Постанова

від 13.06.2024 по справі 924/1081/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Справа № 924/1081/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року у справі №924/1081/23 (повний текст складено 08 березня 2024 року, суддя Грамчук І.В.)

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кантрі" м.Хмельницький

про стягнення 46645,21 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кантрі" про стягнення 46645,21 грн. заборгованості, з яких 41881,50 грн заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01 грудня 2022 року по 01 травня 2023 року, 997,48 грн трьох відсотків річних, 3150,07 грн інфляційних втрат, 616,16 грн пені.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року у справі №924/1081/23 відмовлено у позові Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кантрі" про стягнення 46645,21 грн. заборгованості.

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено, що облік теплової енергії, яка мала постачатись до будинку по Старокостянтинівському шосе буд. 12 у м. Хмельницькому, після 01 липня 2021 року здійснювався шляхом зняття показів вузлу обліку, тому що в матеріалах справи відсутні докази про встановлення такого вузла обліку в будинку після проведення його повірки. Акти зняття показів МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" не складались, а тому в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що в розрахунку кількості теплової енергії від транзитних трубопроводів системи централізованого опалення, які проходять через приміщення вказані дійсні і вірні показники вузла обліку. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що розмір позовних вимог, який зазначено позивачем в позовній заяві не підтверджено під час розгляду справи належними доказами. Також в матеріалах справи відсутні належні докази про те, що МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" протягом спірного періоду надавало послуги з теплопостачання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року у справі №924/1081/23 та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що суд, в рішенні, що оскаржується, прийшов до неправильного висновку про нібито ненадання відповідачу у справі послуги з постачання теплової енергії, а тому ТОВ Фірма "Кантрі" має оплачувати лише втрати теплової енергії від транзитних трубопроводів. Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та пункт 12 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22 листопада 2018 року обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ їх житлових/нежитлових приміщень. Тобто, відповідачу проводяться нарахування за загальнобудинкові потреби на опалення, як складова послуги з постачання теплової енергії, відповідно до чинного законодавства та пункт 1 Договору №7176/388 від 09 липня 2020 року.

Скаржник стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази, які спростовують встановлення лічильника теплової енергії ULTRAHEAT - UH50, зав. №68302564 в будинку № 12 по Старокостянтинівському шосе у м. Хмельницькому. Підтвердженням наявності вказаного лічильника теплової енергії є: акт прийняття теплового вузла обліку ULTRAHEAT - UH50, номер 68302564 в експлуатацію від 08 вересня 2015 року; свідоцтво №1466 (290) від 01 липня 2019 року про повірку лічильника ULTRAHEAT - UH50, номер 68302564: свідоцтво № 657 від 22 серпня 2023 року про повірку лічильника ULTRAHEAT - UH50, номер 68302564; витяги з архіву автоматичного зняття показників лічильника теплової енергії ULTRAHEAT - UH50, № 68302564 за 2016 2022 роки. Крім того, ТОВ Фірма "Кантрі", як співвласник лічильника теплової енергії ULTRAHEAT - UH50, №68302564, має до нього доступ та може в будь який час проконтролювати справність та відповідність показників лічильника.

На переконання позивача, в рішенні суду, що оскаржується, суд необгрунтовано зазначив, що відповідачу послуги з постачання теплової енергії не надавались. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Згідно з пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 опалювальний період - період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення. Частинами 2, 3 статті 21 вказаного Закону передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпека, обсягу, температури та величини тиску. Пунктом 9 Правил та пунктом 8 Договору № 7176/388 від 09 липня 2020 року постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово комунальні послуги". Згідно пункту 8 Правил рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Абзацом 3 пункту 10 Правил передбачено, що способами, що гарантують доведення інформації до споживача, є оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті виконавця (за наявності), у під`їзді, на дошці оголошень (за наявності), в електронній системі обліку розрахунків споживача (за наявності), або повідомлення споживачу за допомогою засобів зв`язку, електрозв`язку (у тому числі електронною поштою), номер/адресу яких зазначено споживачем у заяві-приєднанні до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії або у розділі "Реквізити і підписи сторін" в усіх інших договорах. Розпорядження міського голови про початок та закінчення опалювального періоду розміщується на офіційних сайтах Хмельницької міської ради та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", на дошці оголошень будинку № 12 по Старокостянтинівському шосе. Тобто, Споживач був повідомлений про початок опалювального періоду та його закінчення.

Апелянт звертає увагу суду, що послуга постачання теплової енергії здійснюється в опалювальний період та надається безперервно, доказами її надання є, також, показники лічильника та обсяги спожитої теплової енергії. Відповідач ТОВ Фірма "Кантрі" здійснювало оплати за договором з постачання теплової енергії №7176/388 від 09 липня 2020 року, що свідчить про визнання вказаних нарахувань та наявності заборгованості.

Листом №924/1081/23/2300/24 від 04 квітня 2024 року з Господарського суду Хмельницької області витребувано матеріали справи №924/1081/23.

15 квітня 2024 року матеріали справи №924/1081/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 квітня 2024 року у справі №924/1081/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року у справі №924/1081/23. Запропоновано відповідачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263 ГПК України, та докази його надсилання апелянту. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

03 травня 2024 року від відповідача ТОВ Фірма "Кантрі" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень посилається на доводи викладені в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року у справі №924/1081/23 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 липня 2020 року між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кантрі" (споживач) укладено договір з індивідуальним споживачем на послугу з постачання теплової енергії №7176/388 (далі - договір), за умовами пункту 1 якого виконавець зобов`язується надати споживачу послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік, теплової енергії та водопостачання", та складається з обсягу теплової енергії на опалення, приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

У пункті 3.1 договору зазначена інформація про споживача: 29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, буд. 12, опалювальна площа (об`єм) приміщення споживача 230,70 кв.м.; теплове навантаження будинку (об`єкта) 0,000000 Гкал/год.

Надання послуги здійснюється безперервно з урахуванням часу перерв, визначених частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 7 договору).

Визначення якісних та кількісних показників послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії (пункт 10 договору).

Згідно з пунктом 12 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку.

Відповідно до пункту 21 договору розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець.

Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на теплову енергію та обсягу спожитої послуги (пункт 33 договору).

У пункті 34 договору зазначено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом, на дату укладення цього договору тариф на послугу з постачання теплової енергії складає: для потреб інших споживачів (крім населення) 1551,07 грн з ПДВ за 1 Гкал з 17 січня 2020 року та 1407,60 грн з ПДВ за 1 Гкал з 18 березня 2020 року. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів шляхом розміщення інформації на веб-сайті виконавця. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

За умовами пункту 35 договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 26 по 26 числа місяця, але не може перевищувати місяць.

Виконавець формує та не пізніше 3 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії/в електронному вигляді. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (пункт 36 договору).

Згідно з пунктом 37 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). За наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за послуги надані у минулі періоди за цим Договором. Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховуватись як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Виконавець не має права зараховувати плату виконавцю за послугу в рахунок погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві (пункт 39 договору).

За змістом пункту 40 договору у разі коли споживач не повністю вніс плату виконавцю за розрахунковий період, а також коли виконавець здійснює зарахування переплати в рахунок заборгованості за минулі періоди або в рахунок майбутніх платежів споживача відповідно до пункту 39 цього договору, отримані від споживача кошти зараховуються: в першу чергу - в рахунок плати за послугу; в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.

Споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно, із законодавством, та умовами цього договору; без додаткової оплати одержувати від виконавця інформацію про ціну/тариф на послугу, загальну вартість місячного платежу, структуру, ціни/тарифу на послугу, норми споживання та порядок надання послуги, а також про її споживчі властивості. Така інформація надається засобами зв`язку, зазначеними в розділі "Реквізити і підписи сторін" цього договору, у строк, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" (підпункти 1, 2 пункту 43 договору).

Споживач зобов`язаний: своєчасно оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором; у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором; щомісячно надавати виконавцю показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання послуги у приміщенні споживача в порядку та строки, визначені цим договором (підпункти 3, 5, 6 пункту 44 договору).

За умовами пункту 47 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору відповідно до законодавства та цього договору.

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більш як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (пункт 48 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 17 січня 2020 року.

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (пункт 57 договору).

Відповідно до пункту 58 договору умови цього договору, крім ціни (вартості) послуги, можуть бути змінені виключно за згодою сторін. У разі зміни, тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Відповідно до акту про обстеження системи централізованого опалення від 02 липня 2020 року у приміщенні площею 230,7 кв.м по вул. Старокостянтинівське шосе, 12 проходять транзитом заізольовані трубопроводи системи централізованого опалення. Гаряче водопостачагння та прилади опалення відсутні.

До договору сторонами додано акти звірки показників приладу обліку теплової енергії від 28 квітня 2022 року та 14 грудня 2022 року.

У матеріали справи надано копію рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28 жовтня 2021 року №999 щодо встановлення позивачу, зокрема тарифу на теплову енергію для потреб інших споживачів та рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №851 від 10 листопада 2022 року щодо встановлення позивачу, зокрема тарифу на теплову енергію для потреб інших споживачів на рівні 5389,35 грн /Гкал без ПДВ (6467,22 грн з ПДВ).

Позивачем на підставі договору від 09 липня 2020 року №7176/388 виставлено відповідачу рахунки №388, а саме: від 30 грудня 2022 року на суму 22670,62 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 16559,74 грн), від 31 грудня 2023 року на суму 28889,50 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 22670,62 грн), від 27 лютого 2023 року на суму 35442,73 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 28889,50 грн), від 31 березня 2023 року на суму 39663,24 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 39663,24 грн), від 28 квітня 2023 року на суму 41881,50 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 39663,24 грн).

Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснений позивачем, за період грудень 2022 року - квітень 2023 року відповідачу нараховано всього 41881,50 грн за теплову енергію, які останнім не оплачені.

Несплата відповідачем заборгованості за послуги з постачання теплової енергії стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 46645, 21 грн. заборгованості, з яких 41881,50 грн заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з грудень 2022 по квітень 2023, 997,48 грн трьох відсотків річних, 3150,07 грн інфляційних втрат, 616,16 грн пені.

Враховуючи викладені обставини справи місцевий господарський суд прийшов до висновку про відмову у позові, з чим не може погодитись колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (пункт 1);

- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5);

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6);

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення, пункт 2).

Нежитлове приміщення площею 230,7 м.кв., що знаходиться в будинку №12 по Старокостянтинівському шосе у м. Хмельницькому належить ТОВ Фірма "Кантрі". Вказане приміщення знаходиться в багатоквартирному будинку.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2023 року у справі №920/1343/21 висловив правову позицію, згідно з якою те, що нежитлове приміщення не належить до категорії допоміжних приміщень (не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців), є ізольованим, а інші мешканці багатоквартирного будинку не є його співвласниками, не виключає наявність у відповідача статусу співвласника багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов`язків стосовно утримання спільного майна.

Отже, у відповідача існують відповідні права та обов`язки стосовно утримання спільного майна у багатоквартирному будинку.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 6 цього Закону виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Частинами першою, другою статті 12 Закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

У частині 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Так, відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії. Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

09 липня 2020 року між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кантрі" (споживач) укладено договір з індивідуальним споживачем на послугу з постачання теплової енергії №7176/388.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №904/7024/17 викладено правову позицію, згідно з якою частина четверта статті 19, частина третя статті 24 Закону України "Про теплопостачання" містять загальне правило про необхідність споживання теплової енергії на підставі договору для суб`єктів, теплоспоживче обладнання яких (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввод приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі, за наявності у цих суб`єктів індивідуального приладу обліку теплової енергії, тоді як відносини зі споживання теплової енергії фізичними особами, що мають статус суб`єкта господарювання, та/або юридичними особами, житлові/нежитлові приміщення яких розміщені у складі багатоквартирного будинку і які є її кінцевими споживачами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Обов`язковим для учасників таких відносин є укладення договору відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 ( не діє з 01 травня 2022 року).

У постанові від 06 листопада 2018 року у справі №904/7024/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо відповідне устаткування житлових/нежитлових приміщень, що належать власникам таких приміщень, приєднане до внутрішньобудинкових систем, то власники таких приміщень є споживачами послуг та суб`єктами у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до абзацу 2, 3 пункту 13 Правил №830 надання послуги з постачання теплової енергії, послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до пунктів 32, 33 Правил №830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.

Згідно з пунктом 38 Правил №830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

З врахування встановлених в цій справі обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що нежитлове приміщення, яке належить ТОВ Фірма "Кантрі" не відокремлене від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) у багатоквартирному будинку №12 по Старокостянтинівському шосе у м. Хмельницькому.

Тому, з огляду на вищенаведені норми законодавства відповідач зобов`язаний оплачувати послуги за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, не зважаючи на відсутність системи централізованого опалення у нежитловому приміщенні.

Методикою №315 встановлено порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів.

Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

Згідно з пунктом 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Як передбачено шостим розділом Посібника та доповнення до "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 Україна 244-94, затверджених Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року №82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Відтак, оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, кореспондує обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із пунктами 34, 35 Правил №830 рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.

Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

У розділі VI Методики визначено, що для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді). Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 °C від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії / вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Донарахування обсягу теплової енергії для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g відповідно, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі. Це донарахування не застосовується у разі неналежного теплопостачання у будівлі (відхилення від нормативних кількісних та якісних показників послуги з теплопостачання) за наявності у розрахунковому періоді у будівлі більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких складено акт-претензію щодо кількості та/або якості наданої послуги, підписаний споживачем та виконавцем комунальної послуги, або у разі, якщо претензії споживача щодо якості послуги з постачання теплової енергії вважаються визнаними відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Нежитлове приміщення відповідача знаходиться в житловому будинку №12 по Старокостянтинівському шосе у м. Хмельницькому. Як зазначено у позові та встановлено судом, житловий будинок №12 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії ULTRAHEAT - UH50, зав. №68302564.

Відтак, згідно з пункту 11 Типового договору, Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг наданої послуги здійснюється за даними комерційного засобу обліку.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 11 вказаного вище Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", у разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника.

Відповідачем не доведено, що співвласниками уповноважено саме представника ТОВ Фірма "Кантрі" бути присутнім під час зняття показань лічильника.

Пунктом 34 Правил надання послуг з постачання теплової енергії визначено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.

Як свідчать матеріали справи позивачем на підставі договору від 09 липня 2020 року №7176/388 виставлено відповідачу рахунки №388, а саме: від 30 грудня 2022 року на суму 22670,62 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 16559,74 грн), від 31 грудня 2023 року на суму 28889,50 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 22670,62 грн), від 27 лютого 2023 року на суму 35442,73 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 28889,50 грн), від 31 березня 2023 року на суму 39663,24 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 39663,24 грн), від 28 квітня 2023 року на суму 41881,50 грн (дебіторська заборгованість на початок місяця 39663,24 грн).

З огляду на викладене, позивачем доведено належними і допустимими доказами помісячний обсяг теплоносія, поданого на вказаний житловий будинок, зокрема і відповідачу.

В обгрунтування позовних вимог МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" подало показники вузла комерційного обліку теплової енергії, які відображені в графі 6 Розрахунку за надані послуги (в гДж). Оскільки, відповідно до пункту 18 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (Гкал), то графі 3 Гдж конвертовані в Гкал.

Відповідно до абзацу 3 пункту 22 Договору №7176/388 від 09 липня 2020 року виконавець періодично, не менш як один раз на рік, у порядку, визначеному у договорі, проводить контрольне зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії.

В матеріалах справи містяться копії актів звірки показників приладу обліку теплової енергії від 28 квітня 2022 року та 14 грудня 2022 року. Дані вказаних актів збігаються з показниками лічильника теплової енергії, які відображені в Розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії для задоволення загальнобудинкових потреб на опалення житлового будинку.

Крім того, лічильник теплової енергії, який встановлений в будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення Відповідача, має функцію архівувавння показників на кожне перше число місяця та на кожен рік. Матеріали справи містять витяг з архіву автоматичного зняття показників лічильника теплової енергії №68302564 за 2016 - 2022 р.р. зняття показників з лічильника теплової енергії зав. №68302564, який автоматично архівує відповідні показники станом на 1 число місяця.

Вказані показники також співпадають з Розрахунком та актами звірки показників приладу обліку теплової енергії від 28 квітня 2022 року та 14 грудня 2022 року.

Відповідно до пунктів 8, 9, 12 Розділу IV Методики та укладеного договору, позивач здійснив розрахунок та нарахував відповідачу за надані послуги з постачання теплової енергії для задоволення загальнобудинкових потреб на опалення житлового будинку, в частині, яка припадає на приміщення відповідача, а саме: у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг (позивача) даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення п`ятиповерхової будівлі становила 12 %. (пункт 2 Розділу III Методики в редакції від 22 листопада 2018 року) з 01 лютого 2022 року частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення п`ятиповерхової будівлі становить 25 %. (пункт 8 Розділу IV Методики в редакції від 28 січня 2022 року).

Тобто, показники приладу обліку теплової енергії та розрахунок заборгованості підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 липня 2023 року у справі №910/21848/21.

При цьому, відповідачем, як співвласником приладу обліку теплової енергії, який має доступ до приміщення, в якому знаходиться лічильник та до самого лічильника, не подано жодного доказу, який спростовує наведені показники лічильника.

Тобто, наявні у справі матеріали доводять існування між сторонами господарських правовідносин, які регулюються умовами укладеного між сторонами договору та факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії.

Відповідач належних та допустимих доказів виконання зобов`язань щодо оплати наданих послуг з теплопостачання за вказаний у позові період не надав. Так само, відповідач не довів відсутність обов`язку щодо оплати наданих послуг на об`єкт або неправильного нарахування позивачем вартості послуг.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуги з постачання теплової енергії ТОВ Фірма "Кантрі" загальною вартістю 41881,50 грн. за вказаний період за тарифами, чинними протягом спірного періоду. Відповідачем дана обставина не спростована, як і не спростовані показники лічильника, які знімалися без участі відповідача.

Протилежні висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, оскільки згідно абзацу 2 пункту 1 Договору обсяги спожитої споживачем теплової енергії визначаються та розподіляються згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складаються з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Місцевим судом помилково надана оцінка обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача, тоді як предметом спору є обсяг теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку, обрахунок якого містить свої особливості про які зазначалося вище.

Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати поставленої теплової енергії, позивач заявив до стягнення 997,48 грн. 3% річних, 3150,07 грн. інфляційних втрат та 616,16 грн. пені.

Так, порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

За умовами пункту 47 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору відповідно до законодавства та цього договору.

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більш як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (пункт 48 договору).

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок є правильним, пеня розрахована відповідно до умов пункту 47 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень норм чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги в сумі 46645,21 грн., з яких 41881,50 грн заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 грудня 2022 року по 01 травня 2023 року, 997,48 грн три відсотки річних, 3150,07 грн інфляційні втрати, 616,16 грн пеня, обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року у справі №924/1081/23 є таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року у справі №924/1081/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року у справі №924/1081/23 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кантрі" (29000, місто Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 12, код ЄДРПОУ 14158302) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29000, місто Хмельницький, вул. Чорнобрового, 5, код ЄДРПОУ 03356571) 46654,21 грн., з яких 41881,50 грн заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 грудня 2022 року по 01 травня 2023 року, 997,48 грн 3% річних, 3150,07 грн інфляційних втрат, 616,16 грн пені, 2684 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4026 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №924/1081/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "13" червня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.