Постанова

від 03.06.2024 по справі 925/1102/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. Справа№ 925/1102/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» адвоката Ткаченка М.О. про стягнення витрат на правничу допомогу

при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 (повний текст складено 22.12.2023)

у справі № 925/1102/23 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»

про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У поданому 05.02.2024 відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» (далі - ТОВ «Надія», Товариство) зазначило, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які воно очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, складає 13 500,00 грн, та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Надія» витрати, понесені в зв`язку із розглядом даної справи, у вкказаній сумі.

ТОВ «Надія» з клопотанням про долучення доказів на підтвердження витрат Товариства на правничу допомогу при розгляді справи у Північному апеляційному господарському суді у справі №925/1102/23 (в копіях): акт приймання передачі наданих послуг від 18.03.2024; товарний чек №8 від 18.03.2024; видатковий касовий ордер №46 від 18.03.2024.

У поданому 15.04.2024 клопотанні про розгляд справи у відсутність особи, яка бере участь у справі, заявник повідомив, що заяву про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства 15 000,00 грн витрат, понесених у зв`язку із розглядом даної справи, підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити. Розгляд заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, яка буде розглядатися 17.04.2024 заявник просив розглядати за відсутності його представника, оскільки він (представник) буде зайнятий в іншій справі №925/1766/23, яка буде розглядатися Господарським судом Черкаської області.

У поданій 29.05.2024 заяві заявник просив здійснити розгляд поданої ним заяви, призначений на 03.06.2024, за відсутності його представника.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» адвоката Ткаченка М.О. про стягнення витрат на правничу допомогу. Розгляд заяви призначено на 17.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 відкладено судове засідання на 06.05.2024.

Судове засідання 06.05.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 призначено судове засідання на 03.06.2024.

Позиції учасників справи.

ОСОБА_1 подав клопотання, у якому просив зменшити витрати на оплату правничої допомоги до загальної суми 2 039,84 грн.

Позивач зазначив, що із заявленими Товариством до стягнення витратами на правничу допомогу не погоджується, оскільки розмір цих витрат не є співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг на виконання робіт.

ОСОБА_1 зазначає, що адвокат Ткаченко М.П. брав участь у судовому засіданні Господарського суду Черкаської області, під час складання відзиву на апеляційну скаргу нічого нового не зазначив і лише формально його переписав з попереднього відзиву на позовну заяву.

На думку позивача, для адвоката Ткаченка О.М. ця справа не могла відноситись до категорії складних і, відповідно, на неї він витратив значно менше часу. Крім того, адвокат брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

15.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою, у якій просить зобов`язати виконавчий орган ТОВ «Надія» - директора скликати і провести загальні збори учасників Товариства відповідно до вимог статуту Товариства та надати на адресу позивача копії підтверджуючих документів (витяги з протоколів проведення загальних зборів учасників Товариства), належним чином завірені, щодо визначення сум коштів на виплату (дивідендів) засновникам товариства за період з 2016 до 2022 роки.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 позов задоволено частково. Зобов`язано виконавчий орган Товариства - директора надати позивачу копії витягів з протоколів загальних зборів учасників Товариства за період з 2016 до 2022 роки. Стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1 2 684,00 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржуване рішення про часткове задоволення позову в частині зобов`язання виконавчого органу Товариства - директора надати позивачу копії витягів з протоколів загальних зборів учасників товариства за період з 2016 до 2022 роки та стягнути з Товариства на користь ОСОБА_1 2 684,00 грн судового збору та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

У відзиві Товариство зазначило, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які ТОВ «Надія» очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, складає 13 500,00 грн, та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства вказану суму.

ТОВ «Надія» з клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат Товариства на правничу допомогу у розгляді справи у Північному апеляційному господарському суді у справі №925/1102/23 (в копіях): акт приймання передачі наданих послуг від 18.03.2024; товарний чек №8 від 18.03.2024; видатковий касовий ордер №46 від 18.03.2024.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1102/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1102/23 змінено, викладено його в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Зобов`язати виконавчий орган ТОВ «Надія» - директора, надати позивачу копії витягів з протоколів загальних зборів учасників товариства за період з 2016 року по квітень 2021 року (включно). Стягнути з Товариства на користь ОСОБА_1 2 039,84 грн судового збору. У задоволенні решти вимог позову відмовити».

Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покладено на скаржника.

З наданих Товариством доказів встановлено таке.

15.09.2023 ТОВ «Надія» (клієнт) уклало з адвокатом Ткаченком М.О. (адвокат) договір про надання правничої допомоги (далі - договір), предметом якого згідно з п. 1.1 є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту в усіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

18.03.2024 Товариство та адвокат Ткаченко М.О. підписали акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким адвокат (виконавець) надав у справі №925/1102/23 послуги:

- зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції; ціна - 700,00 грн; сума без ПДВ - 700,00 грн;

- вивчення матеріалів справи з метою визначення судової перспективи позову; ціна - 1000,00 грн; сума без ПДВ - 1 000,00 грн;

- подання заяви про вступ у справу у якості представника; ціна - 500,00 грн; сума без ПДВ - 500,00 грн;

- складання відзиву на апеляційну скаргу; ціна - 7 000,00 грн; сума без ПДВ - 7 000,00 грн;

- подача відзиву до суду під ключ; ціна - 800,00 грн; сума без ПДВ - 800,00 грн;

- представництво інтересів клієнта в суді; ціна - 2 500,00 грн; сума без ПДВ - 5 000,00 грн.

Загальна вартість послуг без ПДВ 15 000,00 грн.

18.03.2024 ТОВ «Надія» сплатило адвокату 15 000,00 грн за надану за договором правничу допомогу.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - у разі фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом у наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору і привели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

А тому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема в абз. 2 підп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він наголосив на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм у оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Окрім цього у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд встановив, що на виконання договору адвокат надав послуги, за кожну з яких визначено фіксовану ціну (всього на суму 15 000,00 грн), які Товариство прийняло за актом приймання-передачі та за умовами договору зобов`язалось оплатити.

Дослідивши надані ТОВ «Надія» докази понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених Товариством витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 15 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

Суд вважає, що справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення заяви відповідача частково, у сумі 6 000,00 грн. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.

Зокрема, відшкодуванню підлягають 6 000,00 грн за такі надані адвокатом послуги: складання відзиву на апеляційну скаргу - 3 500,00 грн; представництво інтересів клієнта в суді - 2 500,00 грн.

Щодо такої послуги як подача відзиву до суду під ключ суд зазначає, що така послуга взагалі не є правничою допомогою у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Так, ч. 2 ст. 18 Правил адвокатської етики встановлено, що до підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт.

Отже, такі послуги як зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції та вивчення матеріалів справи з метою визначення судової перспективи позову мали бути надані до початку надання професійної правничої допомоги за договором, як це визначено ч. 2 ст. 18 Правил адвокатської етики.

Щодо такої послуги подання заяви про вступ у справу у якості представника колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6, 7 ст. 6 ГПК України адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку; особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 8 зазначеної статті реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таким чином, подання заяви про вступ у справу у якості представника спрямоване на виконання адвокатом зазначених вище приписів процесуального законодавства та є необхідним в першу чергу самому адвокату для подання та отримання ним документів у цій справі та спрямоване на оптимізацію цих процесів.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заява Товариства підлягає задоволенню частково, у сумі 6 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» адвоката Ткаченка М.О. про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (20410, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Лісове, вул. Янківська, 92/4, код ЄДРПОУ 03794087) 6 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

3. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

4. Справу №925/1102/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.06.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак