Рішення

від 03.06.2024 по справі 906/490/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/490/21

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бершадська Т.О., довіреність від 01.07.2021 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Ващук Ю.С., ордер серії АМ №1012848 від 06.07.2021;

від третьої особи: Ковальчук Н.О., ордер серії ВО №1037247 від 29.06.2022 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТАКОМ К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВРОРА 2011"

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СОІТ"

про стягнення 191982,26 грн,

з перервою в судовому засіданні з 08.05.2024 до 03.06.2024, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України,

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТАКОМ К" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВРОРА 2011" про стягнення 191982,26 грн, що еквівалентно 5720,96 євро, в рахунок відшкодування шкоди за псування вантажу під час перевезення.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області (суддя Маріщенко Л.О.) від 11.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Підготовчі засідання у справі неодноразово відкладалися.

27.07.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 22.07.2021, у якому останній просив поновити строк на його подання та долучити з додатками до матеріалів справи, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.99-128).

Ухвалою суду від 27.08.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Аврора 2011" про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ "СОІТ".

До суду від представника позивача надійшли клопотання про долучення доказів від 30.09.2021 (т.1, а.с.153-162), від 25.11.2021 (т.1, а.с.180-186), від 02.11.2021 (т.1, а.с.189-229), від 23.12.2021 (т.2, а.с.1-7) та від 15.12.2022 (т.2, а.с.67-77).

Також представником позивача було подано клопотання від 25.11.2021 про залучення фахівців (спеціалістів) у галузі фізики для надання роз`яснень (т.1, а.с.184) і заяву щодо призначення експертизи від 23.12.2021 (т.2, а.с.9).

На поштову адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення від 21.10.2021, згідно з якими остання з позовними вимогами не погодилась у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими й безпідставними, а позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню (т.1, а.с.168-179), та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів від 25.10.2022 (т.2, а.с.47-58).

Ухвалою суду (суддя Маріщенко Л.О.) від 02.03.2023 підготовче засідання було відкладено на 23.03.2023.

Згідно бази даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" справа №906/490/21 перебувала в провадженні судді Маріщенко Л.О., яка згідно рішення Вищої ради правосуддя від 21.03.2023 звільнена з посади судді Господарського суду Житомирської області у відставку.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 22.03.2023 №18/2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/490/21 (т.2, а.с.91).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023, справу №906/490/21 передано судді Прядко О.В. (т.2, а.с.92-93).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.03.2023, заяву позивача щодо призначення експертизи від 23.12.2021 передано для розгляду судді Прядко О.В. (т.2, а.с.94).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.03.2023 справу №906/490/21 прийнято до провадження судді Прядко О.В., призначено підготовче засідання.

Підготовчі засідання у справі неодноразово відкладалися в межах продовженого строку підготовчого провадження.

24.05.2023 на поштову адресу суду від третьої особи надійшли заперечення щодо призначення експертизи від 22.05.2023 (т.2, а.с.143-154).

У засіданні 11.12.2023 представник позивача вказав, що заява щодо призначення експертизи від 23.12.2021 не є клопотанням про призначення судової експертизи у справі, а подана відповідно до ухвали суду від 25.11.2021 щодо організації проведення експертизи, містить запропоновані позивачем питання для дослідження експерту та пропозицію щодо експертної установи, а відтак питання призначення експертизи за заявою позивача від 23.12.2021 судом не розглядається.

Протокольною ухвалою суду від 31.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення фахівців від 25.11.2021 у зв`язку з його необґрунтованістю.

03.07.2023 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення від 30.06.2023 з додатками (т.2, а.с.174-248).

17.07.2023 на електронну пошту суду (19.07.2023 поштовим зв`язком) від представника третьої особи надійшла відповідь на додаткові пояснення від 14.07.2023 (т.3, а.с.1-4, 14-19).

28.08.2023 через діловодну службу суду представник відповідача подав клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву від 28.08.2023 (т.3, а.с.20-21, 51-59).

Ухвалою суду від 11.12.2023 задоволено клопотання ТОВ "Аврора 2011" про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву від 28.08.2023 та прийнято до розгляду відзив від 22.07.2021 на позовну заяву.

До суду через підсистему «Електронний суд» 18.12.2023 та 11.01.2024 від представника позивача надійшли клопотання від 16.12.2023 та 11.01.2024 про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідчених пояснень ОСОБА_1 та допиту її в якості свідка (т.3, а.с.69-74, 82-88, 90-95), а 16.02.2024 на поштову адресу суду заява свідка ОСОБА_1 №1628 від 16.12.2023 надійшла в оригіналі (т.3, а.с.109-112).

Протокольною ухвалою суду від 12.02.2024 задоволено клопотання представника позивача від 16.12.2023, 11.01.2024 в частині долучення до матеріалів справи копії заяви свідка, при цьому питання виклику свідка буде вирішуватись відповідно до ст.89 ГПК України в разі такої необхідності при розгляді справи по суті.

Ухвалою суду від 12.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/490/21 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 13.03.2024.

Ухвалами суду від 13.03.2024 розгляд справи по суті відкладався на 25.04.2024, 08.05.2024.

Протокольною ухвалою суду від 08.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотань позивача від 16.12.2023, 11.01.2024 в частині виклику свідка у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ч.1 ст.89 ГПК України, для виклику свідка для допиту, продовжено строк розгляду справи по суті та оголошено перерву в судовому засіданні до 03.06.2024.

Під час розгляду справи по суті 08.05.2024, 03.06.2024 представник позивача підтримав заявлені вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача не визнав позовні вимоги, щодо їх задоволення заперечив, посилаючись на наявність підстав, за яких відповідач звільняється від будь-якої відповідальності за пошкодження вантажу, оскільки це сталося не з вини перевізника чи експедитора, а внаслідок дій, інструкцій вантажовідправника та атмосферних факторів.

Представник третьої особи підтримав позицію відповідача, звернувши також увагу на порядок визначення розміру збитків, якому не відповідає розрахунок позивача стосовно зниження вартості ціни товару, а відтак останній не може братись судом до уваги; у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 03.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування №06-Б від 26.01.2021, а саме недотримання вимог щодо забезпечення збереження вантажу від псування, у зв`язку з чим товар (дріт) було доставлено покупцю у незадовільному стані. Позивач стверджує, що товар було завантажено замовником таким чином, що його пошкодження відбулося не відразу, а через деякий час. Водій автомобіля, який є представником перевізника та експедитором одночасно, будучи обізнаним з умовами перевезення, допустив намокання товару (дроту) під час перевезення, що стало причиною його псування. Відтак позивач змушений був повернути на рахунок покупця 5720,96 євро, які складаються з витрат на додаткову сушку - 80 євро, додаткове очищення 60 євро та перемотування дроту 70 євро, тобто 210 євро за 1 т без ПДВ, тобто 4807,53 євро, з урахуванням 19% ПДВ загальна сума вимушеної знижки вартості товару, зіпсованого з вини перевізника, яка є прямими збитками позивача і підлягає відшкодуванню (т.1, а.с.1-3).

Згідно з відзивом на позову заяву від 22.07.2021, відповідач заперечив позовні вимоги та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що у разі пошкодження вантажу перевізник несе відповідальність в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість, а розмір зробленої знижки для продовження співпраці з партнерами не є доказом зменшення вартості вантажу, збитки за пошкодження якого просить стягнути позивач. З метою виконання умов договору №06-Б від 21.01.2021 було залучено перевізника TOB «СОІТ», яке про будь-які факти втрати чи пошкодження вантажу відповідача не повідомляв, будь-які акти про пошкодження вантажу в присутності ТОВ «СОІТ» чи ТОВ «Аврора 2011» не складались. Відповідач звернув увагу на те, що примірник наданої позивачем до матеріалів справи міжнародної ТТН (CMR) відрізняється від примірника міжнародної ТТН (CMR), наявного у перевізника, на якому відсутні будь-які відмітки про наявність недоліків вантажу, проставлені вантажоотримувачем SEN GROSHANDEL GmbH, оскільки під час транспортування вантажу замовником було змінено вантажоотримувача на іншу юридичну особу. Позивачем як замовником було визначено умови перевезення (без пакування і піддонів, шляхом розміщення металевих бухт на підлозі причепу і закріплення ременями), що суперечать правилам перевезення вантажу, у даному випадку дроту. Відповідач діяв згідно вказівок замовника. Пошкодження вантажу сталося внаслідок підмокання сталевого дроту необробленого, що викликало іржу, товар було завантажено в транспортний засіб 27.01.2021, а вивантажено 04.02.2021, тобто вказаний товар був у дорозі 9 днів у період, коли температурний режим міг опускатися до мінусової та підніматися до плюсової температури, внаслідок чого в причепі міг утворюватися конденсат, який перетворювався на воду. Оскільки бухти металу знаходилися на підлозі, то внаслідок такої вологи вони могли отримати пошкодження, які не залежать від волі перевізника, а викликані природними властивостями вантажу, що перевозиться. Отже пошкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з відсутністю упаковки вантажу та наявністю природних властивостей вантажу, а саме можливості змінювати зовнішній вид внаслідок зміни температури чи вологи повітря. Проте саме такі умови перевезення (без пакування, без піддонів) були визначені позивачем, а відтак перевізник звільняється від відповідальності за вищевказані пошкодження вантажу (т.1, а.с.99-102).

У додаткових поясненнях від 30.06.2023 позивач зазначив, що товар було виготовлено, придбано та завантажено для перевезення до Німеччини відповідно до технічних умов ТУ У 24.3-35527011-002:2019, які розроблено провідним фахівцем зі стандартизації, сертифікації та якості Дробот С.М. ТОВ «БУДМОНТАЖ ЗБВІК» 11.04.2019 та затверджено його директором С.С. Шкуратько 15.04.2019 після погодження 12.04.2019 з директором ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» Ю.С. Макаровою. Зазначені ТУ було введено вперше, про що зроблено відповідний напис на титульному листі, де також зазначено, що вони набирають чинності з 16.04.2019 без обмеження терміну дії. Окрім того, позивач вказав, що за температурними показниками зовнішнього повітря та метеорологічними даними щодо погодних умов (наявність опадів) протягом усього маршруту руху, відповідно до умов виникнення так званої «крапки роси», замокання вантажу від впливу конденсату є неможливим, адже температурні показники виключають таку можливість з точки зору фізики процесів випаровування (т.2, а.с.174-175).

Третя особа у письмових поясненнях від 21.10.2021 зазначила, що свої зобов`язання перед відповідачем виконала належним чином та надала для виконання конкретного перевезення транспортний засіб, який повністю відповідав умовам укладених між учасниками даної справи договорів, тобто оснащений тентом, має відповідно вантажопідйомність, відповідного об`єму, усі стінки, підлога та дах є цільними. Усі вимоги до перевезення були зазначені в заявках, при цьому у жодних інструкціях, які надавалися стосовно перевезення (викладених письмово чи навіть усно), не йшлося про регулювання вологості повітря у кузові автомобіля, забезпечення певного температурного режиму чи інші особливості перевезення (наявність піддонів, спеціального пакування тощо). ТОВ «БЕТАКОМ К» у заявці не зазначив будь-яких вимог до транспортного засобу, які забезпечували б умови, за яких вантаж не підпадав би під вплив тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря. TOB «СОІТ» діяло виключно в рамках інструкцій, наданих ТОВ «БЕТАКОМ К», жодних порушень щодо перевезення допущено не було, жодні умови договору та/або заявки не порушені, взяті на себе зобов`язання виконані у повному обсязі; будь-яких застережень, зауважень від вантажовідправника стосовно невідповідності транспортного засобу не надходило і позивачем не долучено. Третя особа стверджує, що усі недоліки товару настали (чи могли настати) лише у зв`язку з тими умовами перевезення, які були визначені власне ТОВ «БЕТАКОМ К», а не у зв`язку з будь-якими порушеннями з боку перевізника чи експедитора. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Отже позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними і такими, що не піддягають задоволенню (т.1, а.с.168-172).

У відповіді на додаткові пояснення від 14.07.2023 третя особа також зазначила, що позивач не підтвердив належними доказами, а саме первинними документами, як факт поставки партій товару від ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ», так і те, що саме товар, який поставлявся ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» на користь позивача, був предметом міжнародного контракту №1102/20 від 02.11.2020. Усі доводи представника позивача стосовно чинності стандартів, ГОСТів та сфери їх застосування фактично є повним дублюванням інформаційного повідомлення, яке 18.01.2019 було оприлюднено на офіційному вебсайті Укрлегпрому, і не обґрунтовано, яким чином та яке значення мають дані відомості до господарської справи №906/490/21. Предметом договору поставки №24-2020/11 від 25.05.2020 є металопрокат, а ТУ У 24.3-35527011-002:2019, на які посилається позивач, стосуються процесу виготовлення дроту круглого із катанки низьковуглицевих марок сталі, призначеного для виготовлення цвяхів, ув`язки, огорож та інших цілей, при цьому класифікація металопрокату в Україні є доволі обширною, а відтак неможливо чітко ідентифікувати, що ТУ У 24.3-35527011-002:2019 стосуються саме цього товару; також немає можливості підтвердити або спростувати, що вказані технічні умови застосовувалися при поставці товару згідно договору, на який посилається позивач (т.3, а.с.14-16).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з викладених у позовній заяві обставин та матеріалів справи, 02.11.2020 між ТОВ «БЕТАКОМ К» (продавець) та фірмою SEN GroЯhandel GmbH (Німеччина) (покупець) укладено контракт №1102/20 (т.1, а.с.20-27), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує металопрокат, далі - товар, відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною даного контракту (п.1.1). Специфікації оформляються продавцем на підставі заявки покупця. У заявці вказується найменування товару, кількість, вид, упаковка, термін поставки і, в разі необхідності, інші умови (п.1.2). З метою безпеки перевезення вантажний критий автомобіль повинен бути забезпечений ременями для кріплення мотків, мати бокове завантаження. При замовленні автотранспорту покупцем у разі поставки автомобіля без ременів, продавець не несе відповідальність за якість доставки товару (п.3.4.2). Якість товару повинна відповідати сертифікату якості заводу-виготовлювача (п.5.1). Упаковка товару обумовлюється в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Покупець SEN GroЯhandel GmbH у заявці №12 від 08.12.2020 вказав: низьковуглецевий дріт, термічно оброблений чорний непромаслений, вуглець до 0,10%. Міцність від 300 до 400 N/mm2. Чиста поверхня, без іржі та окалин, залишків мастильних матеріалів не повинно бути, суха. Без упаковки плівки та піддонів. Причеп повинен бути критий (тент без пошкоджень), чистий, сухий. У розетах від 400 до 450 кг, внутрішній діаметр 35-40 см, зовнішній - 75-82 см, висота 60 см. Слідкувати, щоб витки не склеїлися між собою. Початок дроту в розеті вказати. Завантаження на грузових горизонтально, розвантаження зі сторони автомобіля. Вкладати на вантажівку так, щоб не руйнувався намот. Із заводським сертифікатом якості. Всі етикетки нейтральні, де вказано діаметр і вагу. Проволока діаметр 1,05мм - 15,0тн, допуск +/-0,03мм; діаметр 1,20мм - 8,0тн, допуск - 0.0/+0.06. Ціна 748,00Евро/тн, DAP (т.1, а.с.29).

На підставі вказаної заявки було оформлено специфікацію №18 від 09.12.2020 до контракту №1102/20 від 02.11.2020, згідно з якою SEN GroЯhandel GmbH (Німеччина) поставляється товар: дріт сталевий зі сталі 1006 без покриття термічно оброблений у мотках до 450 кг, внутрішній діаметр 35-40 см, зовнішній діаметр 75-82 см, ТУ У 24.3-35527011-002:2019, міцність на розрив: 300-400 Н/мм2, не промаслений на загальну суму 17204,00 євро. Строк відвантаження до 31.01.2021 (т.1, а.с.28). Позивачем виставлено рахунок (інвойс) №11 від 27.01.2021 на оплату в сумі 17123,97 євро (т.1, а.с.37 на звороті, 43 на звороті).

У зв`язку з необхідністю виконання зобов`язання з перевезення товару за межі України 26.01.2021 між ТОВ «БЕТАКОМ К» (далі замовник, позивач) та ТОВ «АВРОРА 2011» (далі перевізник, відповідач) укладено договір №06-Б про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування (далі договір) (т.1, а.с.30-33).

Цей договір регулює взаємини сторін при виконанні перевізником доручень замовника по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п.2.2-2.4 договору, після попередньої усної домовленості з перевізником замовник направляє заявку письмово не пізніше 2-ох днів до терміну надання автотранспортних засобів перевізника. Заявка від замовника до перевізника передається або шляхом факсимільного повідомлення, або електронною поштою. У свою чергу, перевізник письмово підтверджує виконання замовлення із зазначенням в заявці номера автотранспортного засобу. В заявці вказуються: адреси завантаження і розвантаження вантажу, дата і час початку завантаження, термін доставки, прізвища і телефони відповідальних осіб, найменування і кількість вантажу, розмір і терміни оплати, інші умови. У разі термінового перевезення замовник, за згодою перевізника, подає заявку того ж дня. Необхідний рухомий склад, його кількість і час подачі під завантаження може змінюватися по попередній домовленості сторін. Перевізник і замовник визнають юридичну силу заявок і договорів, переданих факсом, звичайною або електронною поштою. Перевізник і замовник зобов`язані засвідчити підтвердження заявки підписом уповноважених осіб і печаткою підприємства перед виконанням.

Згідно з п.3.1 договору, перевізник зобов`язаний, зокрема, подавати під завантаження справний рухомий склад, придатний для перевезення вантажів відповідно до заявки, забезпечений всіма необхідними для виконання перевезення документами (пп.3.1.2); доставити вантаж в пункт призначення в термін, що зазначений в заявці, забезпечуючи його цілісність і збереження з моменту затвердження для перевезення і до моменту видачі одержувачеві (пп.3.1.5); контролювати силами водія процес завантаження (розвантаження), включаючи перерахунок вантажних місць, якість упаковки, порядок завантаження (розвантаження). За наявності недоліків, виявлених при завантаженні (порушена упаковка, ненадійне кріплення вантажу у вантажному відсіку і інші), які можуть призвести до нанесення збитку вантажу в процесі транспортування, виконавець зобов`язаний донести це до відома замовника, не покидаючи місця завантаження (розвантаження), і здійснити відповідні відмітки в вантажосупровідних документах (пп.3.1.7).

Перевізник має право, при необхідності, залучати транспортні засоби інших підприємств від свого імені (пп.3.1.11 п.3.1 договору).

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору, перевізник і замовник у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за даною угодою несуть взаємну матеріальну відповідальність в межах, передбачених чинним законодавством України, Конвенцією про договори міжнародного перевезення вантажів (КДМПВ) і цим договором. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від повної або часткової втрати, пошкодження або псування при перевезенні у розмірі фактичного збитку, окрім випадків, передбачених КДМПВ, Конвенцією МДП і законодавством України.

На підставі вказаного договору позивач направив відповідачу заявку №26.01.21-2 від 26.01.2021 на перевезення металу у бухтах (потрібні ремені) з м. Кривий Ріг (вул. Прорізна, 87/14) до Німеччини (D-59423. Albert Westebbe GmbHCo.KG, Obermassener Kirchweg 17e). У заявці також вказано вагу, об`єм, тип транспорту: 23 т, 86 м3, тент, окрема машина під даний вантаж; дату і час завантаження: 27.01.2021 о 08:00, дату і час доставки: 05.02.2021 о 08:00 (т.1, а.с.34).

Згідно з поясненнями позивача (т.2, а.с.174-175), товар, щодо перевезення якого розглядається справа, було придбано у ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» відповідно до договору поставки №24-2020/П від 25.05.2020, за п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві металопрокат, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цим договором (т.2, а.с.176-179). На підтвердження якості товару та його відповідності встановленим законодавством вимогам (п.2.3 цього договору) постачальник надав сертифікат якості №20 від 27.01.2021 (т.1, а.с.124) та технічні умови ТУ У 24.3-35527011- 002:2019 (введено уперше, чинний з 16.04.2019 без обмеження терміну дії), які було розроблено провідним фахівцем зі стандартизації, сертифікації та якості Дробот С.М. ТОВ «БУДМОНТАЖ ЗБВІК» 11.04.2019 та затверджено його директором С.С. Шкуратько 15.04.2019 після погодження 12.04.2019 з директором ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» Ю.С. Макаровою (т.2, а.с.186-198; т.1, а.с.201-214).

З метою виконання умов договору №06-Б від 26.01.2021 відповідач залучив перевізника - TOB «СОІТ», з яким співпрацюють на підставі договору про перевезення вантажів №6800/11/1 від 28.12.2020 (далі договір №6800/11/1 від 28.12.2020) (т.1, а.с.115-118). В порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов`язання доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником та ввірений вантажовідправником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату. Всі умови кожного окремого перевезення вантажу за цим договором узгоджуються сторонами в заявці на перевезення (далі заявка), що є невід`ємним додатком до цього договору (п.п.1.1, 1.2 договору №6800/11/1 від 28.12.2020).

Відповідно до п.2.2 договору №6800/11/1 від 28.12.2020, перевізник зобов`язується, зокрема, забезпечити оптимальне транспортне обслуговування замовника, пов`язане з експортним/імпортним та транзитним перевезенням (доставкою) вантажу автомобільним транспортом по території України та за її межами з місця завантаження в місце розвантаження для видачі його вантажоодержувачу, згідно умов, зазначених у заявці (пп.2.2.1); направляти транспортні засоби у належному технічному та санітарному стані, придатні для виконання умов даного договору (пп.2.2.3); у випадку міжнародного перевезення забезпечити водіїв всією необхідною документацією щодо транспортних засобів (свідоцтво про придатність транспорту до міжнародних вантажоперевезень, дозволи, карнети TIR, ТТН міжнародного зразка-CMR та ін.) з метою забезпечення належного виконання умов договору (пп.2.2.5); забезпечити неухильний контроль за відповідністю задекларованого вантажу під час завантаження та розвантаження, кількості вантажних місць, маркування та нумерації місць, ваги (маси), кількості (у відповідній одиниці) вантажу, контроль за цілісністю встановлених пломб на автомобіль та відповідністю їх номерів із вказаними в актах при опломбуванні, забезпечити контроль зовнішнього-стану, якості та цілісності упаковки, відповідності кріплення вантажу та розміщення його в кузові транспортного засобу, з метою доставки даного вантажу цілим та непошкодженим, без втрати жодної із якісних властивостей даного вантажу. Якщо при прийманні/навантаженні вантажу були помічені недоліки, розбіжності в документах, у такому випадку водій повинен вимагати усунення таких недоліків у відправника. Якщо відправник не усуне недоліки товару/навантаження, водій повинен зв`язатися з нами для узгодження питання (наприклад, внесення в усі екземпляри накладної застереження із цього приводу) (пп.2.2.8); відшкодувати повну вартість втраченого або пошкодженого вантажу, прийнятого до перевезення, у строки та у спосіб, визначений змовником (пп.2.2.17).

Згідно з п.4.1, 4.2, 4.6, 4.7 договору №6800/11/1 від 28.12.2020, перевізник несе відповідальність за своєчасну доставку вантажу у цілісному та збереженому стані у відповідності до умов цього договору та правил надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, визначених чинним законодавством. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за повну чи часткову втрату, недостачу, пошкодження, псування, зникнення, втрату якісних властивостей вантажу, прийнятого для перевезення, в розмірі 100% від його вартості. Перевізник несе відповідальність за дотримання ним норм розташування та кріплення вантажу в транспортному засобі та несе усі пов`язані з цим ризики під час транспортування. Перевізник зобов`язаний у повному обсязі відшкодувати збитки, завдані майну вантажовідправника/вантажоодержувача, що завдані його діями або діями його представників.

Відповідно до умов договору №6800/11/1 від 28.12.2020 відповідач надіслав ТОВ «СОІТ» заявку на міжнародне перевезення вантажів №11342 від 26.01.2021, за змістом якої останній зобов`язаний перевезти з м. Кривий Ріг (вул. Прорізна, 87/14) до Німеччини (D-59423. Albert Westebbe GmbHCo.KG, Obermassener Kirchweg 17e) метал у бухтах (потрібні ремені) вагою 23 т; інших характеристик вантажу (вид, фізичний стан, наявність тари, специфічні властивості, габарити) не вказано. У графі "Тип кузова автомобіля, t-режим та інші вимоги до авто" зазначено: тент бокова, задня; у графі "Марка і номер автомобіля, вантажопідйомність" - ДАФ ВК5063НА/ НОМЕР_1 . Окрім того, вказано дату завантаження 27.01.2021 і дату розвантаження 02.02.2021. За п.п.1, 4, 6 цієї заявки, на подачу автомобіль повинен бути: справний, чистий, цілий (непошкоджений тент, ціла підлога, справний температурний режим). Водій повинен бути присутній на завантаженні та розвантаженні. Водій зобов`язаний контролювати розподіл вантажу по осях, процес навантаження з перерахунком вантажних місць і перевіркою цілісності упаковки, зважування, розвантаження, дотримання температурного режиму, відповідність відомостей товаросупровідних документів фактичним даним, кріплення вантажу та інше. При наявності зауважень перевізник, не залишаючи місце завантаження, зобов`язаний негайно повідомити про це замовника і зробити відповідні застереження в накладній (CMR). Водієві забороняється без узгодження з замовником підписувати будь-які акти в разі виявлення при розвантаженні пошкодження вантажу або упаковки, повної або часткової втрати, недостачі вантажу. В іншому випадку перевізник відшкодовує замовнику збитки (т.1, а.с.119).

На виконання умов договору №6800/11/1 від 28.12.2020 ТОВ «СОІТ» надало під завантаження автомобіль марки ДАФ, державний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_1 , під управлінням водія ОСОБА_2 , що також слідує з митної декларації та матеріального пропуску на вивіз матеріальних цінностей (т.1, а.с.35, 57).

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що під час транспортування вантажу позивачем було змінено вантажоотримувача на іншу юридичну особу B+B Eisen und Stahlhandel GmbH клієнта, який замовив товар, що перевозився, у SEN GroЯhandel GmbH (т.1, а.с.36, 37, 38, 42-43, 44).

Так, згідно накладної №1037 від 04.02.2021, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 27.01.2021, вантаж одержано 04.02.2021 ТОВ «B+B Eisen und Stahlhandel», м. Унна, Німеччина. Дріт мокрий та іржавий, не відповідав вимогам; товари прийняли і розвантажили за умови знижки в ціні (т.1, а.с.39, 40 на звороті 41, 45-46, 120-121). До справи також долучено фототаблиці завантаження і розвантаження товару (т.1, а.с.48-56).

B+B Eisen und Stahlhandel GmbH направив SEN GroЯhandel GmbH рекламацію про доставку, у якій зазначено, що проволока прибула мокра та іржава, не відповідає вимогам замовлення та специфікації; обробка дроту можлива лише після трудомісткої додаткової роботи з сушіння, очищення та перемотування, тому товар було розвантажено та прийнято тільки при умові надання знижки у розмірі 210,0 євро за 1 т без ПДВ (т.1, а.с.58-59).

Відтак SEN GroЯhandel GmbH надіслав позивачу рекламацію про доставку товару від 08.02.2021, у якій, посилаючись на викладені вище обставини, просив згідно з п.6.1 контракту №1102/20 від 02.11.2020 відшкодувати втрати за поставлений неякісний товар у розмірі 5720,96 євро (т.1, а.с.60) та виставив рахунок (інвойс) №01067 від 08.02.2021 (т.1, а.с.61), який було сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №22JBKLL2 від 25.02.2021 (т.1, а.с.62).

З підстав наведеного позивач звернувся до відповідача з претензією від 10.02.2021 про компенсацію понесених ним витрат у сумі 5720,96 єро (т.1, а.с.63).

Відповідач у своїй відповіді на претензію від 26.02.2021 зазначив, що питання задоволення пред`явленої вимоги буде розглянуто після встановлення усіх обставин перевезення вантажу та надання позивачем документів на підтвердження факту пошкодження товару саме внаслідок перевезення та аргументованого розрахунку завданих збитків (т.1, а.с.64-65).

Як повідомлено у відзиві, після отримання претензії позивача відповідач звернувся до ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЕРША» із заявою щодо визнання пошкодження вантажу, що перевозився на підставі договору №06-Б від 26.01.2021, та повідомленням про подію за договором добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора, який здійснює експедирування вантажів автомобільним транспортом, №12-15.06.20.00007 від 30.09.2020, однак отримав лист №3305/С від 26.02.2021, згідно з яким страхувальник не вбачає належних правових підстав для проведення на користь ТОВ «АВРОРА 2011» виплати страхового відшкодування за заявленою подією, оскільки пошкоджений вантаж перевозився без застосування піддонів/європалет. Згідно з пп.2.2.2 п.2.2 стандартних умов договору страхування №12-15.06.20.00007 від 30.09.2020, відповідальність страховика за вантаж не наступає, якщо, зокрема, вантаж зіпсовано підмоканням внаслідок дії атмосферних опадів при розміщенні вантажу на підлозі транспортного засобу без використання піддонів, інших засобів збереження (т.1, а.с.105-114, 122, 123).

Також відповідач звернувся до третьої особи з претензією від 19.02.2021 щодо неналежного виконання умов договору №6800/11/1 від 28.12.2020, у якій просив повідомити усі відомі обставини щодо неналежного транспортування товару, який перевозився на підставі заявки №11342 на міжнародне перевезення вантажів від 26.01.2021 та вжити заходів щодо відшкодування збитків, завданих пошкодженням товару (т.1, а.с.125-126).

Третя особа у відповіді на претензію від 01.04.2021 зазначила, що зі свого боку дотримала і виконала у повному обсязі умови, передбачені у договорі №6800/11/1 від 28.12.2020 та заявці №11342 від 26.01.2021; під час перевезення ні тент, ні автомобіль пошкоджень не зазнали, товар був закріплений належним чином; будь-які пошкодження, яких міг зазнати товар під час перевезення, могли настати виключно через особливості товару, які не були повідомлені перевізнику, а своєї вини ТОВ "СОІТ" у даному випадку не вбачає (т.1, а.с.127).

З огляду на викладені вище обставини позивач звернуся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

За приписами ст.193 ГК України, які кореспондуються зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюютьсяглавою 32 ГК України,главою 64 ЦК України, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі -Конвенція).

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.306 ГК України,перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Згідно зі ст.909 ЦК України, яка кореспондується з приписами ч.ч.1, 2ст.307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція (ч.4 ст.306 ГК України).

Згідно з положеннями ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За ст.932 ЦК України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно зі ст.934 ЦК України,за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно доглави 51 цього Кодексу.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 3ст.14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18 Конвенції, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин: a) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній; b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню; c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача; d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників; e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць; f) з перевезенням худоби.

Якщо відповідно до цієї статті перевізник не несе жодної відповідальності за деякі обставини, що викликали втрату, ушкодження або затримку, то він несе відповідальність лише в тій мірі, у якій обставини, за які він відповідає згідно цієї статті, сприяли виникненню втрати, ушкодження або затримки.

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.18 Конвенції, тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику. Якщо перевізник встановить, що через обставини, які склалися, утрата вантажу чи його ушкодження могли бути наслідком одного чи декількох особливих ризиків, зазначених у пункті 4 статті 17, то вважається, що вони відбулися внаслідок цього. Однак, позивач має право довести, що утрата або ушкодження фактично не були пов`язані, повністю або частково, з одним з цих ризиків. Якщо перевезення виконується транспортними засобами, спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, перевізник не може посилатися на підпункт d) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи стосовно вибору, обслуговування і використання вищезгаданого обладнання, яких він був зобов`язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.23 Конвенції, якщо відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті.

Частиною 2 ст.22 ЦК Українивстановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.924 ЦК України,перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 3ст.314 ГК України також передбачено,що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, зокрема, у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Згідно з приписами ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22, ст.611, ч.1 ст.623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Виходячи з наведеного та в силуст.74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та розмір зазначених збитків, невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №904/3189/19, від 21.02.2020 у справі №907/746/17).

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Як підтверджується матеріалами справи, для перевезення вантажу було залучено автомобіль ДАФ з державним номерним знаком НОМЕР_2 / НОМЕР_1 , з м. Кривий Ріг до м. Луцьк керував водій ОСОБА_2 , а з м. Луцьк до м. Унна, ФРН ОСОБА_3 (т.1, а.с.119; т.2, а.с.54-55). Транспортний засіб повністю відповідав вимогам, зазначеним у заявках №26.01.21-2 від 26.01.2021, №11342 від 26.01.2021 (т.1, а.с.34, 119), щодо вантажопідйомності, об`єму, наявності ременів, оснащений тентом, справний, чистий, цілий, забезпечений всіма необхідними для виконання перевезення документами. Доказів протилежного суду не надано. Будь-яких інших вимог до авто, зокрема, регулювання вологості повітря у кузові автомобіля, забезпечення певного температурного режиму, чи інших особливостей перевезення, як: наявність піддонів/європалет, спеціального пакування тощо не передбачалось; інших характеристик вантажу (окрім як метал у бухтах (потрібні ремені)), зокрема, виду, фізичного стану, наявності тари, специфічних властивостей, габаритів не зазначалось. Будь-яких застережень, зауважень від вантажовідправника стосовно невідповідності транспортного засобу матеріли справи не містять.

При прийманні/завантаженні товару не було помічено недоліків, розбіжностей в документах, товар було прийнято без будь-яких зауважень в товарно-транспортних документах.

Однак, як встановлено судом, товар було розвантажено і прийнято вантажоотримувачем, якого під час транспортування змінено замовником на іншу юридичну особу, із зазначенням особливих погоджених умов: дріт мокрий та іржавий, не відповідав вимогам; товари прийняли і розвантажили за умови знижки в ціні.

До матеріалів справи долучено заяви свідків ОСОБА_4 , яка займається забезпеченням транспортом для міжнародних перевезень у ТОВ «БЕТАКОМ К», від 22.11.2021 та 15.12.2022, водіїв ОСОБА_2 від 22.04.2022 та ОСОБА_3 від 13.10.2022, ОСОБА_1 як фахівця з фізики від 16.12.2023, що відповідають вимогам ст.88 ГПК України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Суд зазначає, що показання свідків є допустимими доказами у тому разі, коли надані ними відомості про обставини відповідно до законодавства мають бути підтверджені саме таким способом та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Пояснення свідків не є тими доказами, які можуть бути покладені в основу рішення.

Суд критично оцінює заяву свідка ОСОБА_4 від 22.11.2021 (т.2, а.с.2) з огляду на суперечливість викладених у ній пояснень фактичним обставинам справи, що слідує із заяви свідка ОСОБА_2 від 22.04.2022 (т.2, а.с.57) та іншої заяви ОСОБА_4 від 15.12.2022 як свідка, підтверджується наданими відповідачем документами (т.1, а.с.119; т.2, а.с.54-55).

Також суд критично оцінює заяву ОСОБА_4 від 15.12.2022, у якій, зокрема, зазначено, що саме під час розмови з водієм ОСОБА_5 04.02.2021 їй «було повідомлено про замокання проволоки, що ним перевозилася. Це сталося внаслідок того, що він деякий час їхав під дощем з нещільно закритим тентом після огляду вантажу митниками при перетині кордону, але це було виявлено лише при розвантажуванні товару, тому покупець відмовляється приймати товар» (т.2, а.с.69). Однак викладені обставини заперечуються водієм ОСОБА_5 у заяві свідка від 13.10.2022, у якій останній вказав, що «Протягом усього маршруту жодні атмосферні опади (дощ чи сніг) не могли потрапити на вантаж у зв`язку з тим, що тент був належним чином закріплений на усій протяжності маршруту. На прикордонному переході працівник митниці має право перевірити вантаж та вимагати відкрити кузов автомобіля. Про це відомо усім хто здійснює міжнародні перевезення, оскільки, це є звичайною практикою, проте трапляється не кожного разу. У даному конкретному перевезенні на вимогу прикордонника я відкрив задню частину тенту для візуального огляду вантажу. Після цього я належним чином закріпив тент та продовжив рух за маршрутом. Жодного разу я не повідомляв ОСОБА_4 , що я забув закріпити тент чи закріпив тент неналежним чином, що призвело до попадання води в кузов автомобіля, оскільки такого не було. Рух територією двох країн, а саме Республікою Польща та Федеративною Республікою Німеччина з відкритим тентом взагалі не вбачаю можливим, оскільки це є порушенням. Базуючись на своєму досвіді здійснення перевезень цими країнами, можу стверджувати, що проїхати такий маршрут з відкритим тентом взагалі не представляється можливим, оскільки, на таке порушення обов`язково б звернули увагу правоохоронці та зупинили б транспортний засіб. Окрім того, продовж маршруту були перепади температур та вологості повітря, що на мою думку, і призвело до утворення конденсату на вантажі. Так, тент під час розвантаження був справним та зафіксованим, жодних слідів потрапляння води ззовні автомобіля через нещільне прилягання тенту не було. З чого можу зробити висновок, що на вантажі утворилася іржа внаслідок конденсації вологого повітря на сталевому дроті» (т.2, а.с.56).

Додані до пояснень ОСОБА_4 скріншоти повідомлень із застосунку Viber (т.2, а.с.70-74) не підтверджують факт промокання дроту саме «з причини, що зумовлена недбалістю водія ( ОСОБА_3 ), а не впливом природних факторів», не містять повідомлень останнього із таким зізнанням (більше того ним заперечуються), свідчать лише про надіслання фотографій мотків дроту і вхідні, вихідні дзвінки між абонентами, зміст яких встановити та перевірити не є можливим, а відтак не є належними й допустимими доказами у даній справі.

Суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Також суд критично оцінює заяву свідка ОСОБА_1 як фахівця з фізики від 16.12.2023, оскільки її висновок щодо неможливості випадіння конденсату у кількості, достатній для замокання такої кількості дроту, як у даному випадку, та виникнення іржі на ньому, сформовано лише на основі матеріалів, наданих позивачем (позовної заяви та скріншотів вебсайтів про погоду), а також відзначено, що за даними погодних умов, що їх визначено за маршрутом слідування автомобіля під керуванням водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 27.01.2021 по 04.02.2021, неможливо точно визначити температуру випадіння конденсату, а тим більше визначити його кількість, за відсутності показників відносної вологості повітря (т.3, а.с.111-112).

Позивачем були сформульовані питання щодо можливості утворення конденсату в кузові авто перевізника у кількості, достатній для виникнення іржі, за відповідних погодних умов (т.2, а.с.219-228) для можливого їх дослідження експертом, однак обґрунтованого клопотання про призначення експертизи у даній справі не заявлялось, відповідач з приводу цього заперечив, а суд, виходячи з матеріалів справи, не знайшов підстав, визначених ст.99 ГПК України, для призначення експертизи з власної ініціативи.

Проаналізувавши викладене та заслухавши під час судового розгляду справи усні пояснення представників сторін і третьої особи, з огляду на пошкодження вантажу (вздовж усього кузова автомобіля), на переконання суду, більш вірогідною причиною появи іржі у даному випадку є випадіння конденсату на поверхню дроту, як стверджує відповідач, а не замокання дроту внаслідок попадання вологи ззовні через нещільно закритий тент, на чому наполягає позивач. Транспортування вантажу з відкритим тентом матеріалами справи не підтверджено і судом не встановлено. Поряд із цим додані позивачем до справи фотокопії пошкодженого товару (т.1, а.с.48-56) не можуть бути достеменним свідченням того, що товар було пошкоджено саме перевізником.

Суд не приймає до уваги документи, надані позивачем на підтвердження можливості здійснення перевезення товарів, про які йдеться у даному позові, без їх пошкодження внаслідок впливу погодних умов (т.1, а.с.154-161), оскільки такі не стосуються предмета спору і не спростовують вищевстановлених судом обставин.

Суд приймає до уваги, що згідно з п.1.1 договору поставки №24-2020/П від 25.05.2020 (т.2, а.с.176-179), ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» зобов`язався передати у власність ТОВ «БЕТАКОМ К» металопрокат (прокат у металургії металеві вироби (листи, стрічки, рейки, труби тощо), що їх виготовляють прокаткою). Поряд із цим представлені позивачем технічні умови ТУ У 24.3-35527011- 002:2019 (т.2, а.с.186-198) регламентують процес виготовлення саме дроту круглого із катанки низьковуглецевих марок сталі, призначеного для виготовлення цвяхів, ув`язки, огорож та інших цілей. Якщо допустити, що вказані технічні умови стосуються товару, який є предметом договору поставки №24-2020/11 від 25.05.2020, то слід врахувати, що у ТУ У 24.3-35527011- 002:2019 у розділі 11 «Упаковка, маркування, транспортування і зберігання» передбачено, зокрема те, що «дріт транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезень, що діють на даному виді транспорту. Умови транспортування дроту в частині впливу кліматичних факторів повинні відповідати умовам зберігання 5 по ГОСТ 15150, а саме, сухі накриття або приміщення, що забезпечують неможливість прямого попадання вологи (дощ та ін.)» (т.2, а.с.195, 198).

Замовник не повідомив вичерпний перелік характеристик товару, що перевозиться, в тому числі відповідний температурний режим, особливі умови перевезення вантажу та характеристики транспортного засобу, які забезпечили б умови, за яких вантаж не підпадав би під вплив тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, про що свідчить заявка №26.01.21-2 від 26.01.2021. Перевізник діяв згідно інструкцій, наданих замовником, а саме транспортування дроту здійснювалось без пакування, без піддонів, а відтак і пошкодження даної категорії вантажу настало у зв`язку з тими умовами перевезення (інструкціями), які були визначені позивачем.

Відповідно до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст.ст.76, 77 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зробила висновок про те, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши в повній мірі надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності у відповідача протиправної поведінки, яка призвела до пошкодження вантажу під час перевезення та понесення позивачем збитків, тобто недоведеність прямої причетності відповідача до пошкодження товару, а відтак і причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та збитками позивача.

Натомість відповідачем доведено факт відсутності вини у пошкодженні вантажу.

Крім того, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено існування обставин, які, згідно з положеннями ст.ст.17, 18 Конвенції, є підставою для звільнення перевізника від відповідальності за ушкодження вантажу.

Суд не встановив наявності складу цивільного правопорушення у даному випадку, а відтак і відсутні підстави для стягнення з відповідача заявлених позивачем збитків.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін проти України").

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд зазначає, що решта доказів, долучених до матеріалів справи, доводів і заперечень учасників справи ретельно досліджена і наведених вище висновків суду не спростовує.

Враховуючи викладене та оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим і безпідставним, а відтак у його задоволенні слід відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

В силу приписів ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.06.24

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (до ел.каб.);

3 - відповідачу (рек.);

4 - третій особі (до ел.каб.).