Рішення

від 28.05.2024 по справі 906/1330/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1330/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Мішутушкін О.В., ордер серія СА №1069317 від 12.11.2023;

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився;

за участю прокурора: Цеміна Н.Ю., службове посвідчення №071195 від 01.03.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Словечанської об`єднаної територіальної громади в особі Словечанської сільської ради Коростенського району (с.Словечене Коростенський район Житомирська область)

до Фізичної особи-підприємця Радкевича Сергія Миколайовича (м.Київ)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК" (м.Київ)

про повернення водного об`єкта,

з перервами в судових засіданнях: з 19.03.2024 по 22.04.2024, з 22.04.2023 до 28.05.2024 згідно з ч.2 ст. 216 ГПК України.

Заступник керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Словечанської сільської ради Коростенського району звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Радкевича Сергія Миколайовича, в якому просить зобов`язати Фізичну особу-підприємця Радкевича Сергія Миколайовича повернути Словечанській сільській раді Коростенського району водний об`єкт - озеро "Плитниця" площею 5га, що розташоване за координатами 51о 19'04.9"N 28о 23'02.7"Е на території Словечанської селищної раді Коростенського району.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач упродовж 2018-2023 років використовує водні ресурси держави, саме водний об`єкт - озеро із земельною ділянкою водного фонду, для цілей здійснення рибного господарства на маючи для цього жодних правових підстав. Станом на час звернення з даним позовом до суду відсутнє рішення уповноваженого органу, який би дозволяв використовувати земельну ділянку та водний об`єкт, розміщений між селами Черевки та Кошечки Словечанської ТГ Коростенського району. Крім того, земельні ділянки не сформовані відповідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України, тому не можуть бути об`єктом правочину та підлягають поверненню до комунальної власності.

Ухвалою суду від 09.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.11.2023.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач не має ніякого відношення до комунальної власності, управління якою здійснює територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування, у даному випадку землями зі спірним озером, які не є державною власністю. Крім того, право власності на згаданий водний об`єкт документально не підтверджується. Жодних доказів щодо здійснення відповідачем відповідної господарської діяльності позивач не наводить, а зазначає у позові лише власні суб`єктивні міркування з цього приводу. ФОП Радкевич С.М. вказує, що брав участь у вселенні водних біоресурсів та роботах, що належить до природоохоронних заходів, та здійснював лише догляд озера та прибережної зони на добровільних засадах (т.1, а.с.88-101).

10.11.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення вих.2009 від 23.10.2023, в яких останній просить суд задовольнити позовну заяву та зазначає, що технічна документація на земельну ділянку під водним об`єктом "Плитниця" відсутня. Роботи по інвентаризації земельних ділянок, на яких знаходяться водні об`єкти, потребують значного фінансування з місцевого бюджету. Враховуючи, що в Словечанській сільській раді не було можливості фінансувати ці роботи, інвентаризація не проведена, документи не виготовлені. Використання водного об`єкту та земельної ділянки під ним ФОП Радкевичем С.М. безоплатно, без укладання договору оренди або без дозволу власника порушує економічні інтереси держави, що призводить до ненадходження коштів у бюджет за користування водним об`єктом та земельною ділянкою, відведеною для догляду за водним об`єктом, та суперечить вимогам Водного та Земельного кодексів України (т.1, а.с.154-156).

Коростенська окружна прокуратура у відповіді на відзив, на спростування доводів відповідача вказує, що використання водного об`єкта із земельною ділянкою водного фонду під ним може здійснюватися фізичними та юридичними особами на правах власності або ж на умовах користування. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за ФОП Радкевичем С.М. речові права на земельну ділянку водного фонду не зареєстровані. Разом з тим, відповідач, упродовж 2018-2023 років використовує водні ресурси держави, а саме водний об`єкт - озеро із земельною ділянкою водного фонду для цілей здійснення рибного господарства не маючи для цього жодних правових підстав. Наявний у відповідача дозвіл на спеціальне використання водних ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах та науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації ставку на надають останньому права користування водним об`єктом та земельною ділянкою під ним (т.1, а.с.159-171).

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача зазначає, що зариблення озера відбулось на підставі офіційних дозволів органів державної влади, на даний час орган місцевого самоврядування не впорядкував документи ні щодо водного об`єкта ні щодо земельної ділянки, на якій це озеро розташоване. В подальшому, після виготовлення документації на земельну ділянку із озером, відповідач планував укласти із сільською радою угоди для користування озером. Крім того, звертає увагу, що позивачем не подано жодних доказів на підтвердження здійснення відповідачем, як фізичною особою-підприємцем, відповідної господарської діяльності на озері "Плитниця", а зазначає у позові лише власні суб`єктивні міркування з цього приводу, та надає суду певні на його думку докази, які у відповідності до ГПК України не є належними, допустимими та достовірними (т.1, а.с.190-198).

04.12.2023 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява вих.№02/03-7-23 від 03.12.2023 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК".

У судовому засіданні 04.12.2023 суд вирішив продовжити перерву до 22.01.2024, згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України.

20.12.2023 на адресу суду від Коростенської окружної прокуратури надійшли пояснення №52/2-11790вих23 від 18.12.2023 (т.1, а.с.218-225).

16.01.2024 на адресу суду від БЛАГОДІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК" надійшла заява від 12.01.2024 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (т.1, а.с.232-235).

Ухвалою суду від 22.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: БЛАГОДІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК"; продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 20.02.2024.

На адресу суду 19.02.2024 від третьої особи на стороні відповідача на виконання вимог ухвали від 22.01.2024 надійшли письмові пояснення вих.№11/02-24 від 13.02.2024 щодо позову (т.2, а.с.21-26).

Ухвалою суду від 20.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1330/23 до судового розгляду по суті на 19.03.2024.

04.03.2024 на адресу суду від Коростенської окружної прокуратури надійшла відповідь на пояснення третьої особи (т.2, а.с. 55-62).

У судовому засіданні 19.03.2024 оголошено перерву до 22.04.2024, яку було продовжено до 28.05.2024, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На території Словечанської територіальної громади Коростенського району Житомирської області за координатами 51о 19'04.9"N 28о 23'02.7"Е знаходиться водний об`єкт "Плитниця" з площею водного дзеркала 5,0га.

Рішенням Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області №947 від 25.08.2023 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок водного фонду" надано дозвіл виконавчому комітету Словечанської сільської ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок водного фонду комунальної власності, які розташовані на території Словечанської сільської ради (позивач), зокрема, на земельну ділянку за межами с.Черевки орієнтовною площею 8,60га (т.1, а.с.157).

11.09.2018 ФОП Радкевичем Сергієм Миколайовичем (відповідач) з метою здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) отримано від Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області дозвіл №15/18, терміном дії з 11.09.2018 до 11.09.2023 (т.1, а.с.31-32).

Дозвіл видано на такий вид спеціального використання, як вилучення водних біоресурсів відповідно до Науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації ставу.

Термін дії Науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської діяльності ставу площею 5га, розташованого за межами с.Черевки Овруцького району Житомирської області з 19.06.2018 по 19.06.2028 (т.1, а.с.117-144).

На підставі вказаних документів відповідачем, як користувачем водних біоресурсів, в 2018-2019 роках виконано роботи із вселення до водного об`єкта - став площею 5,0га, розташований за межами с.Черевки Овруцького району Житомирської області таких водних біоресурсів: короп, товстолоб, білий амур про що свідчить підсумковий акт про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, які належать до природоохоронних заходів від 30.11.2018 та акт про виконання робіт із вселення водних ресурсів від 28.11.2019 (т.1, а.с.33, а.с.39-41).

У зв`язку з порушенням відповідачем вимог штучного розведення водних ресурсів, Управлінням Державного агентства рибного господарства у Житомирській області ФОП Радкевичу С.М. видано припис від 10.04.2019 №29 про усунення порушення та направлено лист №1-3-19/447-19 від 10.04.2019 про виконання умов Науково-біологічного обґрунтування (т.1, а.с.34-38).

Прокурор зазначає, що ФОП Радкевичем С.М. озеро "Плитниця" з площею водного дзеркала 5,0га незаконно використовується для надання послуг зі спортивної риболовлі, що зокрема підтверджується публікаціями оголошень на інтернет ресурсах з рибальською тематикою, а саме:

- на сайті "FisherGO" за посиланням https://map.fishergo.com.ua/zhitomirskaya-oblast/458-ozero-plitnitsa-v-zhitomirskoj-oblasti.html.

- на сайті " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2

- на сайті " ІНФОРМАЦІЯ_3 " за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3

- на сайті " ІНФОРМАЦІЯ_4 " за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4

- на сайті " ІНФОРМАЦІЯ_5 " за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5

- на сайті " ІНФОРМАЦІЯ_6 " за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6

- на сайті озера "Плитниця" за посиланням https://plitnica.in.ua/.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП Радкевич Сергій Миколайович серед іншого здійснює господарську діяльність за кодами КВЕД 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура), 03.12 Прісноводне рибальство, 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг (т.1, а.с.62).

На думку прокурора, ФОП Радкевич С.М. на озері "Плитниця" здійснює підприємницьку діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, зокрема прісноводних риб, а також їх вилов.

Коростенська окружна прокуратури звернулася до Коростенської районної державної адміністрації з листом від 28.07.2022 №52-88-3710 вих22, в якому просила повідомити чи перебуває, зокрема, водний об`єкт, розташований між селами Черевки та Кошечки Словечанської ТГ Коростенського району за координатами 51о19'04.9"N28о23'02.7"Е озеро "Плитниця", на якому надаються послуги зі спортивної риболовлі, у власності або користуванні фізичних або юридичних осіб (із зазначенням підстав користування або володіння), чи приймалися рішення про затвердження технічної документації з землеустрою вказаного об`єкту водного фонду (паспортизація водних об`єктів), наявність гідротехнічних споруд, та чи наявні акти обстеження стану та використання земельних ділянок (т.1, а.с.48).

У своєму листі від 10.08.2022 №02-13/188 Коростенська районна військова адміністрації повідомила Коростенську окружну прокуратуру про те, що за результатами інвентаризації водних об`єктів та гідротехнічних споруд на території Коростенського району у 2021 році, до адміністрації надійшла узагальнена інформація від Басейного управління водних ресурсів річки Прип`ять Державного агентства водних ресурсів України, а саме перелік гідротехнічних споруд, які перебувають на балансі Басейного управління водних ресурсів річки Прип`ять Державного агентства водних ресурсів України та перелік водних об`єктів на території Коростенського району. Рекомендовано за уточненою інформацією щодо наявності актів обстеження водних об`єктів звернутися до Басейного управління водних ресурсів річки Прип`ять Державного агентства водних ресурсів України (т.1, а.с.49-50).

06.12.2022 Коростенська окружна прокуратура направила ДП "Словечанський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" лист №52-88-6710вих.22, у якому вказала, що згідно з інформацією, наданою Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип`ять Державного агентства водних ресурсів України, водний об`єкт, розташований між селами Черевки та Кошечки Словечанської ТГ Коростенського району за координатами 51о19'04.9"N28о23'02.7"Е озеро "Плитниця" відноситься до державної форми власності та перебуває у користуванні ДП "Словечанський лісгосп АПК". З метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави просила повідомити чи перебуває вищевказаний об`єкт у власності або користуванні фізичних або юридичних осіб (із зазначенням підстав користування або володіння), чи приймалися рішення про затвердження технічної документації з землеустрою вказаного об`єкту водного фонду (паспортизація водних об`єктів), наявність гідротехнічних споруд, та чи наявні акти обстеження стану та використання земельних ділянок (т.1, а.с.51-52).

На лист Коростенської окружної прокуратури ДП "Словечанський лісгосп АПК" повідомило, що відповідно до матеріалів лісовпорядкування земель лісового фонду між селами Черевки та Кошечки Словечанської сільської ради Коростенського району на території земель лісового фонду Рокитнянського лісництва ДП "Словечанський лісгосп АПК" в кварталі №2 знаходиться ставок (виділ №45) площею 6.1 га та болото (виділ №44) площею 2,0га. Відповідно до державного акту серія ЯЯ №076099 від 07.12.2006 на право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1824284000:06:000:0012 в користуванні підприємства знаходиться частина земельної ділянки, близько 1 га, яка визначена в матеріалах лісовпорядкування Рокитнянського лісництва ДП "Словечанський лісгосп АПК" в кварталі №2, як (виділ №45) та болото (виділ №44). Підприємством не приймалось рішення про затвердження технічної документації з землеустрою зазначеного вище об`єку водного фонду (паспортизація водних об`єктів). Гідротехнічні споруди за підприємством не рахуються. ДП "Словечанський лісгосп АПК" не заперечував в участі "Листвинської громади рибалок" у здійсненні благодійної діяльності, спрямованої на розвиток в Україні рибальства, сприяння розвитку охорони навколишнього середовища. На даний час без відповідного погодження з боку підприємства, на прилеглій до ставка території здійснено будівництво тимчасових споруд (лист від 16.12.2022 №937).

Вважаючи, що ФОП Радкевич С.М. у порушення вимог законодавства, зокрема статті 51 ВК України, неправомірно використовує у своїй рибогосподарській діяльності водний об`єкт, який розташований між селами Черевки та Кошечки Словечанської ТГ Коростенського району за координатами 51о19'04.9"N28о23'02.7"Е озеро "Плитниця" без правовстановлюючих документів, а отримані підприємством дозвільні документи не дають підстав для використання земельної ділянки водного фонду, прокурор звернувся з даним позовом.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені частиною третьою статі 23 Закону України Про прокуратуру. Метою представництва прокурором інтересів держави є захист законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення. Підставами представництва є нездійснення захисту законних інтересів держави або здійснення його неналежним чином органом державної чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутність такого органу. Наявність цих обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Суд погоджується із твердженням прокурора про наявність обставин, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.

Пред`являючи позов в інтересах держави в особі Словечанської сільської ради Коростенського району, прокурор посилається на те, що з 27.05.2021 органом, уповноваженим розпоряджатися зазначеним водним об`єктом і земельною ділянкою, є Словечанська сільська рада. Натомість, станом на час звернення з даним позовом до суду відсутнє рішення уповноваженого органу, який би дозволив відповідачу використовувати природний ресурс - земельну ділянку та водний об`єкт - озеро "Плитниця" між селами Черевки та Кошечки Словечанської ТГ Коростенського району за координатами 51о19'04.9"N28о23'02.7".

Словечанська сільська рада Коростенського району має право звертатися до суду з метою усунення порушень законодавства та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Натомість, позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів в суді попри те, що прокурором було повідомлено про виявлені порушення.

Листом від 11.04.2023 №52/2-2999вих-23 Коростенська окружна прокуратура в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Словечанську сільську раду Коростенського району про виявлені порушення та просила вжити заходів щодо захисту інтересів держави, в тому числі в судовому порядку.

У відповідь Словечанська сільська рада Коростенського району листом від 24.04.2023 №734 повідомила прокурора, що озеро "Плитниця", що розташоване на території Словечанської сільської ради за межами сіл Черевки та Кошечки на балансі та у комунальній власності не перебуває; парвовстановлюючі документи на нерухоме майно (гідротехнічну споруду) та земельна документація на земельну ділянку під водним об`єктом відсутні; рішень про передачу у користування вказаного водного об`єкту ФОП Радкевичу С.М. сільською радою не приймалось, будь-які договірні правовідносини щодо користування вказаним водним об`єктом відсутні. Враховуючи наявність вказаних фактичних обставин підстав для вжиття сільською радою заходів, спрямованих на повернення вказаного водного об`єкта не вбачається (т.1, а.с.80).

Листом від 27.09.2023 №52-8980вих-23 Коростенська окружна прокуратура повідомила позивача про звернення до Господарського суд Житомирської області з позовною заявою про зобов`язання повернути об`єкт водного фонду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність підстав для представництва прокурором законних інтересів держави в особі Словечанської сільської ради Коростенського району (бездіяльність позивача); дотримання прокурором умов попереднього, до звернення до суду, повідомлення органу державної влади про намір звернутися із відповідним позовом; відповідність поданого прокурором позову визначеній законом меті - захист законних інтересів держави внаслідок порушення відповідачем земельного та водного законодавства.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін у справі виникли внаслідок наявності/відсутності у відповідача правових підстав для користування водним об`єктом загальною площею 5,0га, який розташований між селами Черевки та Кошечки Словечанської ТГ Коростенського району за координатами 51о19'04.9"N28о23'02.7"Е озеро "Плитниця" у підприємницькій діяльності - рибогосподарській діяльності із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, а також їх вилов.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Згідно зі статтею 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина перша статті 58 ЗК України, стаття 4 ВК України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини перша, друга статті 79 ЗК України).

Відповідно до статті 1 ВК України рибогосподарський водний об`єкт - це водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Разом із тим спеціальним водокористуванням відповідно до частин першої, другої статті 48 ВК України є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

У статті 51 ВК України, якою урегульовано питання користування водними об`єктами на умовах оренди, передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми (частина перша); водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт (частина третя).

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру" (стаття 51 ВК України).

За визначенням термінів, наведеним у статті 1 Закону України "Про аквакультуру", аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

У статті 12 зазначеного Закону визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених ЗК України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до ВК України.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі регулюються Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

У статті 1 цього Закону визначено, зокрема, що водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (стаття 25 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів").

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає, зокрема промислове рибальство (частина перша статті 27 зазначеного Закону).

За змістом частини першої статті 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" суб`єкт рибного господарства (юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства) мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 36 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства відповідно до статті 53 зазначеного Закону передбачають, зокрема пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Комплексний правовий аналіз наведених вище норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування. Можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому ЗК України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів, чинним законодавством не передбачена. Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №923/213/18, від 06.10.2021 у справі №914/1326/16, від 05.01.2022 у справі №908/2153/20.

Разом із тим порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством (стаття 85 ВК України).

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У статті 122 ЗК України визначено, зокрема, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша). Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (частина п`ята).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 Розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п.24, відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021).

Отже, з 27.05.2021 органом, уповноваженим розпоряджатися зазначеним водним об`єктом і земельною ділянкою, є Словечанська сільська рада Коростенського району, яка виконує функції власника спірного майна.

Як свідчать матеріали справи, Словечанська сільська рада Коростеньского району, яка є розпорядником земельних ділянок водного фонду, рішень про передачу ФОП Радкевичу Сергію Миколайовичу у користування земельних ділянок водного фонду, на яких розташовано об`єкт - озеро "Плитниця", не приймалося. Відповідно договір з приводу передачі у власність чи користування цього водного об`єкта в комплексі із земельними ділянками не укладався.

Крім того, станом на момент подачі позову земельні ділянки під водним об`єктом - озеро "Плитниця", відповідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України не сформовано, а тому не можуть бути об`єктом правочину.

Натомість, за встановлених судом обставин, ФОП Радкевич С.М. у своїй рибогосподарській діяльності використовує земельні ділянки водного фонду, на яких розташовано цей водний об`єкт, на підставі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 11.09.2018 №15/18 та науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської діяльності на ставу площею 5,0га, розташованого за межами села Черевки Овруцького району Житомирської області від 19.06.2018, що не є правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом. Наведеним спростовуються доводи відповідача щодо використання зазначеного об`єкта на достатній правовій підставі.

Суд зауважує, що використання озера для рибогосподарської експлуатації, щодо якої ФОП Радкевичем С.М. було отримано зазначений вище Режим, вилову та вирощування риби може здійснюватися за наявності права на водний об`єкт разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду, при цьому, саме відповідач як особа, котра виявила бажання провадити рибогосподарську діяльність, пов`язану із спеціальним користуванням водними біоресурсами, повинен був вчинити дії з отримання всіх документів (дозвільних та правовстановлюючих).

Відповідач стверджує, що він не здійснює будь-якої підприємницької діяльності на озері, а лише разом з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Листвинська громада рибалок" брав участь у вселенні водних біоресурсів та роботах, що належать до природоохоронних заходів та здійснює догляд озера та прибрежної зони на добровільних засадах, з посиланням на лист ДП "Словечанський лісгосп АПК" "Житомироблагроліс" від 16.12.2022 №937.

Разом з тим, у матеріалах справи містяться пояснення Радкевича С.М., відібрані Відділом поліції №1 Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 12.09.2022, з яких вбачається, що останній являється директором та засновником БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД"ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК", на добровільних засадах фонд здійснює догляд та к о р и с т у в а н н я озером "Плитниця", орієнтовною площею 5,0га за межами населених пунктів Черевки та Кошечки. При цьому, ОСОБА_1 є к о р и с т у в а ч е м водних біоресурсів відповідно до Науково-Біологічного обґрунтування від 2018 року, на підставі якого здійснює зариблення, догляд за санітарним станом прибережної зони, охорону від бракон`єрів вказаного водного об`єкту (т.1, а.с.29).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у 2019 році ФОП Радкевич С.М. звертався до Словечанської сільської ради з листом від 05.08.2019 щодо передачі в оренду гідротехнічної споруди, яка розташована біля озера між населеними пунктами Кошечки та Черевки Словечанської об`єднаної територіальної громади Словечанської сільської ради Овруцького району Житомирської області (т.1, а.с.199 на звороті).

Також, відповідач як у відзиві на позовну заяву, так і запереченні на відповідь на відзив не заперечує, що після впорядкування Словечанською сільською радою Коростенського району правовстановлюючих документів на водний об`єкт, ФОП Радкевич С.М. планував укласти з сільською радою відповідні угоди з метою користування озером.

Станом на час звернення з даним позовом до суду відсутнє рішення уповноваженого органу , який би дозволив відповідачу використовувати природний ресурс - земельну ділянку та водний об`єкт - озеро "Плитниця" між селами Черевки та Кошечки Словечанської ТГ Коростенського району за координатами 51о19'04.9"N28о23'02.7".

Як було зазначено вище, за змістом статті 51 ВК України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми, такі об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою. А згідно зі статтею 59 ЗК України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Отже, діяльність, якою займається відповідач на озері, вимагає надання в користування (оренду) водного об`єкта, який надається лише разом із земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки.

Таким чином, надані відповідачем лист ДП "Словечанський лісгосп АПК" "Житомироблагроліс" від 16.12.2022 №937 про надання згоди БЛАГОДІЙНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК" у здійсненні благодійної діяльності спрямованої на розвиток в Україні рибальства, договір доручення №2-2018 від 02.04.2018, дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 11.09.2018 №15/18 та науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської діяльності від 19.06.2018, не можуть замінювати собою встановленого законом порядку надання водних об`єктів та земельних ділянок в користування (оренду) та жодним чином не свідчать про законність використання відповідачем водного об`єкту - озера "Плитниця", розташованого між селами Черевки та Кошечки Словечанської ТГ Коростенського району за координатами 51о19'04.9"N28о23'02.7" для здійснення своєї рибогосподарської діяльності.

Що стосується долучених прокурором до матеріалів справи в якості доказів, а саме копій роздруківок оголошень з мережі Інтернет, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст.96 Господарського процесуального кодексу України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

У постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №922/51/20 на підставі аналізу статей 73, 77, 91, 96 Господарського процесуального кодексу України, сформульовано правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

В свою чергу суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 20.10.2019 у справі №711/9146/16-ц, від 07.07.2021 у справі №587/2051/18 зазначив, що роздруківки Інтернет-сторінок (веб-сторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі. Такі роздруківки визнаються доказом у разі, якщо вони виготовлені, видані і засвідчені власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що надані прокурором докази, а саме викопіювання з веб-сайту https://map.fishergo.com.ua; https:// rybolov.org.ua; https://goldfishnet.in.ua; https://krychevychi.com.ua; https://rivnefish.com; https://karpela.com; https://plitnica.in.ua/ самі по собі не можуть бути доказом у справі, оскільки вони виготовлені, видані і засвідчені не власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером.

Разом з тим, здійснення ФОП Радкевичем С.М. рибогосподарської діяльності на озері "Плитниця" підтверджується іншими наявними у справі доказами, зокрема, дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 11.09.2018 №15/18 за яким ФОП Радкевич С.М. має право на вилучення водних ресурсів відповідно до науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської діяльності на ставу площею 5,0га, розташованого за межами села Черевки Овруцького району Житомирської області від 19.06.2018, актами про виконання робіт із вселення водних біоресурсів від 08.11.2018 та від 28.11.2019, приписом від 10.04.2019 про усунення порушень, допущених при здійсненні рибогосподарської діяльності на ставу площею 5,0га, розташованому за межами села Черевки Овруцького району Житомирської області.

Суд звертає увагу, що судова практика з розгляду подібних спорів (використання водних об`єктів та земельних ділянок під ними без документів, що надають право такого використання) є сформованою та сталою.

У даній справі судом враховується позиція Верховного Суду у постанові від 21.03.2019 у справі №923/213/18, від 16.06.2021 у справі №912/1941/20, від 06.10.2021 у справі №914/1326/16, у справі №922/3463/23 від 22.05.2024 про те, що наявність Режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстав для одноосібного використання водного об`єкта та земельної ділянки під ним.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, всі викладені відповідачем у відзиві твердження не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в ній доказами.

Згідно зі статтею 41 Конституції України та статті 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З огляду на те, що правопорушення є таким, що триває у часі, власник майна може звернутися за захистом свого права протягом усього часу, поки воно триває.

Установленими у справі фактичними обставинами неправомірного використання відповідачем водного об`єкта та земельних ділянок під ним, доведено факт порушення прав держави в особі Словечанської сільської ради Коростенського району, яка виконує функції власника спірного майна.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, наведена норма права передбачає такий спосіб захисту як пред`явлення позову про звільнення зайнятого водного об`єкту разом із земельною ділянкою під ним.

Приписами статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки. Зокрема, згідно з пунктом б частини третьої цієї норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з приписами частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними.

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

У постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду визначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Позовна вимога - зобов`язати повернути земельну ділянку, розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).

У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 487/10128/14 від 12.06.2019 у справі № 469/1044/17 від 15.09.2020 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Таким чином, вимога про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом звільнення водного об`єкту разом із зайнятими ним земельними ділянками та його повернення у віддання законного власника - є належним способом захисту інтересів держави.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимога прокурора про зобов`язання Фізичну особу-підприємця Радкевича Сергія Миколайовича повернути Словечанській сільській раді Коростенського району водний об`єкт - озеро "Плитниця" площею 5га, що розташоване за координатами 51о 19'04.9"N 28о 23'02.7"Е на території Словечанської селищної ради Коростенського району, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Фізичній особі-підприємцю Радкевичу Сергію Миколайовичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути Словечанській сільській раді Коростенського району (вул.Поліська, 9, с.Словечне, Коростенський район, Житомирська область, 11122, код ЄДРПОУ 04343398) водний об`єкт - озеро "Плитниця" площею 5га, що розташоване за координатами 51о 19'04.9"N 28о 23'02.7"Е на території Словечанської селищної раді Коростенського району.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Радкевича Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

на користь Житомирської обласної прокуратури (вул.Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, 10002, UA 598201720343110001000011049, МФО 820172, ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 02909950,)

- 2684,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 11.06.24

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2- Коростенська окружна прокуратура через систему "Електронний суд";

3- Житомирська обласна прок. на ел. пошту: sekretariat@zhit.gp.gov.ua;

4- Словечанська сільська рада Коростеньского району через систему "Електронний суд";

5- представнику відповідача через систему "Електронний суд";

6- відповідачу код 2990805076 (рек.з повід)

7 - БЛАГОДІЙНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК" (рек з повідом) на адресу: 04119, місто Київ, вул. Зоологічна, будинок 4А, офіс 139, код ЄДРПОУ 40827106