Постанова

від 06.06.2024 по справі 641/10003/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Харків

справа№ 641/10003/15

провадження№ 22-ц/818/1750/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді:Тичкової О.Ю.,

суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

за участюсекретарясудовогозасідання Тітченко О.В.

сторони справи:

заявник ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» арбітражний керуючий Клименко Руслан Іванович

боржник - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 березня 2024 року постановлену у складі судді Боговського Д.Є.,-ВСТАНОВИВ:

В лютому 2024 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» арбітражний керуючий Клименка Руслана Івановича звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документа на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 у справі № 641/10003/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» компенсацію за дострокове розірвання контракту в розмірі 3995968,00 грн, судовий збір в розмірі 59939,52 грн, а всього 4055907 грн 52 коп та поновлення строку на його пред`явлення.

В обґрунтування заяви посилався не те, що він звернувся до попереднього ліквідатора з вимогою передати усі наявні документи, які стосуються діяльності ТОВ ФК Говерла, у тому числі і вищезазначений виконавчий лист. Вимога не була виконана і документи не було отримано арбітражним керуючим Клименком Русланом Івановичем, доказом чого слугує повернення рекомендованого листа, направленого попередньому ліквідатору ТОВ ФК Говерла. Станом на 16.02.2024 виконавчий лист у справі №641/10003/15-ц не був переданий попереднім ліквідатором ТОВ ФК Говерла, а отже фактично є втраченим.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 07 березня 2024 року заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» арбітражного керуючого Клименка Руслана Івановича задоволено.

Видано ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» арбітражному керуючому Клименку Руслану Івановичу дублікат виконавчого документу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 у справі № 641/10003/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» компенсацію за дострокове розірвання контракту в розмірі 3995968,00 грн, судовий збір в розмірі 59939,52 грн, а всього 4055907 (чотири мільйони п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот сім) грн 52 коп.

Поновлено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» арбітражному керуючому Клименку Руслану Івановичу пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 у справі № 641/10003/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» компенсацію за дострокове розірвання контракту в розмірі 3995968,00 грн, судовий збір в розмірі 59939,52 грн, а всього 4055907 (чотири мільйони п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот сім) грн 52 коп.

Ухвала мотивована тим, що суд, дослідивши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» арбітражного керуючого Клименка Р. І. підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави вважати, що виконавчий документ був втрачений, а також, що строк для пред`явлення його до виконання пропущений з поважних підстав.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала не містить будь якого обґрунтування та мотивів з яких суд дійшов до висновків про поважність причин пропуску строку пред`явлення на примусове виконання виконавчого документу. Більш того, таких причин взагалі не може бути, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу, Товариству з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла», постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 19.04.2019 у виконавчому провадження №54199431 та більше на примусове виконання не направлявся. Апелянт також зазначив, що встановлення саме поважності причин не пред`явлення до виконання судового наказу є предумовою для задоволення заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання. Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження втрати виконавчого листа.

12.04.2024 до суду апеляційної інстанції від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» арбітражного керуючого Клименка Р.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Підпунктом 17.4 пункту 17 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, провадження № 14-308 цс 19.

У постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц (провадження № 61-17590св20), від 20 травня 2022 року у справі № 1005/7133/2012 (провадження № 61-21381св21) та від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14 (провадження № 61-2110св22).

Таким чином, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи 28.09.2016 рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі №641/10003/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» компенсацію за дострокове розірвання контракту в розмірі 3995968,00 грн, судовий збір в розмірі 59939,52 грн, а всього 4055907 грн 52 коп. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21.03.2017 рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2023 відсторонено арбітражного керуючого Дідича М.А. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ «ФК «Говерла» в межах справи про банкрутство №907/536/17.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2023 ліквідатором у справі №907/536/17 призначено арбітражного керуючого Клименка Р.І.

14.12.2023 ОСОБА_2 направив арбітражному керуючому Дідичу М.А. клопотання про направлення на його адресу всю наявну документацію ті інші матеріали, що стосуються ТОВ «ФК`Говерла» в межах справи про банкрутство, проте відповіді ніякої не отримав.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що арбітражний керуючий Дідич М.А. повторно пред`явив виконавчий лист до виконання або передав арбітражному керуючому Клименку Р.І. виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» компенсацію за дострокове розірвання контракту в розмірі 3995968,00 грн, судового збору в розмірі 59939,52 грн, а всього 4055907 грн 52 коп.

На підставі вищезазначеного колегія суддів, вважає, що заяваліквідатораТовариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Говерла» арбітражногокеруючого Клименка Р. І.в частині видачі дублікату виконавчого листа підлягає задоволенню, оскільки є підстави вважати, що виконавчий документ був втрачений.

Щодо вимог про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Заявник вважає, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 641/10003/15-ц виданого Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі сплинув.

Між тим, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

Положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» стосуються також строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.04.2019 в виконавчому провадженні №54199431 вбачається, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений в строк до 19.04.2022

З огляду на викладене, строки пред`явлення виконавчих документів до виконання в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану перервалися та на час розгляду заяви стягувача не спливли, а тому відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого по цивільній справі № 641/10003/15-ц.

Згідно з пунктом 2 частиною першоюстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справі, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина другастатті 376 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд уважає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, тому вона підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасування, з ухваленням нової постанови про часткове задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 березня 2024 року в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 у справі № 641/10003/15-ц скасувати. В задоволенні заяви в цій частині відмовити.

В іншій частині ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу Українибезпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 червня 2024 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В.Маміна

Н.П.Пилипчук