Ухвала

від 10.06.2024 по справі 2-2879/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року

м. Київ

справа № 2-2879/11

провадження № 61-5753ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко Марія Миколаївна, на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року

та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2024 року

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом

ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що Калінінський районний суд міста Донецька заочним рішенням від 19 квітня 2012 року у справі № 2-2879/11 позов

ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 338 580,06 грн та 1 473,79 доларів США. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до відповіді Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 16 травня 2017 року № 1540/02.2-35/ на виконанні у відділі знаходилося виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 19 квітня 2012 року у справі № 2-2879/11 про примусове стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь

ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 338 580,06 грн та 1 473,70 доларів США, а також судового збору - 2 823 грн.

04 жовтня 2012 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та здійснив виконавчі дії.

10 листопада 2014 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 9 частини першої статті 47 «Про виконавче провадження».

Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» наказом від 27 листопада 2014 року № 870 припинило з 01 грудня 2014 року пересилання поштових відправлень з міста Донецька.

Всі архівні виконавчі провадження та журнали вихідної кореспонденції залишені на тимчасово окупованій території у місті Донецьку.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою

від 18 травня 2022 року відновив втрачене судове провадження у справі

№ 2-2879/11 в частині заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 19 квітня 2012 року.

Посилаючись на вказане вище, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-2879/1.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою

від 17 жовтня 2023 року заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа задовольнив.

Поновив строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 19 квітня 2012 року у справі № 2-2879/11.

Видав ПАТ АБ «Укргазбанк» дублікат виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 19 квітня 2012 року у справі № 2-2879/11.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 17 жовтня 2023 року залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що заявник довів належними та допустимими доказами факт втрати оригіналу виконавчого документа, а також того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, не виконано. При цьому суди зазначили, що причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання обумовлені втратою виконавчого документа не з вини стягувача, тому такі причини пропуску строку є поважними.

У касаційній скарзі, поданій 19 квітня 2024 року через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко М. М., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Верховний Суд ухвалою від 30 квітня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику: надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У травні 2024 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 30 квітня 2024 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко М. М., надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, та документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що 19 березня 2024 року апеляційний суд проголосив вступну та резолютивну частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2024 року. Повний текст постанови суду надісланий для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень 20 березня 2024 року. Повідомлення про отримання постанови суду в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» представниці заявника надійшло також 20 березня 2024 року (докази додані до матеріалів касаційного провадження).

Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій

статті 394 цього Кодексу.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко М. М., підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.

Отже, недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду

від 30 квітня 2024 року, усунуті.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує порушення судами норм процесуального права.

Також заявник вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга мотивована тим, що стягувач не обґрунтував того, з яких причин він не цікавився про стан виконання судового рішення протягом усіх років, які поважні причини завадили дізнатися вчасно з урахуванням принципу добросовісності і обов`язку сумлінно користуватися своїми правами про стан виконання судового рішення. Отримання стягувачем інформації про повернення виконавчого листа за відсутності будь-яких даних про вжиття стягувачем заходів, які б свідчили про його зацікавленість у виконанні рішення суду на його користь, не є поважною причиною для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Щодо касаційного оскарження судових рішень в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним

і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 20 липня

2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм,

які регулюють його діяльність.

У справі «Дія 97» проти України» ЄСПЛ у рішенні від 21 жовтня 2010 року (заява № 19164/04) зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко М. М., на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 19 березня 2024 року в частині розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання необхідно відмовити.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 337/5253/13-ц (провадження № 61-10084сво18).

Щодо касаційного оскарження судових рішень в частині про видачу дубліката виконавчого документа

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко М. М., на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2024 року в частині розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 368 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) визначено, що питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Суди встановили, що Калінінський районний суд міста Донецька заочним рішенням від 19 квітня 2012 року у справі № 2-2879/11 позов

ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 338 580,06 грн та 1 473,79 доларів США. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

04 жовтня 2012 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та здійснив виконавчі дії.

10 листопада 2014 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 9 частини першої статті 47 «Про виконавче провадження».

Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» наказом від 27 листопада 2014 року № 870 припинило з 01 грудня 2014 року пересилання поштових відправлень з міста Донецька.

Відповідно до відповіді Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 16 травня 2017 року № 1540/02.2-35/ на виконанні у відділі знаходилося виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 19 квітня 2012 року у справі № 2-2879/11 про примусове стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь

ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 338 580,06 грн та 1 473,70 доларів США, а також судового збору - 2 823 грн.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ розпорядженням від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» визначив територіальну підсудність Калінінського районного суду міста Донецька - Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

У травні 2022 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про відновлення втраченого провадження у справі № 2-2879/11 в частині заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 19 квітня 2012 року.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою

від 18 травня 2022 року відновив втрачене судове провадження у справі

№ 2-2879/11 в частині заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 19 квітня 2012 року.

У липні 2023 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом

ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою

від 17 жовтня 2023 року заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до примусового виконання задовольнив. Поновив строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 19 квітня 2012 року у справі № 2-2879/11. Видав ПАТ АБ «Укргазбанк» дублікат виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 19 квітня 2012 року у справі № 2-2879/11.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 17 жовтня 2023 року залишив без змін.

ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до пункту 9 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявник вказував, що у зв`язку з початком активних бойових дій у місті Донецьку у 2014 році діяльність Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» припинена, внаслідок чого більшість документів щодо супроводження виконавчих проваджень втрачено. Банком приймалися заходи щодо якісного його функціонування, поступово відновлювалася інформація за проблемними кредитами, які було втрачено. Відсутність документів унеможливлює відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення заборгованості з боржників. З 2017 року основні зусилля банку направлені на відновлення втрачених судових проваджень, які залишились на території непідконтрольній українській владі. Стягувач оригінал виконавчого листа не отримав.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зазначив, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, суд має встановити факт втрати виконавчого листа та перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, у свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі

№ 2?1316/285/11 (провадження № 61-34св21)).

Чинним законодавством передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документа лише у разі дотримання або ж поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанова Верховного Суду 03 листопада 2021 року у справі № 2-3552/10 (провадження № 61-13845св21)).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зробила висновок про те, «якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Разом з тим, дублікат виконавчого листа може бути видано, зокрема у тому випадку, якщо суд поновив строк пред`явлення його до виконання або такий строк не пропущений на момент подання заяви про видачу дубліката виконавчого документа. В іншому випадку настають наслідки, які зумовлюють відмову у видачі дубліката виконавчого листа.

Подібний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 15 серпня

2023 року у справі № 2-3923/11(провадження № 61-11402ск23), від 02 травня 2024 рокуу справі № 495/7941/13-ц(провадження № 61-5515ск24).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не обмежують права боржника та не покладають на нього додаткових зобов`язань з огляду на те, що дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист. Відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Встановивши, що виконавчий лист є втраченим, про що свідчить факт його відсутності у стягувача та в органі державної виконавчої служби, а також, враховуючи те, що рішення суду про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь

АБ «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк»

не виконане, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання поновлений, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви та видачу дубліката виконавчого листа.

Заявник в касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі

№ 2-а-3494/11, від 20 грудня 2018 року у справі № 328/1722/17 (2-а-1872/2010) (адміністративне провадження № К/9901/21685/18), від 14 грудня 2022 року

у справі № 2-1380/08 (провадження № 61-10540св22), від 24 січня 2024 року

у справі № 182/4087/13-ц (провадження № 61-10163св23).

У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 Верховний Суд виклав висновок про те, що «заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на

будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання».

Для визначення подібності правовідносин Верховний Суд враховує правовий висновок, викладений в мотивувальній частині постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), згідно з яким на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Посилання заявника у касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норм права, зроблених у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11, є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, яка переглядається, не є подібними.

У постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 328/1722/17 (2-а-1872/2010) (адміністративне провадження № К/9901/21685/18) Верховний Суд, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, зазначив, що, задовольняючи вимоги поданої заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання, суди виходили із того, що відомості щодо направлення виконавчого листа на адресу заявника чи суду відсутні, а тому стягувачем доведено факт втрати виконавчого документа в процесі його виконання, відтак, з урахуванням того, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, наявними є підстави для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви.

У постановах від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 (провадження

№ 61-10540св22) та від 24 січня 2024 року у справі № 182/4087/13-ц (провадження № 61-10163св23) Верховний Суд вказав, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

Безпідставним є посилання у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, які були викладені у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 328/1722/17 (2-а-1872/2010) (адміністративне провадження № К/9901/21685/18), від 14 грудня 2022 року

у справі № 2-1380/08 (провадження № 61-10540св22), від 24 січня 2024 року

у справі № 182/4087/13-ц (провадження № 61-10163св23), оскільки висновки в указаних справах не суперечать висновкам судів під час розгляду цієї справи.

З урахуванням того, що касаційний суд відмовив у відкритті касаційного оскарження судових рішень в частині про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання доводи касаційної скарги у цій частині суд не перевіряє.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що доводи касаційної скарги в частині про видачу дубліката виконавчого документа не спростовують правильність висновків судів в цій частині, на законність судових рішень не впливають, зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та наявних у справі доказів, що відповідно до положень

статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій в частині про видачу дубліката виконавчого документа не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги в цій частині, а отже, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд визнає підставним висновок, що правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко М. М., на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 17 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 19 березня 2024 року в частині висновків про видачу дубліката виконавчого листа є необґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Вивчивши касаційну скаргу в частині вимог заяви про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та оцінюючи викладені заявником у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд не бере їх до уваги, оскільки в цій частині судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження

на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 17 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 19 березня 2024 року в частині про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання з тих підстав, що зазначені судові рішення не підлягають перегляду в касаційному порядку відповідно

до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, а в частині про видачу дубліката виконавчого листа - з підстав необґрунтованості касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко Марія Миколаївна, про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко Марія Миколаївна, строк на касаційне оскарження ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 17 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду

від 19 березня 2024 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Михайленко Марія Миколаївна, на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 19 березня 2024 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк