Рішення

від 10.06.2024 по справі 920/1353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.2024м. СумиСправа № 920/1353/23

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Платформ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс»

про стягнення 1 490 000 грн 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Троянчук Д.М. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Кучменко С.В.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач заявив вимогу про стягнення 1490000 грн 00 коп. плати за понаднормове використання вагонів, обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування №1609 від 19.09.2022 (далі за текстом договір) та додаткових угод до нього.

Відповідач позов не визнає у повному обсязі у зв`язку із необґрунтованістю вимог, а саме:

Головним управлінням ДПС у Сумській області була проведена перевірка ТОВ «Агроальянс», за наслідками якої складний Акт від 06.07.2023 № 4485/18-28-07-03-07/30174932/199 виїзної документальної позапланової перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Атлантик Груп» в адресу ТОВ «Агроальянс» виписано податкову накладну від 18.04.2023 № 31 на компенсацію витрат за понаднормативне користування вагонами зі ст. Ізов (ПКП) 1337 вагоно-діб 2000,00 грн. (перелічуються номери вагонів) на загальну суму 2674000,00 грн., в тому числі ПДВ 445 666,67 грн.

На підставі даного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Сумській області було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 11.08.2023 № 531318280703, згідно якого на порушення пп. «а» п. 198.1, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого-другого п. 198.3, абзацу третього п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Агроальянс» завищено суму податкового кредиту (рядок 17 поточної декларації) на суму ПДВ 445666,67 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Атлантик груп» за квітень 2023 року (відсутні первинні документи, які підтверджують понаднормативне користування вагонами).

Відповідач наголошує, що у вищевказаному випадку сторонами навіть було складено акт про понаднормативне користування вагонами, а контрагентом була виписана ТОВ «Агроальянс» та зареєстрована податкова накладна.

У випадку з ТОВ «Платформ», на порушення умов договору (пункти 2.1.8, 2.2, 3.5), між ТОВ «Платформ» і ТОВ «Агроальянс» навіть не було підписано відповідного акту про понаднормове користування вагонами.

Враховуючи усе вищенаведене, відповідач констатує той факт, що Головне управління ДПС у Сумській області не визнає наявність первинних документи, які підтверджують понаднормативне користування вагонами, а саме не визнає такими документами (первинними документами), які б підтверджували понаднормативне користування вагонами - договір про надання транспортно-експедиційних послуг, додаткові угоди до нього, акт про надані послуги з понаднормативного користування вагонами.

У свою чергу, такі ж самі документи (за виключенням акту про надані послуги з понаднормативного користування вагонами) є підставою заявленого ТОВ «Платформ» до ТОВ «Агроальянс» позову про стягнення коштів за понаднормативне користування вагонами.

Також, відповідач зазначив про те, що позивачем було надано відповідачу два рахунки з однаковими номерами та датою, але на різні суми з призначенням платежу: «плата за понаднормове використання вагонів»:

-№48 від 27.02.2023 на суму 1200000,00 грн (а.с. 117, 166);

-№48 від 27.02.2023 на суму 1490000,00 грн (а.с. 82, 170).

Також позивачем було виписано ще один рахунок від 27.02.2023 з номером 48 на суму 1200000,00 грн але з призначенням платежу «організація перевезень залізничним транспортом» (а.с. 168).

Податкова накладна була сформована позивачем для відповідача на суму 1200000,00 грн від 27.02.2023 №49, призначення платежу «плата за понаднормове використання вагонів».

Проте, Головним управлінням ДПС у Сумській області було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 29.08.2023 № 574318280702, згідно якого ТОВ «Агроальянс» на порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно включено суму ПДВ в розмірі 200 000 грн. у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість від 17.03.2023 № 9053218309 за лютий 2023 згідно податкової накладної № 49 від 27.02.2023, отриманої від ТОВ «Платформ», як плату за понаднормове використання вагонів у зв`язку з відсутністю первинних документів.

По іншим, вищезазначеним рахункам, у тому числі і по рахунку, на підставі якого заявлено позов, позивач податкові накладні не складав і не реєстрував.

Тому, на думку відповідача, є обґрунтовані підстави для твердження, що ТОВ «Платформ» не надавались ТОВ «Агроальянс» послуги за понаднормове використання вагонів на суму 1 490 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 248 333,33 грн) згідно рахунку від 27.02.2023 № 48, а тому відсутні підстави для задоволення даного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.06.2024 також пояснив, що вагони дійсно використовувалися понаднормово за межами України, але позивачем не доведена кількість днів такого використання. Тому, з точки зору вірогідності доказів (ст. 79 ГПК) обставини, на які посилається позивач, не підтверджені поданими доказами.

Рух справи, процесуальні дії, які вчинялися судом.

Ухвалою суду від 29.11.2023 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі на 03.01.2024.

Розгляд справи 03.01.2024 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 03.01.2024 відкладено підготовче засідання на 24.01.2024.

Розгляд справи 24.01.2024 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 24.01.2024 відкладено підготовче засідання на 21.02.2024 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 29.02.2024.

Розгляд справи 21.02.2024 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 21.02.2024 відкладено підготовче засідання на 13.03.2024.

Розгляд справи 13.03.2024 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 13.03.2024 відкладено підготовче засідання на 25.03.2024.

Ухвалою суду від 25.03.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2024.

Розгляд справи 24.04.2024 не відбувся, оскільки суддя Резніченко О.Ю. знаходилась у відпустці.

Ухвалою суду від 29.04.2024 розгляд справи по суті призначено на 03.06.2024.

У судовому засіданні 03.06.2024 оголошено перерву до 10.06.2024.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Факт укладення між сторонами договору та додаткових угод до нього №02/03 від 16.01.2023, №01/23 від 16.01.2023, №04/22 від 30.11.2022, №03/22 від 30.11.2022 не заперечується сторонами.

За умовами п. 1.1. договору позивач (експедитор) бере на себе зобов`язання за плату та за рахунок відповідача (клієнт) надавати послуги з організації перевезення зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки, або інших вантажів (далі - вантаж), вказаних клієнтом, власними (або залученими) Вагонами, а також виконання інших дій, необхідних для виконання обов`язків за даним Договором і/або погоджених з клієнтом.

Позивач, згідно поданих відповідачем заявок та укладених на їх підставі додаткових угод, організовував перевезення за маршрутами: ст. Засулля (Південна залізниця, 426305) ст. Щебжешин (ПКП, 65946); ст. Суми (Південна залізниця, 445306) - ст. Щебжешин (ПКП, 65946).

З метою виконання вищенаведених заявок ТОВ «Платформ» було укладено із власниками вагонів ТОВ «СУГП «ІМТРЕКС» та ТОВ «АГРОТЕХНІКА» договори №20/10-22 від 20.10.2022 року про організацію перевезень вантажів та №13/04 від 13.04.2020 року на транспортно-експедиційне обслуговування, на підставі яких в подальшому було підписано акти надання послуг №80 від 20.01.2023 року та № 164 від 31.01.2023 року та №5802 від 31.12.2022 року.

На виконання умов договору та додаткових угод, укладених з відповідачем, ТОВ «Платформ» здійснило організацію перевезень вантажу залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними №43039619, №43044171, №44903094, №44919777, №44919785, №44921682, №44949394. Послуги з організації перевезень відповідачем оплачені згідно з платіжними інструкціями №1128 від 28.12.2022 року, №1113 від 26.12.2022 року, №105 від 26.01.2023року, №1084 від 16.12.2022 року, №2 від 03.1.2023 року, №60 від 13.01.2023 року, №1 від 03.01.2023 року, №606 від 29.05.2023 року.

Проте, під час здійснення перевезень виникло понаднормове користування вагонами №95955175, №95963419, №95963518, №95169355, №95164679, №95698734, №95986485. №95955159, №95955142, №95955100, №95955183, №95963435, №95556742, №95963369, №95963484 та №95963427, що підтверджується інформацією Укрзалізниці про дислокацію і стан вагонів в розрізі кожного вагону.

Відповідно до п. 6 додаткових угод №02/03 від 16.01.2023 року, №01/23 від 16.01.2023 року, №04/22 від 30.11.2022 року, №03/22 від 30.11.2022 року, пільговий час за користування вагонами за межами території України, з моменту здачі завантажених вагонів на прикордонних станціях (операція СДЧ) до моменту прийому порожніх вагонів на прикордонних станціях (операція ПРМ), становить 7 (сім) діб. У разі понаднормової о використання вагонів. Замовник оплачує Виконавцю плату за користування вагонами в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок без урахування ПДВ за кожен вагон на добу, починаючи з восьмої доби простою, а також оплачує інші витрати Виконавця.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що оплата відшкодування/компенсації, штрафів/пені за даним договором здійснюється протягом 4 (чотирьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку Експедитором.

Позивач надіслав відповідачу рахунок на оплату №48 від 27.02.2023 року з розрахунком неустойки за понаднормове використання вагонів, проте, відповідач оплати не здійснив, у зв`язку із чим, заборгованість по Договору становить 1 490 000,00 грн.

Факт виконання позивачем обов`язків з організації перевезень вантажу відповідно до умов договору та додаткових угод не заперечується сторонами, тому відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України, ці обставини не підлягають доказуванню. Крім цього, як визнає позивач, усі послуги з організації перевезень відповідачем були сплачені.

Неврегульованим залишилося питання щодо плати за понаднормове використання вагонів (неустойка) за рахунком №48 від 27.02.2023 у розмірі 1490000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності заявлених вимог, суд ураховує приписи наступних нормативно-правових актів:

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним. якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторською діяльністю є підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів, а транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Дія цього закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного (ст. 2 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК України та ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» унормовано, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені виграти, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6 додаткових угод пільговий час за користування вагонами за межами території України, з моменту здачі завантажених вагонів на прикордонних станціях (операція СДЧ) до моменту прийому порожніх вагонів на прикордонних станціях (операція ПРМ), становить 7 (сім) діб. У разі понаднормового використання вагонів, Замовник оплачує Виконавцю плату за користування вагонами в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок без урахування ПДВ за кожен вагон на добу, починаючи з восьмої доби простою, а також оплачує інші витрати Виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони самостійно та вільно визначили порядок розрахунку плати за понаднормове використання вагонів за межами території України, а саме: початок визначення період з моменту здачі завантажених вагонів (операція СДЧ), кінець визначення періоду (операція ПРМ) момент прийому порожніх вантажів на прикордонних станція, пільговий час - 7 днів.

Факт понаднормового використання вагонів №95955175, №95963419, №95963518, №95169355, №95164679, №95698734, №95986485. №95955159, №95955142, №95955100, №95955183, №95963435, №95556742, №95963369, №95963484 та №95963427 підтверджується інформацією Української залізниці про дислокацію і стан вагонів в розрізі кожного вагону (а.с. 64-80).

Позивачем на підставі зазначеної інформації зроблено розрахунок плати за користування вагонами понад норму за межами України (а.с. 83). При дослідженні розрахунку судом установлено, що загальна кількість днів понаднормового користування складає 298 діб та розрахована по кожному вагону окремо. Розмір плати за понаднормове використання вагонів 5000,00 грн на добу був узгоджений сторонами у п. 6 додаткових угод. Тому загальна вартість плати за надані послуги становить 1490000,00 грн.

Відповідач вважає, що інформація, не може бути належним доказом, так як невідомо її походження та вона складена російською мовою.

Суд при дослідженні інформації установив, що вона сформована з порталу Укрзалізниці та підписана заступником начальника ст. Здолбунів Климчуком А.В.

Також відповідач, не заперечує проти факту понаднормового користування вагонами за межами України, не погоджується із кількістю днів. При цьому, власного контррозрахунку відповідачем подано не було.

Відповідно до п. 3.1. договору планова вартість (ціна) перевезень та послуг Експедитора (з врахуванням вартості користування вагонами Експедитора) за даним Договором фіксується сторонами у додаткових угодах до даного Договору.

Крім того, клієнт сплачує/відшкодовує/компенсує Експедитору додаткові витрати: суми провізної плати, додаткових послуг Укрзалізниці за вільними тарифами, штрафів/пені та інших додаткових документально підтверджених витрат, які виникли в Експедитора при виконанні даного Договору та мають відношення до перевезень вагонами Експедитора, або залученими у третіх осіб (з вантажем/порожніми) та/або до їх простою (далі-додаткові витрати).

Відповідно до поданих Заявок Клієнта Експедитором визначається планова вартість загальних та додаткових втрат, які покладаються на Клієнта і він зобов`язаний їх сплатити/компенсувати Експедитору в терміни згідно з Договором.

Податок на додану вартість нараховується у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Також п. 3.6. договору установлено, що оплата відшкодування/компенсації, штрафів/пені за даним договором здійснюється протягом 4 (чотирьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку Експедитором.

Позивач надав відповідачу рахунок №48 від 27.02.2023 на суму 1490000,00 грн (плата за понаднормове використання вагонів). Факт отримання рахунку відповідачем не заперечується.

Відповідач не оплатив рахунок, тому з урахуванням вищезазначеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та задовольняє у повному обсязі.

Заперечення відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне:

-Посилання відповідача на позицію податкового органу при здійсненні правомірності складання податкових накладних по рахунку, який є предметом спору, а тим більше по операціях відповідача з іншими контрагентами, та невизнання податковими органами первинних документів, не може бути прийняте судом як доказ при розгляді справи про стягнення заборгованості у господарському процесі, так як предметом дослідження у даній справі не є питання порушення податкового законодавства;

-Щодо відсутності первинних документів, суд зазначає, що при розгляді справи суд дійшов висновку про правомірність вимог на підставі умов договору, додаткових угод, доказів на підтвердження факту надання послуг з перевезення за договором (залізничні накладні, акти надання послуг, рахунки на оплату, платіжні інструкції); доказів понаднормового використання вагонів (інформація Укрзалізниці, розрахунок). Факт невизнання податковими органами під час проведення перевірки наданих відповідачем документів не може спростовувати факти, установлені судом при розгляді даного спору;

-Щодо існування декількох рахунків з однаковими датами та номерами, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. У предмет доказування по даній справі входять обставини щодо виконання обов`язків за рахунком №48 від 27.02.2023 на суму 1490000,00 грн. Тому, суд не оцінює як докази інші рахунки, про які зазначав відповідач;

-Щодо відсутності акту виконаних робіт про послуги з понаднормове використання вагонів: як порушення умов договору суд також зазначає, що п. 2.1.8 договору передбачено, що експедитор надає клієнту оригінали наступних підтверджуючих документів : оригінали рахунків на оплату та акти наданих послуг відповідно до фактично наданих послуг. Згідно з п. 6 додаткових угод, сторони визначили, що за понаднормове використання вагонів відповідачем оплачується позивачу плата за користування вагонів.

Така плата повинна бути сплачена протягом чотирьох банківських днів з моменту виставлення рахунку позивачем (п. 3.6 договору).

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача про визначення умовами договору складання та підписання актів наданих послуг. Однак, у даному випадку для вирішення спору необхідним є установлення саме факту надання послуг, за які сплачується заборгованість. Факт надання послуг суд вважає установленим з мотивів, що зазначені у рішенні.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Платформ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс» про стягнення 1490000 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс» (вул. Супруна, буд. 3/1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 30174932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платформ» (вул. Віли 1, буд. 18, офіс 1, м. Здолбунів, Рівненська область, 35705, код ЄДРПОУ 42904868) 1490000 грн 00 коп. плати за понаднормове використання вагонів, 22350 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Платформ» наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 13.06.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко