Постанова

від 04.02.2025 по справі 495/5069/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1721/25

Справа № 495/5069/23

Головуючий у першій інстанції Рязанова К.Ю.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Карташов О.Ю., Коновалової В.А.,

за участю секретаря Булацевської Я.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Дивізійська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області

апелянт - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Рязанової К.Ю., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Горелик Євгена Борисовича до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

17 травня 2023 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Білгород-Дністровського районного суду Одеської області з позовом до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , на значній відстані від їх помешкання. Похованням бабусі ОСОБА_4 займався батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який і отримав свідоцтво про смерть бабусі інші документи пов`язані зі спадщиною. У липні 2022 року їх батьки - ОСОБА_5 та мати ОСОБА_6 , які перебували у м. Херсон під окупацією, потім були звільненні, при першій можливості евакуювались з міста Херсон (15 червня 2022 року зареєструвались як ВП м.Ірпінь), але багато речей в тому числі і спадкові документи залишились у м.Херсон, бо виїжджали з міста у поспіхом, побоюючись за власне життя та взяли лише речі першої необхідності, за браком часу і можливостей.

У березні 2023 року, від їх батька ОСОБА_5 - їм стало відомо, 06 листопада 2021 року бабуся, ОСОБА_4 , склала на їх ім`я заповіт, згідно до якого заповіла йому та брату у рівних частинах кожному земельну ділянку території Дивізійської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастровий номер 5125081600:01:001: 0229, але спадкові документи залишилися у м. Херсон.

Він звернувся до нотаріуса державної Білгород-Дністровської нотаріальної контори Мельниченко М.М., однак отримав відмову через пропуск строку прийняття спадщини, у зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 13 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Горелик Євгена Борисовича до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовлено.

Суд першоїінстанції вобґрунтування свогорішення зазначає,щовиходячи з того, що суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості самостійно визначати суб`єктний склад учасників справи, та встановивши, що у справі не залучено суб`єкта, який має відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідач, а тому суд відмовляє у вказаному позові з цих підстав.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 червня 2024 року та спрямувати справу та долучений до неї позов ОСОБА_2 на новий судовий розгляд до належного повноваженого суду першої інстанції, який наділений процесуальним правом виправити судову помилку в частині здійснення належного судового розподілу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі - саме це відбулось при розгляді справи.

Вказує, що не був учасником вказаної справи, але повинен їм бути, тому як його представником подана позовна заява з тих саме підстав до одного і того ж суду, яка долучена до матеріалів саме цієї справи, але судом внаслідок помилки секретарів, які зареєстрували, але не внесли справу до судового розподілу, просто долучив її до матеріалів цієї цивільної справи.

У мотивувальній частині оскаржуваного рішення ця ситуація судом описана, а тому вказане рішення стосується і його прав і обов`язків, тому суд фактично позбавив його права на судовий захист та право на розгляд його позовної заяви судом, хоча його позовна заява долучена саме до цієї справи.

Рішення суду є незаконним і підлягає скасування внаслідок неповноти судового розгляду і не надання судом належної правової оцінки всім обставинам справи.

Так, суд не надав належної правової оцінки тому, що ОСОБА_2 , подав одночасно з братом до Білгород-Дністровського суду Одеської області позовну заяву з тим самим предметом, до того самого відповідача, яка зареєстрована, має вхідний номер суду та за матеріалами Електронний суд вказано, що позовна заява приєднана до матеріалів цього судового провадження.

Відповідно суд першої інстанції не міг проігнорувати цю позовну заяву та мав вирішити питання про об`єднання цих справ у одне провадження, зареєстрована позовна заява ОСОБА_2 міститься у матеріалах цієї справи.

Таким чином судові помилки секретарів в суді стали причиною відмови у задоволенні позову, а позовну заяву ОСОБА_2 суд взагалі відмовився розглядати, порушив право останнього на доступ до правосуддя.

Крім того, не погоджуючись із вказаним рішенням з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить суд скасувати рішення від 13 червня 2024 року Саратського районного суду Одеської області та спрямувати справу на новий судовий розгляд до належного повноваженого суду першої інстанції, разом з позовною заявою ОСОБА_2 , який наділений процесуальним правом виправити судову помилку в частині.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, вказане судове рішення є необґрунтованим та невмотивованим, не відповідає і порушує та обмежує основоположний Конституційний принцип доступу громадян до правосудця та постановлено з порушення норм процесуального права.

ОСОБА_2 не був учасником вказаної справи, але повинен їм бути, тому як його представником подана позовна заява в його інтересах з тих саме підстав до одного і того ж суду, яка долучена до матеріалів саме цієї справи, але судом внаслідок помилки секретарів Білгород-Дністровського суду, які зареєстрували, присвоїли вхідний номер, долучили позов до матеріалів, але не внесли справу до судового розподілу, просто долучив її до матеріалів цієї цивільної справи, порушив при цьому Інструкцію.

Своє рішення суд мотивував тим, що до справи не долучено іншого брата ОСОБА_2 , при цьому взагалі позбавив останнього права на розгляд його справи судом, адже подана ОСОБА_2 позовна заява долучена до матеріалів саме цієї справи, але залишена судом взагалі без розгляду без будь-яких на це правових підстав, з посиланням на помилку судових секретарів, але до чого тут я, який належним чином у строк подав позовну заяву та сплатив належний судовий збір за її розгляд судом, чому мене, внаслідок помилки секретарів позбавлено права доступу до правосуддя.

Щодо явки сторін.

В судове засідання з`явилась представник апелянта та надала свої пояснення.

Інші учасники справи не з`явились в судове засідання хоча були повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, заяв про відкладення не надходило, що у відповідності до вимог ст.372 ЦПК України не заважає апеляційному перегляду.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову зазначив, пред`явлені у цій справі позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому останнього не було залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені.

Крім того, у своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи є позовна заява ОСОБА_2 , із вхідним номером 13477/23-Вх однак дана позовна заява в системі ЄСІТС не зареєстрована, протокол авторозподілу судової справи між суддями по даній позовній заяві не здійснено, у суду відсутні відомості чи перебуває дана позовна заява на розгляді в іншому суді та яке рішення прийнято за результатами її розгляду з травня 2023 року. Також, в ході розгляду даної справи представником не заявлялись клопотання про залучення іншого брата до участі у справі, хоча як вбачається із спадкової справи ОСОБА_2 не відмовився від спадщини та заявив про її прийняття.

Проте з вказаними висновками апеляційний суд не погоджується та вважає за необхідне заначити наступне.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 23 квітня 1998 року, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Дивізія Татарбунарського району Одеської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 08 травня 1982 року ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Дивізія Татарбунарського району, батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 народився в родині ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

06 жовтня 2021 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений Бистрика І.С., секретарем виконавчого комітету Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за реєстровим №44, згідно якого спадкоємцем земельної ділянки розташованої на території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5125081600:01:001:0229, призначила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дивізія Білгород-Дністровського району Одеської області померла бабуся позивача ОСОБА_4 , про що Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено відповідний актовий запис №420 та 23 жовтня 2021 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер 5125081600:01:001:0229, розташованої на території Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №845946 виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 06 вересня 2005 року.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиць за заповітом, - звернувся до державного нотаріуса Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М. з заявою про прийняття спадщини за заповітом на майно померлої ОСОБА_4 .

Листом державного нотаріуса Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М. від 27 квітня 2023 року, позивачу, ОСОБА_1 , відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України.

Судом досліджено спадкову справу № 47/2023 заведену 23 березня 2023 року щодо майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина друга статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18 (провадження № 61-10329св21), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23) та інших.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , посилається на те, що встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустив із поважної причини, відповідачем у цій справі зазначив Дивізійську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Вивчивши матеріали спадкової справи №47/2023 щодо майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що два брати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 березня 2023 року звернулись до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Також, в спадковій справі є лист державного нотаріуса Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М. від 27 квітня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_8 , відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст.1270 ЦК України.

Крім того, в матеріалах справи є позовна заява ОСОБА_2 , із вхідним номером 13477/23-Вх (а.с. 30-49), однак дана позовна заява в системі ЄСІТС не зареєстрована, протокол авторозподілу судової справи між суддями по даній позовній заяві не здійснено.

Також, в ході розгляду даної справи представником не заявлялись клопотання про залучення іншого брата до участі у справі, хоча як вбачається із спадкової справи ОСОБА_2 не відмовився від спадщини та заявив про її прийняття.

Згідно з частинами першою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звернувся (заявив про свій намір звернутись) до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті своєї бабусі, тим самим підтвердив свій намір прийняти спадщину, відсутність відомостей за результатми розгляду позовної заяви, не може свідчити про відмову від спадщини ОСОБА_2 .

Пред`явлені у цій справі позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому останнього не було залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені.

Подібні за замістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 року № 315/236/21, відповідно до яких, оскільки останній як спадкоємець за заповітом до подання апеляційної скарги у справі, що переглядається, подавав позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Тобто особа вчинив активні дії з метою прийняття спадщини, реалізував право, передбачене частиною третьою статті 1272 ЦК України, що свідчить про його дійсний правовий інтерес до спадкового майна та бажання прийняти спадщину.

З огляду на те, що особа як спадкоємець за заповітом, який вчинив активні дії щодо прийняття спадщини та якому на час апеляційного та касаційного переглядів не відмовлено у задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не залучений до участі у справі, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про вирішення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права та інтереси особи та, як наслідок, про відмову в задоволенні позову до сільської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом через неналежний склад відповідачів у справі.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, виходячи з того, що суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості самостійно визначати суб`єктний склад учасників справи, та встановивши, що у справі не залучено суб`єкта, який має відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідач, а тому суд відмовляє у вказаному позові з цих підстав.

Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про можливе об`єднання позовів, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 188 ЦПК України вказане є правом суду, а не обов`язком, крім того у вказаній справі склад учасників був не змінним.

Клопотань про залучення співвідповідача в суді першої інстанції позивач не заявляв, хоча розгляд його позову тривав значний час.

Апеляційний суд звертає увагу, позивача, що відмова в задоволені позову не позбавляє його права на звернення до суду з вимогами до належного відповідача.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не був учасником вказаної справи, але повинен їм бути, тому як його представником подана позовна заява в його інтересах з тих саме підстав до одного і того ж суду, яка долучена до матеріалів саме цієї справи, але судом внаслідок помилки щодо авторозподілу в Білгород-Дністровському суді справу зареєстрували, присвоїли вхідний номер, долучили позов до матеріалів, але не внесли справу до судового розподілу, просто долучив її до матеріалів цієї цивільної справи, порушив при цьому Інструкцію є частково обґрунтованими.

Так дійсно з матеріалів справи вбачається, що в матеріалах справи є позовна заява ОСОБА_2 , із вхідним номером 13477/23-Вх (а.с. 30-49), реєстрація в суді 17.05.2023 року аналогічний дню реєстрації вхідного номеру 13386/23-Вх, однак дана позовна заява в системі ЄСІТС не зареєстрована, протокол авторозподілу судової справи між суддями по даній позовній заяві не здійснено, таким чином Білгород-Дністровським районним судом було порушено вимоги інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

Відповідно до Інструкції Канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному процесуальним законодавством, Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.

Після отримання кореспонденції здійснюється попередній розгляд документів для відокремлення таких, що потребують обов`язкового розгляду керівництвом суду або структурними підрозділами апарату суду.

Реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів тощо).

Реєстрація в АСДС здійснюється відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, із змінами (далі - Положення про АСДС).

Згідно положення про автоматизовану систему документообігу суду кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов`язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні.

Пунктом 2.3.1. визначається, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).

Пунктом 2.4.1. після автоматизованого розподілу судових справ автоматизованою системою відповідальна особа суду не пізніше наступного робочого дня передає судові справи визначеному автоматизованою системою головуючому судді (судді-доповідачу).

Проте, як вбачається з матеріалів справи працівниками Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області вказані вимоги щодо розподілу справи виконані не було, а лише зареєстровано за вхідним номером 13477/23-Вх та долучено до матеріалів справи 495/5069/23.

На вказані обставини Саратський районний суд Одеської області після отримання справи та ухвалення рішення уваги не звернув та не ухвалив з цього матеріалу рішення. Апеляційний суд виходячи з вищевикладеного, вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у позові у зв`язку із зазначеними вище обставинами.

Крім того, колегія суду, враховуючи принципи доступності правосуддя і не вбачаючи інших шляхів захисту права на своєчасне звернення до суду вважає за необхідне вказати про невиконання працівниками Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області вимог інструкції щодо реєстрації позову ОСОБА_2 , із вхідним номером 13477/23-Вх (а.с. 30-49), що не позбавляє ОСОБА_9 на звернення до суду за захистом свого права так як судова колегія враховує строк його звернення (а.с.30), на думку членів колегії враховуючи те, що суд першої інстанції не розглянув відповідний позов можливо здійснити виокремлення вказаного позову із зазначеної справи та здійснення автоматизованого розподілу справи судової справи між суддями.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 червня 2024 року скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким у задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2025 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді О.Ю. Карташов

В.А.Коновалова