Постанова

від 04.06.2024 по справі 914/3269/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2024 р. Справа №914/3269/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

від позивача: Райхель Р.П. (ордер серія ВС за № 1228689 від 25.09.2023)

від відповідача-1: Бунча Г.В. (довіреність б/н від 20.06.2023, посадова інструкція, наказ про прийняття на роботу)

від відповідача-2: не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс за № 957 від 29.08.2023

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.08.2023 суддя Трускавецький В.П., м. Львів, повний текст рішення складено 18.08.2023

за позовом фермерського господарства Озеро, с. Старий Яричів Кам`янка-Бузький район Львівська обл.,

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс, м. Кременчук Полтавської обл.,

до відповідача-2 товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Кредо, м. Запоріжжя,

про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 309 995,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

20.12.2022 фермерське господарстве Озеро (надалі ФГ «Озеро») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс (надалі ТОВ Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс) та до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Кредо (надалі ТДВ «Страхова компанія Кредо) про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3309 995,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.2017 у Жовківському районі на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» на 527 км внаслідок порушення ПДР водієм Клишченко В.В. автомобіля марки «Рено Преміум» д.н.з. НОМЕР_1 , який буксирував автоцистерну, що належить ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс» відбулась ДТП в наслідок чого стався витік пального на проїзну частину дороги.

Внаслідок ДТП нафтопродукти потрапили в басейн річки Західний Буг, а саме канал МК-22, який є джерелом живлення ставів ФГ «Озеро».

Таким чином, позивач вважає, що внаслідок витікання пального з цистерни, що перекинулась відбулось зараження належних ФГ «Озеро» водойм, що завдало збитків господарству на загальну суму 3 309 995,00 грн.

Правовими підставами позову зазначає ст. ст. 11, 22, 980, 988, 1166, 1172, 1187, ЦК України, ст. 27, 104 Закону України «Про страхування».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.08.2023 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» на користь ФГ «Озеро» 3 296 995,00 грн. шкоди та 49 454,93 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору, 25 960,00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В частині задоволення позовних вимог рішення місцевого господарського суду мотивоване наявністю в діях відповідача-1 складу цивільно-правового правопорушення.

Рішенням суду відмовлено в задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» на користь ФГ «Озеро» 13 000,00 грн. (упущеної вигоди - повернення коштів за видані ФГ «Озеро» дозволи на спортивну рибалку) у зв`язку з тим, що видаткові касові ордери від 28.02.2018 та від 02.03.2018 містять виправлення, що суперечить Положенню про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Також рішенням суду відмовлено в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 у зв`язку з необгрунтованістю, оскільки в строк передбачений законом (впродовж трьох днів - ст. 33.1.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та впродовж одного року - ст. 37.1.4. вказаного закону) на адресу ТДВ «СК «Кредо» не надходило ні повідомлень про ДТП, ні заяви про виплату страхового відшкодування.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач-1 (товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс за № 957 від 29.08.2023) просить скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

-суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність шкоди, оскільки позивачем не подано жодних документів, які б підтверджували забруднення води саме в ФГ «Озеро»;

-поза увагою суду залишилось те, що від місця ДТП до ФГ «Озеро» більше 7 км, а тому нафтопродукти не могли потрапити у водойму.

При цьому, звертає увагу на те, що відповідно до даних Google карти на відстані 2,5 км. від місця ДТП знаходиться озеро Михайла та Водосховище Гамаліївка, які не забруднилися внаслідок ДТП;

-експерт, який проводив дослідження та складав висновок не був присутній при відборі риби, а тому результати лабораторних досліджень риби від 19.12.2017 за № 522, не можуть братися до уваги.

Узагальнені заперечення позивача

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу позивач посилається на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12.09.2022 у справі № 446/41/20, за змістом якого, в тому числі, підтверджується наявність шкоди, заподіяної ФК «Озеро» в результаті ДТП.

Звертає увагу на те, що в цій справі має місце відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки.

Посилається на те, що відповідачем-1 не спростовано презумпцію вини у справі про заподіяння шкоди та не доведено відсутності причинового зв`язку між шкодою ФГ «Озеро» та діями відповідача-1.

Вважає, що матеріалами справи доведено, що шкода ФГ «Озеро» була заподіяна шкідливим впливом нафтопродуктів на природнє середовище, які вилились в результаті ДТП за участю автомобіля з цистерною, який перебував у володінні відповідача-1 і водій якого знаходився з товариством у трудових відносинах.

Відповідач-2 не скористався правом визначеним ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У судове засідання 22.05.2024 з`явився представник позивача та представник відповідача-1. Представник відповідача-2 в судове засідання не з?явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції та довідками Західного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та третьої особи, що не з`явилися за наявними в справі доказами.

У судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також, у судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача-1, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

Згідно з Статутом ФГ «Озеро» головною метою господарства є, в тому числі, вирощування риби, а також її переробка і реалізація, тощо. Предметом діяльності є організація ведення рибного і ставкового господарства, та реалізація його продукції.

Відповідно до довідки АБ № 642873 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ФГ «Озеро» є, зокрема, прісноводне рибництво (аквакультура) (т. 1 а.с. 24).

07.12.2009 відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 04.12.2009 № 858/140 ФГ «Озеро» присвоєно статус племінний репродуктор з розведення української лускатої породи коропа (любінський внутрішньопородний тип) (т. 1 а.с. 28).

Кам`янка-Бузьким управлінням осушних систем розроблено робочий проект реконструкції заболоченої ділянки для створення фермерського господарства з вирощування риби біля с. Старий Яричів Кам`янка-Бузького району Львівської області від 2000 року, зведено кошторисні розрахунки від грудня 2001 року (т. 1 а.с. 32-68).

15.07.2014 Державним підприємством «Дослідне господарство Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААН видано ФГ «Озеро» Племінне свідоцтво генетичних ресурсів рибництва № 278558 (т. 1 а.с. 27).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею Лисику Т.Б. (керівнику ФГ «Озеро») на підставі розпорядження голови Кам`янко-Бузької районної ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області від 17.12.2001 за № 34, надано в постійне користування землю для ведення селянського (фермерського) господарства (т. 1 а.с. 25-26).

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції чинній на дату видачі державного акту на право постійного користування землею) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Таким чином, Лисик Т.Б. (керівник ФГ «Озеро») набув право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства у встановленому порядку, і його право посвідчене державним актом.

Відповідно до акту від 29.05.2016, який складено уповноваженими представниками ФГ «Озеро» про зариблення вирощувально-нагульного ставу № 3, протягом 29 травня проведено зарибнення ставу № 3 площею 5,4 га підрощеною личинкою любінського лускатого коропа в кількості 11,0 тис. екз. віком 15 діб. Також 29.05.2016 проведено зарибнення ставу № 2 підрощеною личинкою любінського лускатого коропа в кількості 16,0 тис. екз. віком 15 діб (т. 1 а.с. 71, 72).

Відповідно до акту, який складено уповноваженими представниками ФГ «Озеро» від 29.10.2016 вилову вирощувально-нагульних ставу № 2 виловлено 4800 кг риби, короп 2600 кг та карась 2200 кг (т. 1 а.с. 70).

Відповідно до акту від 15.04.2017 про зариблення вирощувально-нагульного ставу № 1, протягом 15 квітня проведено зарибнення ставу № 1 площею 8,5 га однорічкою любінського лускатого коропа вирощеного у ставку № 2 Фг «Озеро» у кількості 10800 шт. середньою вагою 202 гр. (т. 1 а.с. 73).

Відповідно до акту, який складено уповноваженими представниками ФГ «Озеро» вилову вирощувально-нагульних ставків № 1, 2, 3 від 10.11.2017 за період з 29.10.2017 по 10.11.2017 виловлено 10500 кг риби, короп 5600 кг, карась 4900 кг. (т. 1 а.с. 74).

Вищезазначені акти підписані уповноваженим представниками ФГ «Озеро» (Н. Бичковським, Ю. Сухарина, Б. Сярим), науковим співробітником Інституту рибного Господарства НААН (Я. Тучапським) та директором Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства (О. Ковальчук) та підтверджують діяльність позивача, в сфері прісноводного рибництва (аквакультури), що відповідає видам діяльності, які визначені відповідно до довідки АБ № 642873 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1 а.с. 24).

Жовківське відділення Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області листом від 21.11.2017 № 10269 повідомлено ДЕІ у Львівській області про те, що 19.11.2017 у Жовківському районі на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» на 527 км в наслідок порушення ПДР водієм Клишченко В. В. автомобіля марки «Рено Преміум» д.н.з. НОМЕР_1 , який буксирував автоцистерну, що належить ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс» відбулась ДТП внаслідок чого стався витік пального на проїзну частину дороги. Службою ДСНС було здійснено заходи, щодо недопущення загоряння та відкачка пального до інших ємкостей. Матеріали по вказаному факту знаходяться в Управління патрульної поліції м. Львова (т. 1 а.с. 84).

15 січня 2018 року ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області листом № 58-21/2пі повідомило, що 19.11.2017 о 00:29 год. до оперативно-координаційного центру управління від чергового ГУ Національної поліції (Горопаха) надійшло повідомлення, про те, що на 527 км автодороги Київ-Чоп поблизу села малі Підліски Жовківського району відбулось перекидання автомобіля, що перевозив ємність з пальним. З метою запобігання виникнення пожежі, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт при ДТП до місця події було направлено пожежно-рятувальні підрозділі ГУ ДСНС України у Львівській області. По прибуттю до місця події встановлено, що з цистерни відбувається інтенсивне витікання пального, потреби в проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт немає, пожежно-рятувальні підрозділи в межах своєї компетенції виконано заходи по запобіганню виникненню пожежі шляхом покриття дзеркала розливу пального піною. По факту події було поінформовано відповідні служби (Медицину катастроф, патрульну поліцію, Державну службу України з безпеки на транспорті, СБУ, департамент цивільного захисту ЛОДА, дорожню фірму «Онур»).

ДФ «Онур», фірмою ТОВ «ТФ «Кременчукнафтопродукт» та працівниками національної поліції в межах їхньої компетенції вживались заходи щодо ліквідації наслідків події, яка виникла (т. 1 а.с. 83).

25.07.2019 менеджер дороги Онур Тааххут Ташимаджилик Інш. Тідж. Ве Сан. А.Ш повідомив щодо наслідків ДТП, яка мала місце 19.11.2017 на міжнародній автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп км 527+324. Відповідно до умов контракту, представники організації, а саме чергова мобільна бригада безпеки дорожнього руху на чолі з інженером з безпеки дорожнього руху, були присутні на оформленні матеріалів ДТП та під час ліквідації її наслідків. Повідомлення про ДТП надійшло в колл-центр від оперативного чергового ГУ ДСНС України у Львівській області о 00:40 год. Протягом однієї години після надходження повідомлення, на місце виникнення ДТП прибули інженер з безпеки дорожнього руху, чергова бригада безпеки дорожнього руху та комплексна дорожня машина. На місці проводились наступні заходи: огородження місця ДТП, оформлення матеріалів справи; ручне прибирання уламків ТЗ, обробка піском покриття дороги та узбіччя вкритої нафтовими продуктами (т. 1 а.с. 89).

Компанія «Онур» листом від 20.09.2019 повідомила, що на ділянці скоєння ДТП, що мала місце 19.11.2017 на 527 км + 230, у відповідності до Контракту, відповідним персоналом компанії здійснювались заходи із збереження безпеки дорожнього руху та оформлення звітної документації про дану пригоду. Додатком до вказаного листа додано копію звіту про вказану ДПТ на 6 арк. (т. 1 а.с. 90).

У звіті про ДПТ вказано дата: 19.11.2017 час 00:38, дорога М06 км 527+324, ближній населений пункт - с. Малі Підліски. У розділі короткий звіт про ДТП зазначається: водій Клещенко В. В. керуючи автомобілем Рено Преміум із цистерною, рухаючись автодорогою Київ-Чоп у напрямку Чоп не впорався з керуванням, при повороті перекинув автоцистерну на праву сторону, при перекиданні сталось витікання ПММ. Дефектів на ділянці, що обслуговується немає. Пошкодження на дорозі: витік нафтопродуктів на проїзну частину дороги та узбіччя. Учасники інспекції: від правоохоронних органів лейтенант поліції м. Львова 706-екіпаж Харич В., від дорожньої служби інженер ОДР Чучман Б., від МНС м. Львова старший зміни підполковник Манчук Р. Складено схему ДПТ та зроблено фотознімки (т. 1 а.с. 91-97).

Згідно з актом ДЕІ у Львівській області від 19.11.2017 № 600-602 представниками ДЕІ у Львівській області відбулось разове відбирання проб води з каналу Яричівський (ліва притока ріки Полтва), в трьох місцях: - 50 м вище скиду дощових вод з автодороги Київ-Чоп; - в місці скиду дощових вод з автодороги Київ-Чоп; - 100 м нижче складу дощових вод з автодороги Київ-Львів (т. 1 а.с. 104-105).

Відповідно до Протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод № 359-17 від 22.11.2017 канал Яричівський, 50 м вище скиду дощових вод з автодороги Київ-Львів наявний вміст вуглеводні неполярні (нафтопродукти) показник 0,035; скид дощових вод з автодороги Київ-Львів в канал Яричівський наявний вміст вуглеводні неполярні (нафтопродукти) показник 4,8; канал Яричівський 100 м нижче скиду дощових вод з автодороги Київ-Львів вуглеводні неполярні (нафтопродукти) показник 1,36. Нормове значення 0,05 (т. 1 а.с. 106).

05.12.2017 голова ФГ «Озеро» звернувся зі скаргою до ДЕІ у Львівській області у якій повідомив, що 01.12.2017 на ставку фермерського господарства у с. Старий Яричів Кам`янка-Бузького району Львівської області із води та м`яса риби, стало чути запах нафтопродуктів. З`ясував, що у річку, яка живить ставки ФГ «Озеро» потрапило паливо, внаслідок ДТП орієнтовно 19.11.2017. У с. Малі Підліски відбувся витік із цистерни нафтопродукту, з метою проведення розслідування та заходів з попередження забруднення річки і ставків у майбутньому, сприяти у відшкодуванню нанесених збитків. На господарстві припинена реалізація риби і як наслідок надходження фінансів до бюджету господарства, зупинені планові роботи, травмовано 7 тон риби. Завдано шкоди екосистемі та господарству (т. 1 а.с. 107).

Листом від 05.12.2017 голова ФГ звернувся із заявою до Кам`янка-Бузького управління ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області у якій повідомив, що у перших числах грудня виловивши рибу із ставків ФГ «Озеро» с. Старий Яричів ур. за млином, із м`яса риби надходив запах нафтопродуктів. Просив посприяти проведенню лабораторного дослідження, щодо якості м`яса риби і води у водоймі (т. 1 а.с. 108).

Кам`янка-Бузьке управління ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області згідно з листом від 19.12.2017 № 522 дало відповідь на заяву ФГ «Озеро» повідомивши, що згідно проведених лабораторних досліджень риби і води, зокрема:

фізико-хімічним дослідженням проби води із ставка (твердість, активна реакція) встановлено відповідність зразка допустимим параметрам - дослідження № 001599п.м./2/17 та № 001599п.м./1/17;

мікотоксичні дослідження проби карпа живого перевищення максимально допустимого вмісту мікотоксинів не виявили;

органолептичні дослідження проби карпа живого виявили відповідність Параметрів «зовнішній вигляд» та «колір», нормативним показникам, проте виявлено невідповідність у параметрі «запах», а саме: невластивий живій рибі, відчутний сторонній запах нафтопродуктів в зябрових пелюстках та при варінні м`язів - дослідження №001598п.м./1/17 та № 001598п.м./2/17 (т. 1 а.с. 109-113).

ДЕІ у Львівській області листом № 10-4168 від 09.09.2019 голові ФГ Лисику Т. Б. надіслала результати лабораторного дослідження проб риби та грунтів, відібраних 15.08.2019 спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю на території с. Малі Підліски Жовківського району за табл. 1, 2 (т. 1 а.с. 116).

Згідно з результатами лабораторного дослідження проб поверхневих вод, точка та місце відбору: - Міліоративний канал КМ-22 перед с. Малі Підліски (фонова проба), нафтопродукти 0,0068 мг/дм3; - меліоративний канал КМ-22 при впадінні в ставок для риборозведення, нафтопродукти 0,014 мг/дм3; - ставок 1 у південно-західній стороні біля ставка № 2 нафтопродукти 0,023 мг/дм3; при нормі нафтопродуктів 0,05 мг/дм3 (т. 1 а.с. 117).

Згідно з результатами лабораторного дослідження проб ґрунтів, точка та місце відбору: - фонова проба ґрунту біля меліоративного каналу КМ-22 біля води, нафтопродукти 110,00 мг/дм3; проба ґрунту біля меліоративного каналу КМ-22 при падінні в став біля води, нафтопродукти 220,00 мг/дм3; - проба ґрунту біля меліоративного каналу КМ-22 після виходу з ставу 400,00 мг/дм3; при нормі нафтопродуктів 0,05 мг/дм3 (т. 1 а.с. 118).

Згідно з актом від 25.12.2017 про знищення (утилізацію) неякісної та небезпечної для здоров`я людини продукції, завідувачем Новояричівської ДЛВМ Сахариною Ю. Й., рибоводом ФГ «Озеро» Бичковським Н. Б. та головою ФГ «Озеро» Лисиком Т. Б. складено акт про те, що проведено знищення (утилізацію) ураженої нафтопродуктами риби непридатної до споживання та лікування. Риби в активну фазу забруднення загинуло 550 кг (т. 1 а.с. 120).

05.06.2018 між Львівським обласним управлінням водних ресурсів та ФГ «Озеро» було укладено Договір № 60/08-18 на створення проектно-кошторисної документації, за змістом якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе розробку проекту з капітального ремонту: «Усунення наслідків забруднення нафтопродуктами ставів ФГ «Озеро», яке розташоване біля с. Старий Яричів в урочищі «За млином» Кам`янка-Бузького району Львівської області». Вартість робіт узгоджено в розмірі 3 078,00 грн. (т. 1 а.с. 121-122).

На виконання своїх зобов`язань Львівське обласне управління водних ресурсів згідно з актом приймання проектної документації за договором передав голові ФГ «Озеро» робочий проекту «Усунення наслідків забруднення нафтопродуктами ставів ФГ «Озеро», яке розташоване біля с. Старий Яричів в урочищі «За млином» Кам`янка-Бузького району Львівської області». ФГ «Озеро» згідно з платіжним дорученням № 17 від 05.06.2018 на суму 3078,00 грн. сплатило за виконані роботи (т. 1 а.с. 123).

Відповідно до робочого проекту, проект -рішення передбачає виконання наступних робіт (т. 1 а.с. 127-136):

- виконання культуртехнічних робіт в руслі водопідвідного каналу МК-22 та смузі шириною 10 м вздовж берега з якого виконується розчистка русла;

- розчистка русла водопідвідного каналу МК-22 на довжині 7 км (від 527 км автодороги М-06 Київ-Чоп до ставкового господарства «Озеро»;

- захоронення пнів та відходів деревини у котловани, що влаштовуються на прибережній смузі каналу МК-22;

- розрівнювання кавальєрів вийнятого ґрунту на смузі шириною 10,0 м;

- розчистка ложа ставу №1 (східний став) площею дзеркала 8,5 га із зняттям з ложа ставу шару ґрунту товщиною 0,2 м бульдозером з його переміщенням в дамбу між ставами № 1 і № 2 із середньою відстанню переміщення 90 м. Висота дамби 2,5 м.

- дезинфекція ложа ставу негашеним вапном;

- розчистка ложа ставу № 2 (центральний став) площею дзеркала 7,8 га із зняттям з ложа ставу шару ґрунту товщиною 0,2 м бульдозером з його переміщенням в дамбу в середині ставу із середньою відстанню переміщення 50 м та утворенням ставів № 2А та 2Б. Висота дамби 2,5м.

- дезинфекція ложа ставу негашеним вапном;

- розчистка ложа ставу № 3 (західний став) площею дзеркала 5,4 га із зняттям з ложа ставу шару ґрунту товщиною 0,2 м бульдозером з його переміщенням в дамбу в середині ставу із середньою відстанню переміщення 50 м та утворенням ставів №3А та № 3Б. Висота дамби 2,5м.

- дезинфекція ложа ставу негашеним вапном.

Таким чином, позивачем вживалися заходи щодо зменшення спричиненої шкоди йому шкоди.

Предметом спору в цій справі є питання наявності підстав покладення на відповідача-1 обов`язку по відшкодуванню збитків, завданих, як стверджує позивач, внаслідок ДТП, за наслідками якої нафтопродукти потрапили в басейн річки Західний Буг, а саме канал МК-22, який є джерелом живлення ставів ФГ «Озеро».

Зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частин першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Тлумачення статті 1187 ЦК України свідчить, що перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у частині першій статті 1187 ЦК України не вичерпний. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами слід кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об`єкта матеріального світу. Автомобіль є складною технічною системою, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо; для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами статті 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду в постанові від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.

На відміну від загального порядку та умов відшкодування шкоди безпосередньо встановленого статтею 1166 ЦК України, умовами відшкодування за статтею 1187 ЦК України шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є: 1) протиправність поведінки заподіювача шкоди, 2) наявність цієї шкоди у потерпілого і 3) причинного зв`язку між ними.

Отже, зобов`язання про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки виникає за таких умов: 1) наявність шкоди; 2) протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; 3) наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом шкодою.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 674/1666/14-ц, який в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України враховано апеляційним господарським судом.

Розподіл між сторонами спору про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки обов`язків доказування і подання доказів (зокрема відповідно до статті 74 ГПК України) здійснюється таким чином, що особа, якій завдано шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участі відповідача, розмір заподіяної шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Тоді як обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Аналогічний висновок також наведено в постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у цій справі № 910/9721/18 та від 31.05.2021 у справі № 904/2830/20.

Тобто, чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини особи, яка допустила завдання шкоди (заподіювача шкоди).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Отже, із наявних доказів у справі судом першої інстанції правильно константовано, що позивачу заподіяна шкода, що вбачається:

1) із скарги від 05.12.2017 голови ФГ «Озеро» до ДЕІ у Львівській області, в якій зазначено, що 01.12.2017 на ставку фермерського господарства в с. Старий Яричів Кам`янка-Бузького району Львівської області із води та м`яса риби, стало чути запах нафтопродуктів, у зв`язку із потрапляння палива внаслідок ДТП, в с. Малі Підліски (орієнтовно 19.11.2017) та відбувся витік із цистерни нафтопродукту в річку, яка живить ставки ФГ «Озеро», з приводу чого заявник просить провести розслідування та заходи з попередження забруднення річки і ставків. Повідомляє, що припинена реалізація риби і як наслідок надходження фінансів до бюджету господарства, зупинено планові роботи, травмовано 7 тон риби. Завдано шкоди екосистемі та господарству (т. 1 а.с. 107).

2) із листа від 05.12.2017 голови ФГ до Кам`янка-Бузького управління ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області щодо сприяння проведення лабораторних досліджень щодо із ставків ФГ «Озеро» с. Старий Яричів ур. За млином. якості м`яса риби( з якої надходить запах нафтопродуктів). Просив посприяти проведенню лабораторного дослідження, в тому числі і води у водоймі (т. 1 а.с. 108).

3) із листа від 19.12.2017 № 522 Кам`янка-Бузького управління ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, за змістом якого надана відповідь на заяву ФГ «Озеро» та повідомлено, що згідно проведених лабораторних досліджень риби і води, зокрема:

фізико-хімічним дослідженням проби води із ставка (твердість, активна реакція) встановлено відповідність зразка допустимим параметрам - дослідження № 001599п.м./2/17;

фізико-хімічним дослідженням проби води із зимувальника (твердість, активна реакція) встановлено відповідність зразка допустимим параметрам - дослідження № 001599п.м./1/17:

мікотоксичні дослідження проби карпа живого перевищення максимально допустимого вмісту мікотоксинів не виявили;

органолептичні дослідження проби карпа живого виявили відповідність Параметрів «зовнішній вигляд» та «колір», нормативним показникам, проте виявлено невідповідність у параметрі «запах», а саме: невластивий живій рибі, відчутний сторонній запах нафтопродуктів в зябрових пелюстках та при варінні м`язів - дослідження №001598гі.м./1/17;

мікотоксичні дослідження проби карася живого перевищення максимально допустимого вмісту мікотоксинів не виявили:

органолептичні дослідження проби карася живого виявили відповідність параметрів «зовнішній вигляд» та «колір», нормативним показникам, проте виявлено невідповідність у параметрі «запах», а саме: невластивий живій рибі, відчутний сторонній запах нафтопродуктів в зябрових пелюстках та при варінні м`язів - дослідження № 001598п.м./2/17 (т. 1 а.с. 109-113).

4) актом від 25.12.2017 про знищення (утилізацію) неякісної та небезпечної для здоров`я людини продукції, складеним завідувачем Новояричівської державної лікарні ветеринарної медицини Сахариною Ю. Й., рибоводом ФГ «Озеро» Бичковським Н. Б. та головою ФГ «Озеро» Лисиком Т. Б. за змістом якого вбачається, що проведено знищення (утилізацію) ураженої нафтопродуктами риби непридатної до споживання та лікування. В активну фазу забруднення загинуло 550 кг риби (т. 1 а.с. 120).

5) укладенням договору № 60/08-18 на створення проектно-кошторисної документації від 05.06.2018 між Львівським обласним управлінням водних ресурсів та ФГ «Озеро», за змістом якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе розробку проекту з капітального ремонту: «Усунення наслідків забруднення нафтопродуктами ставів ФГ «Озеро», яке розташоване біля с. Старий Яричів в урочищі «За млином» Кам`янка-Бузького району Львівської області». Вартість робіт узгоджено у розмірі 3078,00 грн. (т. 1 а.с. 121-122).

6) укладенням угоди від 03.04.2018 між ФГ «Озеро» та ФГ «Аква», згідно з якою ФГ «Озеро» передає, а ФГ «Аква» приймає на перетримку рибу в кількості 9000 кг на період з 03.04.2018 по 03.04.2019. Вартість перетримки становить 45 000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 19 від 10.07.2018 ФГ «Озеро» сплатило ФГ «Аква» 45000,00 грн за послуги перетримки риби згідно договору від 03.04.2018 (т. 1 а.с. 137-139).

7) актами зарибнення риби, а саме відповідно до акту від 13.03.2019 про зарибнення вирощувально-нагульного ставу площею 20 га, урочище «За млином» с. Старий Яричів проведено зарибнення ставу сумарною вагою 700 кг однорічного коропа (т. 1 а.с. 212). Згідно з актом від 28.03.2019 проведено зарибнення ставу 20 га, сумарною вагою 1000 кг дворічного амура (т. 1 а.с. 213).

Крім того, відповідно до висновку експертного дослідження ТОВ «Гал-Світ» № 0422/22 від 04.05.2022, експертною організацією визначено, що загальний розмір заподіяних збитків ФГ «Озеро» в результаті ДПТ, яке мало місце 19.11.2017 орієнтовно в 00:00 00:30 год. на 527 км автодороги Київ-Чоп поблизу с. Малі Підліски становить 3 309 995,00 грн., з яких: 2 691 620,00 грн. на проведення необхідних заходів по усуненню наслідків забруднення водойм ФГ «Озеро» нафтопродуктами.

Також, відповідно до цього висновку вартість збитків заподіяних ФГ «Озеро» внаслідок вищезгаданого ДТП, без врахування вартості витрат на проведення необхідних заходів по усуненню забруднення водойм становить 618 375,00 грн.

До реальних збитків та вже понесених втрат слід віднести:

- загибель 550 кг риби, про що складено акт від 25.12.2017;

- перетримка риби в кількості 9 тон, протягом 1 року (з 03.04.2018 до 03.04.2019), що підтверджується договором від 03.04.2018 між ФГ «Озеро» та ФГ «Аква»;

- втрачену вигоду, внаслідок того, що ФГ «Озеро» втратило контракт на довготермінове постачання риби, а саме згідно з договором поставки від 22.09.2016 ФГ «Озеро» зобов`язувалось поставляти певну кількість риби в асортименті протягом 2017-2018 рр. про те, у зв`язку з забрудненням риби нафтопродуктами, Покупець відмовився від закупівлі риби, внаслідок чого договір був розірваний;

- повернення коштів за видані ФГ «Озеро» дозволи на спортивну рибалку з сезонним обмеженим виловом риби. Вартість такого дозволу становить від 2 тис. грн до 8 тис. грн, які були оплачені на рахунок ФГ «Озеро». Проте, у зв`язку з описаними вище подіями, отримувачі таких дозволів висунули до позивача вимоги щодо повернення коштів, кошти було повернуто, що підтверджується видатковими касовими ордерами (т. 1 а.с. 147-206).

Відтак, внаслідок витікання пального з цистерни, що перекинулась відбулось зараження належних ФГ «Озеро» водойм, що завдало збитків господарству на загальну суму 3 309 995,00 грн.

-наявність протиправної поведінки встановлена:

1) листом від 21.11.2017 № 10269 Жовківського відділення Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області, за змістом якого повідомлено ДЕІ у Львівській області про те, що 19.11.2017 у Жовківському районі на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» на 527 км в наслідок порушення ПДР водієм Клишченко В. В. автомобіля марки «Рено Преміум» д.н.з. НОМЕР_1 , який буксирував автоцистерну, що належить ТзОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс» відбулась ДТП в наслідок чого стався витік пального на проїзну частину дороги. Службою ДСНС було здійснено заходи, щодо недопущення загоряння та відкачка пального до інших ємкостей. Матеріали по вказаному факту знаходяться в Управління патрульної поліції м. Львова (т. 1 а.с. 84).

2) листом ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області листом № 58-21/2пі від 15 січня 2018 року, за змістом якого повідомлено, що 19.11.2017 о 00:29 год. до опертаивно-координаційного центру управління від чергового ГУ Національної поліції (Горопаха) надійшло повідомлення, про те, що на 527 км автодороги Київ-Чоп поблизу села малі Підліски Жовківського району відбулось перекидання автомобіля, що перевозив ємність з пальним. З метою запобігання виникнення пожежі, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт при ДТП до місця події було направлено пожежно-рятувальні підрозділі ГУ ДСНС України у Львівській області, якими встановлено, що з цистерни відбувається інтенсивне витікання пального, потреби в проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт немає, пожежно-рятувальні підрозділи в межах своєї компетенції виконано заходи по запобіганню виникненню пожежі шляхом покриття дзеркала розливу пального піною. По факту події було поінформовано відповідні служби (Медицину катастроф, патрульну поліцію, Державну службу України з безпеки на транспорті, СБУ, департамент цивільного захисту ЛОДА, дорожню фірму «Онур»). ДФ «Онур», фірмою ТзОВ «ТФ «Кременчукнафтопродукт» та працівниками національної поліції в межах їхньої компетенції вживались заходи щодо ліквідації наслідків події, яка виникла (т. 1 а.с. 83).

Наявність причинного зв`язку встановлена:

1) актом ДЕІ у Львівській області від 19.11.2017 № 600-602, відповідно до якого представниками ДЕІ у Львівській області відбулось разове відбирання проб води з каналу Яричівський (ліва притока ріки Полтва), в трьох місцях: - 50 м вище скиду дощових вод з автодороги Київ-Чоп; - в місці скиду дощових вод з автодороги Київ-Чоп; - 100 м нижче складу дощових вод з автодороги Київ-Львів (т. 1 а.с. 104-105).

2) протоколом вимірювань показників складу та властивостей вод № 359-17 від 22.11.2017 канал Яричівський, 50 м вище скиду дощових вод з автодороги Київ-Львів наявний вміст вуглеводні неполярні (нафтопродукти) показник 0,035; скид дощових вод з автодороги Київ-Львів в канал Яричівський наявний вміст вуглеводні неполярні (нафтопродукти) показник 4,8; канал Яричівський 100 м нижче скиду дощових вод з автодороги Київ-Львів вуглеводні неполярні (нафтопродукти) показник 1,36. Нормове значення 0,05 (т. 1 а.с. 106).

3) листом Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну за № 05/715 від 24.05.2023, за змістом якого повідомлено, що на ділянці між селами Гамаліївка, Малі Підліски, Старий Яричів Львівського району Львівської області канал МК-22 та р. Яричівка (канал Яричівський) не перетинаються (т. 3 а.с. 25).

4) листом ДЕІ у Львівській області за № 10-153 вих-пр від 09.06.2023, за змістом якого уточнено інформацію по витоку пального, а саме повідомлено про те, що в акті відбору проб води і відповідно в протоколі дослідження було помилково вказано канал Яричівський замість МК-22 при зазначенні місця відбору проб станом на 19.11.2017.

5) паспортом спірного ставка № 35 (який належить керівнику ФГ «Озеро»), місцезнаходження якого - с. Старий Яричів, в басейні річки Західний Буг, джерело живлення МК-22, площа дзеркала 22,00 га, призначення ставка риборозведення; результатами лабораторного дослідження проб поверхневих вод, точка та місце відбору: - Міліоративний канал КМ-22 перед с. Малі Підліски (фонова проба) та результатами лабораторного дослідження проб ґрунтів, точка та місце відбору: - фонова проба ґрунту біля меліоративного каналу КМ-22 біля води, відповідно до яких було виявлено надмірний вміст нафтопродуктів (т. 1 а.с. 117, 118); листом Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну за № 05/715 від 24.05.2023, за змістом якого канал МК-22 та річка Яричівка (канал Яричівський) Яричівської осушувальної системи не перетинаються (т. 3 а.с. 25); картою розташування каналу МК-22 річка Яричівка (канал Яричівський).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц наведено висновок, за яким, вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні з`ясувати, який суб`єкт і на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівникам під час виконання ними своїх трудових обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.

Судами встановлено, що відповідно до договору найму транспортних засобів № 92-15 від 20.10.2015 ТОВ «Дніпроінвест» передало, а ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс» прийняло у платне користування транспортні засоби згідно переліку вказаному у цьому договорі, а саме сідельний тягач Renault Premium, 2003 року виготовлення, державний № НОМЕР_1 (акт № 11 від 10.11.2015 до договору) та напівпричіп-цистерна Indox, 2003 року виготовлення, державний № НОМЕР_2 (акт № 12 від 10.11.2015). Строк дії Договору до 20.10.2018 (т. 1 а.с. 207-211).

Таким чином, відповідач-1 (ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс») є суб`єктом, який володів (станом на момент вчинення ДТП 19.11.2017) транспортним засобом (сідельний тягач Renault Premium, 2003 року виготовлення, державний № НОМЕР_1 ) на підставі вищезазначеного договору найму транспортних засобів № 92-15 від 20.10.2015, а тому шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується відповідачем-1.

За таких обставин, судами встановлено склад цивільного правопорушення, за яке наступає відповідальність особи, яка заподіяла збитки внаслідок ДТП, та за наслідками якої нафтопродукти потрапили в басейн річки Західний Буг, а саме канал МК-22, який є джерелом живлення ставів ФГ «Озеро».

Як вбачається з матеріалів справи, відсутність вини доводить відповідач-1, проте ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено доказів відсутності вини відповідача-1, який покликається лише на її заперечення та припущення.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями.

Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1, 2, 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

До таких дій у цій справі перш за все належало з`ясування судами в межах наявних процесуальних повноважень, зокрема питання чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У справі, що розглядається, за результатом розгляду заявлених вимог суд першої інстанції дійшов висновку про наявність елементів складу правопорушення, а тому про обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Обговорюючи розмір відшкодування майнової шкоди, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 3 296 995,00 грн., що складається з 2 691 620,00 грн. на проведення необхідних заходів по усуненню наслідків забруднення водойм ФГ «Озеро» нафтопродуктами та 605 375,00 грн. вартості збитків заподіяних ФГ «Озеро» внаслідок ДТП.

При цьому, рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 13 000,00 грн., а також в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача-2 не є предметом апеляційного оскарження, а тому в силу вимог ст. 269 ГПК України не ревізується апеляційним судом.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги про те, що поза увагою суду залишилось те, що від місця ДТП до ФГ «Озеро» більше 7 (семи) км, а тому нафтопродукти не могли потрапити у водойму господарства, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з Паспортом ставка № 35, складеного за матеріалами інвентаризації власником є Лисик Т.Б. (керівник ФГ «Озеро»): місцезнаходження ставка - с. Старий Яричів, в басейні річки Західний Буг, джерело живлення МК-22, площа дзеркала 22,00 га, призначення ставка риборозведення, знаходиться на балансі Старояричівської сільської ради (т. 1 а.с. 29-31).

Таким чином, джерелом живлення спірного ставка (який належить керівнику ФГ «Озеро») є МК-22.

За результатами лабораторного дослідження проб поверхневих вод, точка та місце відбору: - Міліоративний канал КМ-22 перед с. Малі Підліски (фонова проба) та за результатами лабораторного дослідження проб ґрунтів, точка та місце відбору: - фонова проба ґрунту біля меліоративного каналу КМ-22 біля води було виявлено надмірний вміст нафтопродуктів (т. 1 а.с. 117, 118).

Відповідно до листа Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну за № 05/715 від 24.05.2023, на ділянці між селами Гамаліївка, Малі Підліски, Старий Яричів Львівського району Львівської області знаходиться канал МК-22 та річка Яричівка (канал Яричівський) Яричівської осушувальної системи, і такі канал та річка не перетинаються (т. 3 а.с. 25), що також підтверджується картою розташування каналу МК-22 річка Яричівка (канал Яричівський).

Таким чином посилання апелянта на те, що нафтопродукти не могли потрапити у канал МК-22 та відповідно спірний ставок ФГ «Озеро» апеляційним судом відхиляються.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо посилання апелянта на те, що експерт, який проводив дослідження та складав висновок не був присутній при відборі риби, а тому результати лабораторних досліджень риби від 19.12.2017 за № 522, не можуть братися до уваги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1,2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує на явних у експерта спеціальних знань.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, разом з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Відповідно до абзацу 10 частини другої пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

Так, на виконання ч. 5 ст. 101 ГПК України та абзацу 10 частини другої пункту 4.14 вищезазначеної Інструкції у висновку експертного дослідження за № 0422/22 від 04.05.2022 зазначено, що спеціаліст обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. ст. 384, 385 КК України.

Як вбачається з висновку експертного дослідження (т. 1 а.с. 220-238), спеціалістом отримано матеріали, в тому числі лист про результати лабораторних досліджень № 522 від 19.12.2017.

Спеціалістом зазначено, що дослідження проводились шляхом ознайомлення з наданими позивачем документами та іншими даними і документами, та проведенням досліджень в обсязі, потрібному для виконання об`єктивного висновку та проведення необхідних розрахунків. В процесі дослідження використані такі прийоми, як аналіз і синтез, дедукція та індукція, абстрагування і конкретизація, аналогія, системний аналіз і функціонально-вартісний аналіз.

Також, як вбачається з висновку експертного дослідження об`єктом дослідження були текстові матеріали документів, що стосуються господарської діяльності ФГ «Озеро», текстові та графічні матеріали документів, світлини, що стосуються дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.11.2017 на міжнародній автомобільній дорозі М-06 Київ Чоп км 527+324, текстові та графічні матеріали документів, що стосуються ліквідації наслідків виливу нафтопродуктів.

Таким чином, у дослідницькій частині висновку експертного дослідження (т. 1 а.с. 226-234) експертом було досліджено документи, яким також судами надана оцінка.

Апеляційний суд зазначає, що дослідницька частина висновку експертного дослідження відповідає висновкам, які викладені експертом у висновку за № 0422/22 від 04.05.2022.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

З огляду на викладене висновок експертного дослідження є допустимим доказом та оцінюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність шкоди, оскільки позивачем не подано жодних документів, які б підтверджували забруднення води саме в ФГ «Озеро» спростовується вищенаведеними доказами в справі, яким судами надана оцінка.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Клопотання (заява) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яке є предметом розгляду, а також докази на його підтвердження, подані до суду 22.04.2024 (вх. № 01-05/1471/24) (до закінчення судових дебатів), а тому суд доходить до висновку про наявність підстав для розгляду вказаного клопотання.

Клопотання про зменшення розміру судових витрат до суду не надходило.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).Судами встановлено, що 21.03.2021 року ФГ «Озеро» (замовник) та адвокатом Райхелем Р.П. укладено договір про надання правової допомоги, за змістом якого адвокат надає послуги замовнику: п. 2.1.5. договору за участь у судових засідання компенсовуються витрати з розрахунку 1 500,00 грн. за одну подію.

На виконання договору адвокатом виставлено замовнику рахунок-фактуру за № 07/0524-О2 від 22.05.2024, де визначено найменування послуг, які надано адвокатом замовнику, а саме:

-ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовка відзиву на апеляційну скаргу;

-явка та участь в судових засіданнях Західного апеляційного господарського суду 13.12.2023, 17.01.2024, 07.02.2024, 28.02.2024 та 22.05.2024 5 засідань * 1 500,00 грн. = 7 500,00 грн.

Загальна сума відповідно до рахунку-фактури № 07/0524-О2 від 22.05.2024 за послуги адвоката складає 7 500,00 грн.

Судом аналізуються надані адвокатом послуги, а саме участь у судових засіданнях 13.12.2023 (протокол судового засідання від 13.12.2023), 17.01.2024 (протокол судового засідання від 17.01.2024), 07.02.2024 (протокол судового засідання від 07.02.2024), 28.02.2024 (протокол судового засідання від 28.02.2024) та 22.05.2024 (протокол судового засідання від 22.05.2024).

Проаналізувавши надані позивачу послуги колегія суддів вважає, що відображена інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності. А тому представництво інтересів позивача (ФГ «Озеро») адвокатом Райхелем Р.П. відповідає всім вище переліченим критеріям надання професійної правничої допомоги.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача-1 обов`язку з відшкодування витрат на понесену позивачем правову допомогу в розмірі 7 500,00 грн. і відповідно задоволення клопотання адвоката.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Львівської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Заперечення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому апеляційний суд враховує їх як обґрунтовані.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс за № 957 від 29.08.2023 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта (відповідача-1) судового збору в розмірі 74 182,40 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 4855 від 28.08.2023.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс за № 957 від 29.08.2023 залишити без задоволення

Рішення Господарського суду Львівської області від 10.08.2023 у справі № 914/3269/22 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 74 182,40 грн. покласти на апелянта.

Клопотання фермерського господарства Озеро б/н від 22.05.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс (39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Халаменюка, будинок 8, офіс 540; ідентифікаційний код 36093194) на користь фермерського господарства Озеро (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. старий Яричів; ідентифікаційний код 32354230) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 04.06.2024