Постанова

від 11.06.2024 по справі 128/2636/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/2636/20

Провадження № 22-з/801/65/24

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 рокуСправа № 128/2636/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

з участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни про постановлення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Якушинецька сільська рада, про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького апеляційного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Якушинецька сільська рада, про визнання заповіту недійсним, за апеляційними скаргами позивачки ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року та додаткове рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційні скарги позивачки ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року та додаткове рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 20 лютого 2024року - залишено без змін.

06 травня 2024 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Тетяна Миколаївна подала заяву про постановлення додаткового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Вказана заява мотивована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу від 25.03.2024 року представник ОСОБА_1 повідомила про понесення останньою витрат на правничу допомогу в зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги в сумі 10000 гривень та надала докази понесених витрат, які були направлені сторонам разом із відзивом.

10 червня 2024 року від позивачки ОСОБА_2 , надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому остання просить відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що з неї вже стягнуто 15000 гривень за надання правничої допомоги в суді першої інстанції, а вона є пенсіонером, а тому покладення на неї ще додаткових витрат погіршить і так уже її скрутне фінансове становище та фактично позбавить її засобів для існування.

Згідно з частиною третьою статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в даному випадку апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку загального провадження з викликом сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява представника відповідача -адвоката Мишковської Т.М. про постановлення додаткового судового рішення підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т.М. просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції. Вказавши, що відповідач ОСОБА_1 додатково понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Протягом п`ятиденного строку після ухвалення постанови Вінницького апеляційного суду представником відповідачки ОСОБА_1 подано заяву про винесення додаткового рішення, в якій просить стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у розумінні якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, § 268).

Такий підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованій у справах №826/1216/16 від 27.06.2018, №755/9215/15-ц від 19.02.2020, №910/12876/19 від 07.07.2021, №753/15687/15-ц від 14.11.2018, №753/15683/15 від 26.09.2018, №910/3929/18 від 18.06.2019.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мишковською Т.М. на підтвердження понесених витрат надано: додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги від 27 жовтня 2020 року, та квитанцію до прибуткового касового ордера від 22 березня 2024 року на суму 10000гривень.

Згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.

10 червня 2024 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшли заперечення від позивача ОСОБА_2 , в якому зазначено, що сума витрат є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т.М.. підготувала відзив на апеляційні скарги та прийняла участь в одному судовому засіданні, що свідчить про невелику кількість витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт та невеликий обсяг наданих послуг.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Якушинецька сільська рада, про визнання заповіту недійсним, додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник