Рішення

від 10.12.2007 по справі 13/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  13/210

10.12.07

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»

До                    Житлово-будівельного кооперативу «Луч»

Про                        повернення майна з чужого незаконного володіння

Суддя     Трофименко Т. Ю.                                                                         

Представники:                                            

Від позивача            Гунько О.В.   по довіреності № б/н від 19.03.2007 р.

Від відповідача       Бабич Т.М. по довіреності  № б/н від 10.12.2007 р.

Від відповідача       Комарницька Л.Г.  по довіреності  № б/н від 10.12.2007 р.

В засіданні приймали участь

Рішення прийняте 10.12.2007 р. у зв'язку із оголошеною на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України перервою з 28.11.2007 р. до 10.12.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»про зобов'язання Житлово - будівельний кооператив «Луч»повернути один контейнер, вартістю 1550 грн. 00 коп., наданий в оренду за договором № К10572 від 26.10.04.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору № К-10572 оренди контейнерів для збирання побутових відходів від 26.10.2004р.  повністю не розрахувався за орендовані контейнери, в  незаконному володінні відповідача знаходиться один контейнер вартістю 1500, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2007 р. порушено провадження у справі № 13/210, розгляд справи призначено на 16.07.2007 р. об. 10-35 год.

       Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2007 р. розгляд справи було відкладено до 09.10.2007 р. до 10-10 год.

        Представник відповідача в наданому письмовому відзиві на позов проти позову заперечує, посилаючись на те, що з 10.12.2006 р., тобто з дня припинення в односторонньому порядку договору на оренду контейнера і до кінця року, тобто до 31.12.2006 р. відповідач систематично прохав позивача забрати контейнер. В зв'язку з чим відповідач зазначає, що відсутня вина з боку Житлово - будівельного кооперативу «Луч»  в зникненні контейнера.

      Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. від 26.10.2007 р. Про передачу справ на розгляд іншому судді, справу № 13/210 в зв'язку з тим, що суддя Євдокимов О.В. перебуває на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду зазначеної справи  передано для подальшого розгляду судді Трофименко Т.Ю.

       Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2007 р. суддею Трофименко Т.Ю. справу №  13/210  прийнято до свого провадження. Розгляд справи було призначено на 28.11.2007 р. об   11-40 год.

        Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

       26 жовтня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Київспецтранс»(далі-орендодавець, тобто позивач) та Житлово - будівельним кооперативом «Луч»(далі-орендар, тобто відповідач) було укладено договір № К-10572 оренди контейнерів для збирання твердих побутових відходів.

       Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передав орендареві в оренду один контейнер металевий з кришкою систем МGВ для збирання твердих побутових відходів, ємністю 1, 1 м.куб., фарбований, на чотирьох колесах, а орендар прийняв контейнер від орендодавця і зобов'язувався сплачувати орендну плату на умовах договору.

       Вартість одного контейнера на момент передачі в оренду становить 1500, 00 грн. (п.1.3).

       В пункті 1.4. договору сторони обумовили, що контейнер передається в оренду на строк дії даного договору.

       Строк дії договору сторони встановили з 10.2004 р. і діє до 10.2009 р. (п.7.7).

        Акт прийому-передачі контейнерів від 26.10.2007 р. свідчить про те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, тобто позивач передав, а відповідач отримав один контейнер вартістю 1550 грн. 00 коп.

        Орендна плата за користування одним контейнером становить 12, 0 грн. в місяць, в тому числі ПДВ 2, 0 грн. (п.3.1). Орендар щомісячно в повному обсязі перераховує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця до п'ятого числа поточного місяця, наступного за звітним. (п.3.3).

   Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

         Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 7 Господарського кодексу України встановлює, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Таким чином, враховуючи, що позивач та відповідач є суб'єктами господарювання та уклали договір при здійсненні своєї господарської діяльність, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Господарський кодекс України.  

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Відповідно до п. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього кодексу.

         Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

           Відповідно до п. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а інша сторона у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

        Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

       Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

        Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

        З матеріалів справи вбачається, що позивач 28.03.2007 р. надіслав відповідачу претензію-вимогу № 543/03 про розірвання договору № К-10572 оренди контейнерів для збирання твердих побутових відходів та повернення протягом семи днів з моменту отримання претензії-вимоги одного контейнера та перерахування коштів в сумі 20 грн. 32 коп. на рахунок позивача. Крім того в вищезгаданій претензії-вимозі позивач повідомив відповідача, що в разі неможливості повернення орендованого контейнеру відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість контейнера в розмірі 1550, 00 грн.  

         Повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.04.2007 р. свідчить про те, що  претензію-вимогу № 543/03 позивача відповідач отримав 02.04.2007 р.

        Крім того 10.10.2006 р. позивач повторно звернувся до відповідача з повідомленням № 2191/18 про припинення договору оренди контейнерів для збирання твердих побутових відходів з 10.12.2006 р.

         В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач яким-небудь чином відреагував на  претензію-вимогу позивача.

        Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

           Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

         Відповідно до приписів  ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Відповідно до частини 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

        Матеріали справи свідчать про те, що в пункті 5.2.11. сторони встановили, що у разі припинення дії даного договору орендар зобов'язаний повернути контейнери орендодавцю не пізніше п'яти календарних днів за актом прийому-передачі у справному стані з урахуванням нормального зносу.

 Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В матеріалах справи відсутні документально підтверджені докази повернення відповідачем  одного контейнеру, вартістю 1550 грн. 00 коп., який  наданий позивачем в оренду за договором № К10572 від 26.10.04.

       Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

       Посилання відповідача, викладені в письмовому відзиві на позов до уваги судом не приймаються, оскільки відповідно до статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна.

       Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

      Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

      Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача.

      Враховуючи наведене,  керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

       Позовні вимоги задовольнити повністю.

       Зобов'язати  Житлово - будівельний кооператив «Луч»(04111, м. Київ, вул. Салютна, 27 А; ідентифікаційний код 22871385) повернути Відкритому акціонерному товариству «Київспецтранс»(04208, м. Київ, пр-т. Правди, 85; ідентифікаційний код 02772037) один контейнер, вартістю 1550 грн. 00 коп., наданий в оренду за договором № К10572 від 26.10.04.

      Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу «Луч»(04111, м. Київ, вул. Салютна, 27 А; ідентифікаційний код 22871385) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»(04208, м. Київ, пр-т. Правди, 85; ідентифікаційний код 02772037) 102, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.