Рішення

від 13.06.2024 по справі 495/5069/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/5069/23

Провадження № 2/513/158/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Аркуша І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Горелик Євгена Борисовича до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

у с т а н о в и в:

17 травня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського районного суду Одеської області з позовом до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , на значній відстані від їх помешкання. Похованням бабусі ОСОБА_3 займався батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який і отримав свідоцтво про смерть бабусі інші документи пов`язані зі спадщиною. У липні 2022 року їх батьки - ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 , які перебували у м. Херсон під окупацією, потім були звільненні, при першій можливості евакуювались з міста Херсон (15 червня 2022 року зареєструвались як ВП м.Ірпінь), але багато речей в тому числі і спадкові документи залишились у м.Херсон, бо виїжджали з міста у поспіхом, побоюючись за власне життя та взяли лише речі першої необхідності, за браком часу і можливостей.

У березні 2023 року, від їх батька ОСОБА_4 - їм стало відомо, 06 листопада 2021 року бабуся, ОСОБА_3 , склала на їх ім`я заповіт, згідно до якого заповіла йому та брату у рівних частинах кожному земельну ділянку території Дивізійської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастровий номер 5125081600:01:001: 0229, але спадкові документи залишилися у м. Херсон.

Він звернувся до нотаріуса державної Білгород-Дністровської нотаріальної контори Мельниченко М.М., однак отримав відмову через пропуск строку прийняття спадщини, у зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2023 року цивільну справу №495/5069/23 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Горелик Євгена Борисовича до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини передано до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та визначено справу розглядати у порядку загального позовного провадження.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 листопада 2023 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області. Справа надійшла до Саратського районного суду 20 грудня 2023 року.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 20 грудня 2023 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Горелик Євгена Борисовича до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, була прийнята до провадження та призначена до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 06 лютого 2024 року підготовче засідання закрито та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Горелик Є.Б. у судове засідання не прибув, надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач, Дивізійська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, надали заяву відповідно до якої просили справу розглянути за відсутності представника сільської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов`язані із спадковим правом, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Згідно копії паспорта громадянина України МО507614, виданого 23 квітня 1998 року, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Дивізія Татарбунарського району Одеської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 08 травня 1982 року ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Дивізія Татарбунарського району, батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народився в родині ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

06 жовтня 2021 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений ОСОБА_7 , секретарем виконавчого комітету Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за реєстровим №44, згідно якого спадкоємцем земельної ділянки розташованої на території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5125081600:01:001:0229, призначила ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дивізія Білгород-Дністровського району Одеської області померла бабуся позивача ОСОБА_3 , про що Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено відповідний актовий запис №420 та 23 жовтня 2021 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер 5125081600:01:001:0229, розташованої на території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №845946 виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 06 вересня 2005 року.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиць за заповітом, - звернувся до державного нотаріуса Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М. з заявою про прийняття спадщини за заповітом на майно померлої ОСОБА_3 .

Листом державного нотаріуса Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М. від 27 квітня 2023 року, позивачу, ОСОБА_1 , відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України.

Судом досліджено спадкову справу № 47/2023 заведену 23 березня 2023 року щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина друга статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18 (провадження № 61-10329св21), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23) та інших.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , посилається на те, що встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустив із поважної причини, відповідачем у цій справі зазначив Дивізійську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Вивчивши матеріали спадкової справи №47/2023 щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що два брати ОСОБА_1 та ОСОБА_8 23 березня 2023 року звернулись до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Також, в спадковій справі є лист державного нотаріуса Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М. від 27 квітня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_9 , відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст.1270 ЦК України.

Також, в матеріалах справи є позовна заява ОСОБА_8 , із вхідним номером 13477/23-Вх, однак дана позовна заява в системі ЄСІТС не зареєстрована, протокол авторозподілу судової справи між суддями по даній позовній заяві не здійснено, у суду відсутні відомості чи перебуває дана позовна заява на розгляді в іншому суді та яке рішення прийнято за результатами її розгляду з травня 2023 року. Також, в ході розгляду даної справи представником не заявлялись клопотання про залучення іншого брата до участі у справі, хоча як вбачається із спадкової справи ОСОБА_8 не відмовився від спадщини та заявив про її прийняття.

Згідно з частинами першою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 звернувся (заявив про свій намір звернутись) до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті своєї бабусі, тим самим підтвердив свій намір прийняти спадщину, відсутність відомостей за результатми розгляду позовної заяви, не може свідчити про відмову від спадщини ОСОБА_8 .

Пред`явлені у цій справі позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_8 та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому останнього не було залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені.

Подібні за замістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 року № 315/236/21, відповідно до яких, оскільки останній як спадкоємець за заповітом до подання апеляційної скарги у справі, що переглядається, подавав позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Тобто особа вчинив активні дії з метою прийняття спадщини, реалізував право, передбачене частиною третьою статті 1272 ЦК України, що свідчить про його дійсний правовий інтерес до спадкового майна та бажання прийняти спадщину.

З огляду на те, що особа як спадкоємець за заповітом, який вчинив активні дії щодо прийняття спадщини та якому на час апеляційного та касаційного переглядів не відмовлено у задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не залучений до участі у справі, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про вирішення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права та інтереси особи та, як наслідок, про відмову в задоволенні позову до сільської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом через неналежний склад відповідачів у справі.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, виходячи з того, що суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості самостійно визначати суб`єктний склад учасників справи, та встановивши, що у справі не залучено суб`єкта, який має відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідач, а тому суд відмовляє у вказаному позові з цих підстав.

Позивач не позбавлений права на звернення до суду з вимогами до належного відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Горелик Євгена Борисовича до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 13 червня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Горелик Євген Борисович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4494 від 05 вересня 2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дивізійська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04378793, адреса: 68150, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Дивізія, вул.Миру, 100.

Суддя К. Ю. Рязанова