливого заниження митної вартості, не доводячи жодної умови, за наявності якої у митного органу виникає право витребування додаткових документів для визначення митної вартості товару, з огляду на таке.

Так, у рішенні відповідач зазначає, що до митного оформлення надано рахунок на оплату морського перевезення від 12.02.2024 № 155, в якому є посилання на договір від 20.01.2017 №220017, однак даний договір до митного оформлення не надано. Отже, ідентифікувати наданий рахунок на оплату з поставкою товарів неможливо. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки Ningbo (Китай) усіх витрат.

Судом також встановлено, що у повідомленні № 293lb791-af)ac-428f-986d-2fdl89b96755 від 21.02.2024 відповідач зазначив, що Декларант не надав до митного оформлення Договір № 220017 від 20.01.2017, на підставі якого було видано рахунок на оплату № 155 від 12.02,2024.

Разом з тим, листом № 1-1 від 21.02.2024 Декларант надав копію договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 220017 від 20.01.2017 між TOB «АРТІ» та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді».

Надсилання цього документу та його отримання митним органом підтверджується повідомленнями № 716900904-docs-24UAl 00330503147U7-3 8 від 21.02.2024 та № a89d2156-60d5-47b0-967f-6elef990a408 від 21.02.2024.

Також про факт отримання цього договору відповідач зазначив у повідомленні № 919485e6-0894-45de-al43-acbl923dd026 від 21.02.2024 та рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024.

Отже, ненадання позивачем до митного органу вказаного договору на підтвердження такої складової митної вартості, як транспортні витрати, спростовано наявними у справі доказами.

Щодо можливості відповідача перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Виходячи з умов контракту № АК8Н-0917 від 11.09.2017 та додаткових угод до нього остаточна вартість продукції зазначається в наступних документах:

- комерційному інвойсі № 5НВ231103 від 21.12.2023;

- специфікації № 32 від 03.11.2023 до контракту купівлі-продажу №АК8Н-0917 від 11.09.2017.

Ці документи містять ідентичну інформацію щодо ціни товарів, - 28 720,00 дол. США. Ця саме вартість зазначена у графі 22 МД № 24UA100330503147U7 від 20.02.2024, за якою було відмовлено у митному оформленні.

Відповідно до п. 6.3. Контракту Імпортер виконує 30% оплату перед виробником відповідно до Проформи Інвойсу, узгодженого з Постачальником, та баланс 70% відповідно до Комерційного Інвойсу, після отримання Коносамента, отриманого шляхом факсимільного зв`язку або електронного зв`язку або інші умови оплати можуть бути узгоджені в Проформі Інвойсі на кожну окрему партію.

Сторони узгодили проформу-інвойс № SHB231103 від 03.11.2023, у якій зазначено, що термін оплати - 100% оплата перед відправкою. Коносамент № UTRUST23121137 датовано 21.12.2023. Відповідно до банківського документу (MUR) № 00789020231214 Позивач 14.12.2023 сплатив за товар ідентичну суму у розмірі 28 720,00 дол. США.

Виходячи з вищенаведеного, сторони не порушили умов контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017, а надані до митного оформлення документи не містять числових розбіжностей щодо ціни імпортованого товару.

Частиною 10 ст. 58 МК України визначено витрати, які декларант повинен додатково включити до ціни товару при визначені митної вартості товарів. Із цих витрат позивач мав включити лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Для доставки товару з порту м. Нінгбо, Китай до порту м. Гданськ, Польща Позивач (як Замовник) 20.01.2017 уклав з TОB «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» (Виконавець) договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 220017-7.

Відповідно до п. 1.1. цього договору Виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

За п. 3.1. Договору № 220017-7 вартість послуг зазначається у рахунках Виконавця.

Відповідно до п. 3.3. Договору № 220017-7 оплата робіт та послуг здійснюється Замовником протягом 14 календарних днів з часу пред`явлення рахунку. Рахунки, що пред`являються Виконавцем за цим Договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику Клієнта.

Виконавець 12.02.2024 виставив Замовнику рахунок на оплату № 155, за умовами якого сплаті підлягали: морський фрахт за межами митної території України: Нінгбо, Китай - Гданськ, Польща ,(43 087,82 грн.), навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (14 296,89 грн.), автодоставка м. Гданськ (9 405,85 грн.), оформлення транзитної ВМД за межами митної території України (7 599,93 грн.), перевантаження за межами митної території України (9 330,60 грн.), експедиторська винагорода па території України (2 624,86 грн.). Загальна вартість наданих послуг становить 86 345,95 грн. без ПДВ, сума ПДВ 524,97 грн.

Також Виконавець 12.02.2024 видав Замовнику довідку про транспортні та складські витрати № 1202-3, за якою вартість морського фрахту за маршрутом Нінгбо, Китай -Гданськ, Польща складає 43087,82 грн без ПДВ, локальні витрати, а саме: навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення транзитної декларації, доставка вантажу на перевантаження, перевантаження контейнеру за межами території України (м. Гданськ, Польща) складають 40 633,27 грн без ПДВ.

На виконання умов Договору позивач сплатив ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» вартість наданих послуг у розмірі 86 870,92 грн відповідно до платіжного доручення № 16818 від 13.12.2024, призначення платежу: сплата за морський фрахт, оформлення МД, доставку, навантажувально-розвантажувальні роботи, автодоставку, експедиторські послуги, рахунок 155 від 12 лютого 2024.

Для зберігання товарів у Польщі ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» (як Замовник) уклало з Seacall Sp.z о.о (як Виконавець) договір № 010622-14 від 01.06.2022.

Відповідно до п. 1.1. Договору цей договір регулює взаємовідносини сторін при виконанні перевантаження вантажу з морського контейнера, який знаходиться в порту Гданськ або Гдиня у вантажному автомобілі, а також при виконані комплексу послуг, пов`язаних з обробкою вантажу у порті Гданськ або Гдиня, а також організацію автоперевезення вантажу або контейнеру.

Відповідно до п. 1.3. Договору у рамках своєї господарської діяльності Виконавець діє від свого імені в інтересах Замовника.

Для перевантаження вантажу з контейнера в автомобіль з Seacall Sp.z о.о уклало угоду зі складом у Польщі - Langowski Logistics Magazyn вул. Kontenerowa 21, Gdansk, що підтверджується листом від Seacall Sp.z о.о від 01.02.2024. Аналогічний склад зазначено у автотранспортній накладній № 6843 від 06.02.2024 у графі 22 «Підпис та штамп відправника».

Для доставлення товару з м. Гданськ, Польща, до м. Київ, Україна, ТОВ «АРТІ» (як Замовник) 31.01.2024 уклало з ФОП ОСОБА_5 (як Експедитор) договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним та/або морським та/або залізничним та/або авіаційним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 43-К.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 43-К Експедитор зобов`язується надавати Замовникові послуги з організації перевезень вантажів Замовника та забезпечувати оптимальне транспортно-експедиторське обслуговування автомобільним транспортом на умовах цього Договору та підписаних Сторонами Заявок, а Замовник зобов`язується оплатити ці послуги. На умовах цього договору здійснюється організація перевезень вантажів Замовника автомобільним транспортом, що належить залученим Експедитором Перевізникам у внутрішньо-міському, міжміському і міжнародному сполученнях за цінами, які встановилися на транспортному ринку. Вартість послуг Експедитора розраховується як різниця між тарифними ставками Замовника і вартістю послуг найнятого Експедитором Перевізника. В разі необхідності Експедитор уповноважений Замовником зробити попередню оплату вартості перевезення власними коштами згідно з рахунком Перевізника.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 43-К Замовник подає Експедитору «Заявку на перевезення».

Відповідно до п. 4.2.3. п. 4.2. Договору № 43-К Експедитор має право залучати третіх осіб для надання транспортно-експедиційних послуг згідно цього Договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору № 43-К ціни на послуги узгоджуються Сторонами в Заявках і вказуються у рахунках-фактурах Експедитора.

Відповідно до п. 6.4. Договору № 43-К розрахунки за виконані послуги проводяться в національній валюті України по безготівковому розрахунку шляхом перерахування на поточний рахунок Експедитора протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами відповідної Заявки (але не раніше дати розвантаження), якщо інше не зазначено в Заявці.

Позивач 31.01.2024 видав Експедитору заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 3059 до договору № 43-К від 31.01.2024: маршрут перевезення Гданськ, Польща - Київ, Україна; вартість перевезення - 108 364,00 грн.; місце завантаження - Гданськ, вул. Копіепегохуа 21; строк та умови оплати - безготівковий розрахунок в день вивантаження за сканованими копіями документів.

Виконання заявки № 3059 ФОП ОСОБА_5 (Замовник/Експедитор 1) здійснювала на підставі Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 13-Е від 03.01.2020, укладеного з ФОП ОСОБА_3 (Експедитор 2)

Відповідно до п. 1.2. Договору № 13-Е Замовник (Експедитор 1) залучає Експедитора 2 для здійснення перевезення автомобільним транспортом вантажів, які належать Клієнтам (Замовникам послуг Експедитора 1), по території України та/або іноземних держав.

Відповідно до п. 1.3. Договору № 13-Е Експедитор 2 зобов`язується прийняти у встановлені строки вантаж, доставити ввірений йому вантаж в пункт призначення в установлений в Заявці строк та передати його уповноваженій на отримання вантажу особі, у відповідності до Заявки, що погоджена Сторонами, а Замовник (Експедитор 1) зобов`язується сплатити за перевезення вантажів встановлену у Заявці плату.

Також згідно з умовами Договору № 13-Е (пп. 3.1.8. п. 3.1.) Експедитор 2 має право укладати договори з третіми особами для виконання взятого на себе зобов`язання по перевезенню вантажу.

ФОП ОСОБА_3 (як Замовник/Експедитор) уклала 18.01.2024 з ФОП ОСОБА_2 (як Виконавцем) Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 1060-П.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 1060-П Замовник (Експедитор) залучає Виконавця для здійснення перевезення автомобільним транспортом вантажів, які належать Клієнтам (Замовникам послуг Експедитора), по території України та/або іноземних держав.

Відповідно до п. 1.3. Договору № 1060-П Виконавець на підставі заявок Замовника (Експедитора) здійснює перевезення вантажу власним автотранспортом або організовує перевезення вантарків із залученням третьої сторони, при цьому Виконавець виступає як Експедитор 2.

ФОП ОСОБА_2 , у свою чергу, залучила до здійснення перевезень ФОП ОСОБА_1 відповідно до Договору експедирування вантажів в міжнародному та внутрішньому сполученні № 05/06/2023 від 05.06.2023.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 05/06/2023 Експедитор, діючи від імені і за рахунок Замовника, згідно і Договору порученця № 1 (№ і дата договору поручення вказуються в контракт-заявці) Залучає Перевізника для доставки вантажу автомобільним транспортом територією України та іноземних держав.

ФОП ОСОБА_1 вказаний у графах 16 «Перевізник» та 23 «Підпис та штамп перевізника» автотранспортної накладної № 6843 від 06.02.2024.

За надані послуги перевезення вантажу з м. Гданьск, Польща до м. Київ, Україна, ФОП ОСОБА_5 19.02.2024 виставила позивачу рахунок-фактуру № 3059, за умовами якого сплаті підлягали: міжнародні транспортні послуги за маршрутом м. Гданськ, Польща - м/п Корчова-Краківець, протяжністю 750 км (58 500,00 грн), міжнародні транспортні послуги за маршрутом: м/п Корчова-Краківець - м. Київ, Україна (48 864,00 грн), винагорода експедитора по території України (1000,00 грн). Загальна вартість наданих послуг становить 108 364,00 грн без ПДВ.

Також ФОН ОСОБА_5 19.02.2024 видала TOB «АРТІ» довідку про транспортні витраті № 6, за якою транспортні витрати за межами митної території України м. Гданськ (Польщг) - м/п Корчова-Краківець складають 58 500,00 грн, а транспортні витрати по території УкраІви м/п Корчова-Краківець - м. Київ, Україна складають 49 864,00 грн.

Разом з тим, Декларант помилково надав до митного оформлення наступні договори, які не стосуються поставки цієї партії товарів:

- договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018 між ТОВ "Хіллдом Логістик" та ТОВ «АРТІ»;

- договір тр. перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 1062-П від 19.01.2024 між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 .

З аналізу зазначених документів вбачається, що числові значення передбачених ч. 10 ст. 58 МК України витрат підтверджені наступними документами:

1.Рахунком на оплату № 155 від 12.02.2024.

2.Рахунком-фактурою № 3059 від 19.02.2024.

3.Довідкою про транспортні витрати № 6 від 19.02.2024.

4.Довідкою про транспортні та складські витрати № 1202-3 від 12.02.2024.

Вказані документи не містять розбіжностей у вартості наданих послуг. У рахунку на оплату № 155 від 12.02.2024 зазначено такі витрати на загальну вартість 83 721,09 грн. Ці витрати підтверджуються довідкою про транспортні та складські витрати № 1202-3 від 12.02.2024.

У рахунку-фактурі № 3059 від 19.02.2024 зазначено вищезгадані витрати на загальну суму 58500,00 грн. Ці витрати підтверджуються довідкою про транспортні витрати від № 6 від 19.02.2024.

Таким чином, позивач зобов`язаний був включити до митної вартості товарів витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а саме до м/п Корчова-Краківець у розмірі 142221,09 грн.

Наданими позивачем до митного оформлення товарів документами (Довідкою про транспортні витрати № 6 від 19.02.2024, довідкою про транспортні та складські витрати № 1202-3 від 12.02.2024) також підтверджено, що страхування товару не відбувалося, що відповідає умовам Контракту, за якими обов`язкове страхування товару не передбачено.

Щодо надання виписок з бухгалтерської документації, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, надання такої документації можливе лише після поставки та реалізації товару, тому позивачем не надавалося.

Щодо ненадання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини згідно партії товару зазначеної у митної декларації - законодавством України не передбачено отримання даних висновків для імпорту конвеєрних стрічок з вулканізованої гуми, а контракт № ARSH-0917 від 11.09.2017 також не передбачає оформлення такого документа.

Крім того, експертний висновок згідно положень ч. 2 ст. 53 МК України не є обов`язковим документом, що подається на підтвердження митної вартості, може використовуватись як додаткове джерело для визначення митної вартості товару.

Інші документи, про ненадання яких зазначає відповідач, надавалися позивачем під час митного оформлення та на вимогу митного органу або не складалися, оскільки їх складання не передбачено умовами угоди.

Зокрема, на підтвердження вартості транспортування, навантаження та розвантаження, витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України надавалися всі необхідні документи, які підтверджують числові значення заявленої декларантом митної вартості, а саме: довідки про транспортні витрати, банківські платіжні документи, рахунки-фактури, відтак посилання відповідача у спірному рішенні на неподання таких документів є необґрунтованим.

У постанові від 31.05.2019 року справі № 804/16553/14 Верховний Суд виклав наступну правову позицію: «Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Отже, вимоги щодо неподання тих або інших документів на підтвердження транспортування, зокрема договорів, заявок, тощо, не є обґрунтованими та не можуть бути підставою для невизнання митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ціною договору.

Відповідачем, окрім зауважень щодо ненадання копії договору від 20.01.2017 №220017, зауважень до документів позивача не висловлювалось.

Водночас, відповідачем не було прийнято до уваги та не було враховано надані ТОВ «АРТІ» документи.

Відтак, зазначені відповідачем розбіжності не створюють підстав для коригування митної вартості, з огляду на подання позивачем повного переліку документів, як відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, так і на запит митного органу, направлений в порядку проведених митних консультацій.

Верховний Суд в постанові від 15.02.2023 року у справі №815/2552/16 зазначив:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Серед визначених законом підстав відсутня така підстава як спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР. Відповідно п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України не наділяє митний орган правом на власний розсуд запитувати додаткові документи та відомості.

Спрацювання вказаних ризиків, згенерованих АСАУР, лише надає право митному органу ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів, і не є самостійною підставою для запиту додаткових документів.»

Також у постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд вказав, що: …митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах….

За правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 05.07.2022 у справі № 804/150/16: Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Не надання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Щодо визначення відповідачем митної вартості товару за методом за резервним методом згідно ст.64 Митного Кодексу України.

Відповідач, обґрунтовуючи числове значення митної вартості товару, обмежився посиланням виключно на номер та дату митної декларації МД від 23.11.2023 №100160/2023/238953, згідно якої рівень митної вартості: по товару № 1 визначено із розрахунку 2,41 дол. США/кг.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 64 МК України в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідачем не зазначено у спірному рішенні відомостей щодо співвідношення якості товарів, їх кількості, комерційних рівнів, наявності торгової марки та репутації цих товарів на ринку.

Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 (далі Правила № 598), у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У наданій до суду копії вказаної декларації відсутній третій лист, який містить додаткову інформацію щодо виробника, торгової марки товару, інших даних, з огляду на що неможливо встановити об`єктивно, ані який товар ввозився за вказаною декларацією, ані в якій кількості, ані інші умови митного оформлення за вказаною декларацією.

Відтак, надана до суду копія митної декларації не доводить підстав коригування митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості.

У постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 520/12621/2020 зазначено, що: Втім, під час митного контролю при обробці документів, наданих декларантом, спрацювала система управління ризиками АСАУР «Інспектор», що зумовило направлення уповноваженій особі позивача повідомлення про надання додаткових документів.

Суди, з посиланням на наведені вище приписи МК України, обґрунтовано вказали, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, з огляду на спрацювання модуля АСАУР, суди в даному випадку визнали необґрунтованим, оскільки вважали, що індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з`ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Таким чином, колегія суддів уважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару.

Оскільки митним органом в ході розгляду справи не доведено, що позивачем по спірній МД до митного оформлення подано документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, або такі, що містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, суд вважає обґрунтованим застосування вказаних висновків Верховного Суду при розгляді даної справи.

Суд також зазначає, що спірним рішенням коригування митної вартості проведено стосовно товару №1 з двох ввезених товарних позицій.

Проте, зауваження митного органу стосуються документів, що мають значення для визначення митної вартості всіх товарів у митній декларації.

Доказів на підтвердження того, що відповідачем досліджувався рівень цін на товари, які не були відкориговані відповідачем, та вказаний рівень відповідав рівню цін, задекларованому декларантом позивача, відповідачем до суду не надано.

При цьому митна вартість товару № 1 та товару № 2 підтверджувалась одними й тими ж документами, які на думку відповідача, в даному випадку не відповідали вимогам закону щодо товару № 1, та одночасно відповідали вимогам закону стосовно товару № 2.

Суд зазначає, що якщо митний орган має сумніви у митній вартості, які випливають із можливості невключення усіх складових транспортних витрат, то якщо відповідні сумніви підтвердяться, таке невключення мало б вплив на усі товари митної декларації та відповідно митний орган мав би здійснювати коригування кожного товару.

Отже, в ході судового розгляду відповідач не довів неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості, оскільки не була підтверджена наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, недостовірних або неповних відомостей.

Відповідно до Правил №598, у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 61 Кодексу, результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, вказані відповідачем недоліки та розбіжності спростовуються матеріалами справи на підставі документів, які подавалися митному органу при митному оформленні товарів та на запит митниці, проте останнім належним чином досліджені не були, з огляду на що суд вважає, що відповідачем не вказано, які саме з наданих позивачем документів дійсно містять неповні відомості та/або розбіжності.

З огляду на зазначене, підстави застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.

3.3. Висновки за результатами розгляду справи

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять належну та достатню інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності - ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають достатніх підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому доводи відповідача на обґрунтування заперечень проти позову фактично зводяться до обґрунтування підстав виникнення сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, а не доводять саме підстав відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до приписів частини 6 статті 54 МК України.

Відповідно, застосування митним органом другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.

Отже, суд приходить до висновку, що у спірному рішенні про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту), що є належною та достатньою підставою для його скасування.

Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає про таке.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024 та картки відмови № UA100330/2024/000128 від 21.02.2024, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати в частині сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000005/2 від 21.02.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000128 від 21.02.2024.

Стягнути з Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (вул. Г.Сковороди, буд. 61, літ. Д-1, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 25185087) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення, з урахуванням перебування судді у відпустці, складено 12.06.2024.

Суддя Білова О.В.