Рішення

від 29.05.2024 по справі 643/6643/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/6643/21

н/п 2/953/179/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Губської Я.В.,

при секретарі -Мордухович К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» (м. Харків, вул. Чичибабіна, буд. 7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2021 року ТОВ «Європартнер Фінанс» завернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме просять: у рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. у розмірі 45218,07 доларів США, з яких : 40320,06 доларів США-заборгованість за кредитом, 4898,01 доларів США-заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р., який посвідчений Зінченко Р.П., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 2568, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування б/н від 13.02.2002, який посвідчений Шевчук Л.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим № 464, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальної площею 63,20 кв.м., житловою площею 43,50 кв.м., з надвірними будівлями літ.А-1, літня кухня літ. Д, ганок літ. д, льох літ. Е, душ літ. Ж, вбиральня літ. З, альтанка літ. И, гараж літ. К, льох літ. Л, огорожа №6,8,9, та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 1075 кв.м., яка знаходиться за адвресщю: АДРЕСА_4 , шляхом надання іпотекодежателю, Товариству з обмеженою відповідальністю «Європатрнер Фінанс» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки майна проведеної суб`єктом оціночної діяльності. Примусово виселити та зняти з реєстрації будь-яких осіб, які мешкають та/або зареєстровані у предметі іпотеки, а саме: житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 18944,18 грн.

В обґрунтування позову ТОВ «Європартнер Фінанс» зазначив, що 27.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 , згідно х яким було відкрито кредитну лінію на суму 100000,00 доларів США під 14,5% річних строком на 6- місяців з 27.06.2007 р. по 26.06.2012 р. Також,27.06.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. відповідно до якої строк користування кредитом у розмірі 70000 доларів США був встановлений з 27.06.2007 по 26.07.2012 та встановлено графік погашення ліміту кредитування. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р., згідно до якого іпотекодавець передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальної площею 63,20 кв.м., житловою площею 43,50 кв.м., з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 1075 кв.м. 26.09.2007 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №2 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., відповідно до якої строк користування кредитом у розмірі 30000 доларів СЩА був встановлений з 26.09.2007 до 26.06.2021 та встановлений графік погашення ліміту кредитування. Факт видачи кредитних коштів в сумах 70000 доларів США підтверджується Заявою про видачу готівки №1 від 27.06.2007, факт видачі кредитних коштів в сумі 30000 доларів США підтверджується Заявою про видачу готівки №1 від 26.09.2007. 03.06.2010 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладеного додаткову угоду № 4 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р.,, згідно з якою кредитний договір про надання кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. було викладено в новій редакції. З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 03.06.2010 було укладено додатковий договір №1 до договору іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р. Також 03.06.2010 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 до договору договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. було укладено додаткову угоду №5 та №6. З 04.02.2011 р. ВАТ КБ «Надра» здійснювало фінансову діяльність як акціонерне товариство публічного типу. У зв`язку з приведенням статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» була проведена державна реєстрація статуту в новій редакції, внаслідок чого найменування відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра». 22.03.2021 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 4 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., згідно з яким кредитний договір викладено в новій редакції. Також, 22.03.2012 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 5 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., відповідно до якого було внесено зміни до пункту 2 Додаткової угоди № 1 від 27.06.2007, а саме: строк кредитування кредитними коштами з 27.06.2007 до 26.06.2018. Крім того, 29.03.2012 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до договору іпотеки № 6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р. Рішенням Московського рйонного суду м. Харкова від 17.11.2014 р. у справі № 643/21404/13-ц позовні вимоши ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» грошові кошти у розмірі 46330,29 доларів США та 7840,49 грн. Рішення Московського районного суду мю Харкова від 17.11.2014 р. у справі № 643/21404/13-ц набрало чинності 27.11.2014 р., станом на дату подання позовної заяви ОСОБА_2 не виконано. 19.05.2020 р. між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Європартнер Фінанс» було укладено договір № GL3N217258 про відступлення прав вимоги згідно з яким до ТОВ «Європатнер Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у розмірі 53320,67 доларів США за договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., за договором іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р. Крім того, ТОВ «Європартнер Фінанс» вказує, що відповідно до пункту 6.2. статті 6 договору про внесення змін та доповнень №4 від 22.03.2012 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., -сторони домовились про збільшення терміну загальної та спеціальної позовної давності встановленого чинним законодавством до 20 років. В зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не виконані умови договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. та існує заборгованість по сплаті кредиту та відсотків,- ТОВ «Європартнер Фінанс» звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до іпотекодавця ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Божко В.В. від 06.05.2021 року було прийнято до розгляду позову заяву ТОВ «Європартнер Фінанс», відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.05.2021 року до суду поданий відзив відповідача, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог за тих обставин, що позов поданий з пропуском позовної давності, оскільки вимоги до кредиторів було подано в 2013 році до суду, 17.11.2014 року було постановлено судом рішення про стягнення заборгованості за кредитом, позивач міг пред*явити вимоги до іпотекодавця протягом трьох років з дня звернення до суду з позовом, що не було зроблено, про будь-які додаткові угоди, укладені між кредитором та боржником іпотекодавцю відомо не було. Також, заявив клопотання про витребування оригіналів документів.

18.06.2021 року до суду подана відповідь на відзив, в якій позивач посилається на те, що Банк свої зобов*язання за кредитом виконав в повному обсязі, під час звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки 22.03.2012 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін, де було збільшено термін позовної давності до 20 років, а доводи відповідача про необізнаність про такий договір є необгрунтованим, а заборгованість боржника підтверджується доказами в матеріалах справи та рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.11.2014 року.

19.08.2021 року до суду подані заперечення відповідача, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

03.08.2021 року, 14.09.2021року до суду подані письмові пояснення позивача, аналогічні поданих раніше.

20.09.2021 року дана цивільна справа надійшла в провадження судді Губської Я.В. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи.

28.09.2021 року до суду подана уточнена заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

15.12.2021 року подана заява позивача про долучення доказів.

10.12.2021 року надійшли доповнення до заперечень відповідача.

Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2023 року закрито підготовче провадження по даній справі, призначено судовий розгляд.

21.04.2023 року до суду надійшла заява відповідача про уточнення застосування наслідків спливу позовної давності.

Представник відповідача зазначив, що у зв`язку з тим, що Банк ПАТ КБ «НАДРА» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості 18.12.2013 року, який розглянутий судом по суті, було змінено строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором № 6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. При цьому, в момент подання позову до боржника у позивача виникло право задовольнити забезпечені іпотекою зобов`язання за рахунок предмета іпотеки. Згідно до вимог п.5.1. Договору іпотеки №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині , а також у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим Договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих Іпотекодержателю за цим Договором. Таким чином, з моменту виникнення подій, що передбачені п. 5.1. Іпотечного договору, Позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця (відповідача ОСОБА_5 ) протягом трьох років, починаючі від дати звернення з позовом до відповідача ОСОБА_2 . Однак, цих дій виконано не було, в зв`язку з чим, Позивач втратив право на задоволення позову в зв`язку з закінченням строку позовної давності. При таких обставинах строк позовної давності звернення до суду з вимогами до іпотекодавця за договором іпотеки закінчився 19.12.2016 року. Також, позовна давність може бути збільшена лише щодо конкретної вимоги, яка випливає із договору, між сторонами такого договору шляхом викладення у тексті договору згоди сторін на збільшення строку позовної давності. Збільшення позовної давності щодо основної вимоги не свідчить про збільшення позовної давності до додаткової вимоги, оскільки це дві різні вимоги і без згоди сторін на збільшення позовної давності щодо додаткової вимоги до неї застосовується загальний строк позовної давності. У разі, якщо додаткова вимога випливає з іншого договору, укладеного між іншими сторонами, то у відповідності до ст.259 ЦК України для збільшення позовної давності за додатковою вимогою необхідна домовленість саме сторін такого договору, інакше застосовується загальний строк позовної давності.

07.09.2023 року до суду подана заява представника позивача, в якій просить вважати документи подані позивачем засвідчені належним чином.

Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 07.09.2023 року залучено до уячасті у справі третіх осіб- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ).

28.05.2024 року до суду подане клопотання позивача про залучення доказів.

В судове засідання представник позивача та відповідача не з*явились, повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, при цьому представник відповідача надавав письмові дебати.

Треті особи також до суду не з*явилися, повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, враховуючи строки розгляду справи суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Третя особа ОСОБА_7 звернулася до суду з заявою про розгляд справи без ії участі, позовні вимоги просить їх не задовольняти.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

27.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 , згідно х яким було відкрито кредитну лінію на суму 100000,00 доларів США під 14,5% річних строком на 6- місяців з 27.06.2007 р. по 26.06.2012 р. Також,27.06.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. відповідно до якої строк користування кредитом у розмірі 70000 доларів США був встановлений з 27.06.2007 по 26.07.2012 та встановлено графік погашення ліміту кредитування.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р., згідно до якого іпотекодавець передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальної площею 63,20 кв.м., житловою площею 43,50 кв.м., з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 1075 кв.м.

26.09.2007 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №2 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., відповідно до якої строк користування кредитом у розмірі 30000 доларів СЩА був встановлений з 26.09.2007 до 26.06.2021 та встановлений графік погашення ліміту кредитування. Факт видачи кредитних коштів в сумах 70000 доларів США підтверджується Заявою про видачу готівки №1 від 27.06.2007, факт видачі кредитних коштів в сумі 30000 доларів США підтверджується Заявою про видачу готівки №1 від 26.09.2007. 03.06.2010 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладеного додаткову угоду № 4 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р.,, згідно з якою кредитний договір про надання кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. було викладено в новій редакції.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 03.06.2010 було укладено додатковий договір №1 до договору іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р., згідно якого сторони виклали термін зобов*язання в іншій редакції а саме строк повернення кредиту до 26.06.2013 року в сумі 61605,07 доларів США.

Також 03.06.2010 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 до договору договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. було укладено додаткову угоду №5 та №6.

З 04.02.2011 р. ВАТ КБ «Надра» здійснювало фінансову діяльність як акціонерне товариство публічного типу. У зв`язку з приведенням статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» була проведена державна реєстрація статуту в новій редакції, внаслідок чого найменування відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».

22.03.2012 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 4 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., згідно з яким кредитний договір викладено в новій редакції.

Також, 22.03.2012 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 5 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., відповідно до якого було внесено зміни до пункту 2 Додаткової угоди № 1 від 27.06.2007, а саме: строк кредитування кредитними коштами з 27.06.2007 до 26.06.2018.

Крім того, 29.03.2012 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до договору іпотеки № 6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р., згідно якого викладено термін зобов*язанні в іншій редакції - повернення кредиту до 26.06.2018 року в сумі 100000 доларів США, до 20.03.2017 року кредит в сумі 44670,89 доларів США.

При цьому, судом, дослідивши всі надані докази сторонами встановлено, що за умовами договору іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р. та додатковими договорами до договору іпотеки, стороною якою є ОСОБА_1 не передбачено збільшення строку позовної давності, і дані обставини стороною позивача не спростовано.

Так, згідно наданих матеріалів, ПАТ «КБ «Надра» звернулось до суду в 2013 році з вимогами про стягнення кредитної заборгованості до боржника ОСОБА_2 та поручителів, яким не є ОСОБА_1 .

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.11.2014 р. у справі № 643/21404/13-ц позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» грошові кошти за кредитним договором №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., у розмірі 46330,29 доларів США та 7840,49 грн.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.11.2014 р. у справі № 643/21404/13-ц набрало чинності 27.11.2014 р., і як зазначає позивач у позові станом на дату подання позовної заяви в 2021 році ОСОБА_2 не виконано.

При цьому, суд зазначає, що станом на момент винесення рішення до суду не було надано будь-яких даних щодо повного або часткового виконання даного рішення суду, що позбавляє суд перевірити станом на 2024 рік розмір заборгованості за кредитом. Однак, судом враховано, що і відповідачем, або третьої особою не надано до суду належних доказів про відсутність заборгованості за кредитом у боржника ОСОБА_8 .

19.05.2020 р. між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Європартнер Фінанс» було укладено договір № GL3N217258 про відступлення прав вимоги, згідно з яким до ТОВ «Європатнер Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у розмірі 53320,67 доларів США за договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., за договором іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р. ТОВ «Європартнер Фінанс» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серія НОМЕР_1 від 12.04.2016 р.

Згідно наданих до суду документів, відповідно до пункту 6.2. статті 6 договору про внесення змін та доповнень №4 від 22.03.2012 до договору кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р., стороною якої був ОСОБА_9 та ПАТ КБ «Надра» -сторони домовились про збільшення терміну загальної та спеціальної позовної давності встановленого чинним законодавством до 20 років.

Однак, судом встановлено, що за умовами договору іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007 р., не передбачено збільшення строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (іпотекою).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (ст. 16 ЦК України) та позасудові (ст. 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку», одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.3 ст. 33): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя)

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (ст. 39 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (ст. 38 Закону України «Про іпотеку»).

Частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За змістом припису частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили.

При цьому, стороною відповідача заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Згідно зі ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року у за заявою №23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою уповноваженою особою.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений такий обов`язок позичальника, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Використовуючи своє право згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, шляхом пред`явлення позову про стягнення усього розміру заборгованості за договором до кінцевого терміну, банк змінив строк виконання зобов`язання. Цим банк як кредитор одночасно також змінив момент початку перебігу позовної давності за його вимогами.

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється з дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто строку виконання зобов`язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020року у справі №2-3258/2008(провадження № 61-46814св18).

Заміна сторін у зобов`язанні, відповідно до статті 262 ЦК України, не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, тобто після укладення первісним і новим кредиторами договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, для нового кредитора строки звернення до суду підлягають обчисленню так само, як і для первісного кредитора. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.11.2014 р. у справі № 643/21404/13-ц,- Банк ПАТ КБ «НАДРА» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості 18.12.2013 року, який розглянутий судом по суті, а тому було змінено строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором № 6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. Даний факт сторонами не оспорюється.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що в момент подання позову до боржника у позивача виникло право задовольнити забезпечені іпотекою зобов`язання за рахунок предмета іпотеки.

Згідно до вимог п.5.1. Договору іпотеки №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим Договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих Іпотекодержателю за цим Договором.

Таким чином, з моменту виникнення подій, що передбачені п. 5.1. Іпотечного договору, позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця (відповідача ОСОБА_5 ) протягом трьох років, починаючі від дати звернення з позовом до відповідача ОСОБА_2 .

Однак, цих дій виконано не було, в зв`язку з чим, позивач втратив право на задоволення позову в зв`язку з закінченням строку позовної давності.

При таких обставинах строк позовної давності звернення до суду з вимогами до іпотекодавця за договором іпотеки закінчився до подання позову до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки 14.04.2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 14.06.2023 р. справа № 755/13805/16-ц зробила висновок, згідно з яким слід розмежовувати вимоги про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов`язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки і навпаки (близький за змістом висновок див. у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 442/7773/17, від 28 вересня 2022 року у справі № 754/16764/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 201/15310/16, від 30 червня 2022 року у справі № 947/25785/19, від 19 жовтня 2022 року у справі № 712/19272/12, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 205/2480/19, від 2 листопада 2022 року у справі № 344/19567/19, від 1 лютого 2023 року у справі № 522/9497/14-ц).

Таким чином, Верховний Суд України однозначно висловився, що пред`явлення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором не перериває позовної давності щодо вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки (та навпаки), оскільки вказані вимоги є різними.

Згідно до позиції Верховного Суду у Постанові від 25.01.2022 № 911/3981/16 збільшення строків позовної давності за кредитним договором не розповсюджує свою дію на відносини між кредитором та майновим поручителем. Суть питання зводиться до того, що кредитні договори можуть укладатися з одними особами, а іпотечні, які забезпечують основне зобов`язання з іншими. Кредитор у відносинах з основним боржником може врегулювати питання позовної давності та збільшити її. Проте, такі положення не матимуть обов`язкової сили для майнового поручителя і з ним треба буде погоджувати окремі строки давності на звернення стягнення на іпотеку. Якщо цього не зробити, то при зверненні стягнення на іпотеку в судовому порядку повинні застосовуватися загальні положення позовної давності, які передбачені ЦК України, а не збільшені, які передбачені кредитним договором.

Як відомо з матеріалів справи з огляду на те, що 18.12.2013 року Банк звернувся із вимогою про дострокове повернення кредиту та відсотків за його користування в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України, ним установлено новий строк виконання основного зобов`язання, що співпадає із датою пред`явлення позовної заяви за договором кредиту № 6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 р. року, отже, строк позовної давності за кредитним договором почав спливати з 18.12.2013 року.

А тому доводи позивача про те, що строк позовної давності до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки не пропущений з посиланням до додатковий договір, укладений з боржником Чужиновим та його розповсюдження на ОСОБА_1 , не обґрунтованими, враховуючи позицію, викладену у постанові Верховного Суду у Постанові від 25.01.2022 № 911/3981/16.

Відповідно до умов Договору іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку належне йому майно у забезпечення виконання основного зобов`язання, а іпотекодержатель набув право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Таким чином, на підставі договору іпотеки виникла вимога щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до іпотекодавця (майнового поручителя), що є відмінною від вимоги про стягнення заборгованості та виникла не з Кредитного договору, а саме із Договору іпотеки.

У відповідності до положень Договору іпотеки сторони не передбачили умов про збільшення строку позовної давності, таким чином підлягає до застосування загальний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у 2013 році змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до майнового поручителя (іпотекодавця) ОСОБА_1 протягом трьох років від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Отже, з огляду на вищезазначене право на звернення стягнення на предмет іпотеки у іпотекодержателя виникло з моменту невиконання основного зобов`язання за зміненим строком виконанням основного зобов`язання на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України, а саме, з 18.12.2013 року.

Зважаючи на те, що до вимог до Договору іпотеки підлягає застосуванню загальний строк позовної давності у 3 роки, то строк позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки збіг 19.12.2016 року.

Таким чином, є безпідставними доводи позивача про те, що на дані правовідносини розповсюджується збільшений строк позовної давності, який погоджений в кредитному договорі.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Будь-якого договору про збільшення строку позовної давності між Іпотекодержателем та Іподекодавцем не укладалося. А тому, необхідно виходить із загальних строків позовної давності.

Виходячи з аналізу правових норм що регулюють застосування позовної давності,- позовна давність може бути збільшена лише щодо конкретної вимоги, яка випливає із договору, між сторонами такого договору шляхом викладення у тексті договору згоди сторін на збільшення строку позовної давності.

Збільшення позовної давності щодо основної вимоги не свідчить про збільшення позовної давності до додаткової вимоги, оскільки це дві різні вимоги і без згоди сторін на збільшення позовної давності щодо додаткової вимоги до неї застосовується загальний строк позовної давності.

Таким чином існують підстави для задоволення заяви відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строків позовної давності.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про відмову у позові до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, не підлягають задоволенню і вимоги про примусове виселення із спірного приміщення всіх зареєстрованих осіб, за обставин та обґрунтувань, вказаних у позові та за висновку про відмову в задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, підстав для відшкодування судових витрат позивача суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 257, 260, 261, 264, 267, 526, 546, 572, 575, 1050, 1054 ЦК України, ст.12, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», ст. 13, 49, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» (м. Харків, вул. Чичибабіна, буд. 7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії №6/5/20/2007/840-КЛ/1307 від 27.06.2007 у розмірі 45218,07 доларів США на предмет іпотеки за договором іпотеки №6/5/20/2007/980-З/1308 від 27.06.2007, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зінченко Р.П. за р.№2568, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» права від свого імені продати будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст..38 Закону України «Про іпотеки», за ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, примусове виселення та зняття з реєстрації осіб, що мешкають та/або зареєстровані у предметі іпотеки за адресою: АДРЕСА_4 відмовити.

Нарішення суду першої інстанції протягом30днівз дняйогопроголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: