Рішення

від 03.06.2024 по справі 922/865/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 Справа № 922/865/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (адреса: 03065, м. Київ, пр.-т Любомира Гузара, буд. 44; код ЄДРПОУ 42795490) просп. Любомира Гузара, 44,м. Київ,03065 до Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1; код ЄДРПОУ 24662711) про стягнення 1681932,24 грн. за участю представників сторін:

позивача - Підлипенський Д. В. (довіреність № 608 від 20.11.2023);

відповідача - Басова О. В. (ордер серії АХ № 1172252 від 12.02.2024).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"n (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (далі - відповідач) 1681932,24 грн, з яких:

1155799,36 грн - пені;

526132,88 грн - штрафу.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду № 2102000078 від 12.02.2021 щодо строків виконання робіт за наведеним договором, за що умовами наведеного договору передбачено відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2024 у справі № 922/865/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 10.04.2024; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

У підготовчих засіданнях 10.04.2024 та 22.04.2024 оголошувалася перерву.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 8701 від 02.04.2024) про витребування доказів.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 8701 від 02.04.2024), в якому просить суд у задоволені позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 1681932,24 грн., з яких: 1155799,36 грн. пеня та 526132,88 грн. штраф, відмовити повністю; у разі задоволення позовних вимог позивача задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) на 90% (дев`яносто відсотків).

У відзиві відповідач зазначає та не заперечує, що роботи, які передбачені п.2 та п.3 Графіку робіт були виконані несвоєчасно, що призвело до порушення зобов`язання за Договором. Разом з тим, відповідач зауважує що роботи виконувалися ним вже під час воєнного стану в Україні, введеного у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, який Торгово-промислова палата України визнала форс-мажорними обставинами, про що зазначила у своєму листі від 28.02.2022 року. Відповідач зазначає, що прострочення у виконанні робіт виникло саме внаслідок простою підприємства відповідача, утруднення залучення кваліфікованих працівників підприємства відповідача та закупівлю та/або виготовлення необхідних (спеціалізованих) матеріалів та приладів, що в свою чергу було пов`язано саме з військовою агресією РФ проти України. Зазначені обставини відповідач вважає форс-мажорними, що в свою чергу підтверджується листом Торгово-промислова палата України від 28.02.2022 та отриманим відповідачем сертифікатом Київської обласної (регіональної) Торгово - промислової палати №3200-24-0230 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини для ПрАТ «Енергооблік» за Договором № 2102000078 від 12.02.2021.

Також відповідач зазначає, що у випадку відхилення зазначених доводів він просить зменшити розмір штрафних санкцій з посиланням на викладені вище обставини, а також особливості місцезнаходження підприємства відповідача та вид господарської діяльності, яка у цей час має важливе значення для забезпечення стабільної роботи об`єктів енергетичної інфраструктури, тоді як позивач в результаті прострочення виконання зобов`язання не поніс будь-яких збитків.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 9241 від 08.04.2024), в якій наполягає на задоволенні заявленого позову та, зокрема, зазначає про безпідставність доводів відповідача про наявність в нього форс-мажорних обставин, оскільки про такі обставини він не повідомив позивача в порядку встановленому умовами договору (п. п. 8.2-8.3), що в свою чергу позбавляє його права посилатися на такі обставини.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем належним чином не засвідчено наявність обставин непереборної сили, у зв`язку із чим відсутні підстави для його звільнення від відповідальності за фактично допущене неналежне виконання зобов`язань за Договором.

Відповідач надав суду заперечення (вх. № 9782 від 12.04.2024), в яких зокрема зазначає, що станом на дату виникнення у відповідача зобов`язання по другому та третьому етапам робіт 09.03.2022 та 13.04.2022 відповідно, вже виникли обставини непереборної сили - широкомасштабне вторгнення військ рф на територію України, яке відбулося 24.02.2022 року. Відповідач зазначає, що вказані обставини і стали основною причиною прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Позивач звернувся до суду з запереченням (вх. № 10593 від 22.04.2024) на клопотання відповідача про зменшення розміру пені, в яких зокрема зазначає, що співставивши у відсотковому співвідношенні розмір основної суми заборгованості та сукупний розмір штрафних санкцій, останні є співмірними (адекватними) з розміром простроченої заборгованості та не перевищують її. Крім того позивач зазначає, що сам не перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, а запровадження в державі воєнного стану та ведення активних бойових дій стосуються обох сторін договору.

Відповідач звернувся до суду з заявою (вх. № 11231 від 29.04.2024), в якій заперечує проти заперечень позивача про зменшення розміру штрафних санкцій та зазначає, що подане ним клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% є законним та обґрунтованим, оскільки відповідач повністю виконав свої зобов`язання за Договором № 2102000078 від 12.02.2021р., якісно і без зауважень позивача, доказів понесення збитків в зв`язку з простроченням виконання робіт останній суду не надав, саме прострочення мало місце в зв`язку з об`єктивними обставинами, а саме, негативними наслідками пов`язаними зі збройною агресією РФ проти України.

Відповідач також зазначає, що його фінансовий стан на теперішній час є скрутним, оскільки факт збройної агресії проти Україні, пов`язані з воєнним станом обмеження та систематичні обстріли енергетичної інфраструктури об`єктивним чином вплинули на його фінансову спроможність та порушили його господарську діяльність.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.05.2024 о 13:00 год.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 судове засідання відкладено на 03.06.2024.

У судове засідання 03.06.2024 прибули представники сторін.

Представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві та запереченнях.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2021 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір № 2102000078 про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат) (далі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов`язується надати послуги: послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі (із змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірною ціною (додаток № 2) становить: 17814000,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 2969000,00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору, підрядник зобов`язаний виконати роботи протягом 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з дати підписання Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником, графіку виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п. 4.2 договору, строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір, у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.3 договору, датою закінчення виконаних Підрядником робіт вважається дата їх прийняття Замовником і порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника.

Пунктом п. 5.1 договору передбачено, що передача виконаних робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.2 договору, акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує Підрядник і надає його Замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

За умовами п. п. 7.3.1 п. 7.3 договору, підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток №3) строки роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик (додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що жодна з сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція. Громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб. пожежа, вибух. тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго. заборона (обмеження) експорту імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки. замерзання моря, проток. портів. перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.

У відповідності до п. 8.2. договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Пунктом 8.3. договору також передбачено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Згідно з п. 10.1 договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 10.2 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожний день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

В подальшому, між сторонами укладалися додаткові угоди до договору, а саме: додаткова угода №1 від 04.11.2021року, додаткова угода №2 від 22.11.2021 року.

Додатковою угодою № 2 від 22.11.2021 сторони продовжили загальний термін виконання робіт до 425 календарних днів та виклали у новій редакції Графік виконання робіт, а саме визначили наступне:

- по п. 1 Графіку - обстеження, розробка робочої документації, подання експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації встановлено строк 150 календарних днів з дати підписання договору;

- по п. 2 Графіку - виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельномонтажні роботи, електромонтажні роботи встановлено строк 390 календарних днів з дати підписання договору;

- по п. 3 Договору - пусконалагоджувальні роботи, випробування, оцінка відповідності технічному регламенту та передача до експлуатації встановлено строк 425 календарних днів з дати підписання договору.

Також вказаною угодою змінено п 4.1 Договору, а саме: "...підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 425 календарних днів з дати підписання договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною".

Згідно Графіку виконання робіт, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.11.2021 року граничний строк виконання другого етапу робіт становить 09.03.2022, а третього етапу робіт 13.04.2022.

Однак, підрядником при виконанні робіт не дотримано обумовлені строки їх проведення, що підтверджується актом № 1 від 24,03.2022 приймання виконаних будівельних робіт; актом № 1 від 01.06.2022 приймання виконаних будівельних робіт; актом № 1 від 01.06.2022 вартості устаткування; актом № 5 від 29.12.2022 приймання виконаних будівельних робіт на ГРС Крастропіль; актом № 1 від 30.08.2022 приймання виконаних будівельних робіт на ГРС Голуб`ятин; актом № 1 від 30.08.2022 вартості устаткування; актом № 2 від 21.09.2022; актом № 6 від 29.12.2022; актом № 2 від 21.09.2022 приймання виконаних будівельних робіт на ГРС Вінниця; актом № 3 від 21.09.2022 приймання виконаних будівельних робіт; актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 21.09 2022 на ГРС Бердичів; актом № 2 від 29.12.2022 приймання виконаних будівельних робіт; актом № 2 від 31.10.2022 приймання виконаних будівельних робіт на об`єкті ГРС Липне; актом від 31.10.2022 вартості устаткування; актом № 1 від 29.12.2022 приймання виконаних будівельних робіт на об`єкті ГРС Райгородок; актом № 1 від 16.10.2023 приймання виконаних будівельних робіт на об`єкті ГРС Пірки.

Зважаючи на Графік виконання робіт, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.11.2021 року, за яким граничний строк виконання третього другого етапу робіт становить 09.03.2022, а третього етапу робіт 13.04.2022, роботи за цими етапами були виконані з порушенням наведеного графіку.

З посиланням на вказані обставини, позивач на підставі п. 10.2 договору нарахував відповідачу 1155799,36 грн пені; 526132,88 грн штрафу.

Обставини щодо факту прострочення виконання зобов`язання, термінів прострочення, суми штрафних санкцій виходячи з умов договору відповідачем не спростовуються.

Разом з тим, відповідач в процесі розгляду даної справи зазначає про те що роботи другого та третього етапів виконувалися ним вже під час воєнного стану в Україні, введеного у зв`язку з військовою агресією РФ проти України. Відповідач зазначає, що прострочення у виконанні робіт виникло саме внаслідок простою підприємства відповідача, утруднення залучення кваліфікованих працівників підприємства відповідача та закупівлю та/або виготовлення необхідних (спеціалізованих) матеріалів та приладів, що в свою чергу було пов`язано саме з військовою агресією РФ проти України.

Зазначені обставини відповідач вважає форс-мажорними, тобто такими, що звільнюють його від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань. На підтвердження існування зазначених обставин, позивачем надано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 та сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово - промислової палати №3200-24-0230 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини для ПрАТ «Енергооблік» за Договором № 2102000078 від 12.02.2021.

Окрім того, в процесі розгляду справи відповідачем на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України було заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) на 90%, у випадку якщо суд за наслідками розгляду справи прийде до висновків про обґрунтованість вимог позивача про стягнення штрафних санкцій.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 509 ЦК України встановлено зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1-2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За змістом статей 13, 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно дост. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.2 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожний день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань за договором № 2102000078 від 12.02.2021 щодо виконання робіт другого та третього етапів.

Вказані обставини відповідачем жодним чином не спростовуються.

Разом з тим, зазначене надає позивачу право на нарахування штрафних санкцій за допущені порушення умов договору.

Як вже зазначалося, позивачем в зв`язку з викладеними обставинами нараховано відповідачу 1155799,36 грн пені та 526132,88 грн штрафу.

Перевіривши відповідний розрахунок суд констатує його обґрунтованість та арифметичну вірність.

Посилання відповідача як на підставу звільнення від відповідальності, на наявність в нього форс-мажорних обставин, суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Положеннями ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Системний аналіз змісту зазначених положень свідчить, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форм-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17.

В даному випадку, на підтвердження наявності форс-мажорних обставин, позивач надав суду лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 та сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово - промислової палати №3200-24-0230 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини для ПрАТ «Енергооблік» за Договором № 2102000078 від 12.02.2021.

Однак, чинним законодавством та умовами договору № 2102000078 від 12.02.2021 передбачено особливості правового регулювання відповідальності особи за умови настання форс-мажору та підтвердження його настання.

Пунктом 8.2 вказаного договору сторони визначили, що сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Відповідно до п. 8.3 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за ним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатись на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В даному ж випадку, як свідчать матеріали справи, відповідач не повідомляв позивача про наявність в нього обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Окрім того, наданий відповідачем сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово - промислової палати №3200-24-0230 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для ПрАТ «Енергооблік» за Договором № 2102000078 від 12.02.2021 датований 05.02.2024, тобто виданий вже після виконання робіт другого та третього етапів за договором, за прострочення виконання яких позивачем нараховано до стягнення штрафні санкції.

З огляду на вказане, в даному випадку відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за допущені порушення виконання зобов`язань за договором.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому судова колегія наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

У цих висновках слід звернутись до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки Суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках cуд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Водночас, як свідчить судова практика, суди звертають увагу на те, що зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова позиція Верховного Суду в постановах від 04.02.2020 у справі 918/116/19 (пункт 8.15), від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21 тощо).

При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Отже, і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер (пункти 7.25-7.30).

А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).

У зв`язку з викладеним суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання за роботами другого та третього етапів за договором, які згідно з графіком виконання робіт мали бути виконані після 24.02.2022. В зв`язку з початком військової агресії РФ проти України 24.02.2022 в країні був запроваджений воєнний стан, який, зокрема, Торгово-промислова палата України визнала форс-мажорними обставинами, про що зазначила у своєму листі від 28.02.2022 року.

Як свідчать матеріали справи, роботи другого та третього етапів відповідач фактично виконував вже після введення в Україні воєнного стану, такі роботи виконав хоча і з простроченням, проте в повному обсязі та без будь-яких заперечень з боку позивача. Відповідач зазначає, що прострочення у виконанні робіт виникло саме внаслідок простою підприємства відповідача, утруднення залучення кваліфікованих працівників підприємства відповідача та закупівлю та/або виготовлення необхідних (спеціалізованих) матеріалів та приладів, що в свою чергу було пов`язано саме з військовою агресією РФ проти України. Суд констатує, що обґрунтованість доводів відповідача щодо вплву воєнного стану на можливість виконання зобов`язань за договором підтверджуються сертифікатом Київської обласної (регіональної) Торгово - промислової палати №3200-24-0230 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини для ПрАТ «Енергооблік» за Договором № 2102000078 від 12.02.2021.

Даний сертифікат хоча і не може звільняти відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором з підстав викладених вище, однак враховується судом разом з іншими доказами при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку, визначеному ст. 73-79, 86 ГПК України.

Суд також враховує відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів понесення позивачем будь-яких збитків в результаті прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань за договором.

Суд бере до уваги, що підприємство Відповідача є провідним виробником приладів для обліку енергоресурсів та виконує соціально-важливу функцію, у т.ч. у сфері забезпечення стабільної роботи об`єктів енергетичної інфраструктури. При цьому, незважаючи на початок збройної агресії РФ проти України, постійні обстріли м. Харкова, систематичні вимкнення електроенергії не припиняло господарську діяльність, а тому відповідно забезпечує роботою населення, сплачує до місцевого та державного бюджетів відповідні податки і збори, в той час коли більшість підприємств міста призупинили свою господарську діяльність, а деякі і зовсім зупинилися.

При цьому, як зазначає відповідач, факт збройної агресії проти Україні, пов`язані з воєнним станом обмеження та систематичні обстріли енергетичної інфраструктури об`єктивним чином вплинули на його фінансову спроможність та порушили господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює в тому числі з метою забезпечення стабільної роботи об`єктів енергетики, з метою вирішення соціально-важливих питань населення та відновлення нормального життя людей в найбільш постраждалих від військової агресії районах України.

На підтвердження скрутного матеріального стану відповідач надав до суду банківські довідки з інформацією щодо залишку грошових коштів на банківських рахунках відповідача, а саме:

- згідно довідки АТ КБ «Приватбанк», вих 240424SU09504602 від 24 квітня 2024 року залишок грошових коштів за рахунком станом на 24.04.2024 року складає 1 232,45 грн.;

- згідно довідки АТ «БАНК АЛЬЯНС» вих №81-00036 від 24 квітня 2024 року залишок грошових коштів за рахунком станом на 24.04.2024 року складає 8 104,16 грн.;

- згідно довідки АТ «УКРСИББАНК» вих № 40757342464 від 24 квітня 2024 року залишок грошових коштів за рахунком станом на 23.04.2024 року складає 2 875,32 грн.;

- згідно довідки АТ КБ «ГЛОБУС» вих б/н від 24 квітня 2024 року залишок грошових коштів за рахунком станом на 24.04.2024 року складає 3 516,77 грн.;

Суд також враховує, що заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції є надмірно великими, їх стягнення в відповідному розмірі не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, має ознаки джерела отримання позивачем невиправданих додаткових прибутків та перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача.

При цьому, як вже зазначалося, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми спотворює дійсне правове призначення неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання, право кредитора щодо стягнення заявлених сум перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (Зазначена правова позиція відображена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення балансу інтересів сторін у справі, суд вважає наявними підстави для зменшення штрафних санкцій які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на 90%

За таких обставин, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 115579,93 грн. пені та 52613,28 грн. штрафу.

В задоволенні іншої частини позову про стягнення штрафних санкцій слід відмовити з підстав викладених вище.

З урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2522,89 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1; код ЄДРПОУ: 24662711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (адреса: 03065, м. Київ, пр.-т Любомира Гузара, буд. 44; код ЄДРПОУ: 42795490):

115579,93 грн. пені

52613,28 грн. штрафу.

2522,89 грн. судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "13" червня 2024 р.

СуддяО.І. Байбак