Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/17193/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/17193/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Палія В.В.

Сибіги О.М.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2024

у справі № 910/17193/23 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова

в інтересах держави в особі:

1. Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації)

2. Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорагропром"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Акціонерного товариства "Українська залізниця",

про стягнення 58 127,72 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації), Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорагропром» (ТОВ «Цукорагропром») про стягнення 58 127,72 грн пені за неналежне виконання зобов`язань за договором на постачання продовольчих товарів від 23.03.2022.

Позов мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором на постачання продовольчих товарів від 23.03.2022 щодо поставки товару у визначені строки, тому йому нараховано пеню на підставі п. 6.1 цього договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2024 у справі № 910/17193/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорагропром» на користь Державного бюджету України 39 447,90 грн пені. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що відповідач порушив умови договору на постачання продовольчих товарів від 23.03.2022 та у визначені строки не поставив в повному обсязі товар, проте відповідач частинами здійснював поставку товару, внаслідок чого місцевий господарський суд здійснив власний перерахунок пені, врахувавши при цьому умови зазначеного договору, періоди поставки та вартість недопоставленого товару за кожну поставку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, Харківська обласна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2024 у даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що суд першої інстанції задовольняючи лише частково позовні вимоги не з`ясував всі обставини даної справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору, а також неправильно застосував норми матеріального права ст.ст. 551, 610, 663 ЦК України та процесуального права, а саме ст. ст. 13, 73, 76-79, 86, 236 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024, матеріали апеляційної скарги Харківської обласної прокуратури у судовій справі № 910/17193/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/17193/23.

25.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/17193/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 910/17193/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2024 у справі № 910/17193/23 та призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позиції учасників справи

У заяві щодо апеляційної скарги Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України просило апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити повністю.

Відповідач та третя особа не скористалися своїм правом та не подали до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Порядок розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, реалізуючи конституційну функцію представництва інтересів держави у суді, в порядку статті 131-1 Конституції України та статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", з метою забезпечення захисту інтересів держави в бюджетній сфері, керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом в інтересах держави.

В умовах воєнного стану у зв`язку із утворенням Харківської обласної військової адміністрації, згідно указів Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», до неї перейшли повноваження обласної державної адміністрації.

Обласні військові адміністрації є тимчасовими державними органами, які утворюються на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дій Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, Харківською обласною військовою адміністрацією здійснено закупівлю товару у ТОВ «Цукорагропром» у зв`язку із потребою у задоволенні нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема, у придбанні необхідних продовольчих товарів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі», водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначаються рішенням державних замовників у сфері оборони; для інших закупівель - рішенням органу управління державним майном суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Згідно з абз. 3 пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів і робіт для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" Акціонерне товариство "Українська залізниця" уповноважується виступати платником за тристоронніми договорами, замовниками за якими є військові адміністрації та / або центральні органи виконавчої влади, зі здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави, зокрема, на придбання необхідних продовольчих товарів.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року № 193 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» передбачено, що з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн. (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України від 03.05.2022 року № 528, головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

За положеннями пунктів 3 - 5 Порядку № 528, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими с обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - Акціонерне товариство «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок Акціонерного товариства «Укрзалізниця», відкритий в державному банку. Кошти, використані Акціонерним товариством «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Як встановлено судом, задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема, придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно - ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів та інше, здійснюється військовими адміністраціями та/або центральними органами виконавчої влади шляхом укладення тристоронніх договорів, чинні редакції яких оприлюднюються на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрзалізниця» https://wz.gov.ua в розділі «Закупівлі» та є у вільному доступі для всіх зацікавлених осіб.

Наказом Харківської обласної військової адміністрації від 06 березня 2022 року № 01-В «Про організацію здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у Харківської обласної військової адміністрації» уповноважено формувати заявки та підписувати документи для здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у Харківської обласної військової адміністрації керівника апарату обласної військової адміністрації Белявцеву Вікторію.

Відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами) та від 20.03.2022 року № 328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання та санітарно- гігієнічними товарами в умовах воєнного стану», із змінами, внесеними постановами КМУ від 24.03.2022 року № 359, від 26.03.2022 року № 373, від 09.04.2022 року № 424, від 26.04.2022 року № 482, від 03.05.2022 року № 528, від 01.07.2022 року № 752, від 22.07.2022 року № 817, від 27.08.2022 рок у № 954, від 07.11.2022 року № 1240 укладались тристоронні договори на постачання продовольчих товарів для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави, в яких замовником виступала військова адміністрація та/або центральний орган виконавчої влади, платником - Акціонерне товариство «Українська залізниця», та юридична особа або фізична особа - підприємець, яка здійснила акцепт (прийняття) умов цього договору на постачання продовольчих товарів шляхом приєднання до його умов, іменована (-ий, - е) постачальник.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на сайті Акціонерного товариства "Укрзалізниця" за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/оприлюднено договір на постачання продовольчих товарів.

За умовами зазначеного договору, постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари для їх фасування (далі - товар), перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються замовником у заявках, замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору (п.1.1.).

За п. 1.2. договору передбачено, що обсяги поставки товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб Замовника.

Пунктом 2.2 цього договору передбачено, що оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами), на таких умовах :

Попередня оплата у розмірі 30 (тридцять) % вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі товару та/або накладної (товаро-транспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником.

За п. п. 5.4, 5.5 вказаного договору визначено, що товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково. Датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку товару негайно передається замовником платнику у визначеному цим договором порядку.

Згідно з п. 5.7 зазначеного договору, перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття представником замовника партії товару. Доказом прийняття партії товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товаро-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору) та підписані уповноваженими особами.

Пунктом 6.1 цього договору визначено, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

Відповідно до п. 11.1 договору сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики пов`язані з виконанням умов цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022.

Пунктом 11.2 договору визначено, що відповідно до умов статті 634 Цивільного кодексу України цей договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної пунктом 1.1 цього договору.

З моменту набрання чинності цей договір має таку ж юридичну силу, як звичайний договір на паперових носіях і не потребує підписання сторонами (п. 11.5 договору).

Як встановлено судом, Харківською обласною державною адміністрацією, обласною військовою адміністрацією направлено заявку ТОВ «Цукорагропром» на закупівлю продовольчих товарів (відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2022 №185) без зазначення номеру та дати на постачання товару: цукор, КОД ДК 021:2015 - 15831200-4 у кількості 678 000 кг.

У відповідь на зазначену заявку ТОВ «Цукорагропром» виставлено скановану копію належним чином оформленого рахунку на оплату № 1453 від 23.03.2022 за постачання продовольчих товарів: цукор (КОД ДК 021:2015 15831200-4) у кількості 678 т за ціною - 19 166,70 грн (без ПДВ), на загальну суму - 15 594 027,12 грн (з ПДВ).

Отже, між сторонами було укладено договір на умовах, що передбачені проектом договору, опублікованим на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрзалізниця», за умовами якого, ТОВ «Цукорагропром» (постачальник) зобов`язався поставити Харківській обласній державній адміністрації, обласній військовій адміністрації (замовник) цукор у кількості 678000,00 кг (678 т) на загальну суму 15 594 027,12 грн., а замовник прийняти вказаний товар, АТ «Укрзалізниця» (платник) своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах даного договору.

На виконання умов зазначеного вище договору, 24.03.2022 платником перераховано постачальнику попередню оплату у розмірі 30 % вартості товару на суму 4 678 208,14 грн., згідно рахунку на оплату № 1453 від 23.03.2022 за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), що підтверджується систематизованими відомостями програмного комплексу АТ «Укрзалізниця» щодо оплачених заявок.

Судом встановлено, що 26.03.2022 останній день поставки товару, враховуючи положення п. п. 5.4. - 5.6. договору.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Цукорагропром» поставило замовнику продукцію на загальну кількість 658,9 т, враховуючи п. 1.2. щодо права на зменшення обсягу товару, а саме: 30.03.2022 у кількості 185,1 тон на суму 4257307,40 грн; 31.03.2022 у кількості 201,8 тон на суму 4641408,07 грн; 02.04.2022 у кількості 136,4 тон на суму 3137205,46 грн; 03.04.2022 у кількості 135,6 тон на суму 3118805,42 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних та відповідних актів прийому-передачі від 30.03.2022 №4968, від 31.03.2022 №5101, від 02.04.2022 №5419, від 03.04.2022 №5420.

ТОВ «Цукорагропром» виставлено рахунок на оплату від 11.04.2022 № 2301 на постачання продовольчих товарів: цукор (КОД ДК 021:2015-15831200-4) у кількості 658,9 т за ціною 19166,70 грн (без ПДВ), на загальну суму 15 154 726,35 грн (з ПДВ).

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, на виконання умов зазначеного договору 19.04.2022 платником здійснено остаточну оплату у розмірі 70 % вартості товару на суму 10 476 518,21 грн, відповідно до рахунку № 2301 від 11.04.2022, що підтверджується систематизованими відомостями програмного комплексу АТ «Укрзалізниця» щодо оплачених заявок.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, за умовами зазначеного договору відповідач зобов`язаний був поставити товар до 26.03.2022 (включно), проте відповідач в порушення зазначеного договору поставив товар - цукор замовнику 03.04.2022.

Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з постачальника 58 127,72 грн пені за порушення строків поставки товару, нарахованої на підставі п.6.1. вказаного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що умовами договору на постачання продовольчих товарів сторони погодили, що у разі неналежного виконання зобов`язань з поставки товару, а саме у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, підлягає стягненню з постачальника пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки, враховуючи пункт 6.1 зазначеного договору.

При цьому, суд першої інстанції вірно встановив, що здійснюючи нарахування відповідачу пені за прострочення поставки товару від загальної вартості товару - 15 154 726,35 грн, не було враховано того, що ТОВ «Цукорагропром» - постачальник здійснив часткові поставки обумовленого товару.

З огляду наведеного, місцевий господарський суд правильно встановив, що пеня за порушення термінів поставки, нараховується на вартість непоставленого товару у сумі 15 154 726,55 грн за період з 27.03.2022 по 29.03.2022, у сумі 10 897 418,95 за період з 30.03.2022 по 30.03.2022, у сумі 6 256 010,88 грн за період з 31.03.2022 по 01.04.2022, у сумі 3118805,42 грн за період з 02.04.2022 по 02.04.2022 та в цілому складає -39 447,90 грн, з чим погоджується апеляційний господарський суд.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин другої та третьої статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суспільні відносини щодо укладання та виконання господарських договорів регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Абзацом другим частини першої статті 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в частині сьомій статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом частини другої статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) слід застосовувати положення глави 26 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

За таких обставин, господарський суд першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь Державного бюджету України 39 447,90 грн. пені, при цьому вірно навів розрахунок пені, з урахуванням здійснених відповідачем часткових поставок товару та від вартості недопоставки за кожен період поставки, відповідно до умов п. 6.1. договору. Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні решти суми пені, як необґрунтовано заявленої до стягнення, оскільки позивачем не враховано умови укладеного між сторонами договору та те, що постачальник поставляв товар в декілька етапів, тому нарахування пені за весь час прострочення поставки товару від загальної вартості цього товару є помилковим.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків місцевого господарського суду.

У рішенні в справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 09.02.2024 у справі № 910/17193/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.

Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги Харківської обласної прокуратури відсутні.

Відтак, подана прокурором апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2024 у справі № 910/17193/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Харківську обласну прокуратуру.

4. Матеріали справи № 910/17193/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.06.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді В.В. Палій

О.М. Сибіга