Ухвала

від 12.06.2024 по справі 320/13607/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 червня 2024 року

Київ

справа № 320/13607/20

адміністративне провадження № К/990/20824/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №320/13607/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ПРОФІ» до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області (далі - скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 29.05.2024.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що відсутній висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», стосовно достатніх доказів факту зберігання пального суб`єктом господарювання без наявності відповідної ліцензії.

У подальшому викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України і зазначено, що ГУ ДПС не погоджується з існуючим висновком щодо того, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або єдностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального).

ГУ ДПС не розкриває наявності взаємозв`язку між посиланням на відсутність висновку Верховного Суду та посиланням на не згоду з існуючим висновком.

Водночас, з огляду на зміст судових рішень, суди врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 18.12.2018 у справі № 820/4891/18 та у справі № 820/4895/18, від 05.03.2019 у справі №820/4893/18, від 04.12.2018 у справі №820/4894/18, від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18, від 31.05.2022 у справі №540/4291/20, від 07.06.2022 у справі №360/4140/20, від 07.06.2022 у справі №520/2347/21, від 09.06.2022 у справі №200/11093/20-а, від 15.06.2022 у справі №260/3859/20, від 27.06.2022 у справі №280/8338/20, від 29.06.2022 у справі №200/11016/20-а, від 13.07.2022 у справі №600/664/21-а, від 21.09.2022 у справі №140/16490/20, від 28.12.2022 у справі №380/12060/20.

Обґрунтування, чому на переконання ГУ ДПС висновки Верховного Суду, викладені у зазначених постановах, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин касаційна скарга не містить.

Формально посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС не зазначає відповідний пункт частини другої та/або третьої статті 353 КАС України, а вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду і ухвалення нового рішення про відмову в позові, що передбачено статтею 351 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №320/13607/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ПРОФІ» до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон